Kronos Quartet

[Drop]

Kronos Quartet

Протягом більш ніж 30-ти років Кронос-квартет - Девід Харрінгтон, Джон Шерба, Хенк Датт та Джеффрі Зіглер - керуються унікальним артистичним чуттям, поєднуючи дух сміливого дослідництва з відданістю до розширення меж та контексту струнного квартету. За цей час Кронос став одним з найвидатніших та найвпливовіших гуртів сучасності, його учасники зіграли тисячі концертів по всьому світу, видали понад 45 альбомів надзвичайного розмаху та творчого потенціалу, вони співпрацювали з багатьма найеклектичнішими композиторами та виконавцями нашого часу, замовили більш ніж 650 творів та аранжувань для струнного квартету. Праці Кронос-квартету зібрали числені нагороди, зокрема, Греммі за «Найкращу роботу в Камерній музиці» (2004); виданням Musical America його учасників було названо «Музикантами Року» (2003).

Авантюрний підхід Кроносу бере початок із самих витоків ансамблю, на створення якого у 1973 році Девіда Херрінгтона надихнув твір Джорджа Крамба «Чорні Ангели». У цій вкрай нетрадиційній роботі, написаній під впливом війни у В'єтнамі, використовуються склянки, наповнені водою, словесні уривки та електронні ефекти. Поступово Кронос вибудує надзвичайно різноманітний репертуар для струнного квартету, музиканти виконують та записують твори майстрів 20-го століття (Бела Барток, Дмитро Шостакович, Антон Веберн), сучасних композиторів (Олександра Вребалов, Джон Адамс, Альфред Шнітке), джазових легенд (Орнет Коулмен, Чарльз Мінгус, Телоніус Монк) та навіть артистів далеких від академічної музики (гітарна рок-легенда Джимі Хендрікс, азербайджанський співак Алім Гасимов, авангардний саксофоніст Джон Зорн).

Невід'ємною частиною творчості Кронос є ряд тривалих тісних співпраць з багатьма відомими світовими композиторами. Серед них "батько мінімалізму" Террі Райлі, який написав для Кронос твори Sunrise of the Planetary Dream Collector; Cadenza on the Night Plain, Salome Dances for Peace; Sun Rings 2002-го року - мультимедійний проект, створений на замовлення NASA – ода землі та її мешканцям, в якій використовуються звуки, отримані від небесних тіл, та різні космічні зображення; The Cusp of Magic – робота, замовлена на честь 70-річчя Райлі у 2005 році, записана та видана у 2008 році. Кронос замовили та записали три струнні квартети польського композитора Хенріка Миколая Гурецького, з яким гурт співпрацює вже більше 20 років. Крім того, квартет співпрацював із такими видатними композиторами, як Філіп Гласс, записавши повне зібрання його струнних квартетів та музику до кінострічок "Місіма" та "Дракула" (відновлене видання класики Бела Лугосі); азербайджанським композитором Франгіз Алі-заде, чиї роботи були видані на повноформатному релізі 2005-го року Mugam Sayagi: Music of Franghiz Ali-Zadez; Стівом Райхом, твір якого, Different Trains, у в виконанні Кроносу отримав Греммі; аргентинським композитором Освальдо Голіховим, спільні роботи якого з Кроносом включають як оригінальні твори, так і численні аранжування, зокрема на альбомах Kronos Caravan та Nuevo.

Окрім композиторів, Кронос-квартет активно співпрацює з численними музикантами з усього світу. Серед них китайська піпа-віртуозка Ву Ман; легендарна Боллівудська "співачка другого плану" Аша Бхосле, з якою квартет записав диск You've Stolen My Heart: Songs from R.D. Burman’s Bollywood, номінований на Греммі; ескімоська співачка горлового співу Таня Тагак; мексиканські рокери Café Tacuba; самобутній звуковий артист та створювач нових інструментів Уолтер Кітунду; румунський циганський гурт Taraf de Haïdouks; відома американська співачка-сопрано Дон Апшоу та нестримне британське кабаре-тріо, the Tiger Lillies. Кронос виступав уживу з такими легендами як Аллен Гінзберг, Закір Хуссейн, Modern Jazz Quartet, Том Уейтс, Девід Барзамян, Говард Зінн, Бетті Картер, а також Девідом Боуї, і з'явився на записах таких разносторонніх талантів, як Nine Inch Nails, Amon Tobin, Ден Зейнс, DJ Spooky, Дейв Метьюс, Неллі Фуртадо, Рокіа Траоре, Джоан Арматрейдінг та Дон Уолсер.

Не можна обійти стороною і роботи Кронос у кіно - квартет відзначився на саундтреках до таких фільмів як "Реквієм за мрією", "Фонтан", "21 грам", "Спека", "Правдиві історії". Крім того, записи Кроносу використовували у своїх танцювальних постановках такі видатні хореографи, як Мерс Каннінгем, Пол Тейлор, Твайла Тарп та «Ейко і Кома».

Квартет проводить по п'ять місяців на рік у гастролях, виступаючи у концертних залах, клубах та фестивалях по всьому світу, включаючи BAM Next Wave Festival, Карнегі-хол, Барбікан у Лондоні, WOMAD, UCLA Ройс Хол, амстердамський Концертгебау, а також Шанхайську концертну залу та Сіднейський оперний театр. Не менш плідні Кронос-квартет і в студії. Величезна дискографія ансамблю на лейблі Nonesuch Records включає в себе такі альбоми, як Pieces of Africa (1992) - збірка творів композиторів африканського походження, що одночасно очолювала Billboard-чарти Classical та World Music; Kronos Caravan 2000-го року - музичні «подорожі» через Північну та Південну Америку, Європу та Близький Схід; антологію 1998-го року на десяти дисках Kronos Quartet: 25 years; Nuevo (2002), номінований на Греммі та Латинське Греммі, на якому вшановується культура Мексики; та диск 2003-го року Alban Berg's Lyric Suite, за який ансамбль отримав Греммі.

Записи та виступи Кронос лише частково викривають відданість гурту до нової музики. Як некомерційна організація, що базується в Сан-Франциско, Kronos Performing Arts Association було замовлено сотні нових робіт та аранжувань для струнного квартету. Музичні видавництва Boosey & Hawkes та Кронос видали три знакові роботи, замовлені Кроносом, у першому томі Kronos Collection під редакцією Кроносу. Квартет також зацікавлений у підготовці нових професійних виконавців, у 2007 році Кронос провели свій перший професійний навчальний семінар з чотирма струнними квартетами у Weill Music Institute при Карнегі-холі. Однією з найцікавіших ініціатив Кроносу є Kronos: Under 30 Project, унікальна програма підтримки молодих композиторів, віком до 30 років, започаткована у 30-ту річницю квартету в 2003 році. Маючи творчі стосунки з багатьма молодими талантами та безліччю інших артистів з різних країн світу, Кронос пожинають плоди своєї 30-ти річної діяльності, зберігаючи свіжий підхід, натхненні новим поколінням композиторів та виконавців.

По матеріалам сайту http://kronosquartet.org/. Переклад drop2305748.

Дискографія:

1982 - 1990 рр.

In Formation (1982) (MP3 320 kbps 76 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Monk Suite (1985) (MP3 320 kbps 93 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Mishima [Soundtrack] (1985) (MP3 320 kbps 107 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kronos Quartet (1986) (MP3 320 kbps 113 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Music of Bill Evans (1986) (MP3 320 kbps 96 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

White Man Sleeps (1987) (MP3 320 kbps 151 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Winter Was Hard (1988) (MP3 320 kbps 157 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Terry Riley: Cadenza on the Night Plain (1985) (MP3 320 kbps 171 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Terry Riley: Salome Dances for Peace (1989) (MP3 320 kbps 274 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Steve Reich: Different Trains (1989) (MP3 320 kbps 62 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Black Angels (1990) (MP3 320 kbps 141 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

[свернуть]

1991 - 1995 рр.

Dane Rudhyar: Advent / Crisis & Overcoming / Transmutation (1991) (MP3 192 kbps 93 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Witold Lutoslawski: String Quartet (1991) (MP3 320 kbps 55 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kevin Volans: Hunting:Gathering (1991) (MP3 192 kbps 29 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Astor Piazzolla: Five Tango Sensations (1991) (MP3 320 kbps 61 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Pieces of Africa (1992) (MP3 320 kbps 154 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Short Stories (1993) (MP3 320 kbps 172 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Henryk Górecki: String Quartets Nos. 1 & 2 (1993) (MP3 320 kbps 105 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Morton Feldman: Piano and String Quartet (1993) (MP3 320 kbps 183 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

At the Grave of Richard Wagner (1993) (MP3 320 kbps 76 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Bob Ostertag: All the Rage (1993) (MP3 320 kbps 38 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Night Prayers (1994) (MP3 320 kbps 180 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kronos Quartet performs Philip Glass (1995) (MP3 320 kbps 156 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Unreleased 1985-1995 (1995) (MP3 320 kbps 53 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

[свернуть]

1996 - 2000 рр.

Howl, U.S.A (1996) (MP3 320 kbps 131 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Osvaldo Golijov: The Dreams and Prayers of Isaac the Blind (1997) (MP3 320 kbps 74 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Tan Dun: Ghost Opera (1997) (MP3 320 kbps 82 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Early Music (1997) (MP3 320 kbps 157 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Alfred Schnittke: The Complete String Quartets (1998) (MP3 320 kbps 243 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

John Adams: John's Book of Alleged Dances/Gnarly Buttons (1998) (MP3 320 kbps 139 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kronos Quartet 25 Years (1998) (MP3 320 kbps 334 Mb)

ex.ua | ifolder | narod [Arvo Pärt]
ex.ua | ifolder | narod [Astor Piazzolla]
ex.ua | ifolder | narod [Ken Benshoof]
ex.ua | ifolder | narod [P.Q. Phan]
ex.ua | ifolder | narod [Peter Sculthorpe]
ex.ua | ifolder | narod [Terry Riley]

Dracula [Soundtrack] (1999) (MP3 320 kbps 154 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Requiem for a Dream [Soundtrack] (2000) (MP3 320 kbps 121 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kronos Caravan (2000) (MP3 320 kbps 144 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

[свернуть]

2001 - 2005 рр.

Steve Reich: Triple Quartet (2001) (MP3 320 kbps (tracks 1-3) + 192 kbps (tracks 4-6) 88 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Terry Riley: Requiem for Adam (2001) (MP3 320 kbps 110 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Nuevo (2002) (MP3 320 kbps 151 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Alban Berg: Lyric Suite (2003) (MP3 320 kbps 62 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Harry Partch: U.S. Highball (2003) (MP3 320 kbps 66 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Peteris Vasks: String Quartet No. 4 (2003) (MP3 320 kbps 73 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Mugam Sayagi: Music of Franghiz Ali-Zadeh (2005) (MP3 320 kbps 141 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

You've Stolen My Heart (2005) (MP3 320 kbps 146 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

[свернуть]

2006 - 2010 рр.

The Fountain [Soundtrack] (2006) (MP3 320 kbps 107 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Henryk Górecki: String Quartet No. 3 ("... songs are sung") (2007) (MP3 320 kbps 115 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Kronos Quartet Plays Sigur Rós (2007) (MP3 256 kbps (tracks 1,2) + VBR V7 81 kbps (tracks 3,4) 34 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Terry Riley: The Cusp of Magic (2008) (MP3 320 kbps 98 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

Floodplain (2009) (MP3 320 kbps 180 Mb)

ex.ua | ifolder | narod

[свернуть]

Композитори:

(Неповний) перелік композиторів (з посиланнями на Вікіпедію), твори яких виконував Kronos Quartet

Agustín Lara (1897-1970)
Alan Dorsey
Alban Berg (1885-1935) / Альбан Берг
Alberto Domínguez (1913-1975)
Aleksandra Vrebalov (b. 1970)
Alèmu Aga (b. 1950)
Alfred Schnittke (1934-1998) / Альфред Гарриевич Шнитке
Ali Jihad Racy (b. 1943)
Aníbal Carmelo Troilo (1914-1975)
Anton Webern (1883-1945) / Антон Веберн
Ariel Guzik (b. 1960)
Arvo Pärt (b. 1935) / Арво Пярт
Astor Piazzolla (1921-1992) / Астор Пьяццолла
Aulis Sallinen (b. 1935)
Béla Viktor János Bartók (1881-1945) / Бела Барток
Benjamin Burwell Johnston, Junior (b. 1926)
Bill Evans (1929-1980) / Билл Эванс
Bob Ostertag (b. 1957)
Carlos Paredes (1925-2004)
Chalino Sánchez (1960-1992)
Charles Ives (1874-1954)
Christopher Tye (1505-1572)
Clint Mansell (b. 1963) / Клинт Мэнселл
Conlon Nancarrow (1912-1997)
Dane Rudhyar (1895-1985)
David Kechley (b. 1947)
David Lamb (b. 1935)
Derek Thunes
Dmitri Yanov-Yanovsky (b. 1963)
Dmitry Shostakovich (1906-1975) / Дмитрий Дмитриевич Шостакович
Duke Ellington (1899-1974) / Дюк Эллингтон
Dumisani Maraire (1944-1999)
Elliot Sharp (b. 1951)
Enrique Rangel (b. 1969)
Foday Musa Suso (b. 1950)
Franghiz Ali-Zadeh (b. 1947) / Али-заде Франгиз
Franz Liszt (1811-1886) / Ференц (Франц) Лист
George Crumb (b. 1929) / Джордж Крам
Giya Kancheli (b. 1935) / Гия Александрович Канчели
Guillaume de Machaut (circa 1300-1377) / Гийом де Машо
Hamza el Din (1929-2006)
Harry Partch (1901-1974)
Hassan Hakmoun (b. 1963)
Henry Cowell (1897-1965) / Генри Коуэлл
Henry Purcell (1659-1695) / Генри Пёрселл
Henryk Mikołaj Górecki (b. 1933) / Хенрик Миколай Гурецкий
Hildegard von Bingen (1098-1179) / Хильдегарда Бингенская
Huntley Beyer (b.1947)
Istvan Marta (b. 1952)
Jack Body (b. 1944)
Jimi Hendrix (1942-1970) / Джими Хендрикс
John Adams (b. 1947) / Джон Кулидж Адамс
John Cage (1912-1992) / Джон Мильтон Кейдж
John Dowland (1563-1626) / [IMG][/IMG] Джон Доуленд
John Geist
John Lurie (b. 1952) / Джон Лури
John Oswald (b. 1953)
John Whitney (1917-1995)
John Zorn (b. 1953) / Джон Зорн
Jon Hassell (b. 1937)
Juan García Esquivel (1918-2002)
Justinian Tamusuza (b. 1951)
Kassia (circa 810-circa 865) / Кассия Константинопольская
Kayhan Kalhor (b. 1963)
Ken Benshoof (b. 1933)
Kevin Volans (b. 1949) / Кевин Воланс
Kuat Shildebaev (b. 1958)
Lee Hyla (b. 1952)
Margarita Lecuona (1910-1981)
Michael Kevin Daugherty (b. 1954)
Midhat Assem
Miles Davis (1926-1991) / Майлз Дэвис
Moondog (Louis Thomas Hardin) (1916-1999)
Morton Feldman (1926-1987) / Мортон Фельдман
Nicholas Roubanis
Obo Addy (b. 1936)
Ornette Coleman (b. 1930) / Орнетт Коулман
Osvaldo Golijov (b. 1960) / Освальдо Голихов
P. Q. Phan (b. 1962)
Pandit Pran Nath (1918-1996)
Perotin (circa 1160-circa 1230) / Перотин
Peter Sculthorpe (b. 1929)
Peteris Vasks (b. 1946) / Петерис Васкс
Philip Glass (b. 1937) / Филип Гласс
Rahul Dev Burman (1939-1994)
Rahman Asadollahi (b. 1951)
Ram Narayan (b. 1927) / Рам Нараян
Rezső Seress (1889-1968) / Режё Шереш
Said Rustamov (1907-1983)
Samuel Barber (1910-1981) / Сэмюэл Барбер
Sapo Perapaskero (b. 1978)
Scott Johnson (b. 1952)
Severiano Briseño (1902-1988)
Silvestre Revueltas (1899-1940)
Sofia Gubaidulina (b. 1931) / София Асгатовна Губайдулина
Steven Mackey (b. 1956)
Tan Dun (b. 1957) / Тань Дунь
Tanburi Cemil Bey (1873-1916)
Terry Riley (b. 1935)
Thelonious Monk (1917-1982) / Телониус Монк
Thomas Oboe Lee (b. 1945)
Thomas Tallis (circa 1505-1585) / Томас Таллис
Tigran Tahmizyan (b. 1961)
Willie Dixon (1915-1992) / Вилли Диксон
Witold Lutosławski (1913-1994) / Витольд Лютославский

[свернуть]

Відеографія:

Kronos Quartet "In Accord" (1998)

Kronos Quartet "In Accord" (1998) (949 Mb @ XVID 720x416 MP3 192 kbps)
Дивитись/скачати: ex.ua

[свернуть]

Kronos Quartet "Kronos on Stage" (1998)

Kronos Quartet "Kronos on Stage" (1998) (475 Mb @ DX50 640x360 MP3 160 kbps)
Дивитись/скачати: ex.ua

[свернуть]

Для попереднього ознайомлення:

DivShare Files - Kronos Quartet (cuts)

Цю тему я готував майже півроку...

[Эрис]

Ох, drop2305748, по темам раздает...

[svit6]

Ох шикарно! Плюсонул

Кстати, что лучше послушать? Так чтоб мелодично и приятно. Всё, что я когда-то слушал, кроме саундтреков, как-то не зацепило не запомнилось.

[Drop]

Буклет

АЗБУКА ШНИТКЕ
Соломон Волков

Альф – так Альфреда Шнитке называли его московские друзья. Понятно, что случайно подобные сокращения не образуются. Мне представляется, что в этом как-то отразилась экзотика существования Шнитке посреди советского московского быта: как будто среди нас оказался бы пришелец с Марса.

Было в Шнитке, действительно, что-то от инопланетянина: большая, склоненная набок голова, странная прическа; близко посаженные пугливые глаза на бледном лице сразу поражали и запоминались. Еще до всех своих неполадок с сердцем Шнитке двигался неуверенно, осторожно – словно постоянно примеряясь к чуждому земному притяжению.

Вообразить его участвующим в нашей суетливой жизни было трудно, однако Шнитке в те годы – 60-е, начало 70-х – менее всего походил на затворника. Наоборот, я изумлялся, как это Шнитке поспевает повсюду: и в консерваторию, где он преподавал оркестровку, и на заседание в Союз композиторов, чтобы выступить там в поддержку своих друзей, и в экспериментальную студию электронной музыки, и на модную театральную премьеру, и на прием в западное посольство.

Где бы Шнитке ни появлялся, вокруг него сразу образовывался мини-водоворот узнавания, любопытных взглядов и перешептываний: "Это же Шнитке! Как, Шнитке? Да-да, Шнитке! Тот самый, композитор?"

Да, чуть не забыл: он же еще успевал и музыку сочинять! Причем плодовитость Шнитке была поразительной: одна за другой следовали симфонии /на сегодняшний день их девять/, инструментальные концерты, сонаты... Шнитке -автор трех опер, нескольких балетов, сочинений для хора – много музыки!

Ее ждали, эту музыку, рвались услышать ее. В России тех лет она была нужна многим, ибо в тот момент осуществляла жизненно важную функцию: объединяла советских интеллектуалов. Музыка Шнитке награждала всех нас ощущением сопричастности к высокому и благородному искусству. Собравшись на премьеру очередного опуса Шнитке, мы осознавали себя членами одного секретного общества. Власти, чувствуя эту подрывную функцию музыки Шнитке, делали все от них зависящее, чтобы затруднить ее выход к аудитории. Это были постоянные игры в кошки-мышки.

Жестокость этих игр была изощренной, садистской. Если исполнитель включал произведение Шнитке в свой репертуар, то он мог ожидать кучу неприятностей, больших и малых. Нередко уже объявленные концерты отменялись по распоряжению "сверху". Министерство культуры отказывалось покупать опусы Шнитке, хотя музыка других, более сговорчивых и "удобных" авторов, оплачивалась щедро. А когда заказ на сочинение Шнитке приходил из-за границы, власти всячески пытались этому помешать. Если же и это не удавалось, культур-бюрократы не разрешали Шнитке выехать на Запад на премьеру своего произведения. При этом композитора беспрестанно обвиняли в разных идеологических "грехах". Как комментировала одна наша общая со Шнитке знакомая: "Бьют - и плакать не дают!"

Западные контакты Шнитке особенно раздражали советское начальство. Ведь оно стремилось тотально контролировать ситуацию, а подобное было возможно только при полной культурной изоляции. Шнитке был одним из первых советских композиторов, познакомившихся с музыкой западного авангарда. Партитуры Пьера Булеза, Карлгейнца Штокхаузена, Анри Пуссера. Луиджи Ноно, которые Шнитке раздобывал с огромными трудностями, он немедленно покрывал своими пометками и комментариями, анализируя эту музыку тщательно и пристрастно. Шнитке хотел быть технически вооруженным по последнему слову, он стремился к тому, чтобы его сочинения вошли в общий ряд современной культуры. Для советских чиновников это было признаком "безродного космополитизма" Шнитке. В Советском Союзе словосочетание "безродный космополит" эвфемистически обозначало еврея.

Иудейство Шнитке, между тем, было весьма сомнительным. Отец его был евреем – коммунистом и атеистом, мать – немкой. Первым языком был немецкий, но родным своим языком Шнитке считает русский. Еврейского языка и обычаев он не знает. Вдобавок, в 1982 году, когда Шнитке было сорок восемь лет, он был крещен по католическому обряду.

Йога, оккультизм, каббала, китайские мистические прозрения /"И цзин"/ – чего только Шнитке не испробовал в поисках ответа на волновавшие его загадки жизни и смерти... Погружаясь в недра иррационального, он испытал ужас, единственным спасением от которого представилось приобщение к христианству.

Католичество было выбрано Шнитке во многом потому, что его мать была крещена католичкой. Хотя он иногда говорит, что уважает православную церковь больше, чем католическую. Запутанность отношений Шнитке с религией ставит в тупик даже его друзей с экуменистическими взглядами. Для Шнитке это проблема этическая, и психологическая, и культурная. Он пытается разрешить ее в своей музыке.

Людей, впервые сталкивающихся с произведениями Шнитке, прежде всего поражает их эмоциональная напряженность. Это музыка полярных противоположностей, кричащих контрастов: громкое и тихое, высокое и намеренно пошлое, аскетически сдержанное и вызывающе роскошное. Все это в сочинениях Шнитке сосуществует, живет бок о бок.

Многих это раздражает, отталкивает. Им кажется, что, объединяя видимо необъединимое, нестыкующееся, композитор над ними издевается. Их ухо не улавливает технической изощренности, с которой "сработаны" партитуры Шнитке, всех спрятанных в них подлинных и мнимых цитат, символов, аллюзий и намеков. Вплоть до музыкальных монограмм – зашифрованных в виде нотных мотивов имен самого композитора и его друзей.

Наверное, так и должно быть: секреты композитора – это его дело. Они интересны и важны только для профессионалов. Слушатель остается один на один с музыкой. А музыка Шнитке говорит о подлинных и пугающих эмоциях, испытанных самим автором.

Он часто вспоминает о впечатлении, произведенным на него "Божественной Комедией" Данте – особенно в той ее части, где говорится о переходе из Ада в Чистилище. Данте, все глубже погружаясь во владения дьявола, внезапно попадает в иную сферу. Из глубин ужаса и отчаяния он чудесным образом переносится в мир надежды. Этот момент перехода от тьмы к свету очень важен, считает Шнитке. Ведь мы буквально каждый день сталкиваемся с той или иной моральной дилеммой. И, увы, далеко не всегда делаем правильный выбор.

Поэтому музыка Шнитке, по мысли композитора, призвана напоминать нам о самой возможности выбора. Важно не терять надежды на реальность перехода от тьмы к свету. Или, по максиме одного русского писателя, "не терять отчаянья".

Русский максимализм, таким образом, соседствует в произведениях Шнитке с еврейским скепсисом, окрашенным в густые тона немецкой культурной традиции. Эта "гремучая смесь" кажется такой же немыслимой, как столь характерные для музыки Шнитке динамические и стилистические контрасты. Однако без нее не существовало бы феномена Шнитке – "ученой" германской музыки, стремящейся говорить, по русскому обычаю, "от сердца к сердцу". Поэтому, даже и перебравшись из Москвы в Гамбург, Шнитке продолжал ощущать себя русским композитором. Германия, такая заманчивая и родная издалека, России ему не заменила.

Сердце самого Шнитке оказалось плохо подготовленным к этой схватке страстей: несколько раз оно сдавало, не выдерживая стресса. Серия инфарктов превратила Шнитке из всюду поспевавшего жизнелюба в немого гамбургского затворника. Вся оставшаяся в нем жизненная сила сконцентрировалась теперь на одном – сочинении музыки.

Такая фанатическая преданность своему искусству, такое чудовищное упорство... Шостакович когда-то сказал: "Если мне отрубят обе руки, я все равно буду писать музыку – держа перо в зубах". Шнитке во многом является продолжателем Шостаковича. И в этом своем упорстве – тоже.

Удивительно Шнитке чувствует природу инструментов. Исполнитель его музыки ощущает себя актером, получившим шекспировскую роль. Особенно это касается струнных, которые в музыкальном сознании Шнитке доминируют. Может быть, в этом сказывается еврейский элемент в душе Шнитке? Во всяком случае, композитор дает струнным выразить необычайно широкий диапазон эмоций. Поэтому так важен в творчестве Шнитке жанр струнного квартета. Он их написал четыре, в каждом запечатлев существенную грань своего творчества: в 1966-ом. 1980-ом, 1983-м и 1989-ом годах. Каждое из этих сочинений – манифест момента. Подобным образом использовали струнный квартет Бетховен, Барток, Шостакович.

Феномен Шнитке, о котором я говорил, был бы невозможен без его работы в кино. В те годы, когда сочинения Шнитке редко звучали в советских концертных залах, музыка для фильмов служила не только отдушиной, но и лабораторией: так композитор мог экспериментировать с новыми идеями и приемами. С некоторыми из кинорежиссеров у Шнитке сложились особенно тесные взаимоотношения, – например, с Ларисой Шепитько. Эта русская красавица поставила фильмы, вошедшие в золотой фонд русского кинематографа 70-х годов: "Ты и я", "Восхождение", "Прощание". Музыку к ним написал Шнитке. Шепитько погибла в автомобильной катастрофе, когда ей был 41 год. Ее памяти Шнитке посвятил струнный квартет №2. Здесь можно услышать отзвуки величавых древнерусских песнопений. В этой музыке выражена любовь Шнитке к России, ее природе и людям.

Хотя между квартетами №1 и №2 пролегло расстояние в 14 лет, их можно читать как главы одной книги. В первом квартете Шнитке, по тем временам, вызывающе нон-конформен в своем последовательном использовании серийной техники. Это – манифест Шнитке-авангардиста. Не зря партийные чиновники сразу объявили эту музыку "антисоветской". Шнитке, напротив, объяснял, что ему в этом квартете хотелось передать процесс творчества. В кульминации там все внезапно распадается, чтобы в конце вернуться к начальной строгой серии из двенадцати звуков. Прыжок ко Второму квартету грандиозен – не только временной, но и стилистический. А выглядит он абсолютно естественно. Как заметил Давид Харрингтон: "Ты закрываешь последнюю страницу предыдущего квартета, открываешь первую страницу следующего – и понимаешь, что именно эта музыка должна была появиться". Как хрупкий мостик между первыми двумя квартетами воспринимается "Канон памяти Стравинского", в котором Шнитке воздал почтение одному из своих любимых мастеров.

Центральная идея струнного квартета №3 – карнавал музыкальных цитат, знаменующий новый период в творчестве Шнитке: "полистилистический". Здесь можно услышать реминисценции из Бетховена, Орландо Лассо, Шостаковича, Вагнера... Таким образом Шнитке обозначает одну из своих главных тем: судьба западного культурного наследия в наше время. Обычно он приходит к пессимистическим, даже трагическим заключениям. Но в Третьем квартете разнородные веяния создают в итоге впечатление удивительного, редкого в музыке Шнитке умиротворения.

Четвертый квартет – заключительный этап путешествия. Вопреки ожиданию, он не принес с собой покоя и гармонии. Напротив, все накопившиеся противоречия вновь стянуты здесь в единый тугой узел. Эта музыка напоминает о фильмах другого русского мастера нашего времени, Андрея Тарковского. Спиритуальным комментарием к ним может служить сочиненный Шнитке несколько позднее Концерт для смешанного хора. В нем Шнитке использовал стихи армянского монаха Григора Нарекаци, жившего тысячу лет тому назад. В своей "Книге скорби" Нарекаци писал о тщете земных усилий. Заметим, что об этом же – последние опусы Шостаковича...

Шостаковича часто называют духовным отцом Шнитке. Это справедливо также и в музыкальном плане, да и во многих других, хотя между двумя композиторами никогда не возникало дружеских отношений. Эта роль – наследника Шостаковича – потребовала от Шнитке предельного морального и психологического напряжения.
Щадить себя российским художникам не положено. Больные проблемы Отечества настигают их и душат – даже заграницей. Примеров тому много... Боже, когда мы научимся беречь их?

Эдисон Денисов, друг и соперник Шнитке, говорил: "Сочинение музыки – прежде всего труд, тяжелый и утомительный, но, вместе с тем, – радостный". Шнитке с этим не вполне согласен. Он настаивает на роли интуиции, когда композитор не пишет музыку, а как бы "записывает" ее, словно расшифровывая уже существующую партитуру. В этот момент, по словам Шнитке, композитор подключается к какому-то чудесному источнику вдохновения. Вот почему –добавляет Шнитке – каждое великое произведение кажется слушателям давно знакомым: они его уже "знают", ибо оно существовало "всегда".

Ювелирная, тщательная, самоотверженная работа самого Шнитке над своими опусами – и эта почти наивная вера в Божественное вдохновение: нет ли здесь противоречия? Один из самых интеллектуальных композиторов нашего времени всю жизнь напряженно стремится к тому, чтобы стать сосудом, через который пройдет музыка, ниспосланная свыше. Удалось ли это ему - судить нам, слушателям. Но, устраиваясь поудобнее в кресла перед прослушиванием музыки Шнитке, сможем ли мы забыть о трагических обстоятельствах его биографии?

Я вспоминаю Шнитке в его московской квартире. Это было в конце 1975 года, незадолго до моего отъезда на Запад. Я зашел попрощаться, уверенный в том, что покидаю Россию навсегда. Посидели, выпили. Поначалу грустный, Шнитке постепенно разошелся, повеселел. Таким он мне и запомнился: с рюмкой в руке, хохочущим над новейшим московским политическим анекдотом.

[свернуть]

Я сподіваюсь, що не плутаю шановних учасників форуму з тими, кому це дійсно цікаво=)

Альфред Шнітке - це здається останній композитор бувшого Радянського Союзу, якого ще можна порівняти такими великими попередниками як Шостакович та Стравінський. Що стосується його творів, які хочу запропонувати вашій увазі, то в оцифрованному буклеті достатньо інформації, а від себе хотів би додати, що цей диск по логіці речей мав би сподобатись (якщо й не «злякати» трохи)) любителям розділу Distorted Unit. Слід попередити "непідготовлених" слухачів, що краще не треба очікувати, що цей запис відразу "відкриється". Це божевільний вир емоцій, оголених нервів, це прірва відчаю, абсурду, та водночас прихованої надії, потрапляючи куди ти спочатку втрачаєш будь-які точки відліку, приголомшений силою переживань композитора, який наче продав душу Дияволу аби побачити Бога, ти не розумієш, що відбувається, за що вхопитись, де вихід з цього пекла (кнопка stop?))). Проте особисто мені поступово Шнітке таки дійсно сподобався і щиро вважаю також, що цей диск є одним з найсильніших у дискографії Кронос. Просто неймовірно як чітко та водночас пристрастно вони зіграли ці квартети. На кінець, тим хто зацікавився, пропоную прослухати спочатку два вибрані хвилинні уривки:

http://www.divshare.com/download/11371147-fb0

[scary_nickname]

Охуенно. Если все ссылки рли рабочие - это грандиознейшая подборка. Дядьки эти с кем только не успели посотрудничать.

Добавлено через 1 минуту

Сообщение от svit6

Кстати, что лучше послушать? Так чтоб мелодично и приятно

Я люблю совместную работу с Терри Райли. Мелодично, приятно. Но не скажу, что популярно и изилиснингово.

Сообщение от drop2305748

Terry Riley: Cadenza on the Night Plain (1985)

[Drop]

Сообщение от svit6

Кстати, что лучше послушать? Так чтоб мелодично и приятно. Всё, что я когда-то слушал, кроме саундтреков, как-то не зацепило не запомнилось.

Відверто скажу, що моя думка про згадані "усім тут відомі" саундтреки така, що їх могли б зіграти і будь-які звичайні випускники консерваторії, бо вони не лише занадто "прості" для Кронос, але й відрізняються від усього їх репертуару. Фактично напрямок руху до творчості Кронос від саундтреків просто тупиковий. Взагалі, можливо є сенс тобі послухати спочатку Balanescu Quartet, бо вони більш мелодійні та приємні. У Кроносів ж, якщо тобі подобається джаз, то є дуже ліричний альбом Біла Эванса, який я ще хочу окремо відмітити у відповідній темі, також дуже непогано вийшли Sigur Ros у виконанні квартету, але там всьго декілька треків. Одним з найдоступніших та водночас найкращих альбомів є квартети Філіпа Гласа, класний, самобутній та досить мелодійний і альбом Pieces of Africa, а також Nuevo. Поклікай уривки в шапці.

Добавлено через 15 минут

Сообщение от scary_nickname

Охуенно. Если все ссылки рли рабочие - это грандиознейшая подборка.

Усі ссилки абсолютно робочі, бо сам заливав, але краще поквапитись, бо ifolder i narod можуть за місяць-два не працювати, інша справа ex.ua. І що стосується "грандіозності", то я не просто переслухав усі ці альбом, перевірив чи немає різних "глюків" всередині треків, прописав "максимально" теги, а ще й.. короче, може це й божевільно.. але я "підігнав" усі треки на альбомах настільки, щоб переходи між ними були абсолютно не чутні. Можу сказати, що на один альбом у мене не рідко йшло й по годині, а то й більше, бо зробити без перекодування це й не так просто. А робити через затухання я не хотів. Одним словом, ця робота показала, що шум до шуму не так і просто приліпити, бо часто виникають короткі "сплески" і треба вгадувати, де різати.. Коротше кажучи, це моя "наймонументальніша" тема

[scary_nickname]

Сообщение от drop2305748

Коротше кажучи, це моя "наймонументальніша" тема

Бесспорно - тотальные прэй, беер и агрее.
Я как раз слушал их очень мало, есть альбомов 7-8 - и те не без огрехов. Вон, та же упомянутая мной Каденция - слил, восторгнулся, а Джи-сонг оказался тупо обрезанным минуты на три. Такое - оно довольно часто встречается. Так что гарантия качества - это отдельным пунктом круто.
Всё хотелось ознакомиться шире, а кругом одни лослесы - и те отрывочно и единично. Я реально даже приблизительно такой полной дискографии в одном месте не встречал.

[Drop]

Сообщение от scary_nickname

Вон, та же упомянутая мной Каденция - слил, восторгнулся, а Джи-сонг оказался тупо обрезанным минуты на три.

Тут скачай краще не оригінальний диск з Каденцією, а той що вийшов на виданні Kronos Quartet 25 years 98-го року - там Каденція і G Song переграні імхо краще, G Song трохи у швидшому темпі, а півгодинна+ Каденція розбита на окремі треки, як і має бути. Крім того, послухай колись Salome Dances for Peace - це не менш цікава робота Рілі, величезна і складна, краще слухати не все одразу, а частинами) Взагалі, Рілі один з найулюбленіших моїх композиторів серед тих, що грали Кронос.

[svit6]

drop2305748, не думаеш з цього всього оформити торрент?

[Katod]

попереднє хдоровецьке ядкую автору теми
Кроноси синтезатори звуку, які знають звідки він береться :)

переслухаю, ще понаписую "думок з приводу"

[Drop]

svit6, Katod обіцяв оформити

[Katod]

попереднє оформлення, не бийте сильно : http://torrents.net.ua/forum/viewtopic.php?t=311240

потім підправимо, головне щоб почали качати

[Drop]

Буклет (переклад):

Від композитора

Different Trains (1988) для струнного квартету та магнітофонної плівки відкриває новий метод композиції, коріння якого походить з моїх ранніх магнітофонних голосових творів It's Gonna Rain (1965) та Come Out (1966). Основна ідея полягає в тому, що записи розмов генерують музичний матеріал для музичних інструментів.

Ідея твору походить з мого дитинства. Коли мені був один рік, мої батьки розлучилися. Моя мати переїхала до Лос-Анджелесу, а батько залишився в Нью-Йорку. Оскільки вони домовились про роздільне опікунство, я часто їздив туди і назад потягом з Нью-Йорку до Лос-Анджелесу з 1939-го по 1942-ий рік разом з гувернанткою. Хоча на той час ці поїздки здавались мені захоплюючими та романтичними, озираючись назад, я зараз думаю, що, якби був у Європі у цей період, то, як єврей, я їздив би на зовсім інших потягах. Пам'ятаючи про це, я хотів написати твір, який би точно відобразив цю ситуацію в цілому. Для того, щоб підготувати магнітофонну плівку я мав зробити наступне:

1. Записати спогади гувернантки Вірджинії, якій зараз за сімдесят, про наші подорожі.

2. Записати спогади колишнього провідника спального вагону Лоуренса Девіса, якому зараз за вісімдесят, що працював на маршруті між Нью-Йорком та Лос-Анджелесом.

3. Зібрати записи людей, які пережили Голокост, Рейчелли, Пола та Рейчел – усі приблизно мого віку і проживають зараз у Америці – з розповідями про той час.

4. Зібрати записи американських та європейських потягів 30-х та 40-х років.

Для того, щоб об'єднати записи розмов зі струнними інструментами я вибрав короткі уривки з розмов, які мають більш-менш конкретну висоту звуку, та переписав їх якомога точніше у нотному вигляді.

Струнні інструменти, таким чином, буквально наслідують мелодію усного мовлення. Уривки розмов, а також звуки потягів були перенесені на магнітофонну плівку за допомогою спеціальної клавіатури для семлінгу та комп'ютеру. Після цього Кронос зробили чотири окремих записи струнного квартету, які потім були об’єднані з розмовами та звуками поїздів для отримання завершеного твору.

Different Trains складається з трьох частин, хоча цей термін дещо умовний в даному випадку, оскільки в кожній частині темпи часто змінюються:

Америка – До війни
Європа – Під час війни
Після війни

Таким чином твір представляє собою одночасно як документальну, так і музичну реальність, що відкриває новий музичний напрям. Цей напрям, я сподіваюся, призведе до нового типу музично-документального відео театру у не надто віддаленому майбутньому.

Стів Райх

[свернуть]

Переклад голосових уривків твору

I: Америка - До війни
"З Чикаго до Нью-Йорку" (Вірджинія)
"один з найшвидших поїздів"
"найкращий потяг з Нью-Йорку" (м-р Девіс)
"з Нью-Йорку до Лос-Анджелесу"
"різні поїзди кожного разу" (Вірджинія)
"з Чикаго до Нью-Йорку"
"1939-го"
"1939" (м-р Девіс)
"1940"
"1941"
"1941-й, здається, це був" ( Вірджинія)

II: Європа - Під час війни
"1940" (Рейчелла)
"на мій день народження"
"увішли німці"
"увійшли до Голландії"
"німці вторглися до Угорщини" (Пол)
"я був у другому класі"
"у мене був учитель"
"дуже високий чоловік, його волосся було густо намазане гелем"
"Він сказав: "Чорні ворони вторглися в нашу країну багато років тому"
"і він вказав прямо на мене"
"Немає більше школи" (Рейчел)
"Ви повинні піти"
"і вона сказала ‘Хутко, тікай’"(Рейчелла)
"і він сказав: "Не дихати!"
"у ці вагони для худоби" (Рейчелла)
"4 дні і 4 ночі"]
"а потім у нас були ці дивні імена"
"Польські імена"
"Багато вагонів для худоби було"
"Вони були завантажені людьми"
"Вони побрили нас"
"Вони зробили татуювання з номером на наших руках"
"Полум'я піднімалось до неба – було димно"

ІІІ: Після війни
"І війна скінчилася" (Пол)
"Ви впевнені?" (Рейчелла)
"Війна закінчилася"
"їдемо в Америку"
"у Лос-Анджелес"
"у Нью-Йорк"
"З Нью-Йорку до Лос-Анджелесу" (м-р Девіс)
"один з найшвидших потягів" (Вірджинія)
"але сьогодні, вони всі зникли " (м-р Девіс)
"Було одне дівча, що мало прекрасний голос" (Рейчелла)
"і вони любили слухати її спів, німці"
"а коли вона перестала співати вони казали: "Ще, ще", і вони аплодували"

[свернуть]

Відеоряд (аматорський):

Part I. America before the war

[свернуть]

Part II. Europe during the war

[свернуть]

Part III. After the war

[свернуть]

Один з моїх найулюбленіших записів Cтіва Райха (тема), а також Кронос-квартету. У 1990-му році Райх отримав за нього Греммі за "Найкращий класичний сучасний твір". Про його концепцію можна почитати в перекладі буклету. Задум Райха про "модуляцію" голосу (та сторонніх немузичних звуків, ритмів) струнними інструментами вочевидь був свого часу абсолютно новаторським чи принаймні першим вдалим втіленням цієї ідеї. Тема Different Trains зрозуміла з назв, конкретніше мова йде про голокост. До композиторських заслуг можна віднести чітке вираження до-, під час, та після- воєнної атмосфери, це дійно схоже на авангардну документальну хроніку, у якій історія передається не сухими фактами, а уривками слів очевидців, з яких складається картина того часу. Окремо відзначив би початок третьої частини (закінчення війни), який вийшов у композитора просто чудово:

http://www.divshare.com/download/11371115-73b

Вже звертав неодноразово увагу на цю роботу у відповідній темі про Райха, але реакції не було ніякої, тому продовжую балаболити

[scary_nickname]

drop2305748, так я вот в интернетах смотрю, Different trains выходил же в паре с Electric counterpoint? А у тебя релиз назван и залит как Different trains. Хотя и обложка подразумевает вторую часть.
Ты не нашёл второй работы, или я чего-то не понял?

Добавлено через 14 минут
А, всё, понял. ЭК - коллаборация Райха с Метени. Хотя я бы всё равно полностью залил - релиз есть релиз.
Настаивать не буду, но если у тебя есть вторая работа, аплоудни её мне куда-то, пожалста.

[Собирательный Образ]

scary_nickname, просто Контрапункт исполняет http://www.neformat.com.ua/forum/jaz...t-metheny.html, поэтому залито отдельно)

[scary_nickname]

I-ness, я успеееел догадаться чуть раньше.

[Drop]

scary_nickname, все правильно, я розбив цей альбом на дві частини, оскільки вони абсолютно різні по настрою, атмосфері і т.п. Тим не менше, частина з Петом Метені дуже навіть варта уваги - по суті це найбільш "доступний" запис Райха, який регулярно навіть попадає на різні компіляції та реміксується. Зокрема, уривок з нього свого часу використали на своєму легендарному першому альбомі електронний гурт The Orb. До речі, лінк у темі про Райха досі працює: Pat Metheny "Electric Counterpoint". Це всього 15 хвилин неабиякої краси та гармонії, послухайте та переконайтесь ;)

[Януш Дзенский]

надо в тегах написать: мелодия которая всех зае...ла.

[scary_nickname]

Януш Дзенский, слушай, я тебя умоляю, ну если тебе скучно - поди попровоцируй в другом месте. Редчайшая тема на ресурсе по хорошей музыке с грандиозной подборкой, созданная не методом копипаста за 20 минут. А ты это.

[dragsa]

drop2305748,
С первобытным страхом представляю фундаментальность курсовых и дипломных работ написанных тобой.

[Януш Дзенский]

Сообщение от scary_nickname

Януш Дзенский, слушай, я тебя умоляю, ну если тебе скучно - поди попровоцируй в другом месте. Редчайшая тема на ресурсе по хорошей музыке с грандиозной подборкой, созданная не методом копипаста за 20 минут. А ты это.

Не, спорю, отличная тема ж, я даже спасибкну.

Тем более меня самого очень заёбует что 99.9% людей знают только одну их композицию.

[Drop]

Сообщение от dragsa

drop2305748,
С первобытным страхом представляю фундаментальность курсовых и дипломных работ написанных тобой.

Все навіть ще страшніше

Добавлено через 2 часа 32 минуты

Сообщение от Януш Дзенский

Тем более меня самого очень заёбует что 99.9% людей знают только одну их композицию.

Так, можу відразу уявити собі їх розчарування (і просто збентеженність типу wotafak?)) після знайомства з рештою репертуару сабжу..) А взагалі, у Кронос-квартет немає жодної "їх композиції", тобто вони ж лише виконавці=)) Тому для 99.9% людей не можу не зробити тут "крослінк" на тему, що може зацікавити більше: Clint Mansell

[Собирательный Образ]

Сообщение от scary_nickname

я успеееел догадаться чуть раньше

Это просто я тормоз. Причём настолько, что я не сразу догадалась, что имеет в виду Януш Дзенский, потому что KQ для меня в первую очередь именно исполнители музыки Райли, Райха, Гласса, Берга, Шнитке и кого-я-там-ещё-пыталась-слушать. И ценность этой темы для меня как раз в том, что с неё можно начинать знакомство с этими и множеством других композиторов, что в шапке под спойлером

Зоряне населення та історія зореутворення в карликових галактиках із низькою металічністю

[Drop]

Сообщение от I-ness

Это просто я тормоз.

Сообщение от I-ness

И ценность этой темы для меня как раз в том, что с неё можно начинать знакомство с этими и множеством других композиторов, что в шапке под спойлером

Точно! Саме тому особисто мені й було цікаво зібрати таку повну дискографію, бо майже кожен альбом квартету це окрема сторінка сучасного авангарду, нові ідеї, нові імена і т.д. Фактично цю тему краще розглядати як "політему"=)

[scary_nickname]

Сообщение от I-ness

KQ для меня в первую очередь именно исполнители музыки Райли, Райха, Гласса, Берга, Шнитке и кого-я-там-ещё-пыталась-слушать. И ценность этой темы для меня как раз в том, что с неё можно начинать знакомство с этими и множеством других композиторов, что в шапке под спойлером

С точностью до точки.
Именно такие у меня планы, и именно с этой целью я вытаскивал и продолжаю понемногу вытаскивать их релизы.

[der_steppenwolf]

а что у них в дискографии помрачнее, помеланхоличнее?

[Drop]

Valid_Doll, не знаю, у мене чомусь передчуття, що тобі все рівно не сподобається.. тим більше не знаю тобі треба щоб було більш похмуро чи більш меланхолійно?) Якщо останнє, то мені відразу приходять в голову два конкретні треки записані Кроносом - це "Адажіо" Семюела Барбера з альбому Winter Was Hard (1988) та "Медитація" Петеріса Васкса з альбому Peteris Vasks: String Quartet No. 4 (2003).. Нічого прекрасніше та сумніше останнього твору цієї зими я може й не чув, потім окремо ще напишу про цей альбом.. Що стосується похмурого, то такого більше - можна прямо альбомами - Alfred Schnittke: The Complete String Quartets (1998) (див. вище окремий пост), Black Angels (1990) (після "Чорних ангелів" Крамба будь-який інший академічний авангард стане ближчим та можливо навіть мелодійнішим)), Night Prayers (1994), ну і звісно Dracula [Soundtrack] (1999) ;) І не забудь поклікати різні уривки у шапці також..

[Sturbanfiurer]

Оу! Хотел недавно создать подобную тему! Самое любимое из их творчества, на данный момент, это альбомы Floodplain и Nuevo, а так же перформы Филипа Гласса и саундтреков Клинта Менселла к фильмам Фонтан и Реквием по мечте
Очень колоритная и своеобразная музыка в альбомах You've Stolen My Heart и
Terry Riley: The Cusp of Magic . В последнем из них улыбнул трэк со вставками песенки про Чебурашку
Очень хорош альбом Black Angels, да и Caravan весьма неплох.

Автору большой респект! Пополнил свою коллекцию Кроносов новыми альбомами

[Drop]

Sturbanfiurer, круто, дякую за відгук та інтерес. Зважаючи на перелік альбомів, тобі сподобався більш "мелодійний" та "world musiс" напрямок Кроносів, тоді порекомендував би ще послухати обов"язково альбом Pieces of Africa (1992), де є дуже гарний та колоритний квартет африканського композитора Кевіна Воланса (нажаль,крім цього дуже важко знайти ще якісь його записи), а також гіпнотичний та ритмічний (місцями, майже по-туловому) трек Хамзи аль Діна. Також можна звернути увагу на музику австралійського композитора Пітера Скульторпа, що я окремо виділив на компіляції 1998-го року. Ну і не можна не згадати про ліричний альбом джазових творів Біла Еванса 86-року: не зважаючи навіть на те чи тобі подобається джаз чи ні=)

[Drop]

Переглянув тему, отримав черговий "заряд демотивації" - підмітив тенденцію - у багатьох темах відписуються тільки люди, які були і раніше знайомі із сабжем (у стилі "знаєм-знаєм, сабж ще під столом пішки слухав" і т.п.) А от стосовно чогось нового, пізнаного завдяки власне темі - скачують одиниці, знайомляться, відписуються чомусь нулі.. Питання - чи варто воно того або може достатньо просто текстової інформації? В останньому випадку "текстовий" розділ по академічній музиці з 300 тем можна склепати за пару місяців)

Коротше, просто UP