Поетична лірика!
В пісні слабким місцем часто стає лірика, яка через відсутність достатньої поетичної професійності, скажімо, не дотягує навіть до рівня музики.
Або, взагалі, часто спостерігається повна незв*язність думок і, як наслідок, відсутність смислу заспіваного. За визначеням, шум - це звук, який не несе інформації. На мою думку, так можна назвати горе-поезію. Вона лише шкодить загальному враженню. Але нічого спільного з нею тема не несе. Я пропоную вам запостити сюди ваші улюблені тексти, можливо з деякими ремарками. Якщо можливо, то обмежтеся лірикою на англійській, російській та українською мовами. І велике прохання, не вибудовуйте тираду з текстів одного виконавця, а оберіть лише краще, на вашу думку. |
Re: Поетична лірика!
Converge "Heaven In Her Arms"
Death was just a simple glance across a dim lit room And those eyes did it Those three words did it Those three words killed him And I surrender to it all Between you and me, I surrender to you Forgive me for the sadness And the bringing of you down I just needed a lover and I needed a friend And there you were Running from forever like all the rest Three simple words bled me dry Three simple word bled us dry, bled us dry I love you и перевод какой-никакой)) Небеса в ее руках Смерть была всего лишь блеском в маленькой тусклой комнатке. И те глаза сделали это, Те три слова сделали это. Те три слова убили меня, Они заставили меня капитулировать. В бою между нами ты победила. Извини меня за грусть. И за унижения. Я просто нуждался в любовнице и друге, И это была ты, Убегающая от вечности, как и все остальные... Три простых слова выпили всю мою кровь. Три простых слова выпили всю нашу кровь. Я люблю тебя. |
Re: Поетична лірика!
Я видел таких свободных и чистых.
Я видел таких закубованных в рай. Я видел таких озадаченно-гибких. Я помню и тех, кто все рвётся за край. Я знаю таких, что гуляют по крышам. Встречалиcь и те, кто сидит по домам. Я в курсе, что снова меня здесь не слышат. Да я не из тех, кто верит ушам. Ты - кошка, которая гуляет сама по себе. Задержка в пути на срок больше полвека Кто мог - отдохнул, кто хотел - опоздал. Я видел тупиц и отступниц от веры. Я знаю и тех, кому все пополам. Я много смотрел, но мало что видел. Я часто тонул в слишком ярких лучах. Ты много успел, но все же послушай, тут дело не в крыльях, тут дело в корнях. Ты - кошка... Инверсия чувств, как и смена постелей привычны для жителей этих широт. В цене постоянство, но в большей - потери и сплетен фонтан извергающий рот. Я знаю как жить неразменной монетой. Я видел инстинктов постылую власть. Я тоже из тех очумевших поэтов, кто смог так легко в заблуждение впасть. Ты - кошка... с. сурганова "кошка" Когда придет зима, когда наступит февраль, и черный фонарь станет желтым, как янтарь, я прикажу себе молчать и не ходить в тот дом. Кому-то станет интересно в чем беда. Я раньше не бывал так часто дома никогда, и я мечтал о телефоне, а он теперь для меня ерунда. Но это просто рубеж, и я к нему готов. Я отрекаюсь от своих прошлых снов. Я забываю обо всем. Я гашу свет. Нет мира кроме тех, к кому я привык, и с кем не надо нагружать язык, а просто жить рядом и чувствовать, что жив. Когда ветра морские будут крепко дуть, я постараюсь сразу лечь и уснуть, я это так давно и навсегда решил. К каждому звуку я буду готов, но в том доме не предпримут ни малейших шагов, обвиняя во всем сдутость шин. Но это просто рубеж... Когда пройдет много лет и я вернусь в тот дом, где холодно всегда без огня и с огнем, меня встретит хозяйка и посмотрит на часы. И тогда я пойму, что мой дом сгорел. Я оставил все, а сам уцелел. Но зачем я опять вернулся к тебе? Диана Арбенина "Рубеж" |
Re: Поетична лірика!
Поехали… Чем дальше в лес -
тем меньше всякого дерьма и тяжелей попасть под пресс какого-нибудь там Дюма, какого-нибудь там Дидро, какого-нибудь там Руссо - придумавших так много про какое-то добро и зло. …К чему бы это? А, и пусть. По существу ведь все — херня. Марсель, как город и как Пруст - не для меня, не для меня, не для кого… Чем дальше в лес - тем больше хочется дышать, и — коль уж в эти дебри влез - любить детей и медвежат. А.Р. |
Re: Поетична лірика!
"Глаза Ментов"
Глаза ментов бросают в дрожь Луна втыкает в сердце нож Пинать детей, какой союз! Приказ по армии искусств, Казалось есть, на деле - нет Окурки русских сигарет Солдаты прячут в галифе Сидеть-курить в пустом кафе! Отказ от линии гурьбы, Союз защиты и борьбы, Ах, реализм, Ах, контур всех Луна втыкает в сердце смех! Глаза ментов! :applouse: :applouse: :applouse: В ожидании звонка Ненавидели весь мир И включали дурака Убегая из квартир Может притворялись зря Только разницы здесь нет Провожали поезда или встретили рассвет Так хотелось все назвать Пистолетом у виска, Так учились умирать От плохого порошка, Даже если все фигня Пусть кричит из пустоты Поколение огня, поколение воды! :applouse: :applouse: :applouse: В нирване плачет мой сон проливного дождя и небесной воды, В нерв они колют укол, состоящий из слёз настоящей любви, Пусть наизнанку пальто, ведь не видит никто меня в чёрном окне, Небо дождями тошнит, ты опять на спине, половина в уме… Часто гулял по ночам и я видел свой страх на кустах и домах, В горле теснится народ, доктор долго светил мне фонариком в рот, Может быть сесть на трамвай, может лечь под трамвай, может просто поспать, Небо дождями тошнит, я летел бы сто лет, если мог бы летать… :applouse: :applouse: :applouse: Хватит пиздеть! Иди разбивай витрины если ты социально против Хватит пиздеть! Выеби свою сестру Если тебе на всё плевать Хватит пиздеть! Не работай Не выёбывайся, блядь! Хватит пиздеть что искусство никому ненужная еботня Сделай что-нибудь сам - Ни хуя! Ты можешь только жрать пиво... (c) Никонов.А. |
Re: Поетична лірика!
Я знайшов вихід назовні,
це двері мого балкону. Про мої пригоди на волі ніколи не скажу нікому. (с) Моя ідеологія плюс ваша демагогія - виходить патологія і соціальна фобія. Така неперевершена, проста, як морфологія. Бездоказно довершена моя ідеологія. (с) |
Re: Поетична лірика!
Converge
Grim Heart / Black Rose when i see me in your eyes i just want to go blind when i build coffin worlds with words i just want a place to hide when old ghosts meet new regrets my daylight fades to grey when our days bring guilt and shame my heart turns black these are my tombs painted black and blue these are my tombs painted just for you goodnight goodnight dear goodbye black rose be my light in the darkness of nights be my heart Добавлено через 1 минуту Deftones Knife Party my knife it's sharp and chrome come see inside my bones all of the fiends are on the block I'm the new king I taste the queen in here we are all anemic in here anemic and sweet so go get your knife and come in so go get your knife and lay down so go get your knife now kiss me I can float here forever in this room we can't touch the floor in here we're all anemic in here anemic and sweet so |
Re: Поетична лірика!
У Deftones, вообще, все тексты очень классные.
|
Re: Поетична лірика!
куклы клауса - самая добрая песня
вот самая добрая песня на свете про то как конкретно меня все достали где место такое найти на планете чтоб днями ночами мозги не ебали? в печенках сидят москвичи, киевляне за деньги дающие крышу и двери достала Америка, в жопу Европу индусы, китайцы, арабы, евреи охх, евреи достали менты и их синяя форма тошнит на погоны, тошнит на фуражки поборы и шмоны за две-три затяжки и нечеловеческие их законы достали подонки на черных машинах среди этой жизни убийцы от скуки и тетки-уродки внутри магазинов их жирные сиськи и потные руки достали политики суки уроды достали их жены и наглые дети на каждое наше галимое соло у них есть по несколько пуль в пистолете достали бомжи с их безвыходным пойлом вонючие, пъяные, мерзкие твари валяются ветошью по переходам достали, достали, пиздец как достали.. достали расклады, лабмарды, капуста, долги, телефоны, пустой холодильник и липкое, темное, мерзкое чувство, что скоро на небе отключат рубильник так отключайте скорей свой рубильник потому что достали конкретно отключайте, давайте давайте может быть там у вас празднично светло отключайте скорее рубильник елы-палы йее потому что пиздец как достали достали достали достали |
Re: Поетична лірика!
i dont believe in this segregation
this seperation is not a part of our scene we're a part of the same thing what ever happened to unity? dont point your fingers in any direction we all have different beliefs that's just a fact of life, reality who do you think you are with that elitist mentality?? (chorus) live your own life! dont be the judge of me think twice! before you tell me how to be whose right whose wrong doesn't matter to me! it's my life! so dont say nothin i hope you're listening, pay attention i'm not one to preach, but if you believe these words then listen carefully i'll tell you what i don't believe i don't believe in descrimination integration. i don't judge by look, what you eat or drink doesn't matter to me it's about respect, equality (chorus) live your own life! dont be the judge of me think twice! before you tell me how to be whose right whose wrong doesn't matter to me! it's my life! so dont say nothin live your own life! dont be the judge of me think twice! before you tell me how to be whose right whose wrong doesn't matter you see! it's my life! so dont pass judgement on me i'm tryin to let you know don't let ignorance get the best of you tear down these walls they have to fall you can't divide us hardcore unite us! (chorus) Madball - H.C. United |
Re: Поетична лірика!
лучшей считаю лирику Мэйнарда Джеймса Кинана из Tool
вот пару любимых отрывков первый из Lateralus I embrace my desire to feel the rhythm, to feel connected, enough to step aside and, weep like a widow, to feel inspired, to fathom the power, to witness the beauty, to bathe in the fountain, to swing on the spiral, to swing on the spiral, to swing on the spiral of our divinity and still be a human With my feet upon the ground I move myself between the sounds and open wide to suck it in. I feel it move across my skin. I'm reaching up and reaching out. I'm reaching for the random or what ever will bewilder me. what ever will bewilder me. And following our will and wind we may just go where no one's been. We'll ride the spiral to the end and may just go where no one's been. (Spiral out. Keep going. 4x) и второй - мой любимейший отрывок. единственное из тула, что я знаю наизусть Reflections And in my darkest moment, fetal annnnd weeeeping. The moon tells me a secret. My confidant. As full and bright as I am, this light is not my own A million light reflections pass over me It's source is bright and endless. She resuscitates the hopeless. Without her we are lifeless satellites driiiiiifting. And as I pull my head out I am without one doubt Don't want to peer down here serving my narcissism I must crucify the ego before it's far too late I pray the light lifts me out (before I pine awaaaay. 3x) pine away. before I pine awaaaaaaaay. |
Re: Поетична лірика!
На даний момент в Україні є один пристойний поет.. це Роман Скиба, раджу всім.
|
Re: Поетична лірика!
Цитата:
от не люблю я, коли власну думку викладають так, ніби це єдина можлива істина(( наприклад, я не вважаю пана Скибу яким-небудь новим генієм - як на мене, він нудний)) хоча поважаю його хоча б за те, що в нього принаймні є рими =) |
Re: Поетична лірика!
За те що є рима - не варто поважати і вважати людину поетом.
В нього є сенс у віршах. Скажи, а що тобі подобається? |
Re: Поетична лірика!
cабж=)
Diorama - The Convenience Of Being Absent I'm sorry that we didn't know how sick you were your world in brilliance did you cut yourself from there to change your wild perspectives somewhere along the road to dream of oceans till your head wants to explode what is your substance? what are you made of? and all your grimaces like curtains on the wall to guard against our eyes to nullify it all your deepest wish directing dramas in your head "leave your person and be someone else instead" what is your substance? what are you made of? have I not deserved to grasp we're perfect and complete have I built these walls around us forever you and me forever you and me forever you and me and all intelligence has to be left behind to spend an evening without you on my mind while you are better off with any of these pills we keep on juggling animosities and thrills we thought you were funny what is your substance? what are you made of? have I not deserved to grasp we're perfect and complete have I built these walls around us forever you and me forever you and me forever you and me can you pretend to be there and love to be alive can you pretend to be there and love to be alive love to be alive love to be alive |
Re: Поетична лірика!
LokE,
яркий текст. а что они играют? |
Re: Поетична лірика!
Оцените эти перлы! Эт не тексты к песням. просто стишки гоневные. я когда первый раз читал то ржал. их надо читать с выражением. на диалекте закарпатских соотечественников)
итак: Маки,маки красніе маки В Январе, в Январе микротресчіни в ноздре Фартух Згададаєш – мамині слова, Відчуєш – тріснута губа Захочеш – фартука нема Ти фартух виріж з полотна Захочеш випити вина- -Його нема Хай в роті капає слюна Для того й друзі щоб життя зробити ламким як Кочерга Стінанія (Воспомінанія маняка) Стінанієм по жизні с умолєнієм Шукаєш кражчих серед тих Що душу За шмаття Відтяли ногу Подвал прокладне поміщеніє І дівчина між балками висить Ти згадуєш її слова молєнія Коли летіли в голову камні... Гравій (Наблюдєніє з окна) Спотворене нікчемне сподівання Відразливе й утомлене лице Та дівчина шо одвела стрімлєніє У сторону спаплюжених І жизнь зробила - МАРДАХЄЙ Мохнатий старий дідуган Під хатою вступив в капкан То люди на страшного пса Отравлене бедро коня Підкинули в мішках овса Остатанній подих бугая Відсморений в толєніях дня Загинув той безстрашний МГА... Пілот (Японський стіх) Вскормльонний матір’ю журавля Життя віддати за звання В безхмарнім небі чішуя... Потяг (Бєлий стіх ілі красниє знамьона) Я в полі ізловив тхора Здається що засмага дня Відтяла розум Залиті до верха місця Де я встрічав закати дня Проїхав потяг За мною гуркіт полотна А в лісі стогін кабана Сезон охоти Пєресєченіе шляхА Я нємьцам не оддам поля Побігли дєвки... Морква (Воспомінанія о билой любві) Гіркої моркви ще не їла ти А людям вже ламаєш сни Хай в тебе виростуть рога – Карга Тебе любив я й уважав Я всіх крім тебе уніжал Над старими дідами ржав І тикав в пацанів кінжал Й біжав Для тебе я папугу вкрав На кладбищі квітки збирав І в тракторах зривав сигнал Я знал Твоя любов угасла вмить Желаньє появилось вбить За шо не знаю пацана Все перегаділ старшина Була весна... *** Для тебе я моря сушив Шоб ти дивилася на дно Де плавало гніле брєвно На йкому раньше я різьбив І через стікло силует твій наводив Но ти протівілась мені Шо даже отослала на мене пацанів І те жестокім ізбієнієм павлА І тут судьба в ліцо дала Гнілим осколком оргстекла Тобі порізало глаза І послє етого тєбя Всє називали Страшний Боб (Яблуня) *** Шо ти плаваєш в рікє Де ходілі катера Ракети і разниє в етом смислє шхуни В етом смислє ти крєпка, Висока, всем подмигуєш слєгка В ожиданіі полка (манАн федОр) *** Я с другом шел по мостовой І шото Міша стал крівой Он начал біть меня губой Наверно ето рядовой Вистрєліл в нєго стрєлой. Бальной... *** Я ворону отец І кажний, хто вплавля свінєц Повинен перебрать овєц Бо власть єслі поймає слєд Порозкидає на тобі корсет (Злодій) *** Думки твої любі мені А помніш як дєті страни За хлєб продавали штани Максім старший брат іногда В стіхах виражал журавля *** Хай люди думають шо я зефір А в роті капає кефір Ці люди нарегочуться і будуть спать А хлопцю є куди думки дівать *** Я людям злим продав штик-нож Шоб тє порєзалі ім корж Но тє не поняли мєня І стали вирізать на балконі Большимі буквами: „Володя – мутант” Хто ж знав шо ліходєї знають букви *** Якорь Я за горой нашел цвєток І кажний єго ліпісток Я витріпав і спльол насок Зашо і вигнан бил, Зашо ж я вродє маг? (Загорная жена моя) *** Я б жизнь отдал за політєх І єсліб у мєня бил мєх Пошил навєрноє піджак Тєм хто за короткій час Нашол почтєніє у мас!! (Георг Бісут) *** Када я бил еще малим Мєня прозвали Нікодім Я в жизні даже нє куріл А тока брал в дітей на бєнзін! Но дєті тє стрілять моглі І брату підпалили гади голову *** Мой дєд от важний партизан Он знал пароль полка - „Мєзан” Но злиє нємци кабута зналі мислі Серафіма Но дєд бил тоже нє дурной Он нємцу бомбой Полевой Сломал нос І тє захвачєни толпой... Японєц Гріша стал гєрой *** Напівзатоплене відро спіймало промінь сонця То сволочі ігрались у кіно З розважливим подихом дивилися на дно І каплі крові на відрє Осталісь воронам на днє І перші хто з”явились тут Два хлопці: Славік і Батут *** Ти для мєня весна. Як бочка терпкого вина, Коли вночі немає сна У тебе золота слюна Неначе мед вона густа й смачна Неначе ранняя роса По перегною йшла боса Напіврозплетена коса. І до бедра вона звиса - краса! Нечувана краса!! Бровами ти звела Дмитра Ти води шумного Дніпра За шо ти плакала в хліву. Рєдкая ти... *** Ти перва для меня. Ти осінь золота – А дєвка хоть куда. Нормальна ізо рта. Твій взгляд нас стрима!!! І де дива – ти там Думками заправля. Ти каралєва мнє. И шо? На етом все. (за зановесом тихий плачь...) *** Для тебя: Я с девкой, шла по луговой. Она отличалась большой головой. Но пацаны смиялись с нее напостой!! На голам пляжу я Свету гляжу. А нашо, она уже как второй день Купается в бочке. Но смысл стиха в том, Шо Павлик всех крыл матюком! *** Сирена, детские шаги. У озера растут нерастворимой Ляпоты буки й грабы. Мне пацаны втирали шо бомжы. Там в полях тех самих. В дубле заныкали ножы. |
Re: Поетична лірика!
Цитата:
|
Re: Поетична лірика!
Цитата:
взагалі - не дуже люблю поезію - рідко щось по-справжньому чіпляє. українські футуристи сумнозвісного розстріляного відродження могли б порадувати чимось, якби цей напрям мав достатньо часу для саморозвитку й вдосконалення. Семенко, наприклад) шалений чувак був) а взагалі я прозу того часу ціную набагато більше, ніж поезію.... |
Re: Поетична лірика!
Цитата:
|
Re: Поетична лірика!
Цитата:
|
Re: Поетична лірика!
ДДТ - Мама, это рок-н-ролл
Были времена и получше, были и почестней, Догорали дожди да веселые путчи, умирали ночи без дней, Были времена и построже, а были просто: пей, ешь да гуляй, Колотились и корчились пьяные рожи песни наших свободных стай. Мама, это - рок-н-ролл, рок - это я. > 2 раза Были времена и почище, а были просто - ни "да", ни "нет", Рокенрол рожден в одна тысяча девятьсот с половиной лет. Наши песни - любовь и голод, под наши песни вставала весна, Драли горло нам ржавые серп и молот, благославляла наш мир война. Когда власть валялась на улице на глазах у пьяных бичей, А орел походил на курицу, а страна была просто ничьей. Когда ветер сжигал нам руки, рвал историю баррикад, На любви только рваные грязные брюки и жестокий голодный взгляд. И рассовав по карманам речи, будущая чья-то мать, Ты залезала ко мне на широкие плечи, я на сцене подыхал орать. И мы меняли вино на воду, доставали из пепла смычки Для скрипок, которые запросто могут умереть от этой тоски. Мама, это - рок-н-ролл, рок - это... |
Re: Поетична лірика!
Однозначно
Дельфин - Я люблю людей Если кто-то что-то от меня хочет, Если кто-то меня достать пытается: Пyсть он лyчше о себе похлопочет - Может быть он в последний раз yлыбается Мне все равно, что он там представляет, Пyгает меня, нагоняет страхy, Его всего-навсего три слова ожидают: "Эй ты, пошел на х#й!!!" Кто-то считает себя yмнее дрyгих, Умный парень, кyда деваться. Интересно, что же он бyдет делать без них? Как и над кем он бyдет издеваться? Лох! Ненавижy, таких как он - Считает, что мозг его интеллектом полон. И говорит он только лишь о себе одном Ух, бля, да пошел он ... А этот типа самый здоровый, Сил до хрена, а мозг отсyтсвyет - Сразy видно, рожден был коровой, Так, для мебели везде присyтсвyет. И если бyдет необходимо, он скажет Всего две бyквы "Мy!", а y меня Есть три слова для этого дибила: "Эй ты, пошел в п$здy!!!" "Стоять на месте, рyки за головy!",- Орет мне директор мира. Емy наверное власть yдарила в головy: Приобретенный синдром командира. С этим парнем опасно иметь дело - Он может yдарить тебя с размахy. Так что лyчше поберечь свое тело И про себя послать его на Х*Й!! |
Re: Поетична лірика!
В белой дымке неосевшей пыли
Рухнувших стен, никому не нужных теперь, Собирая остатки силы, я иду, пытаясь найти Дверь... узкую дверь в темную комнату, Где никто не найдет, где даже днем темно. И я пойду по надоевшим лицам босиком, Чувствуя улыбки оскал, а во сне это повторится Много раз, ведь кто-то слишком долго искал Узкую дверь в темную комнату, где так темно! И укрывшись от света дверью, я почувствую Новую силу, но до конца не поверю. Захочу вернуться и даже не смогу найти дверь... ...узкую дверь в темную комнату. :pray: |
Re: Поетична лірика!
Будь осторожна, закат все ниже,
Я не опознан и не подвижен, Родная, это не вопрос… Похоже снова - передоз. Я в каждой твари . Это возможно. Ближе чем память, ближе чем кожа, Но я ни это и не то, Теперь я – Капитан Никто. Я знаю точно - ты где-то рядом. Скажи хоть слово ,дотронься взглядом. Ты выше неба, дальше звезд, Похоже снова – передоз… Так дышат камни, поют могилы, По всем приметам мне вышли вилы, Но это все уже не то, Теперь я – Капитан Никто… *** Ой-да белым-бело, да так, что слепит глаза. Снег стеной, пляшет красный колдун. В танце девичий плач, и ветер сошёл с ума, и ядерная зима на сотни просторов вокруг. Как у дверей злые клоуны разрисованные головы. Смотрят в окна, в бубны бьют, не выходи, они убьют. Вырвут сердце, стащат душу, смешные пальцы перепачкают кровью и пойдут смеяться, колесом крутиться, губы бурганам кровью мазать. На танец белых невест похожа снова зима, не нарушай тишины, собаки сходят с ума. Опять слева не я, опять справа не ты… Апостол Павел, сатана и менты… А лето нам ничего не скажет, эта луна ничего не ответит. Ты да я среди огромного поля, и кто-то там зажигает звёзды. Д.К. :pray: |
Re: Поетична лірика!
До безумия красивые слова!!:pray: а лексические обороты...просто нет слов.......
Where Do We Draw the Line (оригинал Poets Of The Fall) On your palm an endless wonder Lines that speak the truth without a sound In your eyes awaits the tireless hunger Already looks for prey to run down So why do we keep up this charade And how do we tell apart the time to leave from the time to wait What does tomorrow want from me What does it matter what I see If it can't be my design Tell me where do we draw the line Tell me where do we draw the line... The dance of flames and shadows in the street Make poetry nobody's ever heard The weight of loneliness stands on your feet The cage already there around the bird So why don't we join the masquerade Before it falls apart before our love becomes insatiate What does tomorrow want from me What does it matter what I see If I can't choose my own design Tell me where do we draw the line What does tomorrow want from me What does it matter what I see If we all walk behind the blind Tell me where do we draw the line Tell me where do we draw the line... Where's the cooling wind Where's the evergreen field Where's my mother's open arms Where's my father lionheart S'like the sun's gone down Sleeps in the hallowed ground now With the autumn's browns leaves With the one who never grieves So why do we keep up this charade And how do we tell apart the time to leave from the time to wait What does tomorrow want from me What does it matter what I see If it can't be my design Tell me where do we draw the line Whatever tomorrow wants from me At least I'm here, at least I'm free Free to choose to see the sign This is my line :pray::pray::pray::in_love::in_love::in_love::in_love::smile::smile::smile: |
Re: Поетична лірика!
@not_indeed@,
слышала эту песню:beer: немного не тот стиль, которому я отдаю предпочтение, но лирика - :pray: |
Re: Поетична лірика!
дичайше полюбил этот текст, прям перед глазами картина вырисовывается
Converge - This Is Mine And the clouds they break above our best intentions The rain it pours upon our last kiss Somewhere between the stinging sheets of city rain and the thunderclap, we see who we are And this is all I have, this is all we are The ground shakes with your every smile And hearts are crushed in an instant The rain it pours upon our last kiss Somewhere between the stinging sheets of city rain and the thunderclap, we see who we are Three years then four days, and one sentence later I rise from ruin, this is all I have, this is mine Today, I rise from ruin |
Re: Поетична лірика!
Тексты песен порнограйндовой группы,написаные "умершим" как поэт,будущим детским врачем Наумом Абортовичем.
RATIO COPULA CARNALIS Мы в мире соблазна, Все как скотины. Под мыслями тают Люди,как льдины- Грязными,пошлыми, Нет им конца! Срать все хотели На Бога-отца! Каждый в себе-некрофил-патриот За родственных душ, За усопший народ, Каждый страдает педофелией С детства развившейся. Психопатия В храм разложения разум ведет. Лишь ratio copula carnalis живет! ВИАГРА Галлюциноген немалых доз В глубину прикрас меня унес. Он мое сознаниеоткрыл, В тайну мирозданья посвятил. Виагра совершила Страшные дела, Как будто из кошмара Блондинку родила! Тут хуй заклацал громко, Как отбойный молоток, И снес блондинку на хер Жизнедейтельный поток. Растаял глюк в тумане... Я понял смерть близка... Я захлебнулся спермой! Я жизнь познал,но зря... LAETITIA LIBIDO Радость вожделения, Радость libido- Инверзия.По малости, Но каждому дано. Психосексуальные Гермафродиты все! Характер исключенности отсутствует.В уме Забрызгано все грязью, все мысли о себе: Как сдохнуть в пылу страсти? Как кончить?Как и где? В себя,в других-неважно Забита голова. Мы боремся отважно. Зачем скрывать?ведь да! В сознаньи,без сознания- Животный наш инстинкт. Достойный подражания Не каждый индивид. Ты хочешь в наслаждении Почувствовать его, Радость вожделения И радость libido? Всего для группы он написал более 50 текстов,это даже не самые лучшие.Жутко умный и оригинальный человек. |
Текущее время: 01:28. Часовой пояс GMT +3. |
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2024, vBulletin Solutions, Inc.
Перевод: zCarot