|
Новости Статьи Рецензии Ивенты Форум | |||
|
Регистрация | Правила форума | Пользователи | Календарь | Новые релизы (RSS) | Новые темы | Поиск | Сообщения за день | Отметить все разделы прочитанными |
Literature Обсуждение литературных произведений и их авторов |
Опции темы | Поиск в этой теме |
10.05.2014, 20:38 | #5343 |
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2252
|
Re: Кого мы читаем
Если бы не спросил, так бы и не узнали правды. В тексте озаглавлен "Ноктюрн", а в примечании читаем:
"Среди его поэтического наследия выделяется цикл "Ноктюрнов" и особенно "Ноктюрн третий", публикуемый в настоящей антологии. Это стихотворение, посвящённое памяти безвременно умершей сестры Сильвы, поразило читателей неожиданным эффектом трагической лиричности, который достигается скупыми красками ночного пейзажа и нервной конвульсивностью "неправильного" размера". Вот я не могу здесь графически воспроизвести этот неправильный размер, только приблизительно- сейчас получилось хуже, в тексте выровненные по центру строки находятся на одном уровне, за исключением строк "обведённая печальным лунным светом", "одиноко протекала по пустыне", "лёгким, стройным силуэтом"- они тоже находятся вровень, ближе к краю, чем те, что по центру. Остальные строки- без всякого отступа. Если нужно, я как-нибудь перешлю в текстовом файле. |
10.05.2014, 20:45 | #5344 |
в спину нож
Репутация: 865
|
Re: Кого мы читаем
Спасибо, и так сойдет. Мне его перерисовывать на открытку, да и не думаю, что у советских переводчиков получилось без искажений. (с л едом бытия ты наверное ошибся)
Вот здесь английский перевод, например, который и стал главным стимулом в поиске русского варианта https://jacket2.org/commentary/towar...e-iii%E2%80%9D |
10.05.2014, 20:57 | #5345 | |||
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2252
|
Re: Кого мы читаем
Цитата:
Да, виноват, поправил- "лед небытия". Цитата:
Цитата:
|
|||
10.05.2014, 21:08 | #5346 |
в спину нож
Репутация: 865
|
Re: Кого мы читаем
а так
https://jacket2.org/commentary/towar...e-iii%E2%80%9D Добавлено в 22:07 / Предыдущее сообщение было написано в 22:06 странно, у меня переходит по моей верхней ссылке Добавлено в 22:08 / Предыдущее сообщение было написано в 22:07 Если интересно, то введи в гугле Toward a Poetry & Poetics of the Americas (4): Jose Asunción Silva (1865-1896), “Nocturne III. И перейди на jacket2.org. Это журнал поэта Жерома Роттенберга, насколько я знаю практически на русский не переведенного |
16.05.2014, 20:26 | #5350 |
vinyl 10"
Репутация: 1193
|
Re: Кого мы читаем
Зовсім забув розказати про свої враження від Юри Зойфера. Власне, про його особу я взнав у 2009 році через виставу харківських Арабесок і Сергія Жадана "Радіошансон. Вісім історі про Юру Зойфера". Вистава на мене справила дуже добре враження за всіма пунктами: текст, музика (Харків клезмер бенд), постановка. Ліворадикальна підпільна романтика. Але про самого Зойфера я мало шо звідти зміг винести.
І десь на початку цього року я купив собі видання "Кінець світу. Драми та проза" самого Зойфера. Книжка зверстана і надрукована з любов'ю, і тримати в руках її дуже приємно. В цій же серії "Меридіан серця" вийшли ще кілька авторів, пов'язаних із Чернівцями - листування Пауля Целана з Інґеборґ Бахман, Ольга Кобилянська, Зельма Меербаум-Айзінґер (юна поетка, яка померла в 17 років від тифу гетто, "буковинська Анна Франк"). Власне, пов'язаність Зойфера з Чернівцями - опосередкована, через перекладача Петра Рихла (який, до речі, був перекладачем і в інших виданнях серії). Сам же Юра народився в багатій єврейській родині Харкова, яка тікала від революції через Середземномор'я, щоб осісти кінець кінцем у Відні. Родина поступово бідніє, а наш герой починає жити богемно-мистецьким життям ліворадикальних кіл. У збірці представлені не всі йог овідмоі нам твори, але більша їх частина. І дуже чітко можна прослідкувати еволюцію - від оригінальних, захопливих, але трохи недотиснених речей ("Кінець світу", "Лехнер Еді заглядає в рай") до дуже сильних "Асторії" і "Вінети". При цьому відчувається дуже потужний нереалізований потенціал молодого митця. В умовах тоталітаризму і цензури він пише фантастику з соціалістичними підтекстами. В умовах, коли все стає похмуріше й похмуріше - він пише чудові вистави для кабаре. У кожному творі головними героями є ті, кого більшість популярних авторів минають - волоцюги, безробітні і злодії (зі своїм поняттям про гідність). Це п'єси, які дуже легко читати, і дуже хотілося би побачити. Навіть я, при своїй нелюбові до кабаре, пройнявся абсолютно. |
18.05.2014, 16:48 | #5353 |
double CD
Репутация: 330
|
Re: Кого мы читаем
Прочитав "Тіні забутих предків" Коцюбинського. Давно ще бажав причаститися до чогось з української літератури; оскільки в нових авторах не надто орієнтуюся, то вирішив перечитати щось знайоме зі шкільної програми і до того ж переосмислити. Я пам"ятаю, яке величезне враження на мене справло оповідання Коцюбинського "Intermezzo", хоча на той час я мало що зрозумів. Але оті образи запам"ятались і до сьогодні. "Залізна рука городу"..."Тіні забутих предків" зі школи я пам"ятаю не дуже добре. Здається, тоді я забув прочитати його на урок українськой літератури, а коли на перерві мені нагадли про завдання, то я вилаявся и почав швидко гортати сторінки, не дуже піклуючись про те, щоб зрозуміти, що там до чого. Продовжував цю справу вже і на уроці, навіть коли пішла розмова з вчителькою про повість; я усе намагався зробитись якомога більш непомітним, щоб мене не викликали.
Із цього прочитання стало зроузміло, що те моє читання було майже криміналом проти цієй чарівної історії. І хоча спочатку мене дратувала велика кількість незнайомих слів (навіть спеціально перевірів на одній сторінці: майже у кожному реченні було слово, значення якого я не розумів і навіть не чув раніше), десь після того, як Іван повернувся від пастухів до села, я буквально проковтнув повість. Дуже захопила трагічні історія людини, що з дитинства тіготіла до первозданної природи, до ії незлічних таємниць, і після своєй трагічной втрати не змогла противитись іллюзіям і піддалась на спокусливий, містичний її клич. Подорож Івана з нявкою-Марічкою по таємничому лісі, танок з чугайстром, блукання Івана по кручам и скелям, вкритим мрякою справили насправді магічне враження, і то не лише слово, не перебільшення. Великий твір. Жадаю подивитись фільм Параджанова. |
19.05.2014, 18:30 | #5355 |
vinyl 10"
Репутация: 1193
|
Re: Кого мы читаем
Був уторік у Криворівні, де Коцюбинський надихався для написання книжки, плюс там же й кіно знімали. Це під Верховиною, сама найсправжніша Гуцулія. Недаром там надихалися Коцюбинський із Франком і Хоткевичем. До речі, вони всі туди приїздили на запрошення місцевого священника, і подовго тусили.
Ну, і власне сама книжка - кайф, в принципі, як і все, шо читав у Коцюбинського. |
19.05.2014, 20:18 | #5356 |
double CD
Репутация: 330
|
Re: Кого мы читаем
valmakar,
Буду читати потроху його оповідання, що є у збірці, яку мені вдалося придбати за копійки. Згадав, до речі, що у дитинстві читав "Маленького грішника". Здається, про хлопчика, в якого хворіла мама, попросила його чи то придбати ліки, чи що, а він загулявся і забув; мати померла. Мені було тоді років 10, тоді величезне враження справило. Плакав |
19.05.2014, 20:37 | #5357 | |
сдохни или умри
Репутация: 2583
|
Re: Кого мы читаем
Цитата:
Добавлено в 20:37 / Предыдущее сообщение было написано в 20:31 То же самое я бы сказал про Вейнингера, чей "Пол и характер " имел неосторожность купить. Этот бестселлер психологической прозы пестрит очень странными выводами и теориями, которые больше нигде не встречаются. От чтения возникает ощущение, что слушаешь полусумасшедшего парня на улице. |
|
20.05.2014, 16:11 | #5360 | |
vinyl 10"
Репутация: 1193
|
Re: Кого мы читаем
Цитата:
Взагалі, достався мені роки півтора назад його двохтомник, практично нахаляву - і я здивувався, наскільки Ніцше нудний в плані пережовування одного й того ж різними словами. Навіть при адекватності самих ідей. |
|
25.05.2014, 12:12 | #5362 |
сдохни или умри
Репутация: 2583
|
Re: Кого мы читаем
Я вот отметил, что наш сучукрлит хоть и сумрачное явление, но зато почти все крупные фигуры имеют отношение к рокмузыке. В частности, Жадан отлично слушается в музыкальном исполнении. А вообще, раньше к нему холодно относился, а на днях полистал сборники стихов, и понравилось. Въехал в тему, видать. Странно, почему о нем нет темы.
|
26.05.2014, 15:14 | #5365 |
a reckoning is not to be postponed indefinitely
Репутация: 1478
|
Re: Кого мы читаем
Я, конечно, готов простить своему любимому украинскому писателю его маленькие слабости, но слушать его музыкальные экзерсисы не посоветовал бы никому.
Добавлено в 15:14 / Предыдущее сообщение было написано в 15:12 Стивен Кинг вон тоже рок музыку очень любит, и со слов тех, кто его слышал и с ним играл, примерно с таким же результатом, как и Жадан. |
28.05.2014, 11:36 | #5370 |
free jazz improvisation
Репутация: 1578
|
Re: Кого мы читаем
не, достаточно будничное и злободневное, хотя события давние. из исторических возведённые в художественное произведение.
суть людская одна. всегда. как бы об этом. образы героев книги и воссоздание того времени интересны. |
Опции темы | Поиск в этой теме |
Похожие темы | ||||
Тема | Автор | Раздел | Ответов | Последнее сообщение |
Почему мы читаем? | Каспар Хаузер | Literature | 123 | 31.07.2019 15:11 |
Журналы, которые мы читаем | Nook | Different | 146 | 24.06.2013 23:05 |
у кого какой плеер? | Лорд Призрак | Hardware & Software, Tech & Devices | 426 | 05.11.2010 00:56 |
на кого(что) вы надеетесь? | Кафыч | Different | 40 | 03.01.2007 14:25 |
|
|
Текущее время: 14:35. Часовой пояс GMT +3.
|
|||