Маргинальная музыка (англ. outsider music) — термин, употребляющийся по отношению к музыке, исполняющейся самоучками, социальными маргиналами и аутсайдерами, отстоящими в стороне от музыкальной индустрии и игнорирующими принятые в музыке стандарты (от отсутствия профессиональной подготовки или нежелания следовать общепринятым правилам), разновидность маргинального искусства. Исполнители маргинальной музыки редко добиваются общественного признания; тем не менее, некоторые из них вольно или невольно приобрели определенную известность — таковы, например, вокалистка Флоренс Фостер Дженкинс, The Shaggs, «открытая» Фрэнком Заппой девичья группа из США, выпустившая в 1969 г. альбом, состоявший из нестройно сыгранных, бесструктурных, лишенных нормальных мелодий и ритмов песен, страдающий маниакально-депрессивным психозом lo-fi-музыкант Дэниэл Джонстон и т.д. Некоторые причисляют к «маргинальной музыке» и работы таких вполне профессиональных исполнителей, как Captain Beefheart и The Residents, объясняя это «нестандартностью» и «маргинальностью» музыкального материала.
Пропоную до обговорення таку-от дуже цікаву, на мій погляд, музичну нішу. Виконавці, які в силу різних факторів видають вкрай своєрідний мистецький продукт, причому ставлення безпосередньо авторів та слухачів до такої творчості різниться. Причини або ж у стані психічного здоров'я артистів, або ж у їх наївності, що якраз і проявляється у неспівмірності реального вміння співати та грати на музичних інструментах із авторським поглядом на ці речі, а можливо діло насправді в тому, що більшості людей просто не дано їх зрозуміти. В будь-якому разі музика аутсайдерів завжди дуже індивідуальна і неповторна. Варто також розділяти творчість аутсайдерів та експериментальну музику або ж низькопробну естраду, яка заполоняє теле- та радіоефіри, хоча іноді межу провести досить складно та й просто неможливо, оскільки якогось однозначного підходу тут бути не може. Я намагаюся орієнтуватися за наступними критеріями: аутсайдери не є зумисне "поганими" виконавцями, вони ж навпаки прагнуть все робити максимально віддано і якнайкраще, на їх думку, тобто самі аутсайдери не вважають себе аутсайдерами, або ж просто не задумуються про це, вони не накручують собі поганий звук і не роблять щось свідомо неякісно. Тому блек-метал, наприклад, не слід відносити до музики аутсайдерів, хоча спільні риси звісно можна знайти (одразу згадалися Lucifugum та "Чорні легіони"). Так само я б не відніс сюди, приміром, оркестр Гевіна Брайерса Portsmouth Sinfonia, оскільки композитор і учасники колективу йшли на експеримент свідомо, хоч і намагалися грати якомога краще при абсолютному невмінні. З іншого боку є ціла когорта дуже ексцентричних виконавців, які певно, мали (або мають) психічні проблеми і вирізняються девіантною поведінкою, але музика в них високоякісна в конвенційному розумінні (впишу сюди Бакетхеда, Тайні Тіма, Клауса Номі). Отже, аутсайдер чудить нецілеспрямовано, може мати проблеми психічного характеру, є самобутньою творчою одиницею, намагається все робити якнайкраще. А в хороших артистах ще й горить творчий вогонь всередині (тут особливо суб'єктивна категорія ).
Словом, діліться цікавими знахідками, це можуть бути навіть якісь одиничні відео з демонстрацією непересічного аутсайдерського таланту. Необов'язково згадувати лише загальновідомих великих артистів.
Ось перелік наявних тем на форумі по сабжу (можна і варто доповнити, список дискусійний):
Спочатку збирався також скласти список ексцентричних виконавців, так чи інакше дотичних до музики аутсайдерів, але він, по-перше, вийде досить великий, а по-друге, вкрай суб'єктивний. Якщо комусь потрібно буде, то зроблю. А поки трохи класики для затравки:
Настоящее имя Танжелы Триколи - Анжела Мэссон, и она очень и очень неординарная дама. По обложке единственного ее альбома, выпущенного в 1982 году, можно догадаться о том, что она имеет отношение к авиации. И самое что ни на есть прямое - она первая женщина, получившая право пилотировать Боинг-747. Помимо этого, она является президентом американской ассоциации женщин-пилотов, имеет две магистерские и докторскую степень, пишет картины и увлекается теорией относительности. Увы, на вокальных данных все эти потрясающие достижения не отражаются никак.
Африканский континент до сих пор остаётся очень малоизвестным в музыкальном плане рядовому слушателю. Вот сколько вы сможете называть африканских групп? В лучшем случае одну или две, редкий ценитель вспомнит больше. Чтобы как-то исправить это недоразумение, исследователь Кристофер Киркли основал лейбл Sahel Sounds, который освещает музыкальную сцену региона Сахель - области южнее Сахары, в которую входят Нигерия, Нигер, Мали, Мавритания, Алжир, Сенегал и другие страны.
Музыка с сахарских мобильных - один из первых релизов лейбла, на нём представлена довольно необычная по своему замыслу компиляция. Дело в том, что в Африке до сих пор не так много персональных компьютеров, поэтому основным мультимедийным устройством остаются мобильные. На них люди держат свою медиатеку, с них слушают музыку через встроенные динамики, обмениваются с друзьями файлами через блютус. При этом музыка часто представляет собой не модный поп из чатов айтюнса, а песни "местного производства" - часто это просто любительские композиции, записанные дома с помощью простейших программ. Так вот Киркли пришла в голову мысль собрать такие композиции, что он и сделал, выбрав самые достойные из них. В компиляцию попали исполнители из Нигера, Мали, Нигерии, Алжира, Марокко и Кот'д'Ивуара. При всей своей простоте и незамысловатости композиции пленяют каким-то собственным непередаваемым колоритом и самобытностью.
05.03.2015, 22:19
).
Похожие темы
