Стихи

[Kleimora]

Вот стало интересно. Вы вроде все здесь люди относительно творческие и необычные. Пишет ли кто нибудь стихи, и можно ли их как-нибудь почитать?

[Botrytis]

Остроги твои взгляда не строже,
Ножа лезвие – слова твои – стража.
Спицей блестящей запутаны крепко
восемь барашков коричневой пряжи.
Черствые мысли, гибкие пальцы.
Круг, нитка, круг – старые пяльца.
Скрип в полумраке холодной кровати -
Круг, нитка, круг - вышито платье.
Безумие горько, не горче муската,
Барашками волосы, барашки каскадом.
Признаньями сладкими пронизана тонко –
Брошены вышивки в сердце воронки.
Восемь барашков – шесть новых спиц.
Боль – слово –стон – крик мокрых птиц.
С-тонут остроги в пене морской,
Шепотом пьяным Оcтровской.

ну вот такая какая-то х-ня

[Афелия Ковальски]

Botrytis, неплохо, но блин... Пожалуй, как раз в этой теме стоит писать в столбик

[Botrytis]

Сообщение от Афелия Ковальски

Botrytis, неплохо, но блин... Пожалуй, как раз в этой теме стоит писать в столбик

а, прости, я просто почему-то именно такие штуки пишу всегда в строчку, мне кажется читать легче)

[Happy]

Пока парочку выложу, если понравится кому: кину ещё)

Где ты была?

Где ты была эти годы и, может, столетья...?
Кто рядом был и... не остался в сердцах?
Может тогда через тело моё
Прошла пуля
Прошли времена - это я...
Кричал тебе свыше...

Где ты была, когда я возвращался на землю?
Я не искал, ну а ты? Может быть - не ждала...
И всё это ложь, ведь песочное время
Текло и скользило
Между мной и тобой
Подожди...
Я найду тебя снова...

Куда ты смотрела, когда подошел к тебе сзади?
Дрогнула ты - я не смог уловить запах твой...
Но даже сквозь время и жизнь, я знал тебя
Ты дождалась...
Началась-пролилась
Наша кровь
На чужие ладони....

Мы повстречались инструментами... Вечером...

Мы повстречались инструментами
Вечером
Мы разошлись элементами
Вечного
Или ты ждать неумела
Или я не спешил
Но выходили остановками
Разными…

Мы повстречались инструментами
Вечером
Мы не гнушались Земли
И правил
И были мы разными
Были мы схожими
Но жест твой прощальный
Ранил…

Мы повстречались инструментами
Вечером
Не произнес я ни слова
И правильно
И бились аккордами
И дрались мы чувствами
Но вышли остановками
Разными….

Добавлено через 3 часа 6 минут
Привет, это ты? По ту сторону мрачных мыслей?
Это ты мне поможешь взобраться на снежные горы
Как я и мечтал…?
Это ты серебром больших глаз и лазурью своих коготков
Меня так привлекла?
Это ты меня сводишь с ума – выпиваешь до дна?
Это ты так сумела посадить на короткую цепь?
Выхода – нет.
Теперь я привязан к тебе – как река к берегам.
Вещим снам доверял. И теперь я всё знаю.
Я боролся с бесчисленным воинством слов
Чтобы выжил сильнейший – тебе их посвящаю.
Я не знаю кому, может и октябрю
Подарю все страницы исписанных книжек.
Но стонать так стонать, прокричу к ноябрю
Что к тебе дотянуться давно я пытаюсь
И если язык мой соврет тебе раз
То от любви отрекусь – обещаю.

[MustDie]

С бородой - не хуй простой. (детский поучительный)

Борода - залог тепла
и зимой, и летом.
С бородой тепло всегда
нам бродить по свету.

Злой чечен уже не страшен
и Ладен бен Усама,
с бородой он не узнает
в вас врага ислама.

В бороде всегда хранятся
крохи старой пищи,
больше, чем бы подкрепиться,
ты сутра не ищешь.

Если ты ментам спалился
и нужно измениться,
это больше не проблема,
достаточно побриться

Дамы любят бородатых -
животные инстинкты.
дают и бедным, и богатым.
Проще развести их.

Если ты без бороды,
отрасти скорее,
жить тебе на белом свете
станет веселее.

[CarmenElectra]

Посмотри в глаза ветеранам войны,
Их души остались на поле боя
В их слабых сердцах, догорает огонь,
И тянутся нити агоний.

Их старые руки, все так же дрожат
Как в первые дни наступленья
Скупые слезы из выцвевших глаз,
С годами слабее, слабее, слабее.

Оглохшие уши от выстрелов пушек
Все меньше слышат похвал,
Бесценные жизни отданы смерти
В обмен на скупой пьедестал .

[Наама]

Коли я бачила очі ясні, що цвітом цвіли неземним і любов`ю
Тоді страждання всі земні були, наче попіл і прах під водою
Сумую, німіють слова і думки, я знову і знову хочу туди
Де було нам любо, лиш наші думки і погляди наші ясні, неземні
То було, неначе жила у ві сні, тебе пам`ятаю лише я тоді
Все наче потухло, і очі і день, тепер я живу і дишу, наче тінь
Мій розпач в душі і мої лиш думки, сумую, вмираю, а що тобі
Все наче таке ж, і зорі і сни, лише тільки очі земні, неясні

[Sixty Seven]

все же передумал)

[Happy]

Спрятаться
Ты можешь кричать, о том
Как вянут цветы...
Ты можешь любить
Радуясь.
Бросая меня в
Кровавый дождь

Ты любишь ветер
Уносящий тебя в океан. И
Обман, в который верим
Который, с трудом, но достался нам.
Я люблю ветер...
Ты теряешься в нем
Днем с огнем не сыскать
И обман, в который верим
Который и сам уже проживет...

Только звезды... наблюдали за мной столетья...
О скажите мне, сколько лет в огне
Проведу я за правду?.. El ma vida...
Только звезды... не соврут - а промолчат лишь
Как мне быть когда, не моя вина
Замыкается ложью? Вся жизнь моя
В дожде из слёз...

Добавлено через 9 часов 20 минут
Как птицы виснут над землей
И гордо реют паруса
Так вместе мы с тобой идем
Без радости - и без конца

И пронесясь над городами
Сверкая белизной страниц
Моя душа, питаясь нами
Летит к тебе - и пала ниц

Я Лжец, Я - Плут, и Я - Поэт
Я - Дон Кихот, Я - Жизни Жнец
Я прячусь, словно свет
Мне может чем-то навредить

А ты то плачешь, то смеешься
И говоришь - что не вернешься
Мы оба знаем, что слова
Твои - лишь для защиты

Я вижу свет, ты видишь тьму
Моя душа идет ко сну
Склоняясь над твоей фигурой
Вмиг заражается простудой
Что мы с тобой зовем - любовь.

[Mosquito]

17 лет
никакой надежды

[Happy]

Скажите мне, Доктор, почему
Люди так наивны?
Почему, стреляя в небо, они думают
Что гильзы не упадут им на голову…
Почему, когда они разрывают небо
Не думают о прошедшем дожде?
Почему, когда сил больше нету
Они рвутся в бой?..

Скажите, Доктор Стрейнджлав, это правда?
Что единственный наш шанс – под землёй?
Чтоб вспомнить все, что было послезавтра
Нужно быть не Богом, а Судьбой.

Скажите, Доктор, вы кричали
Что быть достойны там не все
Что наши беды и печали
Так страшны в этой тишине…

Скажите, Доктор, есть ли выход?
Мы сможем выбраться наверх?
Как люди методом ошибок
Ложатся пеплом словно снег…

[stay cold]

глухой угол

прижат к стене поверхностного превосходства
холодной сталью резких обвинений
в смятеньи дух, безмерно жаждущий покоя...
но нет покоя, нет конца мученьям.

в том духе адский лед людского отчужденья,
его сжигает пламя всех религий,
не отличит котлов он рая от садов геенны,
терзамый кострами инквизиций.

дух человеческий не зверь к стене прижатый -
коль загнан в глухой угол он бывает,
когда накал смятения взметнется над чертою,
в безумьи неизменно погибает.

[mOrbidh8s]

на пирожок с маком
я выебу тебя раком

я подарю тебе цветы
я люблю тебя, ты

[VictimDark]

Гениальный стих

[Лиза]

Добавлено через 3 минуты
не не не у меня есть пенсне,
ля я сижу и смотрю в них на тополя

[closed eyes in skies]

немного говнеца от ромчика, ахахах))

Облака форму приняв любопытства ради
Не обижайся, если вмиг сойдёш с небес
Дождём холодным, снегом или градом

Каплями дружными звонко смеясь, свободу обретя
Избавившись от оков нетленных внезапно исчез
Навстречу тверди земной стремишся без крыльев летя

В грязь превращая пороки и грязью питаясь
Капля к капле, душа к душе в сопровождении грома
Глубже и быстро осколком с небес в сердце вгрызаясь

И цели достигнув, прах к праху, туманом и мглою
Излечив раны рваные, перелистав страницы жизни
На сердце узором рубцов навечно будут с тобою

Воспоминания, молитвы, кошмары воспетые болью
Просьбы, упрёки, немые крики утеряных слов
Стремление посыпать голову пеплом и раны солью

Не мечтая однажды проснутся, не имея власти
Предтечи блуждающей тропой спрятали ответ
Заперев клыками запретов призрачной пасти

И нету дороги, тычячилетием снов путь весь зарос
Не пробиться, не докричаться...а есть ли надежда?
Где силы найти задать на этот ответ смелый вопрос?

[Vlobushka]

я выхожу на работу
каждый день, одергивая пальто
курю на остановке
смотрю в серое небо и жду своего автобуса
он довозит меня к ссаному офису
где я каждый день выпивая кофе
подливаю коньяк
молюсь на интернет идолов
и звоню пидорасам клиентам

я выхожу на обочину, каждую пятницу
я ищу в себе выход
звоню подруге ною ей о том как все хуево
что я нехочу ничего делать
что мне бы только рожать детей
и от чужого члена
что мне бы только пить вино каждую ночь
и жрать хлеб, но ей нет до меня дела

я пытаюсь расслабиться
простудится в тусовочном месиве
я выпиваю лишних двести и падаю на диван
я не слышу музыки я вижу людей
мне так хочется им сказать
да суки я же самая несчастная курва на этом свете
жалейте меня, блядь
жалейте, я так хочу чтобы вы меня трогали
чтобы любили, чтобы гладили
вы же чувства свои изжили давно

и я не позвоню родителям
мне всего двадцать лет
я маленькая девочка, у меня все хорошо
в мире единорогов и алмазов я с подругами
пою песню в экстазе
о том, как прекрасен мир и как хорошо жить
и что есть смысл во всем и что есть смысл любить
21.12.10

Добавлено через 1 минуту
Botrytis, ты крут, молодец

[valmakar]

сьогодні в мене ліричний настрій, тому таки дозволю кинути кілька своїх (і байдуже, якшо нікому не припаде до душі):

***
тихий захід
накладає барви
червоні дні
лягають раз-по-раз
на жовті
а може
перемішати колоду
і витягти собі
хоч один
непорожній день?

***
п'ятий поверх
причаїлися
слухають
як дрижать
твої закочені очі

поштовх
потрійний кульбіт
ти прокидаєшся


Колесо

Не
сти
шшшує
шин шипіння
вітер що дме від нас
гасне Сонце
наливши повний
дзбанок вина на раз

Котиться колом по небу
колесо жовте
ачей
виллється ранок щасливий
після бездонних ночей

***
ось ти
герой нашого дня
і тільки бом-тілі-бум
попід гору назад
на глибини без слова
шумом дощу в повертанні
і просто чудовий хлопець

де сховав ти журу своїх ніг
де подів
неприкаяність із-під ребра

ти годуєш
лють своїх предків
з руки
і вона тепер
он диви!
спить як кімнатний цуцик
ти тамуєш любов кофеїном
і рухливою музикою
але он
виникає вона
і ти думаєш
"нарешті зловив свою хвилю"
і "о ця риба не має від мене втекти"

і ти плюєш на руки -
гайда до роботи
бо щось у світі ще є не так

і ти знов повертаєшся пізно
і вкотре проказуєш
до себе
"бляха але ж чудове життя!"


і, на музичну тематику:

На 5

це ніби як серцебиття
давай на 5
руки знову пітніють
якщо ти боїшся можна обійтися без дотиків
тільки десять хвилин і по колу
плечем до плеча
і оком до ока
по колу так звісно знову по колу
там де
вап-та-ба-ду-дай-ра-да-ді-бі-ді-дай
буде крок
і далі ти знаєш усе
кожному свій час на слово
місце для кожної ступні й руки
я задам ритм а ти
не забудь повернутися вчасно
а прикінці
махнеш до мене

спробуймо це на 5

***
соло:
натужні легені

соло:
пальцями

соло:
так ніби вперше
ніби як завжди
ніби насамкінець

соло:
тобі

соло:
від кашлю
з потом
видихами

соло:
продовжуй
без зупинок
гучно!


Rock'n roll music

ми розхристана пара
уночі
скоком
залило музикою
я не чую тебе
це взаємне
але наші ноги знають
одні одних

буґі хоч і до ранку
хоч до зриву котушок
лиш не спиняйте
звуки
не стишуйте гамору
не знижуйте швидкості

так
ми чудова пара
у цьому танці
і не знаючи твого імені
я не впізнаю тебе ніколи
і це взаємне

але колись
ми обоє почуємо
знайомі нотки
у плескоті чиїхось босих ніг


п.с.
***
ти це бачив?
що саме?
вона вибухнула.
дійсно?
авжеж! отак - бджжж!
ні, не бачив.
злетіла в повітря.
так - трабабах?
саме так - гугуп!
неймовірно. бабах!
я сам на очі бачив - тидижь!
круть.

Добавлено через 1 минуту
і приєднаюся до похвал Botrytis - дійсно приємні вірші. подобається читати

[Cactoos]

[Поле]

Мені подобається, коли закінчується зошит і я пишу на полі,
Що я співаю кущам і деревам, а не в якомусь хорі,
Давно не було видно зірок, хочу весну,
Мало читаю в останній час, радію, що живу!
У мене немає друзів, тільки знайомі є,
Надворі наче зима, а дощ паде і паде…
Хочу хоча б на два тижні полетіти жити на іншу планету,
Тільки ніяк не можу зібрати гроші, щоб добудувати ракету,
Облиш читати газету, облиш вживати наркотики і пити бухло!
Твори, сука, добро! Твори, сука, добро! Твори, сука, добро! А-йо.
Я вчора гуляв у лісі і бачив яскраво-зелене НЛО,
Але поки до нього добіг, то воно зникло, наче на зло.
Незвично бачити в місті людей, які читають Берроуза,
Знаю чувака, у якого на кожній сторінці стояв,
Коли він читав "Города Красной Ночи",
Хоча це зовсім не дивно, бо в той період у нього постійно були червоні очі.
Інколи мені здається, що люди до всього охочі,
Але насправді це зовсім не так,
Містом ходять чутки, що вчора у ванній кімнаті повісився Шпак…
Це як знак, який все життя шукав Кастанеда,
Хамура Касакі постійно робив зло екіпажу "Беда",
А я в останній час підсів на фантастику й класику,
Чи класичну фантастику, модно стало пиздіти про свастику.
Передивляюся фільми, які мене пруть, п’ю чайок,
Кожен другий день змиваю з тіла бруд, сплю на ліжку з книжок.

[Z-buffer]

Глядит мой ангел жутким взором,
Очей не сводит все с меня,
За вещим вижу я укором
На крыльях гнева семена.
Его спросить я не отважусь
На что сердится он во мне?
Но набухает семян тяжесть
Дождей слезами на плече.
Прости меня, о мой хранитель!
Признанье вырвал ты и стон
И стал не ангел мой, губитель,
Раз видел лишь огонь Гоморр.
Я каменею, слабну волей,
Зачем ты мучаешь меня?
Моей безрадостною долей
Ты проклинаешь лишь себя!
Смягчился грозный… но недолго
Ты будешь добр со мной и прям,
И вновь болезненной тревогой
Ты воцаришься, мой тиран.

[Cactoos]

[Звуки]

В цьому космічному кораблі немає місця для книг,
Зате мультфільми тут крутять цілодобово,
Навіть якщо хтось і сміється, то не чути його сміх,
Значення має кожне сказане вголос людське слово.

Крім людей на борту корабля є пси,
Вони розучилися гавкати й м’явкають як коти,
Всім членам команди сняться виключно псячі сни
І часто хочеться їсти свіже м’ясо й свіжі кістки.

Ніхто вже не вірить, що ми долетимо,
Хоча достатньо пального і сили ще є,
Свідомість підсказує, що ми помремо,
Надія значить для нас майже все.

Повільно вдаряється в бік метеорит,
Корабль збивається з курсу, летить в нікуди,
Регоче щосили на моніторі мультяшний бандит,
Прикольні звуки я чув із Твоєї пизди.

[Трент мазафака]

Блеснул в ЖЖ свои м первым за многие годы стихом.



Такси! Такси?

Зачем такси?

Я не вызывал такси.

Я не мог вызвать такси.

Куда мне ехать, кроме как домой;

А здесь же ведь ничего не кончилось. Скажи, не кончилось?

Так ведь же есть еще немного?

Есть? Есть?

Ну и отлично.

А ехать домой – зачем?

Дома темно, тревожный пьяный сон.

Мокрая постель, похмельное утро,

Невкусная первая сигарета,

И (как всегда) чувство вины за вчерашнее.

За то что сделал, и за то, что не отважился сделать.

А здесь – свет и жизнь.

И звучат из колонок Министри и Бек,

Своим дуэтом подчеркивая

Наш тонкий музыкальный вкус

И элитарность.

(Хотя это никого не интересует).

Декаданс нового века убог,

Как и все остальное.

Кроме того, что мы в этой квартире,

А у нас еще есть немного того и этого.

Значит никто пока никуда не едет на такси.

Идите на хуй.

Я никуда не еду.

[bc_ranger]

душевный

[grim]

Напівсонний креатив про протилежність

Кисло-солодкий смак гіркої солі
Примушує добровільно зрікатися волі.

Жорстока ніжність шаленого спокою
Бентежить заспокійливим промінням мороку.

Незворушність йде...

[Cactoos]

[3х3] feat. Червона зІрка

Шукай мене на полі між деревом і бетонною плитою,
З дитячою посмішкою я говорю там сам з собою,
Мучу картини слюною, сокс відбиваю ногою,
Чекаю приходу весни переспавши для цього з зимою.

Фанатка Леніна і ще одного чувака – не признаного генія,
Ніколи в житті не носила спідницю, не ходила з доносом в міліцію,
Вірю у силу революції і силу слова,
Не ходжу до церкви, але вірю у Бога!

Попробуй заритися тілом у купу із свіжого листя,
За день обійти всі вулиці рідного міста,
Прикласти зусилля, для того, щоб зліпити тіло собаки із тіста
І ти дістанеш максимум позитивних емоцій від даного дійства!

Виступаю на політичних зібраннях, роблю експерименти на людях,
Коли побачу перемогу червоного терору, побрию наголо голову,
Буду готувати їжу і ходити голою
І братиму участь в акціях, які слідуватимуть за відбудовою!

Не цураюся рідної мови, з дитинства прихильник природи,
Більше люблю тварин ніж представників людської породи,
Люблю гуляти за будь-якої погоди, боюся води,
Вживаю мати, пишу слово "Ти" з великої букви.

Повернення історії не за горами, запитай у мами,
Тільки ми діємо, а ти лежиш і теліпаєш в повітрі ногами,
Живеш у світі брехні, грошей і реклами,
Задумайся хоч інколи над цими словами!

Три на три, три на три: слова, дії і Ти
Три на три, три на три: слова, дії і Ти
Три на три, три на три: слова, дії і Ти

[Cactoos]

[Склад Осідаючої Пилюки]

Невпинно йдуть вперед дні
Наркотик тисячоліття – біль
Секунди, хвилини, години хуйні
Знищити природу – задана ціль.

Самотність гріє очі тварин
Кістки динозаврів їдять на обід
В скронях віддає стуком годин
Пиздато засрали навколишній світ.

Гниючий запах брехливих людей
Небо роками живе без зірок
Масові акції на захист свиней
В чай замість цукру кидають пісок.

Цілющий запах колючих рослин
Ритм Твого тіла і ліжка тепло
Абстрактність життя й свідомості плин
Зранку почну творити добро.

Порваний рот у здорових дітей
Стереотипність й шаблонність буття
Сонце спалить сітківку очей
Ліки почнуть робити з сміття.

Космос смердить димом ракет
Інші планети помруть із-за нас
Почався сезон закупорки комет
Знову підняли плату за газ.

Роботи трахаються кожного дня
Закони природи не діють давно
Масами править стандартна хуйня
Люди більше не ходять в кіно.

Самовіддача рівна нулю
Забороняється бачити сни
Замість ковчега будують труну
В Червоній книзі фото сосни.

Дерева більше не хочуть дощів
Божевільні птахи вбивають комах
Дивний запах у мертвих кліщів
Втратив надію старенький монах.

Прибульці масово палять книжки
Вогонь не гасне під напором води
Малеча з ненавистю грає в сніжки
Кров капає із пустої труби.

Брудом заляпаний внутрішній світ
Стіни квартир нагадують мох
Нахуй лишати нащадкам свій слід
Після того як здох?

Витікає сперма з пизди
Повний місяць лякає дівчат
Сходять із рейок щодня поїзди
Книгу читаю, в руках автомат…

[Ментальный_Воен]

ну и моего бреда:

Светит из оконца
Холодный фонарь.
В поиске вечном сольется
Пожелтевшая старь.
Скатавшись пропитанной потом
Кровати,
Сон ловлю высохшим ртом
В душной палате.

Меня от кудрей твоих что вьются
Отделяют каждый шаг.
И крутят землю, пока не разорвется
Ты скажешь да будет так.

Я ползу, босиком по бетону.
Раздирая кружева вуали,
Ищу твой взор.
Расчерченный по микронам
Колючий узор.

Из пустого, с глубины колодца
Черпаю силы, верю,
Что Фрейд продолжит колоться,
И предположить смею
Венера уродлива, Соломон глуп,
А в подземном царстве,
Не проводник более, а труп.

Спасение во мне, сон в лекарстве.

[Cactoos]

[Характерний Сталий Порядок]

Зимою відхаркується вишневим варенням
Думати легше з промокшим взуттям
Замовлення будуть доставлені вчасно
По пошті приходить йобаний спам.
Грибочки дають відчуття ейфорії
Очі людей погаснуть вночі
Шукають власників загублені мрії
Тихенько радіють космічні плющі.
Запитання мають структуру пшениці
Самотність нагадує кави ковток
Сумують як завжди книжки на полиці
Навіщо міняти від раю замок?
Ваш син давно вже не ходить до школи
Натомісь у лісі годує куниць
Солодкий присмак рідної мови
І користь від подиву втрачених лиць.
Зародження щастя за межами міста
Потужний розряд від дотику рук
Дощ, губи, дзвінок телефону
Життя це всього-навсього звук.
Машинний сигнал на проблему відсутній
Механік працює в режимі "флешбек"
В повітрі запах страху присутній
Дитина засунула в рот пістолет.
Крихка підсвідомість суспільно активна
Пусті обіцянки щодня на обід
Будова живих організмів огидна
Шукати в болоті ночліг без чобіт.
Поточні замовлення віддають гіркотою
Волосся пахне водою з криниць
Пиздато було б бути Тобою
І менше робити всіляких дурниць.

[blood clot]

***
блукаю
відкривши очі
але від цього -
не менш навпомацки
вслухаюся в морозяну тишу
крізь всюдисущі
.........................звуки моторів
шукаю знаки
в жовтавості теплих вікон...

- із несказаних слів
незустірнутих рук
ще одна мила історія -

ситий цвинтар
іронічно всміхається
магазину "тріумф"
з протилежного боку дороги

під ногами
неприбраний сніг
незнайомих вулиць
над яскравими куртками
чисті дитячі очі
вони ллються в мої -
не вміщаю
................блукаю далі
а на землю лягає чорна
холодна ніч...

[Cactoos]

[Бульбулятор]

Я б хотів пожити хоч день у будинку напроти
Бути героєм мультфільму, який всіх лякає
Врятувати в суботу життя самогубці-собаці
Знову зустріти людину, яка відчуває.

Розмовляти з Тобою про фільм “Затоічі”
Дивитись годинами на небо, що плаче
Перестати читати книжки і почати
Ліпити з глини, під час заходу сонця, Твоє плече.

Вміти змінювати минуле, як тільки захочу
Скуштувати всі різновиди зеленого чаю
Думати рідко і часто сміятись
Знайти щастя у тому, що маю.

Я б хотів прокидатися зранку і пити какао
Їсти з Твоїх долонь свіжозірвані фрукти
Розуміти без слів, все що хочеш сказати
Спалахнули в напасі сухі незабудки...

Поламати життя всім знайомим і друзям
Повиривати всім руки і ноги
Рвати шкіру і м’ясо зубами до крові
Бити ніжно дівчат коліном у скроні.

Перестріляти дітей заради забави
Заштовхнути йому в горло гранату
Спалити всі квіти й дерева на світі
Відкриваю вікно, позбавляю від себе кімнату...