Михайль Семенко

[blood clot]

Миха́йль Семенко́ (Миха́йло Васи́льович Семе́нко, * 19 грудня 1892 старого стилю, 31 грудня 1892 нового стилю, с. Кибинці, Миргородський повіт, Полтавська губернія, нині Миргородський район, Полтавська область — † 23 жовтня 1937, Київ) — поет, основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм), невтомний організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з формою вірша, запровадив свіжі (навіть епатажні) образи й творив нові слова, покликані відбити нову індустріалізовану добу.

Страчений, реабілітований посмертно.

Рання футуристична творчість Семенка просякнута урбаністичними й мариністичними мотивами й сюжетами, відзначається мовними і формальними експериментами й намаганням епатувати читача. Не зважаючи на пропаговану ним деструкцію форми й відкидання класичних і тогочасних літературних надбань, зокрема спадщини Шевченка, Олеся, Вороного, Філянського, Семенко мав чималий вплив на розвиток української модерної поезії 1920-х років, у тому числі й так званої пролетарської.

Михайля Семенка штучно вилучено з історії літератури, тому він не мав впливу на наступне покоління, проте через покоління його прочитано й Семенків вплив позначився на творчості письменників сучасної української літератури. Серед старшого покоління це — Ігор Калинець, Василь Голобородько (див. вірш «Тиждень»). Серед молодих авторів естетика футуризму присутня в поезіях Сергія Жадана (зокрема боротьбою з «іконою» Шевченка — див.поезію «Тарас Григорович Шевченко»), Олега Коцерева та Любові Якимчук (див. поему про Михайля Семенка «Тов. Дим» зі збірки «, як Мода»)

Біографія

Творча біографія

Навчався у Психо-Неврологічному Інституті в Петербурзі.

Перша збірка «Prelude» (1913) позначена впливами поетів «Української хати»; наступними збірками — «Дерзання» і «Кверофутуризм» (1914) та вміщеним в останній маніфестом Семенко розпочав паралельно до виниклого в Україні російського кубо- і егофутуризму (Д.Бурлюк, О.Кручоних, В.Хлєбников) течію українського кверофутуризму — мистецтва шукання.

1918 року Cеменко видав у Києві збірки «П'єро задається», «П'єро кохає» і «Дев'ять поем»; 1919 — в однойменному з заснованою ним футуристичною групою видавництві «Флямінґо» збірки «П'єро мертвопетлює», «Bloc-notes» і «В садах безрозних», а також поему «Ліліт». 1919 проголосив «революційний футуризм» й опублікував «ревфутпоему» — «Тов. Сонце» та «Дві поезофільми»; був редактором журналу «Мистецтво».

1920 видав разом з М.Любченком і О.Слісаренком «Альманах трьох»; 1921 — збірку «Проміння погроз»; тоді ж організував «Ударну групу поетів-футуристів», перейменовану на асоціацію панфутуристів «Аспанфут» (1922–1924), кредо й маніфести якої були проголошені в альманасі «Семафор у майбутнє» (1922) і газеті «Катафалк искусства» (1922). Зазнавши критики літературних кіл, Семенко перейшов на позиції «лівого фронту» («УкрЛЕФ») і перетворив «Аспанфут» на «Комункульт» (1924), одночасно працював (1924–1927) як головний редактор Одеської кінофабрики ВУФКУ.

1924 видав під назвою «Кобзар» дві збірки своїх творів 1910–1922 років, 1925 — збірку «В революцію» та поезофільм «Степ»; 1927 — (разом з Г. Шкурупієм і М. Бажаном) «Зустріч на перехресній станції» і заснував нове об'єднання футуристів (письменники Гео Шкурупій, Дмитро Бузько, Леонід Скрипник, Олексій Полторацький, Олекса Влизько та художники Вадим Меллер, Анатолій Петрицький, та ін.) під назвою «Нова генерація» з журналом цієї ж назви (1927–1930). Сильно критикований, Семенко відійшов від футуризму, ставши співцем більшовицької революції (збірки «Малий кобзар і нові вірші», 1928; «Європа й ми», 1929).

На початку 1930-х pоків визнав «помилковість» своїх колишніх позицій, виявом чого й були збірки «Сучасні вірші» (1931), «З радянського щоденника» і «Китай в огні» (1932) та «Міжнародні діла» (1933).


Особисте житя

Батько Михайла Семенка — Василь на момент народження сина працював волосним писарем у Кибинцях, в подальшому став писарем земської управи в містечку Хорол. Мати Михайла закінчила лише початкові класи церковноприходської школи, проте була письменницею-самоуком, автором ряду повістей, надрукованих під її дівочим прізвищем — Марія Проскурівна. Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом починав футуристичний рух в Україні, проте на початку Першої світової війни загинув на Західному фронті. Ще один брат — Олександр і сестра Олександра також писали вірші, але ще зовсім молодими померли від туберкульозу. Також у Михайля була сестра Софія та молодший за нього на 8 років брат Микола.

Про юність Михайла Семенка збереглося досить мало свідчень. Однак, точно відомо про його активну участь в громадському і суспільно-політичному житті країни в роки Жовтневого перевороту та у часи міжвладдя. Зокрема, в газеті «Київське життя» від 11 (24) вересня 1919 року в Хроніці міститься таке повідомлення «В ніч на 8-е вересня, за словами Ради, арештовано в себе на квартирі українського письменника Михайла Семенка»…

Зі своєю першою дружиною Лідією, Михайль Семенко познайомився у Владивостоці де він прожив близько трьох років. Лідія Іванівна Горенко народилась 1898 року в українській родині переселенців на Далекий Схід. Почуття Семенка до майбутньої дружини характеризують як глибоке і водночас безмежно тривожне, що спричинило високі злети ранньої лірики поета, появу в ній — насамперед у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень.

Михайль Семенко мав сина Ростислава і доньку Ірину.

Михайль Семенко був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року. В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло (1927 р. н.). Він теж проявляв поетичний дар, писав вірші. Після розлучення залишився з Наталією Ужвій. Навчався в Київському університеті на факультеті міжнародних відносин. Помер від менінгіту 13 грудня 1951 року.


Загибель

Ще за три дні до свого арешту, 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Києвi творчий вечiр. Оскільки він постійно мешкав у Харковi, і часто бував у Києві, було пiдготовлено два ордери на його арешт. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях. Зiзнання були написані пiд диктовку уповноваженого Акiмова на iм'я Начальника НКВД УРСР Ізраїля Леплевського 4 вересня 1937 р. 23 жовтня 1937 р. відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР у складі голови армвійськюриста А. Орлова, бригадвійськюриста С. Ждана, військюриста І рангу Ф. Кліміна, військюриста І рангу А. Батнера та за участю помічника Прокурора СРСР М. Рагінського. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михайла Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня Cеменка було страчено разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

[свернуть]

(інфу взято з вікі)

Для мене особисто знайомство із Семенком почалося на першому курсі універу. До нас - невідомо звідки - приїхала така собі Галя Черниш (як виявилося потім, одна з перших дослідниць творчості Семенка на вітчизняних теренах). Вона вела курси з дивними назвами і заснувала "Лабораторію модернізму" - це була аудиторія з розмальованими стінами, де вечорами збиралися всякі маргінали для колективної творчості або просто поговорити. Потім адміністрація вузу все це діло прикрила, а Галя зникла в невідомому напрямку. Однак, про Семенка я запам"ятав

Цікавий і дуже різний поет. Із творчістю варто ознайомитись хоча б для загальної банальної ерудиції.

[valmakar]

blood clot, але й ти додумався його армійську фотку сюди поставити - тут же Семенку років вісімнадцять
один із улюблених поетів насправді. хоч і більших творів його так і не прочитав - усе віршики й маніфести. а ще рік тому вийшов журнал із моїми перекладами футуристів (і Семенка також) на російську
От улюблене з раннього:

В мене бронзове тіло
На білім піску
Скільки іскор горіло
На яснім струмку

Скільки плямок тремтіло
На обличчі води
В мене бронзове тіло
Я - молодий. 

[blood clot]

Сообщение от valmakar

але й ти додумався його армійську фотку сюди поставити - тут же Семенку років вісімнадцять

а він тут на Махна схожий, мені подобається

Сообщение от valmakar

а ще рік тому вийшов журнал із моїми перекладами футуристів (і Семенка також) на російську

ну ніхера собі! показуй давай)

а ось мій улюблений. щоправда, я вже його постив у темі про улюблені вірші...

МЕТЕЛИК

Я мов метелик я білий білий
Як він химерний як він несмілий
Літаю біло у білім сяйві
Лечу для лету летить у рай він

У бистрих зняттях у м’яких скоках
Він день живе лиш він день лиш дише
Все існування в несмілих торках
У крилах білість так ясно пише

Лечу для лету летить у рай він
Літаю біло у білім сяйві
Я мов метелик я білий білий
Як він химерний як він несмілий.

16. VII. 1914. Бориспіль


і ще:

ЕТЮД

Вулиця мокра морок ліхтар
Відблиски світла випадок кут
Ковнір піднявши рухається цар
Ходить ходою бризкає жмут

Зрідка візник торохтить нудливо
Зник знову тихо краплить
Мариться ліжко знемога злива
Серце мовчить

Автомобіль в нім заснулий сідок
Парасолька повія вітер проникує
Зроблю ще крок
Скрикує.

15. IX. 1914. Київ

Добавлено через 4 минуты
valmakar, сорі, підпортив тобі красиву рєпу)

[valmakar]

Сообщение от blood clot

ну ніхера собі! показуй давай)

Та там таке. Сам журнал набагато кращий, ніж моя стаття. Хоча, власне перекладами я задоволений. Тут є в онлайні: http://issuu.com/maryblack/docs/concrete_tree1
Ну, і купити його в реалі теж можна.

всі переклади, не тільки Семенко

Михайль Семенко
В СТЕПИ

Н С ТЕ К
ПЕ К К
НУП
ЛЁ ЛИ ЛЁ П
НИ С ВН К
ПЕ
ЛЁ ВН ЛЬ ТЕ
ПЕ С К К
НУ ЛИ ЛЁ ЛЁ
ТК


ГОРОД

Вонте нте
би бо
бу
извозчики - люди
трамваи - люди
автомобилибелы
бегодвиженье движеньебега
подвижнобега
berceus кару
сели
эли
лили
путы великаны
дыма сталь
палят
пах
запах
пахитоска
дым
синий
чёрный ды м
пускают
бензин
чада жить
чада молить
порхать перхать
жизнедать
жизнедвиженье
жизнебензин
авто трам.


ПЬЕРО ЛЮБИТ

Я молчу
К тихим затонам своей души я
прислушаюсь
О том что молчу никогда не при-
знаюсь не признаюсь
Я грустный
Я грустный
Я грустный
Что-то душу сжимает как кошмар
ненавистный
Я повеселевший
В печали есть лепесток неумер-
ший
Я не хочу быть листом осенне-ис-
тлевшим
Не хочу я осенью о зиме вздыхать
Хочу быть осмелевшим
Весну ожидать
Хочу быть в парке и милой чи-
тать Верлена
Хочу сквозь толпу я с нею бежать
Жажду ноктюрнов Шопена
Душу ее понять
Хочу закрыть глаза теснее теснее
Душу чувствовать струннее
струннее
Я люблю
Я люблю
Я молчу
И к тихим затонам души я
прислушаюсь
Что слышу - я в душу к тебе
вылью
Я признаюсь.

ПОЭЗИИ ПАГУБНОСТИ
1.
С перерезанным горлом
И застывшей усмешкой губ
Стоял
И двинуться куда не знал.
Все опозорены, разочаро-
ваны
Все отчаялись -
Друзья мои.
2.
Кто?
Я жду.
Приходи сильный.
Возлюбленная -
Не надо искренности.
Я раздавлен.
3.
Ах
Она нужна и необходима
Моя растерянность.
Фонарь ослеп
От света.
4.
Мир не виноват
Что нет на свете
Живее.
Воскреси!
5.
Бабочка души разодранной -
Прости.
6.
Поймай мой аккорд
Неведомая - родная моя.
Ты видишь впервые.
Придави последнюю кла-
вишь.
7.
Кто еще боится себя?
Убей меня тельно.
Меня ведет путь.
Я - "назначен".
8.
Я закрыт.
Имя мое - тоскливость.

Гео Шкурупий
ГОЛОД

Дайте мне есть, нагрейте!..
Поднимите с глаз моих
перевясла запухших ресниц!..
Вы напугаете меня крошкой
хлеба,
а я вас бледностью своих глаз-
ниц.
Я северный, серый волк,
властелин безграничных,
сухих степей.
Я подковой жары весь хлеб
потолок
и ночью над мертвецами пел.
Я завернулся в рваное одеяло,
как римский патриций в тогу,
и мне страшно холодно в
ноги.
О, солнце!
Я хочу потереться спиной
о твое горячее лицо,
и моего дыхания холод
дойдет до самого сердца и
глубже.
Я завернулся в рваное одеяло,
как римский патриций в тогу,
я властелин всемирный:
- Голод.

Эдвард Стриха
ПАРТВЫВЕСКА

Сделайте мне билет партий-
ный:
В длину - километр,
В ширину - километр!
И напишите красным на
огне:
Это - Стриха Эдвард -
рядовой
отрядов гениальных
гений!
Напишите:
Он слез не имеет,
Этот Эдвард,
А кровь - бочками,
Пожарами - огонь
В себе
носит.
Напишите:
Писательство он спасет
От Хвылевых,
Тычин
и
Рыльских,
Политику - от Чемберленов
Поэзию - от соловьев.
Напишите:
Он там поет - где бой,
Смеется там - где ужас,
Грустит там - где европейки,
Радуется там - где Шкурупий,
Хохочет: вместе с тов. Се-
менко.
И
напишите:
Умрет он радостно
За власть советов Вселенную.
И смерть
И смех...
Так напишите
Красным на огне
Партвывески - билета
Поставьте
На площади -
Всем
на
радость.

[свернуть]

[Каспар Хаузер]

Подскажите, плз, еще украинского футуризма - не все же по Википедии смотреть.
Божидар - там же, или это уже русское явление, ведь именно он приходит жителю рашки при сложении слов Украина и футуризм. Хотя Крученых, вроде, тоже ваш.

[valmakar]

Сообщение от Некий Перо

Божидар - там же, или это уже русское явление, ведь именно он приходит жителю рашки при сложении слов Украина и футуризм. Хотя Крученых, вроде, тоже ваш.

Ну, з таким підходом, то й Маяковський буде українським футуристом
Нє, укрфутуризм в літературі: Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Микола Бажан (ранній), Олекса Слісаренко, Олекса Влизько, Юліан Шпол (але у нього поезія вся однакова, і не дуже цікава, а проза - уже не футуризм), Юрій Яновський (епізодично), Едвард Стріха (пародія на футуризм - і то яка!). Всі інші - або настільки маловідомі, що їх треба дуже шукати, або в них футуристичні речі були рідкісним явищем на тлі іншої творчості.
Щодо художників - тут теж є круті прізвища. Олександр Богомазов, Олександра Екстер, Анатолій Петрицький, Абрам Маневич (сам - єврей із Білорусі, виїхав у 1922 до США). Ну, і найвідоміший український авангардист - Олександр Архипенко, який ше 1908 року виїхав до Парижа, де навчався і жив у знаменитому "Вулику", а потім - світова слава, США, і як хобі - контакти з українськими митцями-емігрантами і тими, яким не пощастило виїхати.

[Каспар Хаузер]

Не, Маяковский - грузин, как и Ильязд

[valmakar]

Сообщение от Некий Перо

Не, Маяковский - грузин

по рождению
а дедом - казак. другим - сечевик

Добавлено через 2 минуты
Некий Перо, если интересно - можешь прочесть мою статью здесь:

Сообщение от valmakar

http://issuu.com/maryblack/docs/concrete_tree1

она на самом деле - нудная и бестолковая, но как мне кажется - должна давать представление об украинском футуризме

[blood clot]

Цікаве "прочитання" текстів Семенка: Dakh Daughters Band. Я люблю її коси.

https://www.youtube.com/watch?v=H2fcoCbZBO4

[Каспар Хаузер]

Сообщение от valmakar

Некий Перо, если интересно - можешь прочесть мою статью здесь:

она на самом деле - нудная и бестолковая, но как мне кажется - должна давать представление об украинском футуризме

Оу, я только начал читать

[valmakar]

та ладно, не так багато втратив