Сверхчеловек
digipack
Італійська група. Спочатку складалася з 2 учасників і на перших двох релізах грала, як я десь чув, блек метал з драм-машиною. Потім вони підписалися з італійським лейблом, що належить Earache Records. З таким клеймом вийшли наступні релізи групи, які можна охарактеризувати як експериментальний/джаз-метал/пост-метал. Для цього було запрошено ще кількох учасників, більшість з яких згодом було послано куди подалі, бо група захотіла робити щось ще більш експериментальне.
Звук різкий, кутастий - власне як і належить подібній єбанутій музиці, основаній на джазі. Середні, швидкі, повільні темпи часто різко і непередбачувано (ці епітети взагалі, як ніщо інше, влучно характеризують цю групу) замінюють одне одного. Повільні уривки - здебільшого являють собою джазові вставки, часто з саксофоном. Також тут різко і непередбачувано вставляються електронні ефекти. Хочу виділити чистий вокал на альбомі 2003ого року. У чувака приємний голос. Ймовірно, що тут присутня певна доля блек-металу, адже часто до даної групи вішають зокрема і ярлик "блецк метал", чого я не можу ні підвердити, ні спростувати, бо в блек-металі ніхуя не шарю.
Маю альбоми 2003-ого і 2005-ого (якщо комусь треба - пишіть, куди залити). До речі, останній альбом (ремікси) має бути презентований сьогодні, з чим я, користуючись нагодою, і вітаю цих шановних макаронників. Гарну справу робите.
Склад:
Нинішні учасники:
Luciano George Lorusso (2003 - ) - вокал
Davide Tiso (1998 - ) - гітара, клавіші, вокал
Sergio Ponti (2006 -) - барабани
Колишні учасники:
Fabio Fecchio (2003 - 2007) - бас
Riccardo Pasini (2005) - клавіши
Davide Piovesan (2003 - 2005) - барабани
Davide Tolomei (2003 - 2004) - вокал
Giuliano Mogicato (1998 - 2001) - гітара, бас, вокал
Дискографія:
Phormula (2000)
Rephormula (2001)
The Painter's Palette (2003)
Pain Necessary to Know (2005)
Through My Dog's Eyes (2009)
Посилання:
MySpace
Сайт
- Опис
- avant-garde/progressive/post-black metal/jazz - Italy
- Країна
- Італія
Останнє редагування модератором:
Ephel Duath
Всетаки даже на блэкстеров снисходит озарение, и они решают начать играть другую, хорошую музыку
. Очень интересное сочетание, джаза с кучей тяжелых стилей, потрясная музыка. Если на Формуле еще есть блэк, впрочем как и металл вообще то дальше он встречаеться очень мало. Скорее можно их стиль определить как джазкор/пост-металл или или хз еще как
. Сатирикон особо никогда не нравился, ни во времена трушного рубилова, ни во времена экспериментов, да и тогда , честно говоря они не сильно уходили от чисто блэкового звучания. Мэйхем кончно выпустили ГДОВ - лучшую свою работу, но к сожалению снова вернулись к старой бодяге. Моргул - не слышал. Свежие релизы Табуреток - тоже. Инслэйвиды конечно всегда делали отличную музыку
, как я мог про них забыть. Эмпероры с Торнсами очень неплохи, кстати последние альбомы Эмперора чем то схожи с Торнсовскими работами. Хотелось бы еще добавить в этот список итальянцев Aborym и норвежцев Arcturus, Peccatum (семейный проектик Исанна), и Red Harvest.
- очень хорошая группа!
по металлу там только Формула и Опера, самое место им здесь