Пётр Чайковский / Pyotr Tchaikovsky

[Marlo Stanfield]

Пётр Ильич Чайковский
25.IV.(07.V.)1840 - 25.X.(06.XI.)1893

Пётр Ильич Чайковский — русский композитор, дирижёр, педагог, музыкально-общественный деятель, музыкальный журналист.

Считается одним из величайших композиторов в истории музыки. Автор более 80 произведений, в том числе десяти опер и трёх балетов. Его концерты и другие произведения для фортепиано, семь симфоний (шесть пронумерованных и симфония «Манфред»), четыре сюиты, программная симфоническая музыка, балеты «Лебединое озеро», «Спящая красавица», «Щелкунчик», более 100 романсов представляют чрезвычайно ценный вклад в мировую музыкальную культуру.

Коротка біографія: (детальну читайте на вікі або на офсайті)

Родился Петр Ильич Чайковский в городе Воткинск в многодетной семье инженера. В доме Чайковского часто звучала музыка. Его родители увлекались игрой на фортепиано, органе. В биографии Чайковского важно отметить, что в возрасте пяти лет он уже умел играть на фортепиано, еще через три года превосходно играл по нотам. В 1849 году семья Чайковских переехала в Алапаевск, а затем в Санкт-Петербург.

Первоначальное образование Чайковским было получено дома. Затем Петр два года занимался в пансионе, после чего – в училище правоведения Петербурга. Творчество Чайковского в этот период проявлялось в факультативных занятиях музыкой. Смерть матери в 1862 году сильно повлияла на ранимого ребенка. После окончания училища в 1859 году Петр стал служить в Департаменте юстиции. Проявив склонность к сочинению музыки, Чайковский становится студентом консерватории Петербурга. Дальнейшие занятия в жизни Петра Ильича у великолепных преподавателей Н. Зарембы, А. Рубинштейна во многом помогли формированию музыкальной личности. После окончания консерватории композитор Чайковский был приглашен Николаем Рубинштейном (братом преподавателя) в Московскую консерваторию на должность профессора.

Многие концерты Чайковского были написаны во время работы в консерватории. Опера «Ундина»(1869) не была поставлена, автор уничтожил ее. Лишь небольшая часть ее позже была представлена как опера Чайковского «Лебединое озеро». Стоит кратко отметить, что в 1877 году, чтобы избавиться от сплетен о своей нетрадиционной ориентации, Чайковский решил жениться на студентке консерватории Антонине Милюковой. Не испытывая к жене чувств, спустя несколько недель, он навсегда уехал от нее. С тех пор супруги жили раздельно, они так и не смогли развестись в силу различных обстоятельств.

В 1878 году он покидает консерваторию и уезжает заграницу. В то же время Чайковский близко общается с Надеждой фон Мекк – богатой поклонницей его музыки. Она ведет с ним переписку, поддерживает его материально и морально.

За двухлетнее время проживания в Италии, Швейцарии появляются новые великолепные произведения Чайковского – опера «Евгений Онегин», Четвертая симфония.
В мае 1878 года Чайковский делает вклад в детскую музыкальную литературу – пишет сборник пьес для детей под названием «Детский альбом».
После материальной помощи Надежды фон Мекк, композитор много путешествует. С 1881 по 1888 года им было написано множество произведений. В частности, вальсы, симфонии, увертюры, сюиты.
Наконец в биографии Петра Чайковского установился спокойный творческий период, тогда же автор сам смог дирижировать на концертах.

Умер Чайковский в Петербурге 25 октября (6 ноября) 1893 от холеры. Его похоронили в Александро-Невской лавре в Санкт-Петербурге. Именем великого композитора названы улицы, консерватории в Москве и Киеве, а также прочие музыкальные учреждения (институты, колледжи, училища, школы) во многих городах бывшего СССР. В его честь установлены памятники, его именем назван театр и концертный зал, симфонический оркестр и международный музыкальный конкурс.

>>>

Про творчість:

Петр Ильич Чайковский – великий композитор, составивший эпоху в истории мировой музыкальной культуры. Жизнь Чайковского – это образец непрерывного, настойчивого труда. Композитор-симфонист, автор замечательных опер Чайковский сочетал работу композитора с деятельностью педагога, критика-публициста, дирижера. Основная идея его творчества – протест и страстная борьба против темных сил жизни, воздвигающих препятствия на пути человека к счастью. Даже приводя эту борьбу к трагическому завершению (как в «Пиковой даме», «Шестой симфонии») Чайковский подчеркивал конечное торжество светлых гуманистических идеалов. Творчество Чайковского глубоко национально: он создал галерею замечательных образов русских людей, запечатлел картины родной природы, воспел героическое прошлое России. Чуткий реалист-психолог, он с огромной эмоциональной силой и жизненной правдой отразил духовный мир своих современников.

Путь композитора Чайковский начал в середине 60-х гг.. В 70-х гг. он был уже автором многих выдающихся сочинений , в том числе оперы «Евгений Онегин», балета «Лебединое озеро», четырех симфоний, программно-симфонических произведений «Ромео и Джульетта» и «Франческа да Римини». Но наивысшего расцвета достигло его дарование в 80-х и в 90-х гг., когда им были созданы такие шедевры как балет «Спящая красавица», опера «Пиковая дама», Пятая и Шестая симфонии. Чайковский – художник-реалист. Он искренне и правдиво рассказывает о скорби и радости простого человека, ярко воплощает в музыке его возвышенно-прекрасную мечту о счастье. Чутко и глубоко раскрывает Чайковский характеры людей, богатый мир их душевных переживаний.

По характеру своего дарования Чайковский, прежде всего, лирик и драматург-психолог.

Начиная с первых лет творчества, ведущее место в его творчестве заняла тема борьбы человека за свое право на счастье. Такая тема была очень актуальна для русского искусства 60-70 гг. Чайковский – один из самых выдающихся в мировом искусстве композиторов-мелодистов. Широким песенным развитием определяется во многом и форма его сочинений. Музыке его присуща также большая декламационно-речевая выразительность, во многом продолжающая традиции Даргомыжского.

В его сочинениях сказывается влияние городской песни, и особенно городского бытового романса. В музыкальном языке Чайковского ощутимо влияние русской романсной культуры первой половины XIX века – творчества Гурилева, Варламова, Алябьева, Глинки и Даргомыжского. В произведениях Чайковского часто звучат танцевальные ритмы, особенно ритмы вальса, играющие большую роль не только в его ансамблях, но и в симфониях, операх, камерно-инструментальной и вокальной музыке.

Одновременно Чайковский чутко воспринял, подобно Глинке, песенную и танцевальную мелодику других народов: украинского, итальянского, французского. На его творчество оказали значительное воздействие оперная драматургия Моцарта и Бизе, симфонизм Бетховена и композиторов-романтиков, немецкая песенная лирика первой половины 19 в., особенно Шумана. Но, творчески воспринимая разнообразные традиции зарубежной музыки, Чайковский всегда придавал своим сочинениям ярко выраженный русский характер. Чайковский был подлинным новатором. Продолжив традиции Даргомыжского в области лирико-психологической музыкальной драмы, он впервые в русской музыке широко раскрыл возможности этого жанра, а также затронул сферу лирико-комической оперы. Чайковский создал новый тип симфонии, которую можно назвать симфонией-драмой и симфонией-трагедией, развил жанр одночастной программной увертюры и симфонической поэмы. Он явился основоположником русского классического балета, внес яркий вклад в область фортепианного и скрипичного концерта, лирического романса и фортепианной миниатюры. Наряду с Бородиным он заложил основы дальнейшего развития квартетного жанра. Чайковским создано 10 опер (Воевода , Ундина (уничтожена Чайковским), Опричник , Кузнец Вакула, Евгений Онегин, Орлеанская дева, Мазепа, Черевички (2-я редакция оперы Кузнец Вакула), Чародейка , Пиковая дама, Иоланта), 3 балета (Лебединое озеро, Спящая красавица, Щелкунчик) , 7 симфоний (в том числе программная симфония «Манфред»), 4 симфонические сюиты, ряд программно-симфонических увертюр, фантазий, инструментальных концертов, свыше 100 романсов, большое количество фортепианных произведений. Обращался Чайковский и к сфере кантатно-хорового творчества, писал музыку к театральным спектаклям. И в каждой из этих областей он оставил классические образцы национального музыкального искусства.

>>>

[свернуть]

Основні твори:

Оперы

• Воевода (1868)
• Ундина (1869)
• Опричник (1872)
• Евгений Онегин (1878)
• Орлеанская дева (1879)
• Мазепа (1883)
• Черевички (1885)
• Чародейка (1887)
• Пиковая дама (1890)
• Иоланта (1891)

Балеты

• Лебединое озеро (1877)
• Спящая красавица (1889)
• Щелкунчик (1892)

Симфонии

• Симфония № 1 «Зимние грезы» op. 13 (1866)
• Симфония № 2 op.17 (1872)
• Симфония № 3 op. 29 (1875)
• Симфония № 4 op. 36 (1878)
• «Манфред» — симфония (1885)
• Симфония № 5 (1888)
• Симфония № 6 op. 74 (1893)

Сюиты

• Сюита № 1 op. 43 (1879)
• Сюита № 2 op. 53 (1883)
• Сюита № 3 op. 55 (1884)
• Сюита № 4 Моцартиана op. 61 (1887)
• Щелкунчик, сюита для балета op. 71a (1892)

Отдельные оркестровые произведения

• Торжественная увертюра на Датский гимн op. 15 (1866)
• «Буря» op. 18 (1873)
• Славянский марш (1876) op. 31
• «Франческа да Римини» — симфоническая фантазия (1876) op. 32
• Итальянское каприччио op. 45 (1880)
• Серенада для струнного оркестра op. 48 (1880)
• «1812 год» — торжественная увертюра (1880)op. 49
• Гамлет, увертюра-фантазия, ор. 67, 1888
• «Гроза», увертюра к драме op. 76 (1864)
• «Фатум» — симфоническая фантазия op. 77 (1868)
• «Воевода» симфоническая баллада op. 78 (1891)
• «Ромео и Джульетта» — увертюра-фантазия (1869, 1870, 1880)
• Марш Добровольного флота (1878)
• Марш Юрьевского полка (1893)

Концерты

• Концерт № 1 для фортепиано с оркестром
• Концерт для фортепиано с оркестром № 1 op. 23 (1875)
• Меланхолическая серенада op. 26 (1875)
• Вариации на тему рококо для виолончели с оркестром op. 33 (1878)
• Вальс-скерцо для скрипки с оркестром op. 34 (1877)
• Концерт для скрипки с оркестром op. 35 (1878)
• Концерт для фортепиано с оркестром № 2 op. 44 (1880)
• Концертная фантазия для фортепиано с оркестром op. 56 (1884)
• Pezzo capriccioso для виолончели с оркестром op. 62 (1887)
• Концерт для фортепиано с оркестром № 3 (1893)

Фортепианные произведения

• Русское скерцо op. 1, No. 1 (1867)
• Экспромт op. 1, No. 2 (1867)
• Воспоминание о Гапсале, 3 пьесы op. 2 (1867)
• Вальс-каприс op. 4 (1868)
• Романс op. 5 (1868)
• Вальс-скерцо op. 7 (1870)
• Каприччио op. 8 (1870)
• Три пьесы op. 9 (1870)
• Две пьесы op. 10 (1871)
• Шесть пьес op. 19 (1873)
• Шесть пьес на одну тему op. 21 (1873)
• Большая соната соль мажор op. 37a (1878)
• Времена года op. 37b (1876)
• Детский альбом op. 39 (1878)
• Двенадцать пьес op. 40 (1878)
• Шесть пьес op. 51 (1882)
• Думка op. 59 (1886)
• Восемнадцать пьес op. 72 (1893)
• Соната до-диез минор op. 80 posth (1865, изд. 1900)

Камерная музыка

• Струнный квартет № 1 op. 11 (1871)
• Струнный квартет № 2 op. 22 (1874)
• Струнный квартет № 3 op. 30 (1876)
• «Воспоминание о дорогом месте», три пьесы для скрипки и фортепиано op. 42 (1878)
• Фортепианное трио op. 50 (1882)
• «Воспоминание о Флоренции», струнный секстет op. 70 (1890)

Хоровая музыка

• Всенощная для смешанного хора без сопровождения, op. 52
• Литургия для смешанного хора без сопровождения, op. 41
• Духовно-музыкальные сочинения на полный хор (1884-85):
  Херувимская песнь № 1 F-dur
  Херувимская песнь № 2 D-dur
  Херувимская песнь № 3 C-dur
  Тебе поем
  Достойно есть
  Отче наш
  Блаженни яже избрал
  Да исправится
  Ныне силы небесные
• Ангел вопияше (1887)

[свернуть]

YouTube

YouTube

YouTube

Завантажувати:

2001 - The Nutcracker (запис 1988 року) (2 CD, 320 kbps)

Государственный академический симфонический оркестр СССР
под управлением Е. Светланова

скрытый контент

Нажмите на кнопку "Спасибо", чтобы увидеть ссылку (нужна регистрация)
Возможно, потребуется перезагрузка страницы.

2003 - Swan Lake (2 CD, 320 kbps)

National Philarmonic Orchestra, Richard Bonynge

скрытый контент

Нажмите на кнопку "Спасибо", чтобы увидеть ссылку (нужна регистрация)
Возможно, потребуется перезагрузка страницы.

Це навіть не ліквідація пробілів в підрозділі, а натуральне латання пробоїн Свого часу мав досвід невдалого цілеспрямованого знайомства з музикою композитора (так-то епізодично з нею знайомий кожен): опера "Евгений Онегин" зовсім не сподобалася, можливо, виконання підкачало, або ж це і справді не краща точка для старту. За останній час кардинально змінив думку про П.І., якому серед романтиків відводив далеко не перші місця. Наразі можу сказати, що Чайковський, напевно, серед кращих мелодистів в класиці, один "Щелкунчик" має такий потенціал хітовості, який вартий цілої творчості інших окремо взятих композиторів. Загалом балети поки справили найбільше враження (щоправда, "Спящую красавицу" ще не слухав), також сподобалися "Славянский марш", увертюра-фантазія "Ромео и Джульетта" (з ними можете ознайомитися по викладеним відео, якщо не чули, звісно, із заливкою цілий день трабли чомусь), симфонії ж поки не розкусив.

[valmakar]

Сообщение от Naughty Lad

В то же время Чайковский близко общается с Надеждой фон Мекк – богатой поклонницей его музыки. Она ведет с ним переписку, поддерживает его материально и морально.

Вона жила в Немирові, того Чайковський часто бував у наших краях, про шо люблять нагадувати різними тематичними заходами (на яких я так ніколи й не бував).

До речі: в Музикофілії Олівера Сакса наводиться приклад Чайковського, як гіпотетично людини з нав'язливими музичними станами: відомо, шо в дитинстві Петро Ілліч страждав від музики, яка звучала в його голові. І хоч невідомо, як потім цей симптом проявлявся, Сакс стверджує, шо творчість Чайковського, "доброго мелодиста, але без глибини", має подібні риси до "музичних червів", які сильно засідають у голові. Тож, не позбавлена сенсу гіпотеза, шо тут ми маємо справу з талантом, який співпрацював із ментальною вадою.

Добавлено в 19:43 / Предыдущее сообщение было написано в 19:41

В принципі, подібні гіпотези Сакс висловлював щодо Равеля, і частково - Шостаковича (який відмовлявся від операції по видаленню металевого осколка з мозку через побоювання, шо втратиться дивна властивість: при певному нахилі голови, в уяві сама собою починала звучати музика).

[Marlo Stanfield]

Сообщение от valmakar

Вона жила в Немирові, того Чайковський часто бував у наших краях,

Його ще й родослівна поєднує з нашими краями, прадід композитора ніби як навіть брав участь в Полтавській битві, а прізвище в нього було Чайка.

Сообщение от valmakar

І хоч невідомо, як потім цей симптом проявлявся, Сакс стверджує, шо творчість Чайковського, "доброго мелодиста, але без глибини", має подібні риси до "музичних червів", які сильно засідають у голові.

Теж раніше вважав, що глибини нема, але, здається, така думка лише наслідок снобського ставлення до "переоціненого" композитора. Забавно, що Майкл Джексон називав Чайковського улюбленим академістом, сам теж автор ще тих "музичних червів")

Добавлено в 19:51 / Предыдущее сообщение было написано в 19:50

Про ментальні вади цікава теорія.

[Drop]

Сообщение от Naughty Lad

Це навіть не ліквідація пробілів в підрозділі, а натуральне латання пробоїн

"Лускунчиком" та "Лебединим озером"?

Сообщение от Naughty Lad

щоправда, "Спящую красавицу" ще не слухав

Нудна загалом. Взагалі, я би радив мабуть краще слухати балетні сюїти, а не повністю балети.

Сообщение от Naughty Lad

За останній час кардинально змінив думку про П.І.

Сообщение от Naughty Lad

симфонії ж поки не розкусив.

Де хоч ф-нний концерт? Для скрипки? Я теж свого часу кардинально змінив думку і знайшов у Чайковського щось своє, а не просто хітове, але це було не раніше, ніж я почув його симфонії. Наприклад, Шоста симфонія найбільш трансцендентна, там життя і смерть, не менше, п"ята найвитонченіша, красива, розмірена, четверта потужна, але остання частина з народним мотивом буквально "Галя по садочку ходила" піднесеним до симфонічних масштабів постійно портить враження (а по задуму це мала стати мало як не 5-та у Бетховена). Третю і другу не люблю, лише моментами. А от перша сильна, трохи "перетримана", але це тому що вистраждана в муках - в ній ясно відчуваються нав"язливі стани Чайковського. А є ще неномерна симфонія "Манфред" по Байрону, недооцінена та рідко виконувана - дуже захоплювала свого часу. Похмура, нервова, повна відчаю (там така велика кульмінація в першій частині!), - раджу, коротше. Можу пізніше викласти гарний сет Янсонса. І Челібідаке останні (5-та, 6-та в нього варті уваги). Також гарні 4-сюїти симфонічні.

Вибач за наїзд, якщо що, тему все одно я так і не спромігся створити. Дякую

Добавлено в 21:38 / Предыдущее сообщение было написано в 21:29

Сообщение от valmakar

гіпотетично людини з нав'язливими музичними станами: відомо, шо в дитинстві Петро Ілліч страждав від музики, яка звучала в його голові.

Краще би він звернув увагу на те, що Чайковський був негіпотетично геєм І оскільки в ту епоху ця "вада" принесла йому чимало пекельних мук, то я розлядаю це як більш впливовий фактор у його творчості

[Marlo Stanfield]

Ну от такий я поверхневий слухач. Симфонії ще ставитиму на репіт, звісно, поки що вони геть нейтрально сприйнялися. А що врешті поганого в балетах? Хітовість і мелодійність теж далеко не остання річ в музиці.

Якщо маєш, що викласти, то будь ласка, я тільки за. Такі теми треба постійно доповнювати, я їх створюю співоберта, бо інакше їх взагалі ніхто не створить. Ще муляє відсутність тут Бетховена, але бажано, щоб про нього зробив тему хтось, кому він подобається. Я його слабко розумію, якщо чесно.

[Drop]

Сообщение от Naughty Lad

Симфонії ще ставитиму на репіт, звісно, поки що вони геть нейтрально сприйнялися.

Я тобі ще за симфонії Брамса нагадаю (хотів давно запитати стосовно "в симфоніях епохи романтизму в мене інші фаворити.") Хоча, якщо симфонії Брамса у Шайі такі ж як ф-ні концерти, то можу зрозуміти)

Сообщение от Naughty Lad

А що врешті поганого в балетах?

Нічого поганого, вони гарні і мелодійні, але це балети - мабуть їх краще дивитися, а не слухати окремо - тобто для мене це як слухати саундтреки)

Сообщение от Naughty Lad

Хітовість і мелодійність теж далеко не остання річ в музиці.

Ну відкрити для когось Чайковського через балети просто складно. Вони ж затаскані - як самі назви, так і окремі теми. Це як радити відкрити Равеля через "Болеро" чи Бетховена "Місячною сонатою".

Сообщение от Naughty Lad

Ще муляє відсутність тут Бетховена, але бажано, щоб про нього зробив тему хтось, кому він подобається. Я його слабко розумію, якщо чесно.

Прийде час і буде) Пізні фортепіанні сонати в нього шедевральні і геніальні.

[Каспар Хаузер]

на Кольте вчера выложили расшифровку лекции Леонида Десятникова о Чайковском. Местами интересная, но не в меньшей степени эта лекция о Десятникове, чем о Чайковском

http://www.colta.ru/articles/specials/7720

[Marlo Stanfield]

Фаворити по симфоніях романтизму - Брукнер і Малер.

А "затаскані" окремі фрагменти балетів, загалом же в рамках цілої композиції вони сприймаються органічно. Сам собі здивувався нещодавно, але розкручені твори (які мало хто насправді слухав, як належить) у Чайковського достойні я б порівнював із "Карнавалом звірів" Сен-Санса скоріше.

[Drop]

Зрозумів. У мене спочатку взагалі було трохи упереджене ставлення до Брамса - напевно, після тих історій, як недооцінювали Брукнера і ображали критики і як любили Брамса. І взагалі у Брамса чи не найбільша репутація такого собі "махрового ортодокса". І частково я можу погодитися - наприклад, камерні твори Брамса мені погано йдуть - така в нього "важка рука" якась, музика те що називають "dull", але на симфонії я глибоко підсів.

Річ у тім, що у Брамса є те, чого часто якраз немає у Малера і Брукнера - у нього дуже чітке відчуття композиції, форми, цілісності. Він не намагається впихнути весь світ у симфонії, як Малер, і не розглядає їх як откровення Брукнера. Але він бере дуже просту тему і чудово розвиває, розширює, трансформує її, логічно вплітає нові елементи, створює завершений твір. Той же Малер часто просто закидує різними обривистими темами, а Брукнер, навпаки, складає до купи величезні брили, але при цьому йому не вистачає текучості, ясності. Тому в залишку, симфонії Брамса я здається слухав найбільше останнім часом. Викладу згодом хороші виконання (їх так багато хороших і різних, що одним важко обмежитись))

Добавлено 26.06.2015 в 00:00 / Предыдущее сообщение было написано 25.06.2015 в 23:53

Сообщение от Naughty Lad

я б порівнював із "Карнавалом звірів" Сен-Санса скоріше.

Ні, це як порівнювати збірку коротких оповідань з романом. До речі, не слухав Сен-Санса з того, що я викладав? У нього дуже багато цікавих творів.

Добавлено в 00:01 / Предыдущее сообщение было написано в 00:00

Яка активність у "класиці"

[Marlo Stanfield]

Симфонії Брамса справляють враження якоїсь прямо-таки вирахуваної, прогнозованої правильності, а відтак слухаються просто-напросто нудно. Може, справа дійсно у виконанні, і Рікардо Шайї підсунув свиню (хоча щось сумніви беруть). Яке (-і) порадиш?

Сообщение от Drop

Ні, це як порівнювати збірку коротких оповідань з романом.

В такому разі порівняння з "Болеро" і "Місячною сонатою" ще менш доречні.

Сообщение от Drop

До речі, не слухав Сен-Санса з того, що я викладав? У нього дуже багато цікавих творів.

Нітрохи не сумніваюся з приводу цікавості творів, але ще просто банально не дістався. Слухаю, окрім класики, ще паралельно тисячу інших різних музик

Сообщение от Drop

Яка активність у "класиці"

Яка така активність? Відписуються ті ж три-чотири каліки юзери, що і завжди.

[Drop]

Сообщение от Naughty Lad

Може, справа дійсно у виконанні, і Рікардо Шайї підсунув свиню (хоча щось сумніви беруть). Яке (-і) порадиш?

Відпишусь згодом у брамсовій темі і викладу щось.

Сообщение от Naughty Lad

В такому разі порівняння з "Болеро" і "Місячною сонатою" ще менш доречні.

Доречні, тому що я не порівнюю їх по суті, а лише як найбільш відомі класичні хіти цих композиторів.

Сообщение от Naughty Lad

Відписуються ті ж три-чотири каліки юзери, що і завжди.

Так і є, і мене вже беруть сумніви, зважаючи на динаміку розвитку неформату, що колись буде більше

[yalivec]

не перевариваю что Брамса, что Чайковского
имхо, действительно, музыка для ленивых, где все на поверхности. сколько пытался слушать и найти что-то действительно интересное, новое и цепляющее - все мимо. вот балеты еще может. хотя я предпочитаю Стравинского в этом отношении. а по симфониям с Малером не сравнить. который, кстати, ненавистную Дропу "обрывистость" использовал умышленно. и я считаю, что это вообще предтеча алеаторики! если я конечно правильно понимаю то, что Тарас "обрывистостью" назвал)))

по поводу целостности Брамса даж не знаю. я б не сказал, что он такой уж трансформатор и содержатель форм. по-моему, как раз эти простые формы его и исчерпали. не хватало ему широты и трансцендентности как раз. хотя может я его не так уж много слушал. буду благодарен, если кто подскажет самую "сложную" по форме и "глубокую" по содержанию его симфонию.

[Drop]

ви гоните, чуваки зараз почну щось викладати і розказувати))

[Эрис]

yalivec, ты что-то такое о "сложности" и "простоте" в этот раз вылепил, что даже у меня лицо от рук горит, честное слово.

[Drop]

Симфонія №6, сі мінор, тв. 74 "Патетична" (1893)

Мюнхенський філармонічний оркестр, дир. Серджу Челібідаке, запис 1992-го року (MP3 СBR 320 kbps 133 Mb)

скрытый контент

Нажмите на кнопку "Спасибо", чтобы увидеть ссылку (нужна регистрация)
Возможно, потребуется перезагрузка страницы.

Інформація про симфонію: belcanto.ru ru.wikipedia

https://www.youtube.com/watch?v=vdtKlPGEGgs

Тільки що переслухав. Вершина симфонічної творчості Чайковського, підсумок життя (буквально через дев'ять днів композитор помер). Нехай і менша за масштабом, вона схожа на 9-ту Малера своєю автобіографічністю - ностальгія, дитинство, перші успіхи, удари долі, кохання, всесвітня слава і все.. марно, відчай, безсилля перед тлінністю фізичного тіла, муки, надія, страх, сльози, смерть. Якщо хтось не вірить, що тут це все є - я можу навіть сказати, де саме, на якій хвилині) Незвичайне виконання під керівництвом ексцентричного Серджу Челібідаке - воно хвилин 15 хвилин довше, ніж звичайне. Особливо потужні початок і кінець. Якщо просто поклікати відео, то раджу послухати, скажімо, з 10 хвилини - затихаюче красиве адажіо, яке раптом змінюється вибухом на 13-ій, вступає тривожна тема, стрімко розвивається до надзвичайної кульмінації з 17-ої хвилини з потужними мідними - за напруженням та драматизмом тут можна згадати і пізнішого Малера чи навіть Шостаковича. Після такого, особисто для мене Чайковський перестав бути просто поверхневим, хітовим мелодистом.

[wanchope]

Сначала из-за ваших тут комментов даже отписываться не хотелось, ну да ладно.
Чайковского закотировал в очень раннем возрасте. Ну то есть настолько раннем, что до него я слушал только пластинки с Бременскими музыкантами, Буратино и Чебурашкой. А тут бац! и 1-й концерт с фон Караяном за пультом и Рихтером за ф-но. Впервые испытал это чувство, когда волосы на руках от музыки дыбом становятся. Так что с учетом того, что мне было лет пять, может сабж и слишком поверхностный, не знаю. Хотя 1-й концерт до сих пор люблю, даже несмотря на то, что в рекламе Газмпрома, что ли, недавно совсем фрагмент из него крутили.

[Drop]

Концерт для фортепіано з оркестром №1, сі-бемоль мінор, Op. 23 (1875)

Віденський симфонічний оркестр, дир. Герберт фон Караян, запис 1962-го року (MP3 СBR 320 kbps 83 Mb)

скрытый контент

Нажмите на кнопку "Спасибо", чтобы увидеть ссылку (нужна регистрация)
Возможно, потребуется перезагрузка страницы.

Інформація про концерт: belcanto.ru ru.wikipedia

Сообщение от wanchope

Впервые испытал это чувство, когда волосы на руках от музыки дыбом становятся.

Хоч якість запису і не першокласна, але сам він досі дуже популярний. Слухав ще легендарний запис з Ван Клібурном, але з Ріхтером все ж таки більше подобається. Правда ж має бути на сервері?;)