|
Новости Статьи Рецензии Ивенты Форум | |||
|
Регистрация | Правила форума | Сообщество | Календарь | Новые релизы (RSS) | Новые темы | Сообщения за день | Поиск |
Classical Список групп раздела | классическая музыка от средневековья до современности |
Метки: avant-garde, classical, experimental |
Опции темы | Поиск в этой теме |
25.04.2010, 22:15 | #1 | |
curse
Репутация: 584
|
John Cage / Джон Кейдж
Джон Кейдж Цитата:
John Cage - Joseph Kubera - 1997 - Music Of Changes Dream Последний раз редактировалось Каспар Хаузер; 30.05.2014 в 15:14. |
|
60 пользователя(ей) сказали спасибо: |
25.04.2010, 23:28 | #2 |
vinyl 7"
Репутация: 872
|
re: John Cage
Величайший: pray:
Добавлено через 7 минут одно из самых крутых и зрелищных видео для меня |
2 пользователя(ей) сказали спасибо: | Invisible understand (30.09.2012), Біджо (04.06.2014) |
25.04.2010, 23:31 | #3 |
curse
Репутация: 584
|
re: John Cage
|
Пользователь сказал спасибо: | Invisible understand (30.09.2012) |
26.04.2010, 08:24 | #4 |
CD
Репутация: 294
|
re: John Cage
Не удалось мне проникнуться гением Кейджа, но за тему спасибо!
А вот следующую работу обязательно стоит послушать 2003 - Sonatas and Interludes for prepared piano info + linksRapidshare part1 | part2 | part3 320 kbp/s via avaxhome.ws CD1. John Cage - Sonatas and Interludes for prepared piano CD2. Herbert Henck - Festeburger Fantasien, Zweite Serie Это невероятно ценное издание, в особенности для ценителей авангардной музыки. Судите сами: Джон Кейдж, сонаты для препарированного пианино (пожалуй, самое известное и исполняемое его сочинение), интерпретации Герберта Хенка (Herbert Henck), импровизации самого Хенка. С одной стороны, и это первый CD, демонстрация того, как нужно играть Кейджа сегодня, с другой же, и это второй CD, демонстрация того, как поживает вся эта «препарированная» школа. Кейдж уже давно никого не шокирует, сегодня это лишь одна из техник сочинения и игры; тем лучше, слетевший в никуда с его музыки идеологический шлейф открывает необходимую пустоту для наиболее адекватного анализа; современные же трактовки этой техники (Хенк), позволяют уловить нечто существенное в эволюции авангарда – его парадоксальное вневременное положение. Альбом вышел на ECM. [свернуть] Добавлено через 7 минут Мне ещё эта работа нравится %) Тот же Хэнк исполняет. 2005 - Early Piano Music Rapidshare part1 | part2 320 kbp/s via avaxhome.ws In A Landscape на этом альбоме имеется. |
6 пользователя(ей) сказали спасибо: | conchaputa (07.08.2017), Drone12345 (03.10.2019), Drop (26.04.2010), Invisible understand (30.09.2012), Біджо (04.06.2014), Эрис (26.04.2010) |
26.04.2010, 10:45 | #5 | |
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Цитата:
Невипадково наче я згадав про Коперника у темі про Кейджа. Чи здається, наприклад, таким вже геніальним відкриття Коперника з точки зору сучасного вченого? Так, але лише в історичному контексті. Бо хіба можна порівняти його за складністю з загальною теорією відносності Ейнштейна чи теорією струн? (І ще питання: ЯК це зробити?=) Сказане стосується і оцінки генію Кейджа з точки зору сучасної людини. Чи можна здивувати когось зараз чотирма хвилинами тиші або використанням немузичних інструментів для створення музики? Ще в контексті теми пригадав роман Єфремова "Лезо бритви", у якому письменник описав т.з. два типи краси. Якщо коротко, то краса першого роду - це "безумовна", інстинктивна краса, це те, що дається нам безумовно у відчуттях, на рівні часто підсвідомому. Приклад, скажімо, антична скульптура, класичний живопис - це те, що здається подобається майже усім. Краса другого роду фактично дається через інтелектуальний роздум, через знання, бачення історичного контексту. Єфремов у своїй книзі з марксистсько-ленінською категоричністю говорить про безумовну перевагу краси першого роду, яку ще можна назвати "об"єктивною" красою, такою, що існує окремо від нас. Звісно, я типу натякаю на те, що музика Кейджа є музикою "другого роду". Але не тільки. Мені здається, що згаданий поділ є взагалі лише умовним і, що навіть красу слід розглядати у історичному контексті і про "об"єктивну" красу, як і про реальність, можна говорити, як про "колективну угоду" (у термінах Кастанеди). ----- Якщо коротко, то дякую авторові за тему, яку і сам хотів створити, лише в досить віддаленому майбутньому, оскільки не можу поки скласти власної однозначної думки про Кейджа, як про композитора, (бо відчуваю себе поки що невігласом у академічній музиці), але геній Кейджа, як видатного філософа, як піонера та батька безлічі сучасних музичних стилів, у тому числі електроніки, є для мене безсумнівним. Последний раз редактировалось Drop; 26.04.2010 в 13:50. |
|
8 пользователя(ей) сказали спасибо: | antimatter (26.04.2010), ehnaton (27.04.2010), Katod (07.05.2010), Mass. (27.04.2010), Pied Paper (20.11.2010), Sun of a Beach (12.01.2011), Wormwood Bastard (13.01.2011), Біджо (23.05.2014) |
27.04.2010, 17:03 | #7 |
vinyl 7"
Репутация: 872
|
re: John Cage
drop2305748, ну, с какой-то стороны соглашусь с тобой. Но, скажем так, смайлы ставил не в привязке к конкретно творчеству Кейджа, а скорее к самой личности. В какой-то момент времени стал интересоваться его произведениями, видеопредставлениями, а также исполнением его произведений различными оркестрами, например. Также, читал о нем, и не раз. И на основе всей этой информации, которая была мною воспринята, проанализирована и на основе которой были сделаны выводы об этом человеке, я ставлю подобные смайлы. Это общее восхищение личностью Кейджа. Непосредственно его произведения и их оценка это уже конечно же другой разговор.
|
2 пользователя(ей) сказали спасибо: | antimatter (13.06.2010), Drop (27.04.2010) |
27.04.2010, 19:03 | #8 |
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Mass., інша справа стосовно "іншої розмови": ми ж тут усі "свої", не треба тримати все в собі (жартую=), тобто, чому б не наповнювати теми дійсно оригінальним контентом, думками, діалогами учасників, а не короткими репліками? (ми ж не фанкісоулз?)) принаймні, одну з головних цілей спілкування на форумі я вбачаю у поширенні інформації від більш обізнаних у певному питанні/напрямку учасників до менш обізнаних, зокрема, для полегшення пошуку того, що тобі потрібно без глибокого і часто, у результаті, непотрібного знайомства з сабжем. відповідно, мені набагато більш подобаються пости типу "альбом А більш посередній, сподобався Б, виділив би те-то і те-то, особливо на композиціях N1, N2, N3, тому-то, тому-то", аніж "геніально подобаються всі альбоми"...
здається я вже повторююсь з цим і колись писав шось подібне. мораліст, єстет, блін Добавлено через 5 минут Appendix Цікава та пізнавальна стаття Ю.Н. Холопова "Вклад Кейджа в музыкальное мышление XX века (pdf)" |
27.04.2010, 20:17 | #9 |
амеломан
Репутация: 294
|
re: John Cage
коперник теж помилявся - все ж таки не по окружностях, а по еліпсах.
засновник багатьох жанрів зміг написати по-справжньому лише одну, таку цитовану критиками, роботу, у якій пропонувалось вважати музикою тишу. це прекрасно, ми пам'ятаємо шекспіра and the rest is silence... можливо навіть відчуваємо, що ця тиша і шеляга не вартує в порівнянні з бурею пристрастей і життя, трохи лялькового, проте життя, що вирувало у самому творі. можна заперечити, що кейдж запропонував трохи відмінну тишомузику, квантову, яка неодмінно передбачає слухача. проте я нізащо не був би присутнім на такому концерті. і не тому, що не зможу оцінити гумор (надіюсь?) композитора. а тому, що не вважаю це музикою. найближчим духовним братом цього твору мабуть є чорний квадрат. і там, і там розум, містичний реалізм переважають і переборюють форму, демонструючи голі ідеї, річ майже не можливу у нашому неідейному світі. проте треба визнати той факт, що вплив музики і живопису за своєю силою різний. живопис - спосіб естетичного медитування, тоді як єдине, давайте не кривити душею, єдине призначення музики - це тотальний емоційний підйом. якщо я не підберу хоча б якогось смайлика до якоїсь музики, значить - це повний шлак. найгірший вирок - це і далі, щоб не переходити до естетичного лепету, вкажу на те, що життя може існувати і при -80С і +60С, проте краще воно почувається десь посередині. такі екстремуми цікаві для рефлексій, метафізики, проте не для власне життя. іду послухаю An die Freude |
2 пользователя(ей) сказали спасибо: | Drop (11.05.2010), Sun of a Beach (12.01.2011) |
03.05.2010, 20:08 | #10 | |
CD
Репутация: 294
|
re: John Cage
Так да, я не думаю что Дж. Кейдж нуждается в оценках от кого-то вроде меня. Тем более по типу "прикольно" - я так вообще никогда не пишу
Меня позабавил там один человек, который просил залить 4'33 во флаке Это очень точная ассоциация. Особенно учитывая то, что и первую пьесу без единого звука, как и абсолютно пустое (чёрное) полотно дело рук одного человека - Альфонса Алле. Цитата:
|
|
Пользователь сказал спасибо: | Drop (11.05.2010) |
07.05.2010, 12:02 | #12 |
mp3 128 kbps
Репутация: 10
|
re: John Cage
а я от скажу таку штуку
таке враження що Кейдж постійно тікає, коли хочеш вийти за рамки конструктора музики, нот, ритмів, але в музиці не втічеш від самого звуку, хоча в кінці кінців він таки втік, чим іі показав язика всім іншим, що от, я такий крутий я втік від вашої музики можливо він перейшов на інший рівень розуміння, але він перестав бути композитором, він навіть не став чимось більшим чи чимось меншим, просто додав собі ще один ступінь вільності це складно в мистецтві, бути оригінальним і залишатись в ньому |
11.05.2010, 15:16 | #13 | ||||
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
"Як на підбір", знову суперечлива, на мій погляд, думка. Насамперед, досить подивитись який підрозділ є #1 на цьому форумі і чи можна "краще почуватись" від тієї музики, що в ньому обговорюється? Якщо ж серйозно, то будь-яке більш менш серйозне захоплення музикою - це перш за все пошук нового у межах відомого або і невідомого. Тобто це є нестаціонарний процес. Крім того, світоглядно людство одержиме зараз Новизною, що є наслідком та вимогою існування сучасного світу взагалі. Немає революції - немає розвитку - все, маємо кризу, правильно? Я тут провів би аналогії з наукою, у якій особива увага приділяється саме вивченням екстремумів, саме отих проблем "життя при -80С і +60С". Можна сказати, що саме "екстремуми" є передвісниками нових революцій - як в науці, так і музиці. І тому до них завжди буде підвищена увага. |
||||
Пользователь сказал спасибо: | Біджо (27.07.2018) |
12.05.2010, 11:14 | #14 |
амеломан
Репутация: 294
|
re: John Cage
ти прокоментував майже всі мої слова, крім тих, в яких приблизно йшлося про те, що музика - це рух, а тиша - це зупинка, і їхнє співставляння можливе лише за певних рідкісних умов.
там твій комент був би доречніший, бо решта - це тицяння носом мене ж у банальність мої же слів, з чим я звісно згодний. проте хотілося б, щоб сказана банальність і пересічність були дійсно усвідомлені. мені здалось, що з водою пішло і дитя. словом, я так і не зрозумів, з чим ми не згодні. очевидно, це питання визначення термінології (що власне і викликає найбільше клопоту під час віддаленого спілкування). проте слова про камінь як об'єкт споглядання дуже цікаві, оскільки наводять на дискусію про різницю (і схожість) естетичного і філософського світобачення. у цьому плані ти більше схиляєшся до intuitus mentis декарта, як мені здалось, я - до іншої. повернусь до того що таке музика. кілька днів тому, проїздом в одному турецькому селі побачив фестини Марсія. в грецькій міфології, марсій кинув виклик аполону у хисті гри на флейті. є різні варіанти міфу, проте мені подобається такий - бог примусив людину перевернути флейту, і дмухати у неї таким чином (новаторський підхід, аля кейдж)). талант музиканта і тут допоміг, йому вдалась така неймовірна річ - він переміг бога. проте грецьке верховне стерво не стерпіло і стягнуло шкуру з марсія. зачувши музику (в текстах не вказано, чи це був контрапункт, чи щось інше), шкура починала танцювати. перемога життя над смертю, ідеї над матерією. я майже впевнений, що відома пісенька кейджа (нагадаю, ми обговорюємо не всю творчість композитора, а конкретну роботу) не змогла б допомогти у такій трансгресії. хоча саме таке проникнення -онто у -віво і є теперішніми напрямами пошуку нового раціоналізму, нової філософії. наприклад дивись делеза з його трансцедентальним емпіризмом. я не заперечував важливість роботи. вона дійсно новаторська, філософський аналог недавніх думок сурйо про здатність мистецтва викликати життя з нежиття. проте не підтримую ідеї про те, що ця робота є саме тим екстремумом, про який ми обоє згадували. це - попарт ворхола, резонансний, проте загалом непомітний для розвитку музики твір. p.s. у випадку кейджа, музика пожертвувала багатьма своїми рисами, такими як інформаційність, культурний контекст та ін. заради догоді самовираженню композитора, який ставить велику крапку на композиторстві, і просить кілька хвилин тиші над тілом музики старої епохи. краще б запропонував кілька секунд нової. pps. я впевнений, що тобі має дуже подобатись Мортон Фельдман)) ppss. про коперника - шкода, що ти не відчув там смайлика, ставитиму частіше |
19.11.2010, 11:47 | #17 |
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Слухав на днях струнний квартнет Кейджа у чотирьох частинах (так і називається - String Quartet in Four Parts) та зловив себе на думці, що зовні він дуже нагадує ранню музику XII-XIII століття, наприклад, того ж Перотіна, що я трохи слухав, - і аж ніяк не схожий він тут на той "звичний" інтелектуальний та ексцентричний авангард з препарованими інструментами, радіоприймачами та дзенськими монологами. Не скажу, що квартет мені особливо сподобався після декількох прослуховувань, але Кейдж безумовно більш багатогранний, ніж може комусь здатись, тим більше, якщо не судити про його композиторський талант лише по 4'33"))
...А от після відео у другому повідомлені розумієш чому Стравінський не вважав Кейджа композитором та називав його просто "містер Кейдж"=) |
Пользователь сказал спасибо: | Біджо (27.07.2018) |
13.01.2011, 15:32 | #20 |
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Weakling, хотя я совсем не думаю, что это муть (см. выше обсуждения), но именно в данном исполнении - это кажется действительно муть, и не особо смешно даже)
Добавлено через 51 секунду Ой, чорт, це ж те ж саме відео я додав, що вже в шапці є. Ну нічо, зате звернув увагу |
15.01.2011, 15:11 | #24 |
в спину нож
Репутация: 865
|
re: John Cage
Я все жду в разделе классика обсуждений из разряда:
"Недавно прослушал опус Кейджа One3 {пишется как в степени 3}. Пьеса относится к так называемым Number Pieces, грубо говоря эта пьеса представляет собой развитие идей Кейджа, заложенных в опусе 4'33'', но если в 4'33'' слушатель в деструктивном акте оказывается заброшенным в опыт слушанья окружающего пространства как естественной музыкальной среды, то в One3 ситуация оказывается несколько менее драматичной. В данном опусе Кейдж несомненно вдохновлен шедевром своего современника Алвина Люсьепа I'm sittin' in a room. У Кейджа то пространство, которое он столь явно озвучивал ранее, отброшено. Теперь маэстро предлагает слушать не естественную среду, а среду электрифицированную, озвученную фидбеком. Пьеса - не возврат к 4-33, а коренной поворот, уход в новое электронное звуковое пространство. " ну или: "Вы ебанулись Лучшее исполнение 4'33'' Кейджа - исполнение Enseble 0 2006 года . Только там <бла-бла-бла>. Также несомненную ценность несет запись 4'33'' в исполнении Cage Against The Machine, но если у Ensemble 0 <бла-бла-бла>, то в исполнении Cage Against The Machine <бла-бла-бла> " Первым по бла-бла-блакаюсь: Умственно подводя музыкальные итоги прошлого года пришел к неутешительному выводу - главными композиторами в прошлом году для меня стали американцы Д. Кейдж и М. Фелдман и англичанин К. Кардью. Кейдж важен по двум причинам: 1. Лучшая пластинка прошлого года для фортепиано - John Tilbury / Sebastian Lexer / Terry Jennings / John Cage - Another Daylight. Первые полчаса - пьесы Терри Дженнингса для фортепиано соло ярко подсвечивают характерную наполненность музыки Дженнингса тишиной. Не только в смысле пауз. Звук у Дженнингса несет в себе изрядную долю тишины. Звук для Дженнингса - есть утихание звука. Но и тишина в этих пьесах звучит (особенно в шедевре 60-го года). Лучшего исполнителя музыки Дженнингса чем Джон Тилбури я представить не могу. Тилбури чрезвычайно восприимчив к резонансу. (Я совсем не понимаю, что он делает с педалью, ну и черт с ним).Результат - музыка деликатная и будто бы неуверенная в себе (это конечно видимость). Если пьесы Дженнингса вполне сентиментальны, то этого нельзя сказать про 40-минутную пьесу Кейджа - Electronic Music For Piano. Фортепиано не узнать, все ценное, что содержится в исполнениях Тилбури отброшено и забыто в результате мастеринга. Музыка содержит в себе отдельные ноты, электронные щелчки, фидбек и поскребывание струн. Результат - перекошенный уродец, в отличие от музыки абсолютно материальный и гораздо более живой. Как итог - переломанный пополам диск. Первая часть - невероятное исполнением малоизвестного композитора Дженнингса (на которого я собираюсь обратить внимание. Его музыка - минимализм, но лишенный механичности и бесчеловечности Райха, Райли или Гласса. Более близкий паранойе Фелдмана или меланхолии Шелси, но гораздо более мечтательный). Вторая - малоизвестная пьеса Кейджа, превратившаяся в аудиопоток лишенный своего истока. Чрезвычайно интересный опыт как для слушателя, так и для музыканта. Тилбури никогда так не звучал, а Лексер мне представляется восходящей звездой электроакустики. 2. В декабре я похоже окончательно влип в музыку, рожденную Кейджевским минимализмом, т.е. построенную не на повторении а на отсутствии, тишине. Дело в музыки его продолжателей - композиторов связанных с т.н. Wandelweiser Ensemble, из которых я пока выделяю Майкла Писарро. Он с 2008-года начал радовать слушателей невероятными записями своей музыки, слепленной из минимального вмешательства в жизнь музыкальных инструментов и fieldrecordings. Jully Mountain мне представляется шедевром, ровно как и совместная пластинка с Сугимото и новенький релиз про Поля с Ушами |
15.01.2011, 17:39 | #25 |
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Это очень оригинальная, если не сказать больше, мысль. Хотя может я не понимаю, что такое "человечность". И может сама популярность Райха и Гласса, в куда более широких кругах, говорит лишь о том, что "бесчеловечность" нынче в моде. Это, конечно, не считая того, что и я лично, независимо от общего мнения (да, я и никогда об этом буквально не думал в таких категориях), считаю музыку Райха очень "человечной" и тут уж меня сможет разубедить только время и опыт. Но очевидно у нас очень разные пути и восприятие. Сомневаюсь, что в позапрошлом году ты считал Райха человечным))
|
15.01.2011, 18:57 | #26 |
в спину нож
Репутация: 865
|
re: John Cage
Конечно, это было лишь мое частное мнение. Музыка Кейджа тоже вполне бесчеловечна, что не идет ей во вред (все эти звездные карты).
Просто Райх до мурашек меня не доводил. Мне чрезвычайно нравятся у Райха 2 работы - It's gonna rain, come out. Штучки в духе i'm sitting in a room Люсьера или great learning Кардью - слушаешь и думаешь, как это классно и элегантно делать такие ошеломительные жемчужинки буквально из ничего. У Райли мне нравится "Philadelphia soul 45" - вещица ранняя, но со своим шармом. Про Гласса писать не хочется. Почему перетянутые квартеты Фелдмана, единственный аккорд Шелси или Кровь Иисуса муражки вызывают я не знаю. Тарас, ты мне из Терри Дженнингса ничего не посоветуешь? |
15.01.2011, 19:34 | #27 |
Oh God He's taking Hipsterol !
Репутация: 302
|
re: John Cage
Мне если честно немного непонятно как вы ухитряетесь столько подобной музыки слушать, и ещё функционировать при этом в социуме. Это же надо ничего не делать кроме музыки - как на работу каждый день. Она же требует предельной концентрации и самоотдачи что ли. Ещё могу представить пиво с раками под Фельдмана правда это очень страшное зрелище, и скорее исключение
|
15.01.2011, 20:04 | #28 | ||
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Та никто не сомневается (и не знаю, зачем люди это еще оговоривают?)), просто у меня складывается такое частное мнение, что ты буквально так и стремишься быть "очень частным" в своих вкусах, суждениях, оценках. Ну вот, например:
Конечно, потому что писать о нем слишком "унизительно", потому что он популярен, успешен, кто его только не знает? Он писал оперы про Эйнштейна, про Ганди, про Л. Кинга, саундреки к фильмам Реджио, к фильмам о жизни Мисима, о детстве Далай-Ламы - как тут заговоришь о человечности? Та и о чем речь: если даже Маня Манечка слушает на ночь фортепианные работы Гласса. Цитата:
Цитата:
Конечно, сначала найду и послушаю, потом посоветую. Кстати, та пластинка, про которую ты говоришь, называется не Lost Daylight? Такая обложка - ? И еще признавайся, троллишь порою, да? |
||
15.01.2011, 21:04 | #29 | |
в спину нож
Репутация: 865
|
re: John Cage
Тарас, мне кажется, ты сегодня какой-то злой
Почему мне нравится именно It's gonna rain и Come out я написал: Цитата:
У Райли я слышал и В тоне До, и Радугу (мне кажется первая попопулярней будет). И выстроенную на блюзе Cactus Rosary. Но не в этом дело. Philadelphia soul 45 - пьеса начинается с 2х голосов, спорящих о чем-то ("You are no good, I have to cut you loose, what's the use"), равномерно бьющего муг-синтезатора. Через 2-3 минуты Райли обрывает композицию в rnb, который зацикливает с женским голосом You are no good, примешивает мужской и начинает двигать по стереоканалам. К общей чертополосице примешиваются другие части песни - результат кувыркающийся аудио-поток. Здесь и определенная простота, и определенная неумелость. Но главное здесь человеческий голос который всегда сложно обесчеловечить. Голос же лишен лишних этнических мотивов. Гласса практически не слушал. Какую ту пластинку про Боуи. Еще про Кинга. Могу ли я что-то написать, если не понял чего Гласс в этих произведениях хотел. Может быть дело в моем снобизме. Про Маню Манечку ничего плохого сказать не могу. Я многократно писал про любовь к Фелдману и Кровии Иисуса... Если они непопулярны, то . У Шелси мне милей всего самая популярная Quattro Pezzi Per Orchestra. У Люсьера назвал самую известную композицию, а не произведение для перекодирования мозговых волн. Если бы мне нужно было выделится я называл бы какую-нибудь Аллу Загайкевич, с которой в России мало кто знаком. Мне кажется интернет лишает музыку каких-либо общих оценок. Ты можешь прочитать, что самое оно у Райли - В тоне До, а можешь наткнуться на мой пост и прочитать, что самое оно Филадельфия Соул. В ситуации материальных СМИ эти оценки имеют какой-то вес, а так :. Диск тот (Я думал с Дженнингсом ты знаком) По поводу Троллинга ответ содержится, в том числе, и в моем нике. |
|
17.01.2011, 16:26 | #30 | ||
ars longa, vita brevis
Репутация: 558
|
re: John Cage
Извини, у меня была температура за 38 и обострился комплекс общей (и музыкальной) неполноценности;) Учитывая твою реакцию, я понял, что был немного резок и сейчас мне стыдно
Double Sextet - очень "производное произведение", Пулитцеровскую премию Райху следовало бы давать за Music for 18 Musicians или Different Trains, на мой взгляд. Drumming я оценил не так давно, но любимым его назвать не могу. Скорее уж, я сначала недооценил City Life, - хотя материала в теме про Райха кажется довольно, но этот альбом, наверное, стоит добавить. Что ты понимаешь под "переусложненной музыкой"? Я наоборот считаю, что вся тройка минималистов, которых ты назвал пишет очень простую музыкую, в отличие от твоих любимцев Самый сложный, наверное, Райх, но, опять же, он скорее технически "изобретателен", музыкально, для восприятия он несложен. И даже не знаю, неужели ты настолько "интелектуально" слушаешь музыку, что не ощущаешь, какая светлая и жизнерадостная музыка у Райха? Так, что даже разговор о ее сложности кажется каким-то "неуместным") Цитата:
Может быть Как ни странно, но мне больше нравится Райли без синтезатора, пения, индийских раг, а именно в струнном исполнении Кронос-квартета на "Каденции.. " или "Танцах Саломеи" (правда, это оочень длинная и неоднородная работа). Ну и я писал в другой теме про диск 86-го года, где он играет на рояле в натуральном строе (не все, но интересно). Цитата:
Про Кровь Иисуса ты говорил мне, как про "милую безделушку" кажется? Разве это звучит немного не "пренебрежительно", что ли? Короче говоря, не обращай внимания, мне очень приятно, что среди нас есть такой человек, философ, энциклопедист, с редким и очень глубоким восприятием музыки. Это про тебя, честно |
||
Похожие темы | ||||
Тема | Автор | Раздел | Ответов | Последнее сообщение |
Николас Кейдж / Nicolas Cage | usyara | Movies | 46 | 22.04.2022 17:02 |
John Tavener / Джон Тавенер | Каспар Хаузер | Classical | 8 | 05.06.2014 00:07 |
Джон Кинг/John King | Никита | Literature | 29 | 14.03.2010 05:03 |
Джон Колеман/John Coleman | Бруно | Literature | 5 | 29.03.2009 02:58 |
Джон Апдайк/John Updike | Doerty | Literature | 3 | 29.01.2009 06:58 |
|
|
Текущее время: 20:56. Часовой пояс GMT +3.
|
|||