Bachman–Turner Overdrive

tenebræferis · 12.06.16

Bachman–Turner Overdrive

C. Fred Turner - lead vocals, bass, rhythm guitar (1973-1979, 1983-1986, 1988-2005, 2009–present)
Randy Bachman - lead vocals, lead guitar (1973-1977, 1983-1986, 1988-1991, 2009–present)
Mick Dalla-Vee - guitar, keyboards, backing vocals (2009–present)
Marc LaFrance - drums, backing vocals (2009–present)
Brent Howard - guitar, backing vocals (2009–present)

Robbie Bachman - drums, percussion, backing vocals (1973-1979, 1988-2005)
Tim Bachman - rhythm guitar, backing vocals (1973-1974, 1983-1986)
Blair Thornton - guitar, backing vocals (1974-1979, 1988-2005)
Jim Clench - bass, backing vocals (1977-1979; died 2010)
Garry Peterson - drums, backing vocals (1983-1986)
Billy Chapman - keyboards (1983-1986)
Randy Murray - guitar, lead and backing vocals (1991-2005)

Bachman-Turner Overdrive (BTO) — канадський супергурт, утворений 1972 року у місті Вінніпег. До першого складу гурту ввійшли вінніпежці: Ренді Бахмен — вокал, гітара;
Тім Бахмен — гітара, вокал; Роб Бахмен — ударні; та Фред Тернер — бас, вокал.Ініціатором створення цієї формації був колишній учасник популярного канадського рок-гурту The Guess Who — Ренді Бахмен.

Залишивши The Guess Who, Бахмен записав сольну платівку «Ахе» і збирався співпрацювати з Кітом Емерсоном, однак незадовільний стан здоров'я цьому зашкодив. На сцену музикант повернувся разом з гуртом Brave Belt, у якому також грали його брат Роб, Фред Тернер та Чед Аллан. Brave Belt у період 1971—72 років записав два альбоми для фірми «Reprise» , після чого Аллана замінив Тім Бахмен.

Музиканти змінили назву на Bachman—Turner Overdrive і 1973 року, уклавши угоду з фірмою «Mercury», випустили альбом, який приніс їм помірковану популярність у США та Канаді. 1974 року Тіма Бахмена замінив Блер Торнтон. Переломним у кар'єрі Bachman—Turner Overdrive стало велике американське турне та платівка «Bachman — Turner Overdrive II», яка опинилась на четвертій позиції американського чарту, а сингл «Takin' Care Of Business» з цієї платівки піднявся до дванадцятого місця.

Третій лонгплей «Not Fragile», що з'явився влітку 1974 року, відразу злетів на вершину чарту у США, а виконаний характерним вокалом Ренді Бахмена твір «You Ain't Seen Nothing Yet» зайняв другу позицію у Британії. Однак платівка «Four Wheal Drive» 1975 року виявилась останньою роботою гурту, що потрапила у бестселерівську десятку, попри те, що Bachman — Turner Overdrive регулярно записувала альбоми та сингли майже до кінця сімдесятих.

1977 року колег залишив Ренді Бахмен і утворив новий гурт Ironhorse, а на черговому альбомі «Freeways» дебютував Джим Кленч — вокал, бас. Наступного року гурт скоротив назву до В.Т.О., однак це не допомогло відновити популярність і 1979 року В.Т.О. завершив свою діяльність.

1983 року гурт у складі: Ренді Бахмен, Тім Бахмен, Фред Тернер та Гері Пітерсон — ударні повернувся на сцену. Однак записаний для фірми «Columbia» альбом «В.Т.О.» не мав великого резонансу. Гурт виступав ще на початку дев'яностих, однак у цей період, не враховуючи компіляції, не з'явилось нових альбомів.

Все ж таки наважився заповнити цю білу пляму в архіві Неформату, створивши тему про БТО. Легенда як-не-як. Для початку залив перші найкращі і найкачовіші їхні альбоми. Пізніше, можливо, додам і решту.

1973 Bachman–Turner Overdrive