www.neformat.com.ua


Новости Статьи Рецензии Ивенты Форум Facebook Telegram Twitter YouTube Instagram Mixcloud SoundCloud
Переключить в мобильный режим
Вернуться   Форум www.neformat.com.ua > Main > Literature

Literature Обсуждение литературных произведений и их авторов

Ответ
Опции темы Поиск в этой теме
Непрочитано 28.10.2014, 16:35   #5611
RLRLRR
LRLRLL
+/- Информация
Репутация: 986
Re: Кого мы читаем




Добавлено в 15:35 / Предыдущее сообщение было написано в 15:34

я вот думаю мамке дать почитать
Лорд Призрак вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 17:31   #5612
vinyl 5"
+/- Информация
Репутация: 406
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от Atompunk Посмотреть сообщение
Что за "Мир фантастики"? Издательство какое-то?
Цитата:
Сообщение от VictimDark Посмотреть сообщение
Журнал в 90-ые начала 2000-ых был, сам раньше зачитывался
Он и сейчас выходит. Только первый номер был выпущен не в 90-х, а в 2003.
Оф.сайт: http://mirf.ru/.
На рутрекере есть полная подшивка - почитываю за завтраками.
На Марсианина была хорошая рецензия + отрывок (одна глава) в одном из прошлых номеров.

---

Кстати, кто-то читал "Иные песни" Яцека Дукая?
Опять-таки в "Мире фантастики" очень хвалили эту книгу, и рецензент даже поставил ей высший балл, что случается довольно редко.
punknotyet вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 18:38   #5613
double CD
+/- Информация
Репутация: 330
Re: Кого мы читаем

Раз уж тут фантастотерки, то и я прсочусь с вопросом.

Я, сосбтвенно, фантастику употребляю редко, а если употребляю - то строго классику. Поэтому вопрос относительно очень популярной на букаче "Ложной слепоты". Собственно, интересуют мнения читавших, если таковые имеются, ну и главное - правда ли, что читать без фундаментальных знаний разных технических наук невозможно?

Ну и бонусом вопросец по Кобо Абэ. Хорош ли?
FunnyTable вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 19:38   #5614
double gatefold vinyl
+/- Информация
Репутация: 1480
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от FunnyTable Посмотреть сообщение
Я, сосбтвенно, фантастику употребляю редко, а если употребляю - то строго классику.
Классическая фантастика хороша, но у нее есть серьезный недостаток - многие произведения на сегодня уже out of date. Есть очень много крутых современников

Цитата:
Сообщение от FunnyTable Посмотреть сообщение
Ну и бонусом вопросец по Кобо Абэ. Хорош ли?
Хорош. "Женщина в песках" "Чужое лицо" еще мощное, а вот "Сожжённая карта" и "Человек-ящик" не оценил. Обязательно стоит прочитать, если хочется вникнуть в современные проблемы японского общества. Он по этой части мастер.
Atompunk вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 20:39   #5615
because it's wrong
+/- Информация
Репутация: 953
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от Atompunk Посмотреть сообщение
многие произведения на сегодня уже out of date
Пяток произведений, для примера?
scary_nickname вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 21:20   #5616
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Для Валмакара. Ти колись мені побіжно і бозна-де нагадав про Рансмаєра. Ну от, прочитав 2 його романи. Проза Рансмаєра мені здалась незрілою і підлітково піднесеною. Можливо, проблема в англійському перекладі. Тема стирання меж між часами і реальностями була краще реалізована без таких постмодерністських натужностей Джіном Вулфом, в романі "Peace". Він ще нудніший пригод Овідія, але певною мірою краще написаний. Інший роман, про арктичні подорожі, був на диво правдоподібний з точки зору реконструкцій кількох епох, які мелькали і створювали постмодерний антураж, зате такий самий спрощений, як голограма, замість дійсності. Кажуть, що Morbus Kitahara не безнайдійний.
Варгас Льоса майстер форми. Мені здається, Зелений дім його переоцінений роман. Я би почав з чогось іншого. Красиво написано, але сенсу там небагато. Це не екстатичний Астуріас, який вмів розказувати цікаві історії, і робив це так само добре.

Добавлено в 20:20 / Предыдущее сообщение было написано в 20:07

Зараз читаю переважно програмістську літературу. Тут про таке не комільфо розказувати. Томуу буду про художку. Точно знаю, що про Треваняна треба розказати буде мені більше. Я би хотів, щоби більше людей взнали про нього.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 21:29   #5617
λ
+/- Информация
Репутация: 251
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от FunnyTable Посмотреть сообщение
Ну и бонусом вопросец по Кобо Абэ. Хорош ли?
Тут нельзя ответить однозначно, потому что он не однозначный автор
Вот тебе альт. мнение. Кое-что справедливо.

ПОЛЗАЕМ ПО ЗЕМЛЕ НА БРЮХЕ

Может ли быть так, что на рецензента обидится японская общественность? Вряд ли. Суждение не может быть совершенно обескураживающим, его можно опротестовать.

В рассказе «За поворотом» Кобо Абэ так описывает пешее путешествие: «Дорога покрыта не асфальтом, а грубым бетоном, и, видимо, чтобы предотвратить скольжение, через каждые десять сантиметров в нем прорезаны узкие бороздки. Но пешеходам от них пользы мало. К тому же пыль и крошки от стирающихся на шершавом бетоне покрышек постепенно забили все неровности, и в дождливый день, если ботинки на резине да еще старые, идти по такой дороге – сущее мучение. Скорее всего, такое покрытие рассчитано на автомашины. Бороздки через каждые десять сантиметров могут сослужить им полезную службу. Не исключено, что они будут удобны и для отвода воды в кювет, когда тающий снег и грязь забивают водостоки».

Как вам такой «текст»? «Сущее мучение», правда? Но он вот весь такой, Кобо Абэ. В японской и корейской традиции проза и без того-то излишне натуралистична, мелочно детальна, но Кобо Абэ еще добавляет этого преобладания натуры над духом, над человеком. Общество и природа так подавляют героя (и, похоже, автора), до такой степени возобладали над его индивидуальностью, что куда гоголевскому майору Ковалеву или Йозефу К. у Кафки. Черт индивидуальности у героев Кобо Абэ вообще нет, они стерты. Вот чиновник S. Карма потерял имя, превратился в визитку, а визитке все равно, где служить, с кем дружить. Так что сцена (в конце повести), где разговаривают визитная карточка, галстук, ботинки и прочая атрибутика японского офисного планктона, не только не воздействует на меня, читателя, а и прямо противодействует: не воспринимается вовсе. У немца Э.-Т.-А. Гофмана похожие же свинченные куклы убедительны, у Кобо Абэ – нет. Возможно, потому, что у Гофмана есть оптимизм, героизация и романтизация личности, а у Кобо Абэ – камешки, крошки, песок на дороге, уныние и какое-то мазохистское размазывание дерьма из-под себя (извините ненаучный лексикон). Вон, средневековые корейские поэты вообще отказываются самосознавать, осознавать себя: я, мол, порыбачу, а потом лягу на охапку соломы, потому что у меня нет даже циновки, но императора я все равно люблю, благословляю и жду, когда он вернет меня из ссылки. Может быть, японцы и корейцы считают, что такое уничижение, такое добровольное затворничество меня разжалобит? Нет, оно унижает мое человеческое достоинство. Ты поборись, прежде чем воспевать луну, видимую сквозь прорехи в кровле.

Стиль Кобо Абэ до такой степени прихотлив, капризен, мелочно натуралистичен, он до такой степени эгоистичен и не учитывает интересы читателя, что даже наш Василий Аксенов (по-моему, если судить по роману «В поисках жанра», знакомый или даже друг Кобо Абэ) воспринимается как вполне себе художественный автор. Стиль, манеру письма известного японского писателя я бы назвал безответственными, а может, и безнравственными (Рыбы по зодиаку очень к этому склонны, к аморализму). И когда вам вместо перспективы пути, вместо неба и глаз показывают крошки на городском бетоне, яму, засыпанную песком, и энтомолога, туда опущенного, - впечатление отвратительное, антиэстетичное. Понимаете, «Голый остров» - прекрасный фильм, но если его продолжить еще часа этак на три, никто уже не воспримет его.

Японские прозаики слишком унижают человека в угоду государству, эта бесчеловечная традиция продолжена и у Кэндзабуро Оэ, и у Ясунари Кабавата, хотя он лиричнее, и у Мураками. Человека нет, государство возобладало над ним, подчинило себе; человек в лучшем случае измученный водонос, поливает голый остров, - безотрадная участь!

При чтении неотвязно чувство, что писателю Кобо Абэ нечего сказать, он ломается, паясничает, изображает из себя модерниста, как те художники, которые чертят круги и резы, потому что не умеют изобразить лица, движение, цвет. Сказаться модернистом проще всего, когда ты опустошен или пусть только подавлен в урбанистическом хаосе… Ах, ах, я особый, труден для понимания, я адепт искусства! В действительности же у избранника искусства сухой, стертый, канцелярский язык; таким языком не изобразишь сцену, таким языком напишешь докладную записку вышестоящему начальству. А на фиг мне читать докладную записку, я, читатель, пришел наслаждаться искусством.

Я говорю так безапелляционно потому, что еще с 70-х годов, с повести «Человек-ящик», человек-палка и других натуралистических придумок, считаю Кобо Абэ автором искусственным, схематичным, манерным. Сожалеете, что ему не дали Нобелевскую премию по литературе? И правильно, что не дали.
[свернуть]

Часто дело в угле зрения. В любом случае, будь готов, что некоторые герои будут превращаться в палки, визитки, одеяла, etc.
Rip van Winkle вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:03   #5618
double gatefold vinyl
+/- Информация
Репутация: 1480
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от scary_nickname Посмотреть сообщение
Пяток произведений, для примера?
Любое из "классики киберпанка" А если серьёзно, то "Война миров" Уэллса, "Марсианские хроники" Брэдбери, "Принцесса Марса" Берроуза, "2001: Космическая одиссея" Кларка, "Игроки с Титана" Дика, да много же на самом деле. Это всё уже фэнтези/альтернативная история скорее, а не фантастика.

Добавлено в 20:59 / Предыдущее сообщение было написано в 20:56

Цитата:
Сообщение от ehnaton Посмотреть сообщение
Тут про таке не комільфо розказувати.
Рассказывай.

Цитата:
Сообщение от ehnaton Посмотреть сообщение
Точно знаю, що про Треваняна треба розказати буде мені більше. Я би хотів, щоби більше людей взнали про нього.
Рассказывай. [2]

Добавлено в 21:03 / Предыдущее сообщение было написано в 20:59

Цитата:
Сообщение от FunnyTable Посмотреть сообщение
Я, сосбтвенно, фантастику употребляю редко, а если употребляю - то строго классику. Поэтому вопрос относительно очень популярной на букаче "Ложной слепоты". Собственно, интересуют мнения читавших, если таковые имеются, ну и главное - правда ли, что читать без фундаментальных знаний разных технических наук невозможно?
По описанию интересно, возьму на заметку.
Atompunk вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:06   #5619
man-machine interface
+/- Информация
Репутация: 779
Re: Кого мы читаем

FunnyTable, Ложная слепота очень годная Читается вполне и без ученой степени по биологии)

Добавлено в 21:06 / Предыдущее сообщение было написано в 21:05

Atompunk, не обижай мне киберпанк
batcat вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:09   #5620
сдохни или умри
+/- Информация
Репутация: 2583
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от Atompunk Посмотреть сообщение
Классическая фантастика хороша, но у нее есть серьезный недостаток - многие произведения на сегодня уже out of date.
Где кровавый фейспалм, я его потерял.
Sun of a Beach вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:12   #5621
λ
+/- Информация
Репутация: 251
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от batcat Посмотреть сообщение
Atompunk, не обижай мне киберпанк
С майором шутки плохи
Rip van Winkle вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:16   #5622
сдохни или умри
+/- Информация
Репутация: 2583
Re: Кого мы читаем

Читаю последний piece Марины Соколян - "Сердце гарпии". Почти дочитал, вернее. Пока что ничего особо нового не увидел, все те же приемы, темы и похожие герои, немного более искусственно связанные линии, чем обычно. Зато фирменный стиль присутствует, так что жалеть о чтении не приходится. Страшно подумать, что если в книге пиарщика с опытом описывается "черная работа" пиарщика, то эти эпизоды могут оказаться автобиографическими.

Добавлено в 21:16 / Предыдущее сообщение было написано в 21:14

FunnyTable, я не слышал, что читать нельзя, я только слышал, что сам автор по биологии задрачивался. Мне ее Тимофей нахваливал, он же Тимоти Сикс.
Sun of a Beach вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:17   #5623
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Треванян був університетським професором театрального мистецтва і кінокритиком. А також автором інтелектуального палпфікшина (sic!), який продавали на всіх розкладках вокзалів, аеропортів, дрібних магазинчиків, і навіть на заправці в якомусь Вайомінгу. Звичайно, це псевдонім, оскільки публікувати таку "хуєту" шанованому професору було доволі небезпечно, могли і поперти.
Треванян так захищав свою справжню личину, що утворився цілий культ, адепти якого дотепер діляться історіями знайомства з таким собі Родом Вітакером, викладачем і критиком, який паралельно виписував просто неймовірні шпіонські, романтично готичні романи і круті вестерни. Ніщо краще за автора не оповість, хто ж він сам:
"The Trevanian Buff is a strange and wonderful creature: an outsider, a natural elitist, not so much a cynic as an idealist mugged by reality, not just one of those who march to a different drummer, but the solo drummer in a parade of one".
Із цього пасажу треба вихопити одне слово, яке найточніше опише Рода - елітист. Колись думали, що це Лудлум пише під таким псевдонімом, але всі, хто читав епопею про Джейсона Борна (я, наприклад), зразу зрозуміють класову різницю цих двох авторів. Перший - звичайний ремісник, інший - справжній митець. З чудовим гумором. Наприклад, він так прокоментував це порівняння з Лудлумом:
"I don’t even know who he is. I read Proust, but not much else written in the 20th century."
І це каже людина, яка написала без варіантів найкращий шпіонський роман, типовий висер 20 століття.
У Треваняні мені подобається дві речі - його загадкова саркастична особистість, і суперський письменницький хист. По-перше, він чудовий стиліст. Гомбрович на стероїдах. До речі Вітольд не любив ходити в бібліотеки, Род же там ночував, коли готувався до чергового роману. Його вестерни - це просто діалектологічна праця, кількість історизмів, стилістичних і фактичних реалій (це літературний термін такий), і т.д. зашкалює. Те саме в іншому романі, поліцейському трилері про Квебек 60х. По-друге, він неймовірний теоретик літератури. Диспозиція, розвиток, динаміка, контрапункт, йобайоба, це все про нього. Словом, він не пише, а плодоносить і мироточить. Берете енциклопедію, потім шукаєте будь-який художній прийом, і можете не сумніватись, що він був десь використаний, і зроблено було це елегантно. По-третє, він елітист. Він постмодерніст, що не хизується і не виставляє це напоказ, незвичне поєднання, правда ж? Вишуканість і відстороненість, які він сконденсував у видумане ним же поняття Шибумі, проявляються (по-четверте) у його дикому і нестримному почутті гумору і сарказмі, де це потрібно; ладно, часто це просто over the top, але як же це indulging. В жодному романі нема такої концентрації гострих зауважень, шпильок і панчлайнів. По-пяте, мій улюблений пункт, кожний роман, цілком в дусі постмодерну, виписується в іншому стилі, його пише інший вдаваний автор, в якого інший освітній рівень і життєвий досвід. Словом, кожний роман - це інша робота іншого літератора. По-шосте, його сарказм настільки крутий, що просто відкидається і банально не сприймається негурманами. Так, його псевдошпіонські романи були такі успішні, що навіть Клінт Іствуд фільм зняв. Фільм гавно, до речі. Уявляю, як веселився кінокритик Треванян у душі.
Словом, всі ці по-перше і т.д. не передають, наскільки крутий і охуєнний цей автор палфікшина.
The Eiger Sanction щоб пореготати, The Summer of Katya, що просльозитись і згадати теорію літератури, Shibumi щоб знайти свій новий улюблений твір.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:27   #5624
double gatefold vinyl
+/- Информация
Репутация: 1480
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от batcat Посмотреть сообщение
Atompunk, не обижай мне киберпанк
Да я сам его с удовольствием читаю: он мне интересен с ретроспективной точки зрения - все эти "метаверсы" (см. мой статус ) и "матрицы" выглядят пародией настоящего Интернета с социальными сетями, мобильными приложениями и т.д. Но авторов не в чём винить - они ведь фантазировали.
Atompunk вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:35   #5625
i'm a scatman!
+/- Информация
Репутация: 1462
Re: Кого мы читаем

valmakar, дай я тебе за Свідзінського розцілую. Напевно, улюблений мій поет і ти, напевно, перша знайома мені людина, що сказала про нього, що він крутий.
Постив зверху зраду, ось ще одна:

Развернуть для просмотра

Їду-поїду на бистрім коні
Крізь попіл ночі, крізь полум'я днів,
Тільки пісня бринить за сідлом,
А слідом -
Одинадцять друзів моїх,
Одинадцять місяців молодих.

Велика скеля стоїть.
Під скелею земля спить.
А в тій землі теремок,
Де ящірка проживає,
Що була колись князівною.

- Нумо, хлопці, станьмо,
Мечі з піхов добуваймо,
Князівну-полонянку
Із чарів визволяймо.

Хлопці стали,
Мечі з піхов добували,
Князівну-полонянку
Із чарів визволяли.
Вийшла вона, як квіточка біла,
Тільки несміла, несміла.

- Ти мене любиш? - питає. - Люблю.
- Віддай мені радість свою.
Я віддав.
- І тепер мене любиш? - Люблю.
- Віддай мені силу свою.
Віддав.
- І ще мене любиш? - Люблю.
- Віддай мені мужніть свою.
Віддав.

Тоді очі звела,
Повні спокою,
Тоді повела
Проти себе рукою,
Я дивлюсь, -
А моїх одинадцяти друзів нема,
Тільки вечір та падає тьма,
Та стоїть одинадцять стовчиків
Одні порохняві, другі криві,
На всіх шапочки снігові!

Дивна князівна тоді на коня:
- Чого ж твої очі в журбі?
Не нудно буде й тобі:
День у день,
Рік у рік,
Повік,
Біля стовпчиків походжати
Та співати жальливих пісень,
Що зграбували тебе,
Що ти не можеш забути,
Що як же недобрим бути,
Коли небо таке голубе!

Показала зуби, як ікла,
Засміялася, свиснула, зникла.
[свернуть]

не всі у нього були римовані, деякі взагалі без, у деяких рима якось довільно розставлялась, ближче до фолькльорного стилю.

Развернуть для просмотра

Коли над вільхами засвітиться
Вечірній місяць – і на березі
Запахне водяною м'ятою,
І стане тихо на млині;

Коли замовкне в місті музика,
І над вершинами дубовими
Шумне дрімлюга, блискавицею
Ламаючи свавільний лет, –

Тоді з долин, зарослих тернами,
Із лісових яруг, де урвища
Спредвіку тяжко захаращені
Уламками камінних брил,

Виходять звірі, дивні постаттю,
Нахмурені і настовбурчені,
І походою величавою
До берега поволі йдуть,

І там на скелях розлягаються,
І, перед себе лапи витягши,
Кладуть на них гривасті голови
І чола, повні темних дум.

І цілу ніч лежать, зітхаючи,
На дальнє місто видивляючись,
І на хребтах їм, проти місяця,
Вилискує зловісно шерсть.
[свернуть]


і кілька інших віршів

Развернуть для просмотра

Спи. Засни.
Повертались на берег рибальські човни.
Хмарка по хмарці спадає до сходу,
Як по листку листок.
Два верхівці під’їжджають до броду:
Сивий кінь поклав копита в воду,
Вороний – на пісок.
Чуєш, дівчина темнокоса
Грає в сопілку червоним рибкам,
Щоб червоні рибки заснули –
I вони засипають.
Чуєш, по звуку звук
Поглинає морок недобрий.
Дальній міст тремтить, як протятий павук,
Будяки підіймають шпаги на обрій
I тануть. В’яжуться гронами
Зорі, пускають віти увіч.
Спи, колихнула запонами
Ніч.
[свернуть]

Развернуть для просмотра

Ніч голубая,
Ніч потекла.
Тепло дрімає
Липова мла.

В темній алеї
Смутен іду.
Запах тополі
Віє в саду.

Місяця чоло
Дим обволік.
Зникне, як дим той,
Звір-чоловік.

Землю покриють
Інші сади,
Інші істоти
Прийдуть сюди.

Буде їм чутний
Шелест зірниць.
Зірвуть печаті
Всіх таємниць.

Запах тополі
В теплій імлі
Переповість їм
Сповідь землі.

В темній алеї
Смутен іду.
Запах тополі
Віє в саду.
[свернуть]
олег в. вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:41   #5626
Hometown Hero
+/- Информация
Репутация: 853
Re: Кого мы читаем

Начал трилогию Стига Ларссона "Миллениум" - пушка
punkbooster вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 22:43   #5627
i'm a scatman!
+/- Информация
Репутация: 1462
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от FunnyTable Посмотреть сообщение
Думаю ударить по укр.литу слегка.
Хвильовий.
олег в. вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 28.10.2014, 23:51   #5628
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Рассказывай (о книгах на тему computer science)
Згадаю пару останніх.
Mining the Social Web: Analyzing Data from Facebook, Twitter, LinkedIn, and Other Social Media Sites
Я завжди не переварюю формату cookbook. Який сенс давати розрізнені куски коду, який виконує те, що треба, але не пояснюють основу. Тут я обламався, тому що від соціалок більше нічого і не треба. Суть - зібрати набір даних соціальних контактів, і знайти патерни, які найчастіше трапляються, і потім красиво їх звізуалізувати. Автор вдається перейти певну межу, і таки навчити зацікавленого прогера копатись в цьому сирому і зашумленому матеріалі, і робити це ефективно. Особливо сподобалась ідея практичного використовувати відстані Жаккара для визначення схожості користувацької аудиторії кількох конкурентів. Хуярив весь день код, потім зробив аналіз результатів, і презентував керівництву. Виявилось, що наш продукт буде корисно несподівано розвивати трохи в іншу сторону. От це правильний cookbook. Рекомендую.
Understanding Computation: From Simple Machines to Impossible Programs
Автор використовує Рубі, і пояснює, як створити метамову. Суть в тому, щоби на основі цього велосипеда написати свій компілятор, який би запускав самописні процедури для ядра. Паралельно описується формальна семантика, функціональне програмування і нудна теорія автоматів. Купа коду, читати у форматі електронної книги, як я це робив, просто нема сенсу. Глибока і класна книжка, тільки чого ж блять Рубі! Очі вилазять, тому що ця метамова на основі Рубі, чим далі абстракції (далі, ніж прості оператори +-\*) стає тупо жирним, смердючим кнуром. Ну хулі не пітон!
Mining of Massive Datasets
По-пацанськи пояснюється як правильно обробляти пару петабайт за раз. Map\Reduce прості, як два пальці об асфальт. У мене реалізація на пітоні зайняла менше 20 рядків, і це ще в OOP стилі писав. Але Ульман не на те має таку сиву бороду, щоби дати нам хитку впевненість, що ми таки щось розуміємо. Дуже скоро стало ясно, що це computer science, дєтка, Кнут навіть як дитина би радів від того, як можна зіпсувати все математикою там, де треба просто по-хлопськи пояснити. Реально запамяталось тільки опис bloom filter це коли система, як і людський мозок, згадує, що десь бачила об'єкт, але не пам'ятає де. Звичайно можна просто присвоїти якийсь ідентифікатор адресу в памяті, і звертатись повторно до нього. Але це не працює, коли у тебе пара друга петабайтів. Тобі треба чорний ящик, який використовує мінімум памяті на "згадування", hashmap тут не годиться. Важка книжка, кількість вправ зашкалює.
Building Machine Learning Systems with Python
Ще один кукбук. Звичайно я можу зробити імпорт готової бібліотеки, і виконати всі обчислення, але книжку я брав для того, щоби написати самому таку бібліотеку, і реалізувати всі ці knn, svm, logistic regression і т.д. Як працює градієнтний спуск, як вибрати функцію мінімалізації параметрів, як краще нормалізувати функцію, коли у вас перекоc у тестовій вибірці в сторону bias, нічого такого. Якщо б не курс професора Ендрю Нг, дивився би на це як баран на нові ворота. Зате чудовий вступ по лінійній регресії і огляд всіх інструментів.

Добавлено в 22:51 / Предыдущее сообщение было написано в 22:18

Не по програмуванню і художці. Сьогодні нарешті взявся за The Human Career: Human Biological and Cultural Origins хоч і купив півроку тому.
Це стандартний підручник з палеоантропології. Ось вже 20 років ним користуються без повторних виправлених видань, а не завадило. Поки я дико в метро позіхав над нею, і зручно пробував розмістити цей талмуд в напівзігнутій руці, встиг зрозуміти, що мій улюблений період 200.000 - 40.000 тут аж в самому кінці, тому буду довго продиратись. Поки що застряг на формуванні безкореневого зуба як характеристики розподілу хомяків і ховрахів 2.3 мільйони роки. Важко сказати, що це супер цікаво, але перед тим мелькали розділи про датування епох залежно від зміни магнітного поля. Зведена геологічна і таблиця видів насправді дуже цікава. На цьому і тримаюсь.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 13:31   #5629
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от Atompunk Посмотреть сообщение
"Марсианские хроники" Брэдбери
Тут не зовсім згоден. Коли читав у років 12, то тоже були питання до технічних деталей. Але потім зрозумів, шо там це все ширма, картонна маска, яку можна замінити на будь-яку іншу. Це не описи технологій, а політ фантазії і обдумування проблем і конфліктів з іншими світами (не обов'язково навіть інопланетними). "Марс" - це ніякий не Марс, а та сама Земля, тільки в карнавальному костюмі.
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 13:37   #5630
сдохни или умри
+/- Информация
Репутация: 2583
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от valmakar Посмотреть сообщение
Тут не зовсім згоден. Коли читав у років 12, то тоже були питання до технічних деталей. Але потім зрозумів, шо там це все ширма, картонна маска, яку можна замінити на будь-яку іншу. Це не описи технологій, а політ фантазії і обдумування проблем і конфліктів з іншими світами (не обов'язково навіть інопланетними). "Марс" - це ніякий не Марс, а та сама Земля, тільки в карнавальному костюмі.
Так любая годная фантастика - не описи технологій. Что Азимов, что Уэллс, что Брэдбери. А "описи технологій" они даже сразу после написания - шлак и есть.

Добавлено в 12:37 / Предыдущее сообщение было написано в 12:37

Мне сложно понять, как так вообще можно литературу воспринимать)
Sun of a Beach вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 13:41   #5631
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от олег в. Посмотреть сообщение
Напевно, улюблений мій поет і ти, напевно, перша знайома мені людина, що сказала про нього, що він крутий.
Ми тут ше з Сашком колись обговорювали його, так шо нас мінімум - троє в темі.
І да, всі вірші які ти процитував - шедевральні. До речі, у Свідзінського дуже відчутно, шо він жив на Галичині і його професія була пов'язана з мовою, і літературна норма для нього була органічною (включно з м'яким розширенням її). Він дуже впевнений і однорідний у стилі.

Особливо це видно на фоні того ж Хвильового, якому було дуже тісно в нормі, і якого кидало в різні боки. Буквально по кожному реченню (читав, правда, тільки "Сині етюди" і "Повість про санаторійну зону") можна відчути, наскільки воно продумане і вистраждане.

Добавлено в 12:41 / Предыдущее сообщение было написано в 12:38

Цитата:
Сообщение от Nico Посмотреть сообщение
Так любая годная фантастика - не описи технологій.
Не докінця згоден. Фантастика якраз і мала таку популярність у післявоєнний час, бо показувала, як може змінитися світ зі зміною технологій (шо саме в той час було дуже наочно). І не останнім завданням нф є пошук іншого світу. В цьому плані Бредбері - не дуже нф)
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 13:50   #5632
сдохни или умри
+/- Информация
Репутация: 2583
Re: Кого мы читаем

valmakar, ну так з тої вузьконапрямленої нф класикою майже нічо і не стало. Сьогодні НФ - це широке поняття:
1. Опис світу, який буде
2. Опис світу, який був
3. Опис світу, який міг би бути

Навіть якщо в романі описується 2010 рік і там по вулиці ходять термінатори, то він потряпляє в 3 категорію і це все ще НФ.

Добавлено в 12:50 / Предыдущее сообщение было написано в 12:46

Класичні "Закони робототехніки" Азімова насправді описують дуже тонкі етичні нюанси, у яких немає ніякого строку давності. А не якісь там "технологічні зміни в побуті".
Sun of a Beach вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 13:59   #5633
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Цитата:
Сообщение от Nico Посмотреть сообщение
valmakar, ну так з тої вузьконапрямленої нф класикою майже нічо і не стало.
А Беляєв?
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 14:12   #5634
сдохни или умри
+/- Информация
Репутация: 2583
Re: Кого мы читаем

valmakar, та ну, Бэляєв теж такі нюанси людських відносин описує ок.
Sun of a Beach вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 14:45   #5635
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Nico, ну, я не до того. Просто ж є ряд авторів, які дуже реалістично продумували технічні деталі, а є ті, хто явно фантазували без прив'язки до реальності. Той же Азімов буде скоріше в першій категорії, як і Беляєв, а Бредбері - більше фантазер, чим технік.

Добавлено в 13:31 / Предыдущее сообщение было написано в 13:29

Тобто: до Бредбері питання реалістичності ставити нема сенсу, бо він її відкидав з самого початку.

Добавлено в 13:45 / Предыдущее сообщение было написано в 13:31

Цитата:
Сообщение от ehnaton Посмотреть сообщение
Варгас Льоса майстер форми. Мені здається, Зелений дім його переоцінений роман. Я би почав з чогось іншого. Красиво написано, але сенсу там небагато. Це не екстатичний Астуріас, який вмів розказувати цікаві історії, і робив це так само добре.
Ну, мені доступна зараз тільки ця книжка, так шо вибирати особливо не приходиться
Цитата:
Сообщение от ehnaton Посмотреть сообщение
Ти колись мені побіжно і бозна-де нагадав про Рансмаєра. Ну от, прочитав 2 його романи. Проза Рансмаєра мені здалась незрілою і підлітково піднесеною. Можливо, проблема в англійському перекладі. Тема стирання меж між часами і реальностями була краще реалізована без таких постмодерністських натужностей Джіном Вулфом, в романі "Peace". Він ще нудніший пригод Овідія, але певною мірою краще написаний. Інший роман, про арктичні подорожі, був на диво правдоподібний з точки зору реконструкцій кількох епох, які мелькали і створювали постмодерний антураж, зате такий самий спрощений, як голограма, замість дійсності. Кажуть, що Morbus Kitahara не безнайдійний.
"Останній світ" я б оцінив на тверду 4+. І плоскість тут для мене хіба тільки підсилює концепцію "світ через текст". Усі другорядні персонажі живуть тільки тим життям, яке важливе для "Метаморфоз" і пошуків головного героя. Така собі вітрина вертепу. Плюс, дуже закономірна кінцівка виправдовує: читач отримує фактично, опис того, шо відбувається в голові персонажа. Словом, книжка мені сподобалася. Якшо порівнювати з сусідами по програмі зарубіжної літератури 11го класу, звідки я колись і взнав про роман, то "Останній світ" не гірший за "Ім'я рози" чи "Запахи".
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 15:07   #5636
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Я нічого і не казав злого про фабулу, з нею все ніби ок. Просто текст, через який він формує свій світ, такий простий, що аж невдобно впоминати. Розумію, що тобі сподобався, тому не буду педалювати, звиняй коли шо.
Якщо тобі подобається концепція "світ через текст", тоді не можу не порекомендувати Latro in the Mist. Я навіть написав відгук на неї, ще тоді, коли мені це хотілося. У ньому текст у прямому сенсі керує подіями, і дає підказки до того, що насправді відбувається з героєм.
Latro in the Mist
Цікавий історичний роман з елементами фантастики. Головний герой - солдат-найманець Латро, латинянин; його рідна мова латинська, але події відбуваються в 5-му столітті до н.е., під час війни грецькими містами і Персією, коли Рим ще був хутором на одному горбі. Латро контузить, в нього амнезія, він памятає події тільки впродовж одного дня. Словом, Мементо. Медичною мовою - генералізована амнезія.
Вульф - майстер опису хаосу, місива в голові. Основне завдання роману - зробити все можливе для того, щоб читач відчув дезорієнтацію, розгубленість і відстороненість, яку відчував оповідач, прокидаючись кожного ранку без жодних спогадів. Галюциногенна атмосфера доповнюється ще й тим, що оповідач цілком серйозно бачить і може спілкуватись з богами і духами, що додає ще один несподіваний вимір.
Мені ж сподобалась одна деталь, яка виділяє цей важкий, і з точки зору мови і змісту, твір. Більшість грецьких міст, островів і країн названі іменами,які перекладені з грецької на рідну мову оповідача, латинську, а потім знову автором перекладаються на англійську, для читачів. Інколи все це перекладається за зрозумілою для Латро аналогією, наприклад, є якась асоціація з місцем. Ось так замість Беотії він каже Cowland, замість Спарта - Rope. Остання плутанина не очевидна, просто треба знати, що спартон грецькою - мотузка (про таку країну ж Латро нічого не памятає вже на наступний день). Замість Єгипту у нього Riverland. Міста у нього Hill, Peace, Thought, Clay, замість правильних грецьких назв.
Роман як желе. У ньому солодко тонути і важко плавати. Краще не читати на весні. Далеко не всім це буде приємно.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 15:17   #5637
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Оскільки це найпопулярніша тема про літературу, то прорекламую 31.10-10.11: Донкульт. Літературна програма (Київ). Я планую як мінімум на Жадана в суботу сходити (дивно, але на його читаннях раніше не бував). Плюс, цікаві виставки художників Донбасу і околиць (з ретроспективою).
А ше 6го листопада буде презентація в Києві книжки "Катівня. Виноградник. Дім" Катерини Калитко. Свіжак, хороша поезія, дуже просочена балканськими контекстами (море, гори, краєвиди).

Добавлено в 14:17 / Предыдущее сообщение было написано в 14:15

Цитата:
Сообщение от ehnaton Посмотреть сообщение
Latro in the Mist
Цікаво, дякую. Всі книжки варто читати, я так розумію?
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 15:26   #5638
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Друга мені не подобається. А перша нічого так.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 15:27   #5639
vinyl 10"
+/- Информация
Репутация: 1193
Re: Кого мы читаем

Третя отримала премію, єдина з усіх. Ти читав?
valmakar вне форума   Ответить с цитированием
Непрочитано 29.10.2014, 15:30   #5640
амеломан
+/- Информация
Репутация: 294
Re: Кого мы читаем

Навіть і не чув про третю.
ehnaton вне форума   Ответить с цитированием
Ответ
Форум www.neformat.com.ua > Main > Literature

Опции темы Поиск в этой теме
Поиск в этой теме:

Расширенный поиск

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Почему мы читаем? Каспар Хаузер Literature 123 31.07.2019 15:11
Журналы, которые мы читаем Nook Different 146 24.06.2013 23:05
у кого какой плеер? Лорд Призрак Hardware & Software, Tech & Devices 426 05.11.2010 00:56
на кого(что) вы надеетесь? Кафыч Different 40 03.01.2007 14:25

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.


   
 
Текущее время: 09:31. Часовой пояс GMT +3.
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2024, vBulletin Solutions, Inc.
Перевод: zCarot
НовостиСтатьиРецензии
ИвентыКонтактыФорум


Facebook Telegram Twitter YouTube Instagram Mixcloud SoundCloud

Designed by LaBIZz
Все материалы, размещенные на этом сайте, распространяются на условиях
Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 License.


© 2004-2024 Neformat Ukraine