Incapacitants - японський нойз-колектив, сформований в 1981 році. У складі двоє учасників: Toshiji Mikawa та Fumio Kosakai, які поставили собі за мету виготовляти "чистий" шум, без впливу будь-яких музичних ідей з використанням в першу чергу фідбеку, вокалу та різної електроніки. Kosakai називає саунд групи "hard noise" по аналогії з "hard bop" в джазі.
Група була створена в 1981 році в Осаці, Японія, у якості соло-проекту Мікави - учасника нойз-імпров колективу Hijokaidan. Мікава, банківський працівник, згодом перебрався в Токіо, де познайомився з урядовим службовцем Косакай (із проекту C.C.C.C., пізніше став постійним учасником Hijokaidan). Таким чином Incapacitants стали дуетом. Цікаво, що значна частина назв композицій групи мала відношення до професій учасників ("No Risk, No Return", "No Discount", "I Hate Derivatives", "Fallen Banker"). Робота забирала багато часу, а тому можливостей виїжджати закордон з живими виступами було обмаль. Incapacitants вважаються однією з найвідоміших джапанойз-одиниць родом з вісімдесятих. По значимості їх можна поставити в один ряд із згаданими Hijokaidan та C.C.C.C., а також Hanatarash, Solmania, The Gerogerigegege, Merzbow, Masonna. Колектив також записувався спільно з Vivian Slaughter із Gallhammer.
1995 D.D.D.D. (Destroy Devastating and Disgusting Derivatives)
1995 El Shanbara Therminosis
1995 Operorue
1995 Ministry of Foolishness
1996 The Tongue
1996 Asset Without Liability
1996 Cosmic Incapacitants
1996 New Movements in CMPD
1997 I, Residuum
1999 Default Standard
1999 Unauthorized Fatal Operation 990130
2000 Live Incapacitants
2004 Sec End
2007 73
2008 Burning Orange
2009 Lon Guy
2009 Tight
2012 Mon, Ma? Mon!!!
2012 Zashikiwarashi Effect
2012 Eat! Meat!! Manifesto!!!
Потихеньку заповнюю пробіли по ключовим японським нойз-групам. Цього разу дует Incapacitants. Пропоную послухати альбомчик з красномовною назвою "As Loud as Possible", один з кращих відомих мені харш-нойз записів, абсолютно монструозний і страшний пласт, справжнє чудовисько. Такі-от вони, японські офісні працівники.
Последний раз редактировалось Marlo Stanfield; 04.08.2016 в 00:29.
Попри давнє знайомство з групою і періодичні набіги на їхній творчий спадок у вигляді переважно залитого в шапку і найвідомішого альбому "As Loud As Possible", по-справжньому розкурив велич і значимість дуету тільки зараз, після відслуханих бокс-сетів "Pariah Tapes" та "Box Is Stupid".
Incapacitants — еліта і гордість японської шумової сцени, все хороше, чого можна бажати від нойзу в його класичному розумінні, можна знайти на згаданих багатодискових збірниках. Записи колективу є добрим прикладом хорошої жанрової передбачуваності. Якщо душа просить лютого шумового буйства без всяких непотрібних експериментів, вкраплень музичних кусків і тому подібних облагороджень нойзу, то з Incapacitants складно прогадати.
"Pariah Tapes" складається з 5 дисків, на яких випущений найбільш ранній творчий доробок групи, зокрема матеріал з касет "Eternal Paralysis" та "Peony Crackers" початку вісімдесятих, що навіть свого часу не були в продажу. Схоже на те, що над цими записами була проведена капітальна робота з реставрації перед випуском "Pariah Tapes", оскільки звучать вони зовсім не так, як можна було б очікувати від харш-нойзу на етапі його становлення. Навіть не побоюся сказати, що це Incapacitants в їх найбільш саунд-дизайнерському вигляді (звісно з поправками на реалії групи, мова звісно ж не про матеріал для випуску на "Touch", хах), зокрема трапляються такі композиційні рішення, як, приміром, затоплений в шумі оперний спів, і в цілому перші три диски збірника нагадують про творчість іншого культового японця в рамках шумової сцени — Кацумото Ендо, а саме його проект Killer Bug. Такий же харш-нойз бісового злого генія, тобто маємо викрутаси з нойзовими формами при збереженні максимальної брутальності в подачі.
Через три роки після "Pariah Tapes", в 2009-му, було випущено по суті продовження антології творчості Incapacitants під назвою "Box Is Stupid". Цього разу на десяти дисках. Ще те випробування сили духу потенційного слухача. Здалося забавним співставлення творчості героїв теми з Sutcliffe Jügend, яке підгледів в одній рецензії на RYM, як колективів, що дійшли до верхньої (чи в даному разі скоріше нижньої) точки в шумовому підході, вдало названому в замітці "primitive sound of human scum". SJ розробляли тематику маньяка і серійного вбивці в усьому багатстві його парафілійних нахилів, тоді як Incapacitants формували свою шумову концепцію звукового болота і грязьових ванн, вочевидь черпаючи натхнення в своїй ненависті до офісної роботи (емоція, що легко знаходить відгук в душі пересічного представника планктону в особі мене). Бокс-сет відкривається перевиданням альбому "Stupid Is Stupid" 1993 року, що є зразком, певно, найбільш скотського і похуїстично організованого шуму від дуету. Справжній шквал нечистот. При цьому особливо радують назви композицій: "Don't Sleep While We Explain" або "Even Stupid Can Be Director". Інший матеріал на збірнику витриманий в схожому ключі: тривалі композиції з хронометражем 20+ хвилин, що представляють собою монотонне і агресивне звукове вариво (до речі, думаю, не помилюсь, якщо скажу, що harsh noise wall-виконавці надихалися в першу чергу якраз музикою Incapacitants), з якого періодично виринають голоси, то відчайдушні, а то і геть ліниво-віддалені, певно, в другому випадку голоси людей, які змирилися з тим, що їм дорога одна — остаточно розчинитися на молекули в цьому шумовому хаосі. Частина записів є живими сетами групи, звучать вони теж вкрай переконливо, не особливо відступаючи від формули, що реалізовується колективом в рамках студійного матеріалу. Досить цікаво, що при цьому вживу на виступах Incapacitants народ розважається і загалом атмосфера панує на диво позитивна, підтвердженням чого є хоча б відео, викладене мною в попередньому пості.
На "Box Is Stupid" знайшлося все ж місце і певним несподіванкам. Мова про п'ятий диск під назвою "Ad Nauseam [Edition Kosakai]", на якому записи геть не в дусі того, до чого привчив дует. Наприклад, перший трек з красномовною назвою "Technodelicatessen" є по суті спробою зобразити якесь дике припадочне техно, забавно, але не більше того. Поржав, що знаходяться "цінителі", які вважають цей трек єдиним достойним з усього, що коли-небудь записувала група. Бувають же ідіоти. Також окремо зверну увагу на диск під номером 9 — "Cosmic Incapacitants". Назва теж говорить сама за себе, матеріал викликає відповідні асоціації. Такий собі надшвидкісний політ на космічному кораблі холодними та вкрай непривітними космічними просторами в той час, як мандрівника сліпить болюче сяйво то однієї, то іншої зірки, що трапляються на шляху. Згадується культова фінальна сцена із "Космічної одіссеї".
Добавлено в 00:33 / Предыдущее сообщение было написано в 00:31
Хочеться продовження банкету, а тому залишу тут реквест на ще один бокс-сет Incapacitants. 2012 рік — "Alchemy Box Is Stupid". Мої пошуки успіхом не увінчалися.
19.06.2014, 00:46
Incapacitants
