|
Новости Статьи Рецензии Ивенты Форум | |||
|
Регистрация | Правила форума | Сообщество | Календарь | Новые релизы (RSS) | Новые темы | Сообщения за день | Поиск |
Movies Подраздел с темами о фильмах, актерах и режиссерах |
Опции темы | Поиск в этой теме |
12.01.2013, 17:50 | #1 | ||||||||||||||||
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2253
|
Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
режиссёр и автор сценария: Квентин Тарантино в ролях: Джейми Фокс, Кристоф Вальц, Леонардо ДиКаприо, Керри Вашингтон, Сэмюэл Л. Джексон, Уолтон Гоггинс, Деннис Кристофер, Джеймс Римар, Майкл Паркс, Дон Джонсон производство: США Кажется, единственный фильм наступившего года, который я по-настоящему жду, поэтому, стремясь создать для себя иллюзию чистоты восприятия, я с особенной старательностью избегал знакомства с любой информацией о нём- трейлера не смотрел, статей и прочих материалов не читал, включая пространный студийный пресс-релиз, с украинским переводом которого (спасибо "B&H") интересующиеся могут ознакомиться ниже. Однако некоторые вещи просто носятся в воздухе, и, исходя из общеизвестных сведений, могу сказать, что меня бесконечно радует, что, восстановив историческую справедливость во взаимоотношениях евреев и нацистов, Квентин Тарантино избрал в качестве героев нового фильма негров и рабовладельцев. И, конечно же, прекрасно, что после десяти лет обещаний Тарантино всё-таки снял спагетти-вестерн, стилистические приметы которого он с такой любовью воспроизводил в "Убить Билла" и в "Бесславных ублюдках". В прошлый раз (http://www.neformat.com.ua/forum/mov...ds-2009-a.html), как вы помните, я места себе не находил от волнения, окажется ли новый фильм К.Т. достойным его божественного таланта, теперь же, накануне украинской премьеры- 17-го января -"Джанго освобождённого" не испытываю подобных страхов. Я признал и внутренне смирился с тем, что Тарантино заслужил право перестать снимать шедевры. И всё же, не возлагая надежд на эстетические свершения, я ожидаю от "Джанго" определённого соответствия этическим параметрам. Ведь одна из наиболее сильных сторон кинематографа Тарантино заключается в неизменной, строгой, закалённой горнилом жанровых интерпретаций приверженности консервативным ценностям- на которых, прошу прощения, держится наш мир. Так что никакой подмены понятий, никакого реваншизма, никакой толерантности. Хороший расист- мёртвый расист. Подробный пресс-релизФільм в прокаті з 17 січня 2013 року Історія фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ відбулася на півдні Сполучених Штатів невдовзі до початку Громадянської війни. Володар премії «Оскар» Джеймі Фокс грає роль Джанго – раба, до якого доля та хазяїн були надто жорстокими. Випадково він зустрічає на своєму життєвому шляху німецького дантиста, що підробляє полюванням за мисливцями – доктора Кінга Шульца. Роль стоматолога виконує інший лауреат Американської кіноакадемії Крістоф Вальц. Шульц шукає кровожерливих братів Брітл, і у всьому світі тільки Джанго може вивести на їхній слід. Доктор пропонує рабу свободу, якщо новоспечений дует зможе схопити братів Брітл – живими або мертвими. Місія завершується успішно, але партнери не поспішають розставатися. Замість цього Джанго вирішує й надалі допомагати Шульцу в пошуках небезпечних злочинців Півдня. Темношкірий мисливець за головами демонструє виключні навички і здібності, хоча й збирається присвятити своє життя іншій, не менш благородній місії. Він мріє знайти і звільнити свою дружину Брумгільду (Кері Вашингтон), з якою зла доля розлучила його на невільничому ринку. Вихлястий шлях приводить Джанго і Шульца до Келвіна Кенді (номінант на премію «Оскар» Леонардо ДіКапріо) – володаря сумнозвісних плантацій «Кенділенд». Під видуманим приводом Джанго і Шульц оглядають помістя, чим викликають підозру Стівена (номінант на премію «Оскар» Самюель Л. Джексон) – відданого раба Кенді. Кожен рух чужаків відслідковується, таємнича організація от-от візьме компаньйонів за шкірки. І якщо Джанго і Шульц не покинуть ідею втечі разом із знайденою на плантацією Брумгільдою, їм доведеться зробити непростий вибір між взаємною допомогою та незалежністю, між виживанням та самопожертвою… Автором сценарію та режисером фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ виступає володар премії «Оскар» Квентін Тарантіно. Продюсери: Стейсі Шер, Реджинальд Хадлін та Пілар Савон. Виконавчі продюсери: Боб та Харві Вайнштайни, Майкл Шамберг, Шенон МакІнтош та Джеймс Скотчдопоул. Фільм виходить в прокат 17 січня 2013 року. ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ЗЙОМОК Довгий шлях ДЖАНГО ВІЛЬНОГО на великі екрани почалася більше десяти років тому. Саме тоді у Квентіна Тарантіно з’явилася ідея зняти фільм про Джанго. «З початку ідея полягала в тому, що раб стає мисливцем за головами, а потім сам починає вистежувати своїх гнобителів, які переховуються на плантації, - згадує Тарантіно. – Я тільки почав писати, і Джанго з’явився в моїй уяві, наче живий. Спершу це був звичайний раб – шостий в колонні з сімох таких, як і він. Але по мірі того, як розвивався сюжет, він відкривався для мене все більше й більше». Не дивлячись на те, що дія фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ відбувається на Півдні довоєнних часів, Тарантіно вирішив змалювати історію Джанго в фарбах вестерну. «Мені завжди хотілося зняти вестерн, - зізнається режисер. – Мені подобаються всі типи вестернів, але більш за все я люблю європейські фільми, так звані «спагеті-вестерни». Я знав, що колись зніму такий фільм, події якого розгортатимуться у всесвіті Серджіо Корбуччі». Для Тарантіно жанр вестерну є своєрідною алегорією, величним та майстерним відображенням балансу між Добром та Злом. З його точки зору жанрова структура ідеально підходить для опису історії чоловіка, який готовий штурмувати оселю Зла заради врятування дружини. «Більш кошмарну ситуацію годі й уявляти, - пояснює Тарантіно. – Це було б неможливо, якби не було настільки реалістично. Однак, правда в тому, що реальне життя саме таким і буває – жорстоким та безпощадним. Неймовірно, скільки болю та страждань випало на долю цієї країни в той нелегкий час. Але цей екстер’єр чудово підійшов для класичного спагеті-вестерна. Ви навіть не можете собі уявити, в межі якого масштабу ми ставимо мальовниче полотно сюжету». Продюсер Реджинальд Хадлін погоджується з тим, що обраний жанр незвичайний, але безпрограшний: «В спагеті-вестернах можна знайти й неоднозначні норми моралі, і темні тіні у кутах, і внутрішні сумніви – все це зустрічається в таких спагеті-вестернах, як ЗА ЖМЕНЮ ДОЛАРІВ і йому подібних. Жодних сумнівів в тому, що на творчість Квентіна справили велике враження ті спагеті-вестерни, які він в свій час переглянув. Однак, досконально вивчивши матеріал, він зміг додати щось своє, незвичайне й унікальне, що серйозно оновило весь жанр цілком». Після закінчення роботи над сценарієм БЕЗСЛАВНИХ ВИРОДКІВ Тарантіно взявся за сценарій до фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ. Крістоф Вальц, що отримав премію «Оскар» за роль в БЕЗСЛАВНИХ ВИРОДКАХ, брав в процесі безпосередню участь. «Я перечитував сценарій по ходу того, як він писався, - говорить Вальц, що зіграв роль Кінга Шульца. – Він відкривався мені поступово, розділ за розділом. Я пам’ятаю, як прийшов в гості до Квентіна, він посадив мене за стіл, розклав переді мною сторінки сценарію і спостерігав за тим, як я читаю. Це був якийсь магічний ритуал. Я був зворушений тим, що він мені дозволив взяти участь в процесі створення сценарію, навіть на рівні стороннього спостерігача». Вальц і сам є великим прихильником європейських вестернів і не міг не відзначити, наскільки тісно сюжет прив’язаний до жанру. «Так склалося, що моє захоплення кіно в юності співпало з розквітом спагеті-вестернів, - пояснює актор. – В кінці 60-х і на початку 70-х років цей жанр був одним з найбільш популярних». Ім’я головного героя фільму також добре знайомо фанам спагеті-вестернів. Роль Джанго вперше зіграв Франко Неро в 1966 році. Актор отримав епізодичну роль і в стрічці ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ. «В Австрії ім’я «Джанго» стало називним, - говорить Вальц. – Не обов’язково Франко Неро, а саме Джанго. Кожен спагеті-вестерн, що виходив в Германії, в локалізованій назві містив слово «Джанго», навіть якщо в самому сюжеті не було ані слова про нього. Глядачі знали, якщо на афіші є слово «Джанго», то фільм – спагеті-вестерн». «Я хотів використати саме ім’я Джанго з урахуванням того, яке значення воно має для жанру спагеті-вестернів, - зазначає Тарантіно. – В цей же час я ніколи не забував про існування близько 40 сиквелів про ДЖАНГО, які є невід’ємною частиною історії спагеті-вестернів. Я пишаюся тим, що не без моєї допомоги список розширився». Дійсно, ДЖАНГО був настільки популярним в свій час, що кінематографісти запозичали це ім’я в якості маркетингової політики просування своїх фільмів. Фільмами, що найбільш запам’яталися, стали ДЖАНГО, СТРІЛЯЙ!; ВИРОДОК ДЖАНГО; ВІВА, ДЖАНГО!; та ЗА ЖМЕНЮ ДОЛАРІВ. Тарантіно завершив свій сценарій 26 квітня 2011 року і показав готовий твір своїм друзям та колегам. В ході того, як наближався «день публікації», продюсери почали готуватися до зйомок. «Коли ми чули, що у Квентіна дома «оживала» друкарська машинка, ми вже знали, що маємо кілька місяців для того, щоб зібрати знімальну групу, - ділиться спостереженнями виконавчий продюсер Пілар Савон. – Значить, прийшов час видзвонювати Джефа Дашнау (координатор трюків), Марка Улано (звукорежисер), Хебу Торісдотір (головного гримера) та всіх інших. Ми обдзвонювали всіх та попереджували: «Друзі, на найближчий час нічого не плануйте». Хотіли зібрати всіх, не дивлячись на досить щільні графіки, тому що ми – велика сім’я. Ми разом зняли вже багато фільмів і любимо працювати гуртом». Реакція на сценарій була приголомшлива. Хадліна вразила чесність, з якою було описане рабство, що панувало в США до початку Громадянської війни. «Ми повинні пам’ятати не тільки наші досягнення, а й наші промахи, - говорить він. – Ми не зможемо належним чином пишатися тим, якими ми стали, не віддавши належну повагу тим, хто виступив проти Зла і зламали його. Не дивлячись на те, що герої фільму вигадані, вони уособлюють сотні й тисячі реальних чоловіків та жінок, чорних й білих, які знайшли в собі сили скинути гніт рабства і сказати: «Досить!»». Коли сценарій був завершений, Тарантіно почав підшукувати акторів, які б склали гармонічний ансамбль. Джеймі Фоксу, який отримав премію «Оскар» за головну роль в фільмі РЕЙ, запропонували зіграти Джанго. «Я пам’ятаю нашу зустріч, ніби вона була лише вчора, - говорить Тарантіно. – Він зрозумів всі нюанси історії та історичну важливість фільму в цілому. Зрозумів на 100%. Джеймі – феноменальний актор та ідеально підходить на роль Джанго. До того ж в ньому є певна ковбойська сутність. Я подумав, що якби в 60-х проводили кастинг серед чорношкірих хлопців на роль в якомусь вестерн-шоу, Джеймі б обов’язково запропонували окремий проект – спеціально для нього. Він чудово тримається в сідлі, та й сам по собі він колоритний актор». Фокс відзначає, що прив’язаність Джанго та Брумгільди один до одного дозволяє поглянути на героїв з іншого боку, краще зрозуміти їхні характери. «В ті часи шлюб для темношкірих був своєрідним табу, - розповідає актор. – За це могли вбити. «Весілля» рабів білі сприймали як поєднання двох корисних предметів, які разом дають інший, не менш корисний предмет. Те, що Джанго був одружений, є для мене важливою складовою ролі. В кінцевому результаті про фільм можна говорити як про драму. Це історія кохання, яке не дозволяло герою розслабитися, штовхало постійно йти вперед. Він не намагався боротися з рабством. Він взагалі нічого не прагнув. В нього була одна єдина мета – повернути кохання всього життя. Не дивлячись на те, що зробити це було не легше, аніж знайти голку в сіні». Кері Вашингтон, яка зіграла роль Брумгільди, також не могла не помітити міцний зв’язок між її героїнею та Джанго. «Це стало однією з причин, через які я згодилась на роль, - зізнається актриса. – В той час багато хто взагалі не вважав вихідців з Чорного континенту за людей. При цьому наші герої любили один одного настільки, що це неможливо описати. Але вони не могли офіційно одружитися та жити щасливо. Адже вони взагалі не були людьми. Вони були власністю. Однак Джанго і Брумгільда знайшли вихід з цієї безвихідної ситуації. І частково завдяки силі свого кохання. Їхній шлюб став історичним для всієї країни. Коли про це думаєш, аж подих перехоплює». Вашингтон також знайшла зв’язок ДЖАНГО ВІЛЬНОГО та інших фільмів Квентіна Тарантіно. «Він не боїться показати на екрані насилля, жорстокість, темний бік людської душі, - говорить Вашингтон. – Мені здається, що потрібен саме такий сміливець, щоб розповісти історію, яка відбулася в ті темні часи. По своїй сутності – це драма. Але потрібно її було зняти так, щоб глядачі повірили в кращий бік людини, повірили в любов, в те, що краса може зберегти кохання , навіть якщо воно зародилося в світі зла, насилля та жадоби. Мені здається неймовірним те, що Квентін спромігся правдоподібно передати особливості обох боків медалі». Самюель Л. Джексон, який зіграв в фільмах Квентіна Тарантіно КРИМІНАЛЬНЕ ЧТИВО та ДЖЕКІ БРАУН, підтримує колег у відношенні мотивів, завдяки яким він погодився на роль. «Це – частина нашої історії, яку часто прикрашають, - пояснює Джексон. – Тільки не в цьому фільмі. Крім того, мені завжди цікаво заглибитися в одного з персонажів, яких прописує Квентін». ПРО ЗЙОМКИ Зйомки фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ почалися 28 листопада 2011 року в селищі з ідеальним для вестернів екстер’єром: ранчо «Мелодія» в Санта Кларіта, штат Каліфорнія. Колись це західне містечко належало Джину Отрі і часто виступало фоном класичних фільмів та телевізійних серіалів, в тому числі ДИЛІЖАНС, РІВНО ОПІВДНІ та ДИМ ЗІ СТВОЛУ. Протягом кількох місяців Фокс і Вальц тренувалися з координатором трюків Джефом Дашнау і професійним коноводом Расті Хендріксом перед тим, як сісти в сідла перед камерою. «Мені ці заняття навіть сподобалися, - зізнається Вальц. – Мені розповіли достатньо, щоб я зрозумів не тільки те, як втриматися в сідлі, а й як виглядати природно. Мені дуже подобалось, коли кінь розумів те, що я від нього хочу і виконував всі мої команди. І навіть якщо він чогось не розумів, це означало лише те, що я неправильно виявив свої побажання». Першою локацією, яку відвідала знімальна група, стало ранчо «Велике небо» в Сімі Веллі, штат Каліфорнія. Тут планували зняти сцену, в якій Спенсер Бенет збирає банду, щоб напасти на повозку Шульца. На підготовку до зйомок сцени пішло кілька тижнів. Дашнау довелось підбирати найвправніших наїзників, сформувавши багатонаціональну команду найбільш обдарованих каскадерів з усіх, які доступні сьогодні в кінематографі. «Цінність їхньої участі в проекті неможливо переоцінити, - стверджує Дашнау. – У нас в одній і тій самій сцені грали і дев’ятнадцятирічні підлітки, і п’ятдесятирічні чоловіки. Така різниця в віці каскадерів всіх надихала. Так й могло бути інакше, адже на знімальному майданчику працювали цілі каскадерські династії – онуки, батьки та дідусі. Ми зібрали усіх!» «В деяких сценах в кадр потрапило до тридцяти п’яти коней одночасно, - уточнює Хендріксон. – Однак «штатний» табун складався всього з 20 коней, з якими ми працювали протягом всього знімального періоду. Деякі кобили змінювали трьох наїзників, з’являючись в кадрі то під одним, то під іншим». Завершивши зйомки на ранчо «Мелодія» та «Велике небо», знімальна група перебазувалася на дві сотні миль на північ – в місто Лоун Пайн, штат Каліфорнія, неподалік від Долини Смерті. На пагорбах Лоун Пайна знімали більше сотні різних кримінальних драм та вестернів, в тому числі ВИСОКА С’ЄРРА; ПОГАНИЙ ДЕНЬ В БЛЕК РОКІ; ВИПАДОК В ОКС-БОУ. Перша зустріч Джанго (Фокс) і Шульца (Вальц) відбулася в темних лісах на межі міста Індепенданс, яке знаходиться на північ від Лоун Пайну. Джеймс Руссо та Джеймс Римар, які знімались в кримінальній драмі КЛУБ «КОТТОН» в 1983 році, зустрілись на знімальному майданчику стрічки ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ в початковій сцені. «Це був ніби вибух з минулого, - згадує Римар. – В Лоун Пайн стовпчик термометру температури впав нижче нульової відмітки. Мені здавалося, що нас знімають на висоті не менше трьох кілометрів над рівнем моря. Вітер майже збивав з ніг. У нас була досить довга нічна зйомка, і мені довелося набратися мужності, щоб звалитися на промерзлу землю після того, як мій герой піймав кулю». Лоун Пайн виявився достатньо холодним місцем для того, щоб передати відчуття льодяної вогкості, яке Тарантіно хотів відобразити. «Для Квентіна це було дуже, дуже важливо, тому що він вірить в магію ефектів, які не потребують комп’ютерної обробки, - пояснює Стейсі Шер. – Так само він вірить в магію кіно, яка діє на глядачів. Тому коли ми приїхали на місце, де повинні були знімати вступну сцену, спочатку на локацію відправили одного з асистентів. Він повинен був переконатися, що там достатньо холодно, достатньо сиро і, що головне – він повинен був переконатися, що актори зможуть перевести дух між ураганними поривами вітру». «А після пережитого нами кошмару вся знімальна група переїхала в Вайомінг, - говорить Римар. – Говорять, що Лоун Пайн в порівнянні з Вайомінгом – просто курорт». В місті Мамот, штат Каліфорнія, було недостатньо снігу, тому група в терміновому порядку перебазувалася в місто Джексон Хоул, штат Вайомінг. Засніжені пейзажі фільму знімалися на тлі національного парку Гранд-Тітон. «Нам довелося повністю розбирати декорації, вантажити їх в вантажівки та відправляти в Вайомінг, - розповідає художник-постановник Майкл Ріва про складнощі, пов’язані з снігом. – Там із снігом перебоїв не було. І це дуже красиве місце. Ми знаходили неймовірно колоритні локації – обрамлені кучугурами гірські потоки, пагорби з багатотонними сніговими шапками, лосині заповідники. Саме з такого місця й починається стрічка. Грандіозність картинки вже сама по собі говорить про те, яким буде весь фільм». «Переїзд в Джексон-Хоул був спонтанним, але необхідним рішенням, - додає Савон. – Зйомки в Вайомінгу зробили фільм ще більш красивим і вражаючим в багатьох відношеннях. Епічна подорож Джанго стала ще більш вражаючою». Після того, як знімальна група переїхала в більш теплий Новий Орлеан, штат Луїзіана, до акторської трупи приєдналися Леонардо ДіКапріо, Самуель Л. Джексон, Дон Джонсон, Волт Гоггінс, Дена Гур’є, Ніколь Галація та Лаура Кайот. Вальц насолоджувався переїздом і не приховував цього. «Я народився в гірській місцевості, - говорить актор. – Для мене болота і субтропічний клімат – це цікава туристична подорож. А якщо навколо ще й кишать черепахи, алігатори та змії – так взагалі чудово! Це справжня пригода!» Плантація «Евергрін» - історична місцина неподалік від міста. В фільмі вона грала роль резиденції Бенета, роль якого зіграв Дон Джонсон. «Можна собі уявити, як виглядало це місце в часи, про які йдеться в стрічці, - фантазує актор. – Джанго в костюмі маленького лорда Фонтлероя і доктор Шульц, який керує конями, що тягнуть його потріпаний вагончик. На даху вагончику туди-сюди хитається гігантський зуб. Саме на тлі сонної плантації де-небудь в штаті Тенесі і повинен був з’явитися такий колоритний дует». Те, що Джонсон погодився на цю роль, стало приємним сюрпризом для продюсерів. Фокс, який зіграв роль Таббса в стрічці Майкла Манна ПОЛІЦІЯ МАЙЯМІ: ВІДДІЛ УСТОЇВ, вважає, що Джонсон був народжений для того, щоб зіграти роль Крокета. «Спостерігаючи за тим, як він працює перед камерою, ти ловиш себе на думці, що бачиш дещо магічне, наприклад, єдинорога, - говорить Фокс. – Такий вже Дон Джонсон. Він став ідеальним кандидатом на роль Бенета. Він миттєво вхопив сутність свого героя і зіграв його бездоганно. При цьому Крокет і Бенет абсолютно не схожі один на одного. І все ж Дон Джонсон однаково гармонійно виглядав в обох випадках». «Дон з самісінького півдня, і для Квентіна це було надзвичайно важливо, - говорить Шер. – Вони знайомі вже багато років. І це відіграло важливу роль, тому що за сценарієм йому довелося зіграти досить складного персонажа. Ми давно не бачилися, і ось він повернувся. Ці завжди захопливий момент – коли він повертається». Бездоганно білий костюм героя Джонсона контрастує з одягом Джанго. Костюмери вдягнули головного героя в небесно-блакитний костюм, такий самий як на персонажі з картини англійського живописця Томаса Гейнсборо «Хлопчик в блакитному». «Джеймі просто обожнював «Хлопчика в блакитному», - посміхається дизайнер по костюмам Шерен Девіс. – Під час першої примірки ми вирішили, що необхідно переробити, щоб було більше героїзму. Але Джеймі буквально закохався в початковий варіант. Серйозно, його було непросто звідти витягнути». Рабські бараки, які з’являються в кадрах ДЖАНГО ВІЛЬНОГО, також знаходяться на території «Евергрін». «По цих місцях неможливо ходити, не відчуваючи жар в грудях і сльози на очах, - говорить Фокс про зйомки на плантації. – Якось я взяв на знімальний майданчик своїх донечок, одній – вісімнадцять, іншій – три з половиною роки. Ми просто пройшлися по цим локаціям. Я тоді сказав їм: тут ми народилися. Саме там ми й повинні були знімати, щоб по-справжньому зануритися в історію». Після того, як Джанго розібрався з братами Брітл, знімальна група перебралася в екстер’єри фазенди «Кенділенд», яка височила над плантаціями цукрового очерету. «Ми вирішили, що фазенда повинна стояти на великій рівній площині і частково нагадувати ілюстрації Вайєта, частково - кадри з стрічки ДНІ ЖАТВИ, - розповідає Ріва. – Я думаю, ми досягли мети, розташувавши будівлю в центрі майданчику. І все зло, що відбувалося всередині, залишалося всередині». Інтер’єр «Кенділенду» знімали в павільйоні студії Second Line в Новому Орлеані. «Я абсолютно чітко уявляв, як Лео зіграє запеклого негідника, майже диявола, - говорить Ріва про дизайн інтер’єрів дому. – Тому я хотів настільки щільно оточити його червоним кольором, наскільки це було можливо. Для Джанго і Шульца, які були апріорі героями, ми залишили більш теплі кольори, переважно янтарний. Я намагався чергувати ці кольори в кожній з локацій, над якими працював. В кінці фільму кольори інтер’єрів густішають і темніють, починає переважати червоний колір – ситуація загострюється. Все не настільки складно, наскільки може здатися. Але це допомагало мені провести межу між двома світами, які повинні зіткнутися в смертельному поєдинку». Так сталося, що Майк Ріва помер під час зйомок фільму ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ. «Мені дуже пощастило працювати з таким геніальним художником кожного дня, - говорить про свого колегу Шер. – Він був справжнім чарівником – по-хлопчачому безшабашним, талановитим, енергійним і оптимістичним творцем. І дуже хорошою людиною. Нам усім буде його не вистачати». Осередок насилля і розпусти, яким без сумніву є «Кенділенд», знаходиться під владою Келвіна Кенді. «В довоєнні роки на півдні США рабовласників можна було порівняти з сьогоденними крупними промисловцями, - відзначає Тарантіно. – тоді так само були корпорації, просто вони називалися «сім’ями»». Роль Келвіна Кенді – власника помістя «Кенділенд» - зіграв Леонардо ДіКапріо. Це амплуа стало першою по-справжньому злодійською роллю в багатій кар’єрі актора. «Він дуже серйозний і може відгородитися від усього, коли грає роль, - говорить Шер про ДіКапріо. – Я думаю, глядачі цього не помічають і тому не цінують. Насправді він дуже тихий і скромний, навіть в чомусь замкнутий. В ньому й сьогодні живе той юнак, який осягав простори й таємниці акторської майстерності, спостерігаючи за грою Роберта ДеНіро в фільмі ЖИТТЯ ЦЬОГО ХЛОПЦЯ. Він дуже переживає за стрічку, в якій знімається. І готовий підключити весь свій інтелект, свій ентузіазм та свою пристрасть, щоб фільм вийшов максимально правдоподібний та видовищний». «Він подзвонив мені і сказав, що дуже хотів би зіграти в цьому фільмі, - згадує Тарантіно. – Я намагався не прив’язувати його до якогось конкретного персонажу і не розкривав всіх нюансів сценарію, щоб все це стало підґрунтям для майбутніх переговорів. Але, якщо чесно, на роль Кенді я спочатку планував запросити старшого актора. Потім Лео все ж отримав сценарій, прочитав його, ми зустрілися і почали обговорювати різні варіанти». ДіКапріо зміг переконати режисера, і бачення Тарантіно кардинально змінилося. «Я став уявляти, наскільки все б було простіше, якби злодій став своєрідним Калігулою, хлопчаком з імператорськими замашками, - пояснює Тарантіно. – Його прадід відкрив бізнес по збору бавовни, його дід продовжив цю справу і зробив її ще більш вигідною, його батько ще збільшив капітал компанії. Келвін – четвертий в поколінні Кенді, кому належить продовжити справу своїх пращурів. Але бавовна йому наскучила. Більше того, на бавовну йому було начхати. Йому куди цікавіше спостерігати за тим, як міряються силою темнокорі гіганти. При цьому він залишається інфантильним і нахабним королевичем. Він – Людовик XIV в Версалі. Так, напевне останнє порівняння найвлучніше. Я хотів показати Людовика XIV таким, яким він міг би стати на Півдні США. «Кенділенд» - абсолютне замкнене суспільство, що розташувалося в своєму міні-королевстві і простирається на 100 кілометрів. Тут так само квітне феодалізм, а Кенді володіє привілеями короля. Він може робити все, що забажає. В його владі – казни ти або милувати». «Одна з найнеприємніших особливостей персонажа в тому, що він чарівний, - говорить Римар про Кенді. – при цьому він переконаний в тому, що не робить нічого поганого. Просто так вже розпорядилася доля, що в цього хлопця надто багато грошей, надто багато влади, надто багато вільного часу і надто багато людських життів залежить від волі його лівої п’ятки. Він – справжній Калігула. Він достатньо безумний, але в той же час йому вистачає розуму виправдовувати свої діяння. Глядачам він, зрозуміло, не сподобається. Але вони будуть поважати його працю. Я суджу по собі – я бачу цього героя і не можу відірватися від екрану. Крім того, він дуже багато уваги приділяє дрібницям». Волт Гоггінс, який грає роль Біллі Краша, розповідає про складність побудованої в «Кенділенді» ієрархії: «Кенді є опорою плантаційної системи, порядок в якій підтримує мій герой. Біллі Краш і Стівен чудово розуміють, що рабовласницький локомотив неможна гальмувати, тому що саме він приносить їм прибуток. І доки цей локомотив існує, і доки він на ходу, наші герої катаються, як сир в маслі». Найбільш складні відносини з Кенді складаються у Стівена, роль якого грає Самюель Л. Джексон. «Вже на першому прослуховуванні в Лос-Анджелесі я зрозумів, що це за герой, яким я хочу його зробити, і куди разом з ним я хочу прийти, - пояснює актор. – У наших з Леонардо героїв складається достатньо цікаві стосунки, особливо в контексті того, які відносини пов’язують Джанго і доктора Шульца. Перші майже копіюють другі». «Мій герой живе в домі з самого дитинства і, напевно, проводив багато часу разом з Келвіном, коли той був ще дитиною, - продовжує Джексон. – А можливо й виростив його. Стівен йому як батько, якого Кенді втратив. Коли ми залишаємось віч-на-віч, ставимося один до одного інакше, ніж на публіці. Коли за нами ніхто не спостерігає, Лео ставав дитиною, а я піклувався про нього, вчив його, вислуховував забаганки, спрямовував йогов те чи інакше русло, пояснював сутність того, що відбувається. Був для нього наставником». За сценарієм Стівен старший за Джексона. Вікові зміни, які наклав на тіло героя час, досягалися багатогодинними стараннями гримерів Алана Апона та Джейка Гарбера. «Слава Богу, Квентін знаходився поряд і слідкував за тим, як накладають грим, - говорить Джексон. – Ми перепробували сім або вісім різних варіантів гриму перед тим, як знайшли ідеальний». Не дивлячись на те, що Вальц і Кайот вже працювали з Тарантіно раніше, жодні стосунки не йдуть в порівняння з тим взаєморозумінням, яке відчувалося між режисером і Джексоном. «Мимоволі починаєш заздрити стосункам Квентіна і Сема, - сміється Фокс. – Типу: «ух ти, чувак! А ці двоє, по ходу, непогано знайомі!». Мені б хотілося, щоб ми з Квентіном так само добре розуміли один одного. Вони знають, що кожен з них любить, вони готові в будь-який момент прийти на допомогу, вони разом вирішують, як зробити ту чи іншу сцену. Вони пропонують в черговий дубль зробити якийсь фінт, а ти про себе думаєш: «Та цього навіть не було в сценарії!». І все виходить найкращим чином. Самюель Джексон був справжнім броненосцем, якого неможливо спинити!» ДЖАНГО ВІЛЬНИЙ знову звів на одному знімальному майданчику Джексона з Кері Вашингтон. Разом актори знімались в фільмах МАТИ Й ДИТИНА та ЛАСКАВО ПРОСИМО В ЛЕЙКВ’Ю! «Мені завжди подобалося працювати з Кері, - зізнається Джексон. – В неї дуже м’яка натура і досить вразлива оболонка, що всередині приховує сильну жінку. Я щиро радий зустрітися з нею на зйомках. Кожного разу, коли ми зустрічаємось, відбувається щось особливе». «Понад усе ми піклувалися саме про неї, - додає Фокс. – Спитайте кого завгодно – Квентіна, Лео або ще когось. Будь-хто вам скаже, що ми всі старалися, щоб їй було максимально комфортно. Тому що її героїні потрібно було спуститися в пекло. Зізнаюся, було важко дивитися, як така тендітна і чарівна жінка кожний день проходить крізь пекло». Брумгільда за сценарієм володіла двома мовами, і це відволікало Вашингтон від того «пекла», про яке говорив Фокс. «Вивчення німецької мови пішло мені тільки на користь, - заявляє актриса. – Коли мені запропонували зіграти цю роль, я було просто паралізована від жаху. Мені здавалося, що в емоційному плані робота буде не по-людськи жорсткою. Занурюючись у вивчення німецької мови, я могла відволіктися від емоційного фактору тих кошмарів, крізь які довелося пройти моїй героїні. Розвиток цього боку Брумгільди дозволив мені дистанціюватися від неминучої персоналізації і не відчувати все те, що відчувала вона». Лаура Кайот грає роль Лари Лі, сестри Кенді. «Я думаю, її функція як в Кенділенді», так і в фільмі, полягає в тому, щоб хоч якось стримувати жорстокість, яка от-от зірветься з прив’язі, - говорить актриса. – В більш глобальному масштабі мені здається, вона уособлює весь Південь. Вона втілює те, заради чого чоловіки брали зброю до рук і йшли на війну. Вона повинна бути достатньо божевільною і достатньо красивою, щоб вдягатися так, як вона вдягалася, і щоб… ну не знаю, робити такі зачіски». «На першу нашу зустріч вона прийшла в образі Бланш Дюбуа з фільму ТРАМВАЙ БАЖАНЬ, - згадує дизайнер по костюмам Шерен Девіс. – Було в ній щось від Вів’єн Лі. Наступного разу вона з’явилася в образі королеви Єлизавети. Ну, знаєте – тіара, одяг королівських кольорів. Все її життя можна було прослідкувати по її гардеробу. Вона незаміжня і сама веде хазяйство. Її родина багата, тому вона завжди вдягається відповідно до модних тенденцій». Деніс Крістофер, що грає роль Могая, на початку роботи над роллю помітив, що його герою доведеться пізнати всі «принади» рабства. «Рабовласницький лад зайняв в історії людства немалу частину, - говорить актор. – Саме на цьому ладі будувалася країна. І ми повинні мати достатньо мужності, щоб визнати це. Я провів серйозні дослідження в цій області, перш ніж погодитися на роль. І тільки зараз я розумію, наскільки мало я пізнав про рабство, сидячи за шкільною партою. Крім того, тепер з впевненістю можу сказати – ви ніколи не дізнаєтесь, на які злодійства здатна людина, доки не побачите це на власні очі». Джеймсу Римару дісталося амплуа Бутча Пуха, вірного тіло охоронця Кенді. «Мій герой – не запеклий житель Півдня, - говорить Римар. – Він професійний тіло охоронець і жодним чином не пов’язаний з системою, що культивується на території «Кенділенду». У Пуха є робота. І так склалося, що ця робота – охороняти Келвіна Кенді». 24 липня 2012 року знімальна група повернулася в Лос-Анджелес. «Це була справжня пригода, - говорить Вашингтон. – Тиждень ми провели в Вайомінгу, наступний – в Луїзіані, і ось ми в Лос-Анджелесі. Ми здолали такий самий шлях, що й головний герой, коли шукав свою дружину. Мені здається, що подорож знімальної групи і подорож Джанго – в них є багато спільного. Ми всі вирушили в похід в ім’я любові. Любові до жінки. Любові до мистецтва. І я думаю, це чудово!» [свернуть] ============================================================================================================================= ================ МокрыйСухарь Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
дикий спойлерМеня восхитила изломанность темпа повествования, которая, даже без привычного рандомного порядка изложения течения событий, как нельзя лучше характеризует режиссерский почерк Тарантино. Меня просто убил перелом в третьей трети фильма.
Квартет Вальц-Фокс-Ди Каприо-Джексон просто великолепен. Вот только я явно оголтелый расист у меня какое-то странное восприятие характеров персонажей. Картины рабского Юга, нарисованные Тарантино, отвратительны. Но не глядя на все это, меньше всего появляется желание сопереживать, собственно, самому Джанго, занявшего позицию "все средства хороши/своя рубаха ближе к телу". Сцены, где он, поломавшись две минуты, убивает бандита на глазах сына или, так же немного поломавшись, с энтузиазмом помыкает рабами и делает покер-фейс во время сцены разрывания беглого раба собаками, при этом сам явившись косвенной причиной этого, не делают его намного симпатичнее Кэнди (Ди Каприо), этакого скучающего царька плантаторского масштаба, непосредственно все это проделывающий исключительно от скуки и по причине того, что негры у него с людьми просто не ассоциируются (биография черепа старого слуги-парикмахера а-ля "дядя Том"). А вот сочувствия у меня больше всего вызвал злодейский образ Стивена (Джексон), сильно смахивающий на узверенную негритянку-дуэнью из "Унесенных Ветром, как квинтэссенция дикости порядков, которые приводят человека к тому, что он ради "княжеской ласки" готов радостно участвовать в геноциде собственного народа, считая это в порядке вещей и вполне принимающего должность любимой собаки. Насчет доктора Шульца, - nuff said. И да, это ВЕСТЕРН (именно большими буквами) [свернуть] Doerty Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Цитата:
Последний раз редактировалось Doerty; 21.01.2013 в 16:43. |
||||||||||||||||
23.01.2013, 12:09 | #92 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Ульянов - малолетний долбоеб. Та телега Ульянова напомнила любимые мотивы Задорнова\Гоблина. Мол тупые американцы, что с них взять, каются и плачут перед неграми, а мы то Люди Русские не такие, у нас расизма нет и не было, нам этот фильм не понять. И тупо не обзор "Джанго", а обзор одного слова.
|
23.01.2013, 15:30 | #94 | |
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2253
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Что ж, я воспринял это так же, как и Vinsect, но, быть может, дело просто в том, что я хорошо отношусь к Обаме))
Цитата:
К вопросу о характере доктора ШультцаОн-то понимал, но штука в том, что в тот момент его чувства возобладали над разумом, и он сначала спустил курки, а потом подумал о последствиях- и попросил за них у Джанго прощения. Мне это кажется вполне последовательным- после эпизода с собаками и д'Артаньяном он стал медленно сходить с катушек. Его хладнокровие и цинизм обманчивы, в душе он, как всякий увлечённый искусством немец, пылкий, неистовый, Sturm-und-Drang-романтик. В этом он также- о чём я писал выше- сродни Гансу Ланде, с которого тоже подчас слетала оболочка невозмутимого аристократа и он давал волю своей психопатии. Шультц- тоже психопат, но только очень хороший [свернуть] Немного о расовой теорииДюма был квартеронцем (его бабушка, мать отца-генерала, была рабыней)- я вычитал это в его биографии, принадлежащей перу Моруа- и, согласно представлениям рабовладельцев, негром. Вспомните роман Майн Рида "Кватеронка" или вот хотя бы белокожую "Рабыню Изауру" (поставленную, между прочим, по классическому бразильскому роману Бернардо Гимараэнса, написанному в конце 19-го века).
[свернуть] Насчёт текста Ульянова- вообще я его не люблю, но, должен сказать, что пишет он очень неприятно, но действительно хорошо. Что касается этого текста, понятно, что фильм он использует лишь в качестве трамплина для своих рассуждений. В том, что он сказал, много справедливого, пускай достаточно банального и очевидного, но Ульянов излагает это весьма занятно. Другое дело, что жанр эссе кажется ему чем-то настолько снимающим всякую ответственность с пишущего, что он позволяет себе городить откровенную ахинею вроде роли восточных религий в осознании представителями белой расы своей вины перед человечеством. |
|
23.01.2013, 15:34 | #95 | |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Цитата:
спойлНе сказал бы, что именно после. Там еще где-то 30 минут фильма он вел себя вполне обычно и когда рабов гоняли по двору, и когда Брунхильду из погреба доставали, и когда с нее одежду сдирали тоже не особо прореагировал. И триггером стало то, что его переиграл Кэнди, что его заставил играть по своим правилам, а это уже возможно срезонировало с убийством беглого раба.
Я от сейчас подумал себе, что это не Шульц извиняется перед Джанго, а Тарантино перед зрителем, ведь до того момента фильм держался в рамках реализма, а дальше понеслись абсолютно нереалистические перестрелки от Джона Ву, взрывы, танцы на конях и прочее. Тарантино как бы показывает, что не мог оставить ненаказанными злодеев, но сделать это как-то более-менее реалистично он не смог. [свернуть] |
|
23.01.2013, 15:45 | #96 |
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2253
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
И всё же,пускай задетое самолюбие и могло отчасти сыграть роль катализатора, на мой взгляд, дело не в этом. Шультцу вообще присуще обострённое чувство справедливости, а после эпизода с беглым рабом он действительно стал демонстрировать признаки утраты контроля- во время самой расправы он не смог принять равнодушный вид, да и вскоре после этого повёл себя неразумно, попытавшись призвать Джанго не понукать рабов столь грубо.
Мне понравилась твоя идея насчёт извинений Тарантино перед аудиторией, пускай я с нею и не согласен) [свернуть] |
23.01.2013, 15:47 | #97 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
1Это было до эпизода с д'Артаньяном. А равнодушный вид он не смог принять и до расправы, попытавшись выкупить раба. Да и Джанго справедливо в той сцене заметил, что его попуститься просит человек, убивший отца на глазах сына. [свернуть] |
23.01.2013, 15:59 | #99 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Скажем так, я говорил о реализме реальности фильма, т.е. насколько она сама себе соответствует.
Представь, что в "Звездных Войнах" внезапно раздается закадровый смех, или Палпатин умирает, подскользнувшись на банановой кожуре. Или от кто-то из позитивных героев ванлайнерами в духе Шварца разбрасывался бы, убивая злодеев. 1и от тут так: добрые герои весь фильм стреляли из засады, пользуясь неожиданностью, в спину и по безоружным, а тут ВНЕЗАПНО Джон Ву, кишки, стрельба фэйс-ту-фэйс и перекатики. А финал с конем и взорванный за спиной дом, на который Джанго не обратил внимания, смех героини - это все просто кричит "Все, что вы видели - не настоящее, это вранье!". И кричит намеренно.
[свернуть] |
23.01.2013, 16:09 | #100 | ||
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2253
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Цитата:
2Пусть так- до этого был эпизод с боем мандинго, на котором доктору также стало не слишком хорошо. Замечание Джанго действительно было справедливым, но ведь каждого из нас трогают и возмущают разные вещи- мне кажется вполне понятным, что человек, которому кажется нормальным застрелить убийцу, пускай и на глазах сына, медленно приходит в умоисступление, наблюдая, как людей держат на положении рабочего скота.
[свернуть] Добавлено через 2 минуты Цитата:
2Я писал выше- мне кажется, нереальность возмездия здесь подчёркивает трагизм неотмщённых жертв.
[свернуть] |
||
23.01.2013, 22:22 | #103 | |
mp3 128 kbps
Репутация: 24
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Цитата:
что мне понравилось в его тексте (кроме того, что мне в целом нравится как он пишет), так это про воркшоп по liberal studies. потому что я бы, к примеру, не стала это озвучивать, так как такие воркшопы на большом экране кажутся мне правильными и полезными. и я конечно же неправа, потому что занимаю снобисткую позицию по отношению к "массам", которые нужно "воспитывать", потому что критика идеологии должна быть последовательной. даже если это "хорошая" идеология) а он такой херни не делает, хотя тоже антирасист. Киберстранник Ок слово "рецензия" было неподходящим. Конечно это не обзор. Это анализ (хороший или плохой другой вопрос) социальных функций такого кино. |
|
23.01.2013, 23:33 | #106 |
Слизень-мафиози
Репутация: 1839
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
осмелюсь предположить, что так и есть. если это белый черному, естественно. за это статья есть, если что. и пиздюлей могут дать, летальных. спички детям не игрушка - не в гламуризированных районах Манхеттена, конечно, но все же
|
23.01.2013, 23:51 | #107 | |
в спину нож
Репутация: 865
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Цитата:
Ульянов ведь назвал наших "нигеров" - "азеры", "жиды" и т.д. И вот когда я все это читал, про то как негры "нигеров" банализировали и обезвредили, мне сразу же воспоминания Бродского на ум пришли, когда он вспоминает, что в советском детстве "жид" воспринимался не так болезненно, как "еврей", в силу явной своей ругательности и отказа от попыток скрыть пассивную агрессию, как это происходит при использовании облагороженных, якобы нейтральных, замен. Добавлено через 2 минуты bettelheise, ну это как классовую борьбу обозвать конкуренцией, ты должен понимать |
|
24.01.2013, 10:50 | #110 |
это хип-хоп. здесь не отписываются :mad:
Репутация: 486
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Вместо слова нигер можно использовать слово килла, в отношении к черному, и те не обижаются на такие слова от белого, в отличии от черного. В зависимости от отношений, то и белые могут называть черного ниггер.
Добавлено через 6 минут а вообще да, если какой то рафинированы белый, сказал бы в 90х в Гарлеме или Квинсе назвал бы черного нигером, то его и пристрелить могли. инциденты были и не раз. сейчас черные стало побогаче и просто в твиттере срутся. |
24.01.2013, 12:00 | #111 |
zoom back camera
Репутация: 800
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
крутий фільм неперевершені Джексон та Вальц, ну і Ді Капріо звісно
сподобалось: угар по-тарантінівськи, серйозний ніггер зі стволом, своєрідний гумор, акторська гра не сподобалось: літри нереалістичної крові, брутальні кадри як в звичайних слешерах, фінал |
26.01.2013, 05:37 | #113 |
White Russian Protestant Antiracist
Репутация: 2253
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
В 2000-м, кажется, году, на просмотре злополучной "Чёрной Рады" Засеева-Руденко мне не давала покоя мысль, что отечественной классике не повезло с экранизациями ещё в большей степени, чем украинскому кинематографу- с украинской приключенческой литературой. Почему нельзя сделать как надо? Как можно пренебречь образом Петра, пославшего старого хрыча Шрама під три чорти и поскакавшего в поместье Гвинтовки вызволять Лесю? Вот он мчится по степи, -в качестве звукового сопровождения моему неискушённому воображению представлялось что-то наподобие "Jumpin’ Jack Flash", -на скаку заряжая пистолеты, связывая их парами, без опрометчивой спешки расправляется с пьяной стражей, не доставая сабли, достаточно ножа, вытащенного из-за пояса сонного часового, с сопротивлением он сталкивается уже внутри, перед парадной лестницей, удар направо (But it's а-а-а-all ri-а-а-а-аght), на мгновение сабля застревает в рассечённой грудной клетке, удар налево, промах, в воздух взлетает ухо, поблескивая золотой серьгой (now, in fact it's a gas), беднягу можно добить позже, он выронил оружие, из-под прижатой к голове ладони хлещет кровь, Петро выхватывает пистолеты, курки давно взведены, звуки выстрелов сливаются, по ступенькам катятся двое запорожцев, выскочившие за ними уже прицелились, Петро жестом жонглёра перебрасывает пистолеты, хватая рукоятки готовых к бою, привязанных стволами к разрядившимся, одновременно звучат уже три выстрела, падают, перевалившись через бордюр галереи, головорезы Гвинтовки, но и Петро валится на пол, впрочем, тут же вскакивает и взбегает по лестнице- образок, освящённый в Киево-Печерской Лавре, погнулся, но отразил пулю, -и он переходит из комнаты в комнату, стреляет, колет, рубит, режет, пока не добирается до трясущегося Вуяхевича, от которого узнаёт, что Кирило Тур со страшным черногорцем увезли Лесю, и уходит, не потрудившись прикончить негодного писаря, то ли из сострадания к человеку, превратившемуся из мерзавца в скулящее животное, охваченное тупой жаждой жизни, то ли просто забыв в своём горе о его существовании.
Вчера я пересмотрел фильм Тарантино и убедился, что одна из главных причин, по которым мне так понравился «Джанго Освобождённый», состоит в том, что в нескольких сценах я увидел, с поправкой на смену исторической эпохи, реализацию этой юношеской фантазии. |
26.01.2013, 12:49 | #114 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Doerty, у меня последним временем регулярно возникает мысль, что на козацкой основе можно было бы неплохие приключенческие фильмы в духе Куросавы\вестернов делать. Чем не сюжет: козак исполосованный шрамами, на вороном коне въезжает в захудалую деревушку в степи\на берегу реки ( или что его, всего в грязи и крови находит старый жид хозяин трактира и выкармливает ), которую терроризируют с одной стороны в край офигевшие степные разбойники-козаки, а с другой - обленившийся жестокий польский\турецкий ( опционально ) наместник.
Жаль, что фильмы такие не популярны нынче. Единственное, что глубокая ненависть к власти может заставить людей на него пойти. Но на счет литературы вообще, так по мне Довбуш так и просится под современную интерпретацию\экранизацию. Добавлено через 3 минуты Самое забавное, что при полном отсутствии своих "вестернов" но пост-вестерн "Мамай" у нас появился. Такой себе местный "Крот". |
26.01.2013, 13:21 | #115 | |
Слизень-мафиози
Репутация: 1839
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Цитата:
|
|
26.01.2013, 14:07 | #116 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
Та можно, я даже думаю, что человек прошаренный в тогдашних реалиях не особо нужен для сценария. Та и главное, что канва-то уже готова.
Добавлено через 23 минуты Я даже себе первую сцену представляю: в кадре крутой берег какой-то речушки, кругом туман, по скользким деревянным ступеням спускается старый еврей в потрепанной, но чистой одежде, в руках у него ведра. Уже ступая по земле, он поскальзывается и падает на колено, поднимается, подходит к реке и начинает набирать воду. Все это время камера медленно приближается к нему, так чтобы в момент, когда еврей будет присев набирать воду, большую часть кадра занимало ведро. Еврей зачерпывает и камера вместе с ведром движется справа на лево, против течения воды. Камера немного отдаляется и видно, как из тумана, по середине реки, плывет нечто белое, по мере его приближения становится понятно, что это человек. Камера переносится на него, примерно так, как на картине "Офелия" Милле, но угол чуть острее. Человек в одной длинной рубашке, рубашка в численных порезах, видна кровь, на груди у него видно крестик, мешочек с табаком и маленькую трубку. Растрепанный чуб и кончики усов находятся в воде, глаза закрыты, рот приоткрыт. Камера идет по течению вместе с плывущим, пока не доходят к еврею, который бережно вытаскивает тело из воды. Добавлено через 9 минут Всю сцену сопровождать будут легкие переборы на бандуре нотки скрипки. И я хочу чтобы по фильму главгерой был не менее крут, чем: |
26.01.2013, 14:33 | #119 |
Слизень-мафиози
Репутация: 1839
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
ну надо, думаю, совместить спагетти, семь самураев, хорошего-плохого-злого, мамая (некоторые моменты должны быть мега-атмосферными и укуренными) с определенной долей исторических реалий. время действия - за несколько лет до Восстания Хмельницкого)
|
26.01.2013, 14:48 | #120 |
i'm a scatman!
Репутация: 1462
|
Re: Джанго освобождённый / Django Unchained (2012)
bettelheise, или наоборот после, когда в регионе полная разруха и безвластие. Точность нужна в деталях: одежда, интерьер, оружие. А то могла ли быть такая ситуация, вели ли себя так люди - это не столь важно.
|
Похожие темы | ||||
Тема | Автор | Раздел | Ответов | Последнее сообщение |
Django Reinhardt | wanchope | Jazz/Blues | 47 | 04.04.2013 14:17 |
Сукияки-вестерн: Джанго / Sukiyaki Western Django (2007) | Zimbabva | Movies | 43 | 27.01.2013 13:08 |
Colaars & Crocodiles in Tights - фестиваль I Love Kiev 2012 (23/06/2012) | Jen'OK | Events Archive | 2 | 23.06.2012 14:29 |
METALFEST OPEN AIR 2012 (01-03.06.2012 Jaworzno, Poland) | powermusic | Events Archive | 3 | 15.04.2012 16:30 |
Джанго & "SYMFOMANIA". Клуб "Чеширский кот", Киев [14.02.09] | Symfomania | Events Archive | 2 | 09.02.2009 17:44 |
|
|
Текущее время: 06:27. Часовой пояс GMT +3.
|
|||