Альбоми-2024

[sprone]

Добавлено в 18:20 / Предыдущее сообщение было написано в 18:07

Вот что послушал в январе:
Uchikubi Gokumon Club - Bochi Bochi Veteran (alternative metal, j-rock)
Немного дичевый японский попсовый метал. Напомнило более экспериментальные и шуточные песни System of a Down (Vicinity of Obscenity, Bounce, Cigaro). В принципе, сыграно добротно, задорно, есть сочные рифы, местами качает неслабо, но альбом совершенно ничем не отличается от их прошлых. И не самый запоминающийся.
Jon Kennedy - My Technology (downtempo, trip hop)
Спокойный, приятный альбом, сочетающий электронику и живые инструменты (акустическую гитару в частности), но опять-таки ничем не примечательный. По сравнению с другими его альбомами, тут гораздо больше вокалистов и меньше инструментальных треков, но кардинально это ничего не изменило.
Suburban Architecture - Inside / Outside EP (atmospheric drum and bass)
Меланхолично, атмосферно, олдскульно. Хорошая работа, но слишком мало треков.
Skee Mask – C (IDM, ambient techno)
Возлагал определённые надежды на этот альбом, т.к. нравится другой его релиз - Compro. По итогу, скорее не понравилось, чем понравилось. Через чур эмбиентная работа на мой вкус - маловато мелодий, ритмов или хотя бы просто интересных звуков. Заметно, что это именно ауттейки. Но атмосфера хорошая.
Fleshwater - Sounds of Grieving (dream pop, trip hop, indietronica)
Отличный релиз. Перезаписали в совершенно новом ключе несколько песен со своего дебютника + несколько новых. Тут никакого метала не осталось, взамен электроника, трип-хоп и акустические аранжировки. Вдобавок всё в лоу-файной обертке. В общем, очень понравилось. Надеюсь, они ещё что-то такое сделают в будущем.
Sleater-Kinney - Little Rope (indie rock)
Душевный альбом. Мне понравились мрачная, печальная атмосфера, наличие “взрывных” моментов, сухое гитарное звучание а-ля Queens of the Stone Age. Стилистически альбом – что-то среднее между The Center Won’t Hold и The Woods. Есть, правда, и слабые моменты – ударным не хватает запала, и некоторые песни ощущаются пустовато. Песни коротковаты и их количество показалось через чур малым. В остальном, солидный альбом, лучше Path of Wellness. Возможно, топ.
gyrofield - A Faint Glow of Bravery (drum and bass, neurofunk)
Альбом с интересным подходом, интересным звучанием, но не очень интересными композициями. Мрачно, холодно, “поломано”. Мне понравилось то, чего она пыталась добиться с артистической точки зрения, но я не смог сильно проникнуться самими треками. Не очень простой альбом, возможно ещё расслушаю.
Kinoteki - Faith and the Vessel (footwork jungle, UK bass)
Мелодично, приятно, но переслушивать не захотелось. Довольно однообразный альбом, который минималистичный себе во вред.
The Smile - Wall of Eyes (art rock)
Мне понравился их дебют, но этот альбом совершенно прошёл мимо. Песни показались довольно невнятными, пропал эффект новизны звучания (теперь это “неплохой трек, но на дебютнике была вариация получше”). Ничего не зацепило, решил через силу переслушать (плохой знак), но безрезультатно.
Ty Segall - Three Bells (psychedelic rock, garage rock)
Не ожидал, что мне такое зайдёт, но зашло. Интересное комбо акустических, чистых гитар и шумных, нойзовых. Звучит необычно, самобытно. Немного длинноватый альбом, как по мне + на полпути стал замечать паттерн игры типа “ага, ну если электрогитара, то всегда с обильными бендами, если бас, то всегда немного фанковый” и т.п.
Bakunn - Trip to Rivne (breakbeat, techno)
Очень годная EP. Настроение мрачное, мощные ломаные биты, интересные, странные эффекты. В Kyiv Breakbeat одна из самых залипательных мелодий в электронике, что я слышал за последнее время.

[Прожектор]

Сообщение от sprone

The Smile - Wall of Eyes

сподобався тіки другий трек, теж кілька раз послухав і видалив

Взагалі дивний січень, послухав буквально пяток альбомів (дуже вибісив Glass Beach - Plastic Death, а от La Horsa Bianca - Polemosophy навпаки раджу, цікавий). А от в списку того, що НЕ буду слухати вже дохуільярд позицій:

може комусь навпаки буде як рекомендація

21 Savage
Alkaline Trio
Benny the Butcher
Black Grape
Boris
Casey
Courting
Frank Carter & the Rattlesnakes
Green Day
Gruff Rhys
Infant Island
Inquisition
Kali Uchis
Kid Cudi
Kula Shaker
Lord Dying
Lucifer
Neal Morse
Neck Deep
Omar Rodriguez Lopez
Ryan Adams
Saxon
Sleater-Kinney
Slift
Slower
Sprints
Static-X
Tom Odell
Torres
Ty Segall
The Vaccines
Vitriol

[свернуть]

[punknotyet]

La Horsa Bianca - .
Sprints - очень хороший garage-rock/punk-rock с классным женским вокалом. Рецензент Classic Rock аж пятёрочку влепил.
The Smile скорее понравился, чем нет.
Green Day - типичный Green Day последних 15ти лет.

Сообщение от Прожектор

А от в списку того, що НЕ буду слухати вже дохуільярд позицій

Типа ты раньше был большим поклонником Раяна Адамса, Alkaline Trio и прочих Статик-Иксов .

[Прожектор]

теж правда)

[Юрец]

Viva Belgrado - Cancionero de los Cielos
хороше аля френч скрімо-постхк, де не так багато скрімо, а от всяких фітів і прикрас багато, досить різноманітний альбом
YĪN YĪN - Mount Matsu
такий круангбін-замінник зі всілякими азіатськими оздобами, норм фонова музика
New Model Army - Unboken
взагалі ніколи не слухав їх, будем ознайомлюватись, на перший раз прикольний пост-панк з неофолком
Slift - Ilion
прикольний інтенсивний психоделічний музон
Катя Чилі - Сон
альбом 2001 року, але щойно виданий нормально. прикольний музон, фолк, всякі нюедж приколи, електроніка

[Bongzilla]

Сообщение от sprone

The Smile - Wall of Eyes (art rock)
Мне понравился их дебют, но этот альбом совершенно прошёл мимо. Песни показались довольно невнятными, пропал эффект новизны звучания (теперь это “неплохой трек, но на дебютнике была вариация получше”). Ничего не зацепило, решил через силу переслушать (плохой знак), но безрезультатно.

та так. я теж повівся на рейтинги і відгуки. три пісні зайшло, все інше повз. не чіпляє взагалі

[bre]

Що мені сподобалось:

Отака інструментальна гітарна збірка:
https://n-t-s.bandcamp.com/album/eur...itar-1974-1987

А також Філіп Гласс в соло грає свої композиції на піано:
https://philipglass.bandcamp.com/alb...lip-glass-solo

пс: смайл теж пройшов максимально повз. не можу сказати що це погана музика або нецікава, просто нічим мене не зачепило.

[RealstaN]

з нового що запам'яталось і що я послухав більше ніж два рази то це Frank Carter & The Rattlesnakes - Dark Rainbow. залітає у мій особистий топ 2024

[Юрец]

Birds in Row & Coilguns - You and I in the Gap - спільний реліх двох гуртів, стилістично - нойз-рок/постхк, з цікавими текстурами гітарного нойзу, двума ударками і, в цілому, цікавими композиціями.
The Last Dinner Party - Prelude to Ecstasy - британський жіночий інді-рок гурт, з сильним впливом абби, флоренс і в цілому яхт-року 70x і барокопопу, де все по-багатому. Манірний і овердраматичний. Хайповий реліз, але судячи по амбіціям артисток і лейблу і того, що маємо на виході - виправданий.

[punknotyet]

Сообщение от Юрец

The Last Dinner Party - Prelude to Ecstasy

Спасибо за наводку

[Прожектор]

нарешті два класних альбоми-2024:

Nailah Hunter - Lovegaze

Раз був лав-метал, то має бути і лавгейз) Насправді після тегів "art pop", "downtempo" та "female vocals" я очікував чергову пародію на FKA twigs/Kelela, а це прям ємбіент-поп з приспівами - щось ближче до Девіда Сільвіана чи навіть Тора Люндваля (тіки продакшн модніший). Дуже рекомендую!

YouTube

Vemod - The Deepening

Нарешті другий альбом від скандинавських атмоблекерів (тема от форумі є), в якому власне блеку майже не залишилось, а атмо хоч сракой жуй Це при чому не звучить як Alcest чи Deafheaven, ближче до якогось неофолку скоріш, вопчім дуже я-гуляю-в-парку-музика, мені сподобалось

YouTube

[Юрец]

Прожектор, прикольний цей вемод, більше на wolves in the trone room схожі ніж на блекгейз

[denver]

Топ альбоми січня:
Dronny Darko - Acoustics of Shadows
Vermod - The Deepening
Alkaline Trio - Blood, Hair, and Eyeballs

[walls]

Сообщение от Прожектор

Inquisition

Оце ти даремно друже , хоча якщо не подобається сабж, то тут нічого ловити, але альбом цього року мегакрутий , поки без варіантів кращий

[Bongzilla]

https://sentriesband.bandcamp.com/al...phor-for-death
дуже гарно і драйвово шумлять на кшталт міксу з Jon Spenser Blues Explosion, Stooges, Jesus Lizard, Unsane, Idles, Refused в сучасній інтерпретації

YouTube (Short URL)

якщо б почув раніше, добив би топ альбомом минулого року. а так, кандидати на поточний рік стопудово

[Юрец]

Idles - TANGK - чуваки розвивають ідеї попереднього crawler, а саме відходять від типових для перших трьох альбомів методів і експериментують зі звучанням - тут трохи lcd soundsystem трохи radiohead, massive attack, більше співу, загалом альбом є більш лагідним і спокійним, що я, раптово, оцінюю як плюс.
NewDad - Madra - інді/шугейз з жіночим вокалом з Ірландії, нічого нового, сто мільйонів таких гуртів, але на альбомі все добре.

[Прожектор]

Idles - TANGK

фанбаза по інтернетах шось бухтіла шо це нетиповий для них альбом, довелось послухати. Перша пісня і дві останніх цікаві, посередині - вісім типових айдлсовських крічалок, шось небагато експериментів. Впевнений це дуже весело наживо, але ЇБАНУТИСЬ як скучно та одноманітно в запису.

Ще активно НЕ сподобались:
Caligula's Horse - Charcoal Grace (скіки можна їбати той труп дженту, ну блять)
Vennart - Forgiveness & The Grain (бать, шо за поцрок вялий, ти ж сонграйтер нормальний)
The Obsessed - Gilded Sorrow (пенсія кличе)

А сподобалась ця трійця:
The Amazing - Piggies
Stuporous - Asylum’s Lament
New Model Army - Unbroken

[Юрец]

Прожектор, та ні, там повно нетипових для них пісень на всьому альбомі - pop pop pop, roy, a gospel, grace, jungle, поза вже названими, а треків типу айдлз-айдлз часів 2-3 альбомів (які та фанбаза і любить) - може три. До речі переслуховував їх дискографію і різниця між бруталізм (мій улюблений) і тангк просто піздец яка, хоча ніби ті самі дві ноти грають. Не кажучи що там перед бруталізмом ще три релізи було, але то більше був якийсь фоалс копікет. простіше за все цей альбом окреслити як айдлз що захотіли собі саунд kid a але щоб сильно не паритись

[svit6]

Сподіваюсь все це не дарма і нащадки-археологи не скажуть, шо ми приділили забагато уваги Айдлз :)

Переслуховую кожен день і все ж теж більше схиляюсь до думки, що на альбомі якраз все побудоване на пошуках балансування між необхідним для фанбази рівнем бруталізму і пісенності в різному музичному спектрі, тому як альбом він трошки страннєнький. По обкладинці і назві я очікував, шо це буде "Краулер" в квадраті – поки особисто мій улюбленний альбом, от там було дійсно було скучно, гучно, тупо і тим самим, імхо, прекрасно. Як, пробачте, в енд джастіс фо ол))

Як на мене це звичайна спроба покращити скіл самокопіюванням. Якщо з точки зору натягування порівнянь далі, то The Dancer мабуть просто When the Lights Come On + The Beachland Ballroom, Pop Pop Pop – вдосконалення будувати флоу чисто співом танцюючи з ударкою, типу як Car Crash (ударка топ, до речі).

Ну і з невеличкими екстремумами типу A Gospel. За таке в 2007 саму Пі Джей Харві на вила підняли. Monolith можна підсунуть як вже Юрец казав на альбом Мессів Аттак, або давать послухать дідам, які цінують мрачні тречки группи Морфін (типу I Know You)

Можете поправить мене, якщо я заганяюсь(

[Юрец]

svit6, все так. просто не можуть вони вічно перегравати пісню про данила неделка, треба щось рухатись, а куди - не ясно

Добавлено в 00:28 / Предыдущее сообщение было написано в 00:25

там ще такий прикол що той гітарист що з вусами як у гудзя відповідає в гурті за планування і взагалі "думати головою", але реально там робе вокаліст, а Талбот то такий тип що під час запису вокалу текст пише і чи буде на альбомі якийсь добрий мем який зайде то трохи лото забава

Добавлено в 00:30 / Предыдущее сообщение было написано в 00:28

кроулер то якраз топ альбом, бо Талбот там розповідає за проблеми з собою і наркотиками і воно звучить щиро (як більшість бруталізму), не як всі ті плакатні кричалки "ми такі позитииииивні", "ми такий сейф спееееейс"

[Прожектор]

Сообщение от svit6

Сподіваюсь все це не дарма і нащадки-археологи не скажуть, шо ми приділили забагато уваги Айдлз :)

та норм, на форумі навіть теми про них нема

[svit6]

Сообщение от Юрец

там ще такий прикол що той гітарист що з вусами як у гудзя відповідає в гурті за планування і взагалі "думати головою", але реально там робе вокаліст...

ага, я якось вмикав на ютубі гітарний відос, де він він про свій арсенал розповідав чисто послухать шо він скаже за EGC (каюсь, є гілті плежа всякой фігньой цікавитись) і мені подумалось, що в жанрі важко буде перегнути лінію інтересу від кричалок в музикальний пошук – процес іде вже який альбом поспіль.

Добавлено в 22:35 / Предыдущее сообщение было написано в 22:34

Сообщение от Прожектор

та норм, на форумі навіть теми про них нема

я чув, що хто створить нову тему на неформаті, той помолодшає на 15 років

[Юрец]

Ігор створив про пуаро якраз) чекаєм ефектів - може верне меланхолію в построк

[punknotyet]

The Chronicles of Father Robin - The Songs & Tales of Airoea – Book III

https://fatherrobin.bandcamp.com/alb...iroea-book-iii

Заключительная часть трилогии альбомов норвежской прог-рок супергруппы (в составе - музыканты Wobbler, Jordsjø, Tusmørke...).
Грубо говоря, если нравятся альбомы Yes начала 70х - велком .

[sprone]

Что послушал в феврале:
Middle Kids - Faith Crisis Pt 1 (indie rock, pop rock, power pop)
Вроде и неплохой альбом, но пока что мой наименее любимый у них. Как-то через чур простовато и ванильно вышло. Не хватило ни бодрых хуков 1-го альбома, ни эмоциональности 2-го. И инструменталы в этот раз получились совсем дефолтные. По крайней мере вокал так и остаётся одним из лучших, что я встречал в современной инди-сцене.
Chelsea Wolfe - She Reaches Out to She Reaches Out to She (darkwave, post-industrial, trip-hop)
Когда 1-ый послушал, мне не зашло совсем – показалось слишком экспериментальным для моего казульного вкуса. Потом он стал слишком часто мелькать на всяких муз. сайтах типа RYM и AOTY. Решил поддаться мнению толпы и послушать ещё разок. И тогда уже я проникся им. Отличный альбом. Описать его сложно, но приведу пару ассоциаций. Я почти не знаю Portishead, но мне показалось, что этот альбом – это Portishead из вселенной Silent Hill. Ещё отдельные треки мне чем-то напоминали поздний IAMX. Возможно, топ.
DJ Krush – Saisei (instrumental hip-hop)
Батя внезапно выкатил новый альбом, но не успел я обрадоваться, как 1-е прослушивание убило всю радость. Получился грубо говоря Trickster 2, т.е. ломаные, невнятные биты, минимум мелодий, и пустая, мрачная атмосфера.
Allie X - Girl with No Face (synthpop)
Неплохой синтипоп с сильным флёром 80-ых до мозга костей. В основном тут прямолинейные поп-треки, но есть и немного экспериментальные, которые пытаются быть интеллектуальными artsy-fartsy номерами себе же во вред. Послушал несколько раз, но сильно не зацепило.
Championne – Championne (post-punk)
Обычно стараюсь не упоминать совсем уж мелкие EP, но тут исключение. Отличный ночной пост-панк с красивым женским вокалом на французском и атмосферными инструменталами. Очень надеюсь, что это тизер к релизу покрупнее, а то всего 3 трека для такого потенциала – это преступно мало. У них ещё есть лайв с KEXP с одним другим треком, но это всё равно капли.

[Юрец]

THEY CAME FROM VISIONS - The Twilight Robes - класний бм з Києва, мінус що англійською, бо не ясно звідки гурт, якщо не почитати.
Championne – Championne - з посту вище, колдейв французькою, жіночий вокал = автолайк
Chelsea Wolfe - She Reaches Out to She Reaches Out to She - У Челсі з дискографією є так, що легко почути, коли їй хочеться, а коли не сильно. Бо фани й так люблять. Але тут чути прям ентузіазм. Зетс е гуд фокен албум.
Pissed Jeans - Half Divorced - Обісцяні Джинси повертаються до форми. Альбом олдскульно блек флеговий, з купою нойзу і прикольних текстів. Реабілітує ганебного папередника.

[Bongzilla]

Slope - Freak Dreams чудовий репкор, другий альбом який я послухав, драйвовий і енергійний
KMFDM - Let Go краще за минулу Hyena, набагато краще, хоч і є продовженням її та хітів повно, вже вдосконалена формула
Dripping Decay - 2024 - Ripping Remains олдскул дез з приємними відголосками до ветеранів ДМ сцени
Pelican - Adrift / Tending the Embers було приємно просто послухати, хоча раніше на піку ДЮ не дуже їх шанував, постмет тої школи, професійно все. на хвилі переслуховування 5ive, було приємним камбеком


новий Slift жахливий. я прослухав, але нахуй-нахуй, щось мені отой галас і гвалт в психоделії не тойво зовсім

[svit6]

Kali Malone - All Life Long

дуже залип в новий альбом Калі Малоун, композиторки, типу-органістки-самоучки, дружини Стівена Омейлі, і взагалі дуже прошареної дами. Кому пару років тому сподобались експерименти з органом від Анни вон Хаусвольф, обовʼязково заценіть (саме в контексті органної музики від нетренованих рокерш).

Kim Gordon - The Collective

я таке зазвичай не слухаю, але тут прям все на репіті, дуже потужний альбом

Добавлено в 22:05 / Предыдущее сообщение было написано в 21:59

вище Бонгзілла писав про Sentries – Snow as a Metaphor for Death, так там окрім кричалок є і всякі цікавинки, я знаю вам таке теж подобається:

YouTube

[bre]

Gruff Rhys - Sadness Sets Me Free


Ніколи не був фанатом Super Furry Animals, але оцей сольнік їх вокаліста сподобався. Прикольний саркастичний барокко-поп/cофт-рок, трохи в стилі Purple Mouintans, вистачає і хітів, цікавий саунд.

[Umnitsa]

https://youtu.be/70bHxl-Z-98

приятный альбом вышел в феврале