Abraham Burton & Eric McPherson Quartet

[valmakar]

Abraham Burton & Eric McPherson Quartet
Нью-Йорк, США

Абрахам Бартон (Abraham Burton) - тенор-саксофон
Ерік Макферсон (Eric McPherson) - ударні
Девід Браянт (David Bryant) - фортепіано
Дезрон Даґлас (Dezron Douglas) - бас

Замість біографії:

Квартет Абрахама Бартона й Еріка Макферсона - це четверо музикантів із Нью-Йорка. Звісно, як і будь-який джазовий колектив, він часто змінюється, доповнюється новими учасниками, переформатовується. У сучасному складі було записано два альбоми - Continuum (2008) і Future (2009). Альбоми Cause and Effect (1998) і Drifting Inward (2000) були записані з японським басистом Йосуке Іноуе та піаністом Джеймсом Хертом. Основою є давня музична дружба Бартона й Макферсона - вони грають разом уже 15 років, а це не так уже й часто трапляється.

Абрахам Бартон походить із Белізу, і є однією з важливих фігур сучасної нью-йоркської сцени. Починав кар'єру, як учасник колективу Taylor's Wailers ударника Арта Тейлора у 1992 році. В 1994 Бартон збирає власний колектив, записує альбоми, грає на фестивалях. Так він отримує репутацію професійного музиканта зі своїм власним баченням музики. Грав із такими музикантами, як Вінтон Марсаліс, Мілт Джексон, Джеймс Картер, Кенні Баррон, та багатьма іншими.

Ерік Макферсон виріс у Нью-Йорку в середовищі музикантів. Його хрещений батько - відомий джазовий басист Річард Девіс - дав хлопчику ім'я на честь Еріка Долфі. Мати Макферсона, видатна джазова хореографістка, брала його на репетиції ще у віці трьох місяців, де Ерік бував серед таких ударників, як Макс Роуч, Майкл Карвін, Чарльз Моффет і Фредді Вейтс. Вже у три роки він сказав іншому другові сім'ї, Елвіну Джонсу, що точно буде ударником. У 12 років почав грати з Абрахамом Бартоном на заїздах проти апартеїду, скоро до них приєднався Нашіт Вейтс - іще один відомий нині ударник. Отримав вищу музичну освіту, грав із такими зірками, як Фароа Сандерс, Джекі Маклін, Річард Девіс, Авішай Коен.

Девід Браянт - піаніст, мультиінструметаліст, композитор. Народився у сім'ї музикантів у 1983 році. Почав грати у 4 роки, проявляв свій талант із самого початку. У 2005 році отримав вищу музичну освіту за класом джазу. Лауреат багатьох конкурсів, учасник різнопланових колективів.

Дезрон Даґлас - басист, почав грати у 9 років, у 12 приєднався до колективу свого батька, який виконував ґоспел. Його дядьком був ударник Волтер Болден - словом, із самого дитинства Дезрон був приречений на спілкування з талановитими музикантами. У 17 років познайомився з Джекі Макліном, і почав відвідувати його навчальні курси. Після їх закінчення грав із такими відомими виконавцями, як Фароа Сандерс, Бренфорд Марсаліс, Майкл Карвін та багатьма іншими.​

Фото квартету

Дискографії учасників:

Спойлер

Оскільки колектив не має жорсткого постійного складу, в кожного з учасників є своя дискографія. На жаль, в мережі важко знайти повні, тому надаю те, що сам знайшов:

Абрахам Бартон
Ерік Макферсон
Девід Браянт
Дезрон Даґлас

Альбоми:

Abraham Burton & Eric McPherson Quartet - Cause and Effect (1998)

To view the content, you need to Sign In or Register.

Abraham Burton - Yosuke Inoue Quartet - Drifting Inward (2000)

Abraham Burton & Eric McPherson Quartet - Future (2009)

To view the content, you need to Sign In or Register.

Відео:

Спойлер

Відео за участю Бартона і Макферсона:

Враження від побаченого наживо:

Спойлер

Наймолодший з усіх - Браянт, йому всього 28 років, але за технікою гри і композицією (перша зіграна тема належала йому) він уже цілком сформований і самобутній музикант. Дещо, правда, грав роль "крутого хлопця" - постійно хмурив лоба і дивився скоса на публіку. Але місцями, видно, забувався - і під час імпровізацій басу чи ударних починав усміхатися. Також запам'ятався тим, що проспівував губами кожне своє соло - виглядало дещо кумедно, але й водночас додавало драйву.
На противагу йому, найстарший з музикантів - Дезрон Даґлас (42 роки) справляв враження великого добряка (Бартон його так і представив: "Чудовий музикант, і дуже приємна людина, якщо познайомитися ближче"). Він виконував свою роль у ансамблі дуже чітко - грав динамічно, блюзово. Підтримував усю мелодію, як справжній фундамент.
Сам Абрахам Бартон виявився прекрасним солістом і лідером. Коли потрібно - відступав убік, давав знак - коли вступати під час соло на ударних, грав енергійно, а в баладах - ніжно. Кілька разів повторив "Спасиииба!", а також похвалився іншою вивченою фразою - "Пожааалюста!" - його веселили ці незвичні слова. А коли вийшла на сцену дівчина-перекладачка - запитав із широкою доброю усмішкою в зали: "Isn't she lovely?" (хоча й зала переважно з ним не погоджувалася через невисоку якість перекладів).
Але справжнім героєм вечора став ударник Ерік Макферсон. Вони з Бартоном грають уже 10 років, переходячи з колективу в колектив. Це дається взнаки - музиканти розуміють одне одного з півслова, що можна бачити на відео нижче. Соло Макферсона буквально задали багато в чому настрій концерту. Вони тривали по кілька хвилин підряд, і переходили у овації, втім, не завжди на цьому закінчуючись. Складалося враження, ніби він сам себе розпалив - і просто не може зупинитися, навіть зі вступом інших музикантів.

Було виконано 6 композицій за півтори години - хард-боп, балади, одна тема навіть була близька до швидкого класичного бібопу. Справжній блюзовий джаз із Нью-Йорка. Я отримав саме те, чого хотів.

П.С. І щодо короткого інтерв'ю перед виступом. Говорили Бартон і МакФерсон. Причому говорили просто і невимушено, як цілком звичайні Нью-Йоркські негри (звісно, наскільки я можу про це судити), але це не заважало фестивальній перекладачці вкладати у їх вуста патетичні слова й обороти.​

П.С. на рутрекері є також концерт 2008 року Абрахам Бартон + Ерік Макферсон + Нашіт Вейтс із нью-йоркського фестивалю. Фрі-джаз із двома ударниками і саксом.
П.П.С. дуже цікавий допис про колектив: blogspot
​

 

[Wayfarer]

re: Abraham Burton & Eric McPherson Quartet

Открыл для себя интересных музыкантов. Спасибо за раздачу.