God

avant-garde/industrial, UK

Marlo Stanfield

vinyl 7"
Повідомлення
3 336
Реєстрація
01.10.09

Репутація
7 616

God

c380f46ce4e18a95ab74026c1cda3137.jpg


​
God був сформований в 1987 році Кевіном Мартіном (vocals, sax) разом з Шоном Роганом (guitars). Джастін Броадрік спродюсував їхній перший реліз 1990 року (Breach Birth), приєднавшись до колективу в ролі музиканта через рік під час запису альбому Loco, замінивши Рогана. Таким чином було сформовано перший спільний проект Джастіна та Кевіна.
Група діяла лише впродовж першої половини 90-х, а склад учасників змінювався з кожним наступним релізом. Наприкінці творчої діяльності гурту перелік учасників колективу виглядав, як all-star team, адже разом з Мартіном та Броадріком також співпрацювали Tim Hodkinson, Russel Smith, Tom Prentice, John Edwards, Dave Cochrane, Gary Jeff, Scott Kiehl and Lou Ciccotelli та Alex Buess. На кількох треках з альбому Possession можна чути шалений сакс самого Джона Зорна.
Свій творчий шлях God припинив в 1995 році після випуску альбому дабових реміксів Appeal To Human Greed.
Натисніть, щоб розгорнути...


Дискографія:

Albums:

1992 - Possession (320 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.

1994 - The Anatomy of Addiction (320 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.

EPs:

1990 - Breach Birth (Deluxe Edition including split with Terminal Cheesecake) (320 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.

1995 - Appeal to Human Greed (320 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.

Live:

1991 - Loco (192 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.

1993 - Consumed (320 kb/s)
To view the content, you need to Sign In or Register.


Продовжую створювати теми, не потрібні нікому, окрім автора :stupid: Якщо висловлюватися дуже спрощено, то God - така собі шизо-версія Годфлешу. Авангардність тут здебільшого твориться за рахунок великої кількості саксів.
І ще: існує крамольна версія, за якою Гад - кращий проект Броадріка. Взагалі :happy:
 
Опис
avant-garde/industrial, UK
Країна
Велика Британія
Останнє редагування:
дабы развенчать бенефис автора отмечусь:
при прослушивании данной группы возникли крайне негативные ощущения.Моё мнение:сабж исключительно для фанатов Дж.Б и косвенного отношения к гадфлэш, к коим не питаю каких либо предубеждений, но сабж - риальне творческая ошибка.
 
Bongzilla, а що саме слухав? просто, як мені здається, прохавати можна, тільки почавши з Possession чи The Anatomy of Addiction.
 
Анатоми оф Эддикшн - один из лучших альбомов, выпущенных проектами, в которых участвовал Бродрик.

Добавлено через 5 минут
Twilight_Is_My_Robe, забабахай тему про Транзишнл, крутые ведь, а (даже) ты игнорируешь %)
 
rage, визнаю, тобі вдалося похитнути моє реноме JKB-дрочера:stupid: Transitional не слухав і до цього навіть назву не чув)

Добавлено через 26 минут
А не міг би ти завантажити сюди щось із Transitional? а то глянув інфу - цікаво стало)
 
Проект чувака, который тусил с Бродриками-Мартинами в Гад, по звучанию - Файнал-Джизу-Годфлеш, этим интересен %) Матчасть.
 
Перезаливав тут втрачені посилання і заодно переслухав музику групи. Мені й раніше вона неабияк подобалася, але за шість років додалося меломанського досвіду, і проект викликає навіть більший інтерес в силу певних факторів і дарує не менш яскраві емоції, ніж тоді. Зрозуміло, що абсолютна більшість людей слухають God на хвилі інтересу до проектів Джастіна Бродріка і саме тому група навіть попри те, що головний керманич в ній Кевін Мартін, сприймається, як Godflesh, що звернув з доріжки індустріального металу в дебрі авангардного джазу. Словом, виглядає як елемент комплементарного набору до музики ВІА "Божественна плоть".

Але треба відмітити і не менш значимий вплив на становлення концепції колективу з боку фрі-джазу/імпрову. Так, серед музикантів, задіяних в проекті, були, приміром, Едді Прево із АММ та контрабасист Джон Едвардс, відомий по роботі з Еваном Паркером та Джоном Батчером. Тобто God також значною мірою породження авангардно-джазової сцени, а не просто фріканутий Godflesh. Яскраво це проявляється в живих альбомах групи: "Loco" та особливо "Consumed". Останній для мене є, певно, одним з кращих фрі-джазових (чи принаймні близьких до фрі-джазу) записів з того, що доводилося чути. В номерних альбомах від джазу-то по суті тільки наявність атональних саксофонів, тоді як на лайвах металічна ритм-секція плавиться в хаосі авангарду, але навіть в такому стані продовжує залишатися опорою для фрі-джазового безумства, від того це саме безумство набуває геть загрожуючих форм і не залишає відчуття безпечності (а від того занудства), як у багатьох класиків фрі-джазу.

А ще у групи хороша назва, під стать музиці.

 
студийные альбомы вполне интересны\доставляющи и содержат довольно крутые фишки, отразившиеся в других проектах участников сабжа по отдельности, а вот живые релизы излишне тяжелы своей затянутостью и излишним уходом в дебри импровизухи, что в принципе не всем органично удаётся. порой кажется, что кроме самозабвенно дудящего Мартина все выпадают из потока и снова пытаются в него запрыгнуть, в то время как он продолжает по-ламонтеянговски шпарить свой псевдо-минималистичный бесконечный пассаж. собственно и как слушатель ты в какой-то момент начинаешь скучать, фонограмма уходит в фон, затем снова всплывает в моментах насыщения, затем снова откатывается, затем ты уже проверяешь, сколько это уныние ещё продлится, а когда оказывается, что 10 минут, ты включаешь следующий трек.. :stupid: лично у меня такой алгоритм повторился многократно с лайвами, в отличие от лаконичных студийников :dontknow:
 
Студійні альбоми - балдьож. Лайиви - рідкісна кислота.
Загалом - дуже сподобалось.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху