Джеймс Джойс / James Joyce

[untitled]

Джеймс Джойс


Біографія, взято з вікі)

Джеймс Джойс народився у 1882 році у Дублінському передмісті Ратгар у католицькій сім'ї. Він був найстаршою дитиною з 10 дітей, що вижили; двоє з його братів і сестер померли від тифу. Його сім'я походила з міста Фермой, що у графстві Корк. У 1887 році його батько, Джон Джойс, був призначений податковим інспектором у Дубліні, і сім'я переїхала до престижного містечка Брей, що 12 миль від Дубліна. Приблизно у цей час на маленького Джеймса напав собака, що спричинило специфічну фобію стосовно собак, на яку він страждав все своє подальше життя. Він також страждав від боязні грому, яку його глибоко релігійна тітка трактувала як ознаку Божого гніву.

У 1891 році Джойс написав вірша "І ти, Хілі" ("Et Tu Healy") на смерть Стюарта Чарльза Парнелла, політичного лідера Ірландії. Старший Джойс надрукував вірш і навіть відіслав одну копію до бібліотеки Ватикану. У листопаді того ж року Джон Джойс був оголошений банкрутом і звільнений з посади. У 1893 йому призначили пенсію. Це послужило поштовхом до скочування сім'ї у бідність, в першу чергу через пияцтво батька та нездатність ефективно розпоряджатися грошима.

Початкову освіту Джеймс Джойс отримав у Єзуїтському коледжі Клонгоуз Вуд - школі-інтернаті, до якого він потрапив у 1888 році, проте змушений був залишити у 1892, коли його батько більше не міг оплачувати навчання. Деякий час Джойс навчався вдома, і деякий час провчився у школі О'Коннела, що у Дубліні. У 1893 році його зарахували до коледжу Бельведер, що належав Єзуїтам в надії, що у нього виявиться покликання і він приєднається до ордену. Все ж Джойс відійшов від католицизму у віці 16 років, хоча філософія Томи Аквінського матиме вплив на нього протягом всього подальшого життя.

У 1898 році він вступив до щойно створеного Дублінського університетського коледжу, де зайнявся вивченням сучасних мов, зокрема англійської, французької та італійської. Також у цей час він активно фігурував у театральних та літературних колах міста. Його рецензія на книгу "Нова драма" Генріка Ібсена була опублікована у 1900 році і у відповідь сам Ібсен надіслав авторові листа з подякою. У цей період Джойс написав кілька інших статей і принаймні дві п'єси, які, на жаль, не збереглися до тепер. Багато хто з його друзів з Дублінського університетського коледжу фігуруватимуть пізніше як персонажі його творів. Він був також активним учасником літературно-історичного товариства у коледжі, де у 1900 році виступив із доповіддю на тему "Драма і життя".

Після завершення коледжу, у 1903 році Джойс поїхав до Парижу "вивчати медицину", хоча насправді там він розтринькував гроші, які дала йому сім'я. Через кілька місяців перебування там він змушений був повернутися до Ірландії, оскільки його матері діагностували рак. Переживаючи за відсутність релігійних почуттів у сина, його мати безуспішно намагалася переконати його прийняти сповідь та причастя. 13 серпня вона померла, і Джойс відмовився стати на коліна та помолитися за неї разом з сім'єю. Після смерті матері він продовжував пиячити і влазити в борги. Він змушений був заробляти вчителюванням, написанням рецензій на книги та співами (у нього був чудовий тенор).

7 січня 1904 року він намагався опублікувати "Портрет художника", - есе про естетику, проте воно було відхилене журналом. Він вирішив переписати цей твір і перетворити його на роман "Стівен Герой". Цього ж року він зустрічає Нору Барнакл, молоду жінку з міста Голуей, яка працювала покоївкою у готелі Фінна у Дубліні. 16 червня 1904 року у них було перше побачення, і ця дата увійшла в історію також як день, коли відбуваються події роману "Улісс".

Джойс залишився у Дубліні, продовжуючи пиячити. Після однієї пиятики, що супроводжувалася бійкою, Джойса підібрав на вулиці далекий знайомий його батька Альфред Хантер, який привів його до себе додому, де надав прешу медичну допомогу. Хантер був чоловіком єврейського походження, і за чутками, мав зрадливу дружину. Саме він став одним з основних прототипів Леопольда Блума в "Уліссі". Джойс також товаришував із Олівером Сен-Джон Гогарті, який став моделлю для персонажа Бака Маллігана в "Уліссі". Одного разу, після того, як Джойс прожив шість днів у башті Мартелло, що належала Маллігану, між ними відбулася сварка, під час якої Малліган стріляв із пістолета у посуд, що висів над ліжком Джойса. Він втік звідти посеред ночі і пішки добрався до Дубліна, і наступного дня попросив товариша забрати свої речі із башти. Незабаром Джойс із Норою виїхав до Європи.
Джойс і Нора рушили до Цюріху, де він знайшов собі роботу викладача англійської мови у школі іноземних мов Берліца. Проте там виявилося, що його англійському агентові дали неправдиву інформацію стосовно роботи, і директор школи направив його до Трієсту (який на той час був у Австро-Угорщині, а зараз є частиною Італії). Знову ж таки там йому не знайшлося роботи, але з допомогою директора школи іноземних мов у Трієсті Альмідано Артіфоні, він нарешті влаштувався на вчительську роботу у Паулі, що тоді була частиною Австро-Угорщини, а зараз знаходиться у Хорватії. Він викладав англійську мову переважно морським офіцерам австро-угорської армії з жовтня 1904 до березня 1905 року, поки австрійська влада, виявивши шпигунську мережу у місті не вигнала звідти усіх чужоземців. З допомогою того ж таки Артіфоні, Джойс перебрався назад до Трієсту, де продовжив викладати мову. У Трієсті він майже постійно жив 10 років.

Того ж року Нора народила першу дитину, Джорджа. Джойс вмовив свого брата Станіслава приєднатись до нього у Трієсті, де на нього чекало місце вчителя у школі. Приводом для переїзду було нібито те, що Джеймс хотів братової компанії та запропонувати йому набагато цікавіше життя, ніж той вів до того, працюючи чиновником у Дубліні, хоча насправді Джойс хотів збільшити скупі прибутки своєї сім'ї заробітками брата. У Трієсті у них з братом були досить напружені стосунки спричинені транжирством Джойса та його пристрастю до алкоголю.

Через хронічну пристрасть до подорожей, Джойсу швидко набридло життя у Трієсті і він переїхав до Риму у 1906, де влаштувався на роботу у банку. Проте Рим викликав у нього відразу і на початку 1907 року він повернувся до Трієсту. Його донька Люсія народилась там улітку того ж року.

Джойс повернувся до Дубліну улітку 1909 року разом з Джорджем для того, щоб відвідати батька і опублікувати збірку оповідань "Дублінці". Він також відвідав сім'ю Нори у Голуеї, це була перша їх зустріч, і вона, на щастя, пройшла вдало. Готуючись до повернення до Трієсту, він вирішив взяти з собою свою сестру Еву для того, щоб та допомагала Норі доглядати за домом. У Трієсті він провів лише місяць і знову поїхав до Дубліну як представник власників кінотеатрів, з метою відкриття там кінотеатру. До Трієсту він повернувся у січні 1910 року, прихопивши з собою іншу сестру, Ейлін. Ева повернулась додому через кілька років, оскільки тужила за батьківщиною, в той час як Ейлін усе життя прожила на континенті, одружившись із працівником банку Франтішеком Шауреком, чехом за походженням.

У 1912 році Джойс на деякий час знову приїхав до Дубліну для розв'язання багаторічної суперечки стосовно публікації "Дублінців" із своїм видавцем Джорджем Робертсом. Це була його остання подорож до Ірландії, і він ніколи там більше не побував, незважаючи на прохання батька та запрошення колеги по перу, ірландського письменника Вільяма Батлера Єйтса.

Одним з його студентів у Трієсті був Етторе Шмітц, відомий під псевдонімом Італо Свево. Вони познайомились у 1907 році, стали близькими приятелями та критиками творчості одне одного. Шмітц був євреєм, і саме він став моделлю для Леопольда Блума - майже усю інформацію стосовно іудаїзму, яка є у романі, Джойс отримав від Шмітца. У Трієсті у Джойса вперше почались проблеми з зором, які переслідуватимуть його до кінця життя і спричинять десятки хірургічних операцій.

У 1915 році, коли Джойс виїхав до Цюріху побоюючись переслідувань за своє Британське підданство у часи Першої Світової Війни, там він познайомився із Френком Бадгеном, людиною, яка стане його найбільш впливовим та надійним товаришем на довгі роки. Джойс постійно радитиметься із ним під час написання "Улісса" та "Поминок за Фіннеганом". Також, у Цюріху Езра Паунд представить його англійському видавцеві та феміністці Гаррієт Шоу Вівер, яка стане меценатом та покровителем Джойса, і протягом наступних двадцяти п'яти років дасть йому тисячі фунтів лише для того, щоб він міг покинути вчителювання і зосередитись на кар'єрі письменника. Після закінчення війни Джойс на короткий час повернеться до Трієсту, але не залишиться там через зміни, які спіткали місто унаслідок війни, а також через напружені стосунки із братом, який провів більшість війни у таборі для інтернованих. Натомість він, на запрошення Езри Паунда, у 1920 році поїхав до Парижу, де планував пробути лише тиждень, але прожив наступних двадцять років.
Помер 13 січня 1941року в Цюріху

Основні романи:Портрет Митця замолоду 1916 ел. варіант роману: http://lib.ru/DVOJS/portrait.txt
Улісс 1922
Поминки за Фінфганом 1939
а також збірка оповідан Дублінці 1914 http://lib.ru/DVOJS/dublincy.txt

Мій один з улюбленних письменників) читав Улісс і не міг відірватись...це дійсно геніально, потік свідомості і розтягування часу, подій...це безумовно найдовершеніший роман, який я поки читав)
Портрет митця замолоду читав в укр і рос перекладі...дуже раджу, кого цікавить в укр) видання Що в сенсі перекладу суперове, що й на вигляд гарне...шрифт, сторінки)
що скажете)?

[bre]

читал Улисса, а потом читал его же, но с пояснениями Набокова - и всё равно жо конца не въехал, если честно.

не большой я любитель "потока сознания"...

[Decadance]

відмінна тема! "потік свідомості", який вперше зустрічається у нього - це був свіжий прохолодний подих у обличчя літератури. можливо, модернізм пішов би іншим шляхом, якби не його новаторство. Зараз почитаю його українською.

[untitled]

взагалі цікаво з додатками і поясненнями в кінці книги читати...кажуть якби іх друкували повністю, то ця частина получилась більша ніж роман) це круто!!! скільки чувак всього ховає в кожних словах і фразах...

[bre]

Сообщение от blindblindblind

взагалі цікаво з додатками і поясненнями в кінці книги читати...кажуть якби іх друкували повністю, то ця частина получилась більша ніж роман) це круто!!! скільки чувак всього ховає в кожних словах і фразах...

так а Набоков вот например комментирует практически каждый абзац))) как я понял, он преподавал литературу в каком-то институте, и это его лекции, в которых он пытался донести до студентов суть.

[untitled]

Ага, це ти вроді видавництва азбука читав...це хороший переклад)

[SilverRocket]

только представьте, насколько это ропотливая работа, написать комментарии к Джойсу. Как Набокову это удалось

[bre]

Сообщение от Miss whore

только представьте, насколько это ропотливая работа, написать комментарии к Джойсу. Как Набокову это удалось

ну Набоков это всё же не какой-нибудь там Серёга_из_Мерефы, а человек, мягко говоря, неглупый и рабирающийся)

[untitled]

ну да) розумний дядько був) метеликів збирав...вчився в крутих універах...і шарив дико в літературі

[Doerty]

Разумеется, вопрос спорный, но, мне кажется, в своих университетских лекциях и исследованиях Набоков остаётся в первую очередь блестящим писателем, а не литературоведом. Для критика он чересчур уж субъективен в своих суждениях и вкусах. Что касается комментариев к Джойсу, классную работу проделал Хоружий, опиравшийся, в прочем, на авторитетные британские публикации- в большинстве русскоязычных изданий помещаются именно его перевод(переделка перевода Хинкиса) и комментарии. Что касается потока сознания, Джойс велик и крут, Пруcт велик и крут, но для меня самые великие и крутые- Фолкнер и Вирджиния Вульф.

[romires]

найти джойса в книжных магазинах всегда проблема.
не знаю, может это только я так попадал...

[Doerty]

Сообщение от romires

найти джойса в книжных магазинах всегда проблема.

Какое-то время назад видел "Улисса" в "Знанні" на Хрещатике, в серии "Библиотека мировой литературы" издательства "Кристалл", которые ничего сами не переводят, зато постоянно варганят сборники из чужих наработок. А вообще, на Петровке вполне возможно отыскать и допечатку первого издания 2000-го года перевода Хинкиса-Хоружего в серии "Экслибрис" "Симпозиума", здоровенный фолиант в синеватой суперобложке, и тот же перевод в "Белой" серии "Азбуки"- издали в прошлом году.

[uliss]

гы) есть Улисс) ядерная книга, я думаю понятно с чего я взял себе этот ник)
Джойс - тру чел
но мечта все же прочитать его творения, а в особенности "поминки по финнегану" языком оригинала.... правда это пока что, мяко говоря, трудно)))
покупал на петровке, перевод Хоружого

[Hawk]

Я читала только Джакомо Джойс, Уилис пыталась слушать но не осилила в ужасной озвучке. Никак не могу купить. Просто там где я обычно покупаю книги его никогда нет
По поводу Джакомо Джойса, это было одно из произведений которые меня больше всего впечатлили в школьной программе, и одно из немногих произведений в целом, которые я перечитывала по нескольку раз.
Любишь меня, люби мой зонтик - своеобразные девиз, что ли, для меня

[Doerty]

Сообщение от Hawk

Я читала только Джакомо Джойс, Уилис пыталась слушать но не осилила в ужасной озвучке. Никак не могу купить. Просто там где я обычно покупаю книги его никогда нет

Думаю, его можно купить в хорунжевском переводе. Если увижу, скажу.

[panopticon]

вот прочитал уллиса
и понял, для того что бы понять роман его надо читать только в оригинале и при этом быть ирландцем или, в крайнем случае, англичанином.
в переводе ты коснешмя толкьо поверхностной части произвидения, только верхушки айсберга. ведь уллис уникален свой речью строением. даже читая перевод с коментариями или пояснениями это не будет тоже самое чем прочесть оригинал. скажите ето относится к любой книге. возможно, но наиболее справедливо это к произидениям Джойса.

[usyara]

пока читал только "джакомо джойса". очень даже понравилось

[Каспар Хаузер]

Джеймс Джойс
УЭЙК ФИННЕГАНОВ

Переложение Анри Волохонского

http://www.mitin.com/projects/Joyce/

наслаждайтесь

[yalivec]

Для критика он чересчур уж субъективен в своих суждениях и вкусах

а по-моему, критика и должна быть в определенной доле субъективной,)

кстати, я когда учился, "Поминки по Финнегану" в оригинале была обязательной в программе зар. лит. В итоге на потоке ее человек 10 из 110 осилило)))
обожаю его!

[Hawk]

Я прочитала еще Дублинцев и портрет художника. Дуже гарно. А Улисс я почитаю чуть попоздже когда буду очень готова

[untitled]

Сообщение от yalivec

кстати, я когда учился, "Поминки по Финнегану" в оригинале была обязательной в программе зар. лит.

це який вуз?

[yalivec]

днепропетровский национальный университет. кафедра зар. филологии))

[Doerty]

Сообщение от yalivec

а по-моему, критика и должна быть в определенной доле субъективной,)

В определённой да) Но при этом и давать некоторое представление об объективной ценности, особенно, если речь идёт о преподавании. Набоков же подходит к задаче как писатель, а не как критик- он просто пересказывает сюжет и по-своему его интерпретирует, что очень интересно, конечно же, но ориентироваться на его мнения опасно)
Не могу забыть, какую остроумную чушь он нёс об украинских повестях Гоголя.

[yalivec]

))))
Набоков и Гоголь - это дааааа))))))))

[Doerty]

И ещё Набоков и Достоевский, Набоков и Сервантес

[uliss]

Сообщение от demyannavukhodonosor

Джеймс Джойс
УЭЙК ФИННЕГАНОВ

Переложение Анри Волохонского

http://www.mitin.com/projects/Joyce/

наслаждайтесь

спасибо) ништяк))) надо почитать хоть этих 40 с лишним страниц

[Shurshunchik]

О, ништяк! Спасибо! А где целиком можно промутить "Поминки..."?? Ваще, Джойс такой приколист - обожаю его!!!! Когда читала "Улисса", так лень было перелистывать на комментарии )) Так их и не прочла.

[Doerty]

Сообщение от Shurshunchik

А где целиком можно промутить "Поминки..."??

Насколько мне известно, полного русского перевода не существует. Переводчик "Улисса" сказал, что это произведение принципиально непереводимо)

Сообщение от Shurshunchik

Когда читала "Улисса", так лень было перелистывать на комментарии )) Так их и не прочла.

А я в основном только благодаря им и понимал, о чём идёт речь в тексте))

[uliss]

Сообщение от Doerty

Насколько мне известно, полного русского перевода не существует. Переводчик "Улисса" сказал, что это произведение принципиально непереводимо)

да.. чтото такое помню, какойто институт там... филологии хз, пытался перевести и.. сел на жопу

[Shurshunchik]

[QUOTE=Doerty;937834]Насколько мне известно, полного русского перевода не существует. Переводчик "Улисса" сказал, что это произведение принципиально непереводимо)


Что ж, придется мечтать о подлиннике ...