Kink Gong

[Marlo Stanfield]

Kink Gong

​

Laurent Jeanneau - француз, що живе у Китаї, і є спеціалістом в області польових записів. Він багато часу присвятив дослідницькій роботі в Азії, практикуючи техніку етнічних польових записів, які видає на власному лейблі "Kink Gong Recs", а також на "Sublime Frequencies". Лорен проживає в місті Далі, звідки подорожує у різні регіони Китаю та сусідніх країн (і не тільки) з метою записати трайбові звуки, що характеризують життя нечисленних етнічних меншин. Таким чином, серія релізів "Kink Gong" знайомить нас із настроями та звуковим середовищем в різних куточках планети. Окрім випуску власне автентичних етнічних польових записів, Лорен іноді вдається й до експериментів над записаним матеріалом.

Фрагмент дискографії:

2010 - Uyghur Trio (192 kbps)

To view the content, you need to Sign In or Register.

2010 - Bai Ceremonies in China (192 kbps)

To view the content, you need to Sign In or Register.

2010 - Datoga in Tanzania (192 kbps)

To view the content, you need to Sign In or Register.

30 альбомів можна послухати на Яндекс.музиці >>>

Згадували про проект в темі "Музыка народов мира", але видалося мені, що кошерніше мати б для нього окрему тему. "Kink Gong" - серія записів автентичної етніки з різних куточків земного шару, однак більшість з них - з Китаю, Лаосу та Камбоджі. Зроблена французом, що проживає в Китаї. Як на мене, то ці записи варто сприймати не лише з точки зору власне музичного матеріалу, який на них міститься. "Kink Gong" - це такий собі культурологічний екскурс в побут нечисленних етнічних груп, якими мало хто цікавився до цього. Ось і головний інтерес. Екзотика в чистому вигляді. Слухати не завжди легко, матеріал часто відштовхує цією-от автентичністю, яка йде рука об руку із одноманітністю і кустарністю. Трапляються і просто записи певних типів середовища, без "музичної" складової взагалі: обривки розмов, звуки кроків, шум транспорту. Як би там не було, а знайомитися із релізами мені особисто досить цікаво, хоч більшість з них переслуховувати навряд чи буду. Залив три альбоми, які мені видалися найбільш милозвучними із маси прослуханого матеріалу.

 

[merzbird]

Слушал несколько работ и понял такую вещь, что это такой музыкальный материал, который, видимо, не должен отрываться от своей естественной среды без потерь того, какие чувства он должен вызывать. Было интересно слушать разве что из исследовательского любопытства.

 

[Marlo Stanfield]

Слушал несколько работ и понял такую вещь, что это такой музыкальный материал, который, видимо, не должен отрываться от своей естественной среды без потерь того, какие чувства он должен вызывать.

Так, щось таке й мав на увазі, коли казав, що тут не тільки музика важлива, а й культурологічний аспект як такий.

Было интересно слушать разве что из исследовательского любопытства.

Більша половина тієї музики, що я слухаю - якраз і є чисто дослідницький інтерес. Якби не це, так би й досі ганяв лише який-небудь гіпотетичний Tool або Slayer.

 

[valmakar]

"Kink Gong" - це такий собі культурологічний екскурс в побут нечисленних етнічних груп, якими мало хто цікавився до цього. Ось і головний інтерес. Екзотика в чистому вигляді.

Мені, як любителю і знавцю автентичного фольклору міцно розірвало пердак. Перше речення нагадало анекдот про Рабиновича і мільйон, виграний у лотерею. Та й від усього іншого тхне таким страшним європоцентризмом, що рука так і тягнеться до сонця.
На тлі цього дуже промовистим є нуль уваги до професйних записів середньоазійських майстрів музики, яку я кидав: тяга до екзотики є чимось схожим до походу в зоопарк. Ти знайомишся з незвичними речами, але дистанціюєшся кліткою, щоб відчувати себе вищим.

Особсито мені якщо проект чимось і цікавий - так це грою зі звуковим середовищем. Та й то, набір засобів я почув досить бідний.

Добавлено в 00:06 / Предыдущее сообщение было написано в 00:03

До речі, якщо цікавить уйгурський дутар, то перш за все рекомендую ознайомитися з Абдурехімом Хеїтом.

 

[Marlo Stanfield]

Ого, нічого собі розгромна критика, такого точно не чекав Що ж, давай спробуємо розібратися. Чесно кажучи, я не почуваю себе впевнено на територіях народної музики Азії та Африки, та що там, я про неї взагалі майже нічого не знаю. Але бажання ознайомитися і розібратися присутнє. І от наштовхнувся я на такий проект. А що, хороша нагода закласти такий собі фундамент, оскільки кожен запис містить музику різних регіонів і фіксує різні культурні особливості.

Стосовно зоопарку, європоцентризму і тому подібного. Хотілося одразу тобі різко заперечити, що нічого подібного не мав на думці навіть і близько, але перечитав свою писанину і бачу, що справді дав деякі підстави для таких слів. Я випустив досить важливий момент, який напряму пов'язаний з народною музикою. Мова про її "душевний" стержень і її архетипічність. Але зробив це я в даному випадку, в принципі, свідомо. Справа ось у чому. Музика ця для мене загалом нова, а тому я хочу чи не хочу, а наштовхуюсь на верхній, "екзотичний" її шар (все ж для мого вуха звучить це все досить незвично, можливо в тебе як кращого знавця, все інакше), а відтак мені складнувато вхопитись за цей от "душевний" стержень. Для більшості місцевих юзерів, впевнений, так само, тому нічого особливо дивного не бачу. Про якесь приниження творців етніки тут не йдеться.

Ну і врешті відреагую на твої претензії по самому проекту. Я думаю, що ти просто не зрозумів його концепт. Автор займається польовими записами. Завдання, яке він перед собою ставить, - зафіксувати певну обстановку в максимально наближених до реального життя умовах. Тому записи робляться з першого дубля і записуються зовсім необов'язково визнані майстри народної музики, набір засобів не є ключовим. Принцип же, навпаки, в тому, щоб уникнути запрограмованості, відшліфованості, штучності. Важлива спонтанність. Тому приклад з майстром уйгурського дутару вбачається мені недоречним в контексті теми. Поза контекстом так, цікаво, ознайомлюсь, спасибі.

І якщо говорити відверто, все ж саме такий формат "польових записів" - найбільш чесний спосіб зафіксувати автентичну етнічну музику. Інша справа, як це все буде звучати і якою буде власне музична цінність.

 

[valmakar]

Вибач, якщо в мене тон був грубим, але мені серйозно бомбануло

Справа ось у чому. Музика ця для мене загалом нова, а тому я хочу чи не хочу, а наштовхуюсь на верхній, "екзотичний" її шар (все ж для мого вуха звучить це все досить незвично, можливо в тебе як кращого знавця, все інакше), а відтак мені складнувато вхопитись за цей от "душевний" стержень. Для більшості місцевих юзерів, впевнений, так само, тому нічого особливо дивного не бачу. Про якесь приниження творців етніки тут не йдеться.

Розумієш, проблема не конкретно в твоїх словах, а в загальній тенденції. Західна людина сприймає все тільки зі свої висоти, боячись спуститися. І для неї все, що не поп і не академічна музика - це фольк. При цьому, скажімо, іранська традиція музики (арабські магами, африканські поліритмічні перкусії, китайська музика, тощо) - це таке саме видатне досягнення музичної думки, як і європейська класика. Але західна людина чує звуки незнайомого інструмента, і зразу класифікує: екзотика. А це такий, несерйозний підхід. Уяви симетричну ситуацію: китаєць слухає Бетховена, і думає: екзотика.
До речі, про досягнення близькосхідного магамату - тут поруч лежить видатний майстер вокалу Ґасимов, заодно раджу на нього звернути увагу. На правах модера

Я думаю, що ти просто не зрозумів його концепт. Автор займається польовими записами. Завдання, яке він перед собою ставить, - зафіксувати певну обстановку в максимально наближених до реального життя умовах. Тому записи робляться з першого дубля і записуються зовсім необов'язково визнані майстри народної музики, набір засобів не є ключовим. Принцип же, навпаки, в тому, щоб уникнути запрограмованості, відшліфованості, штучності. Важлива спонтанність.

Я не знаю, чи ти в курсі, але таких польових записів за останню сотню років накопичилося буквально тони різних носіїв - нот, текстів, воскових валиків, дисків, плівок, не кажучи про цифрові записи. Різної якості запису, різної якості виконання, різної якості композицій. І цей процес триває. Тому цінність конкретного запису без контексту дуже тяжко оцінити. Зазвичай, вони годяться чисто для подальшого опрацювання, й не більше. З іншого боку, добрі польові записи можуть цілком замінити студійний запис того ж матеріалу.

І якщо говорити відверто, все ж саме такий формат "польових записів" - найбільш чесний спосіб зафіксувати автентичну етнічну музику.

Спірно. Мені приємно чути музику, а не посторонні шуми. Інша річ, що це можна подати, як родзинку, але знову-ж-таки, має бути якийсь особливий контекст.

 

[Marlo Stanfield]

Вибач, якщо в мене тон був грубим, але мені серйозно бомбануло

Та нічого, здивувався тільки, що можна так бурхливо відреагувати на слово "екзотика"

Розумієш, проблема не конкретно в твоїх словах, а в загальній тенденції. Західна людина сприймає все тільки зі свої висоти, боячись спуститися. І для неї все, що не поп і не академічна музика - це фольк. При цьому, скажімо, іранська традиція музики (арабські магами, африканські поліритмічні перкусії, китайська музика, тощо) - це таке саме видатне досягнення музичної думки, як і європейська класика. Але західна людина чує звуки незнайомого інструмента, і зразу класифікує: екзотика. А це такий, несерйозний підхід. Уяви симетричну ситуацію: китаєць слухає Бетховена, і думає: екзотика.

А, ну так зрозуміліше, а то ти в першому пості добряче приписав мені усяких химер, ледь не нацистом обізвав)

ЭКЗОТИКА

-и, ж. Предметы и явления, характерные для какой-н. местности и необычные для того, кто их воспринимает.

Словарь Ожегова

Де тут щось про клітки, зоопарки і тому подібні речі?) Проти китайця, який вважає Бетховена екзотикою, нічого не маю, хоча є тут нубовство, згоден)

Я не знаю, чи ти в курсі, але таких польових записів за останню сотню років накопичилося буквально тони різних носіїв - нот, текстів, воскових валиків, дисків, плівок, не кажучи про цифрові записи. Різної якості запису, різної якості виконання, різної якості композицій. І цей процес триває. Тому цінність конкретного запису без контексту дуже тяжко оцінити. Зазвичай, вони годяться чисто для подальшого опрацювання, й не більше. З іншого боку, добрі польові записи можуть цілком замінити студійний запис того ж матеріалу.

Не виключаю можливості існування тонни таких польових записів. Інша справа, що це перша збірка, що трапилася на очі, яка досить добре систематизована і включає значну кількість матеріалу. Якщо знаєш подібні серії, то можеш порадити, з інтересом ознайомлюсь. А контекст у "Kink Gong" переважно досить просто усвідомити. Не знаю, що ти слухав, але можна орієнтуватися навіть по назвах треків: "танець", "похорон", "жінки, що моляться" і тому подібне.

До речі, про досягнення близькосхідного магамату - тут поруч лежить видатний майстер вокалу Ґасимов, заодно раджу на нього звернути увагу. На правах модера

Так, бачив тему і вже протягом певного часу прицінююсь послухати.

Спірно. Мені приємно чути музику, а не посторонні шуми. Інша річ, що це можна подати, як родзинку, але знову-ж-таки, має бути якийсь особливий контекст.

Тут же справа не в тому, що більше подобається. Посторонні шуми якраз і є атрибутом цієї автентичності, як і запис з першого дубля. А в ідеалі і взагалі без відома того, кого записують.

 

[Каспар Хаузер]

Ну, я думал здесь, что-то оживленное, но сразу же не прочитал: слишком много украинского (да-да я тоже имперец-фашист).

valmakar, ты напрасно приводишь имена "хорошей этнической музыки". Ты называешь имена выдающихся музыкантов, виртуозов. Насколько я понимаю, с Kink Gongom другая история. Это музыка на грани между этнической музыкой и полевыми записями: все что есть на записи - птички, шум, ветер, разговоры, музыканты - все равноправные инструменты. Несколько бесчеловечная позиция, быть может, но я именно так концепцию вижу.

И конечно же никакая она не аутентичная. Как не бывают аутентичными птички и ветер, так не бывают аутентичными и люди. Он ведь не просто так не несет свои записи на профильные лейблы. Не хочет помещать их в рамки "этнической музыки".

 

[valmakar]

Посторонні шуми якраз і є атрибутом цієї автентичності, як і запис з першого дубля.

Але тоді ця автентичність не має нічого спільного з поняттям "автентичної музики".

Де тут щось про клітки, зоопарки і тому подібні речі?)

Мені здалося, ці два речення якраз мали такий відтінок:

Ось і головний інтерес. Екзотика в чистому вигляді.

Не виключаю можливості існування тонни таких польових записів. Інша справа, що це перша збірка, що трапилася на очі, яка досить добре систематизована і включає значну кількість матеріалу. Якщо знаєш подібні серії, то можеш порадити, з інтересом ознайомлюсь. А контекст у "Kink Gong" переважно досить просто усвідомити.

До чого я й веду: польові записи - це переважним числом суто утилітарна річ. Слухати їх неспеціалісту рідко є сенс. Наприклад, в бібліотеці Вернадського зберігається найбільша колекція у світі фонографних валиків із записами єврейського (ашкеназького) фольклору. І навіть якщо цей матеріал десь є оцифрований, то жодного задоволення від прослуховування не отримаєш. Але це неймовірно важливий матеріал для музиканітв, які можуть його опрацьвувати.

Ну, я думал здесь, что-то оживленное, но сразу же не прочитал: слишком много украинского (да-да я тоже имперец-фашист).

Гу! (тра-па-пара-па-пам) Гла! (тра-па-пара-па-пам) Ти! (тра-па-пара-па-пам) Но! (тра-па-пара-па-пам)
Гуглатино!

valmakar, ты напрасно приводишь имена "хорошей этнической музыки". Ты называешь имена выдающихся музыкантов, виртуозов. Насколько я понимаю, с Kink Gongom другая история.

Я називаю імена просто в цілях реклами. Бо мене задіває, що пропіарений онанізм має більший резонанс, ніж справді генальні музиканти.

Не хочет помещать их в рамки "этнической музыки".

Я тобі чесно скажу, що в рамках етнічної музики це просто нікому не потрібно. Будь-який студент-філолог (в т.ч. етнограф, фольклорист, етнолог - чомусь у СРСР це все об'єднувалося разом, а зараз у пост-совку так і лишилося) має власноруч зроблені години польових записів. На цьому тлі Kink Gong - приблизно виглядає як ще один доморощений діджей із піратським фрутілупсом. Це такий грандіозний (хоч і дуже локальний) симулякр.

Добавлено в 13:06 / Предыдущее сообщение было написано в 12:50

Я називаю імена просто в цілях реклами. Бо мене задіває, що пропіарений онанізм має більший резонанс, ніж справді генальні музиканти.

А, і ше я Абдурехіма Хеїта навів, бо мене покоробило від фрази:

"Kink Gong" - це такий собі культурологічний екскурс в побут нечисленних етнічних груп, якими мало хто цікавився до цього.

Вона звучить приблизно як "Польща - це північна країна, де холодно, водка і ведмеді" (з реальних відповідей французьких школярів).

 

[Marlo Stanfield]

Мені здалося, ці два речення якраз мали такий відтінок:

У такому разі ось тобі проста задачка - пригадати автора цитати:

Якщо коротко: це називається стереотипне мислення. І, чесно, дуже неприємно, коли людина має негативний стереотип, який до тебе застосовує, незалежно від твоїх особистих дій, чи слів. А особливо - коли ця сама людина закликає інших боротися зі своїми стереотипами й думати власною головою.

Тепер далі.

До чого я й веду: польові записи - це переважним числом суто утилітарна річ. Слухати їх неспеціалісту рідко є сенс. Наприклад, в бібліотеці Вернадського зберігається найбільша колекція у світі фонографних валиків із записами єврейського (ашкеназького) фольклору. І навіть якщо цей матеріал десь є оцифрований, то жодного задоволення від прослуховування не отримаєш. Але це неймовірно важливий матеріал для музиканітв, які можуть його опрацьвувати.

Мені дуже не подобається, що ти вирішуєш за інших. Звідки тобі знати, від чого, приміром, я можу отримати задоволення? Так от я тобі скажу, що ми тут, скоріше за все, серйозно розходимся у сприйнятті такого явища, як шум. Як ти ставишся до нойзу, ембієнту, індастріалу? Сприймаєш як цілком немузичний феномен? Мені, наприклад, із релізів сабжу сподобався запис під назвою "Field Recordings in China" - зафіксовані на мікрофон подорожі автора проекту китайськими ринками, школами, метро і тому подібне. Зрозуміло, що це ніяка не етніка, але цікаво відчути себе в іншому місці протягом аудіосеансу. Якщо на цьому моменті тобі знову захочеться вставити щось про клітки і зоопарки, то я тобі одразу скажу, що не маю нічого проти, якби якийсь китаєць ходив по Києву і робив би те ж саме, а потім ці записи слухали в Азії.

Стосовно бібліотеки Вернадського. Я ж зовсім не про це запитував. Мені цікаві серії релізів, які б виходили на матеріальних звукових носіях і містили записи звукового середовища, етніки whatever з різних куточків світу. Навіщо мені тонни якихось матеріалів, які лежать в архівах бібліотеки?

Я називаю імена просто в цілях реклами. Бо мене задіває, що пропіарений онанізм має більший резонанс, ніж справді геніальні музиканти.

Ти порівнюєш солодке з холодним. Не знаю, чому це тобі досі незрозуміло. Я послухав Гасимова - це прекрасна і дивовижна музика, але як ти знаходиш точки порівняння для таких зовсім різних речей, у мене особисто не дуже вкладається в голові.

Я тобі чесно скажу, що в рамках етнічної музики це просто нікому не потрібно.

Ну тоді можна перекинути тему просто в Азер, якщо ти вважаєш, що вона не на місці. Я не проти.

І ще, щодо співставлення моєї фрази із словами французьких школярів. Я в цьому взагалі не побачив ніякої логіки. Ось мій варіант співставлення:

"Kink Gong" - це такий собі культурологічний екскурс в побут нечисленних етнічних груп, якими мало хто цікавився до цього.

Тріо Маренич - музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою і є маловідомим за межами колишнього Радянського Союзу.

Просто максимально глобальний погляд.

Добавлено в 16:01 / Предыдущее сообщение было написано в 16:00

Гу! (тра-па-пара-па-пам) Гла! (тра-па-пара-па-пам) Ти! (тра-па-пара-па-пам) Но! (тра-па-пара-па-пам)
Гуглатино!

Не по хардкору

 

[valmakar]

У такому разі ось тобі проста задачка - пригадати автора цитати:

Не зрозумів, поясни.

Мені дуже не подобається, що ти вирішуєш за інших. Звідки тобі знати, від чого, приміром, я можу отримати задоволення?

Хм, я хотів підправити своє формулювання, але був зайнятий роботою. Задоволення отримати від фонографних записів дуже важко з простої причини: там надзвичайно низька якість запису (звук нечіткий, переривається).

Стосовно бібліотеки Вернадського. Я ж зовсім не про це запитував. Мені цікаві серії релізів, які б виходили на матеріальних звукових носіях і містили записи звукового середовища, етніки whatever з різних куточків світу. Навіщо мені тонни якихось матеріалів, які лежать в архівах бібліотеки?

Здається, до мене дойшло. Ми говоримо про зовсім різні речі. Я звик до класичного фольклористичного визначення "польових записів", як це розумів, скажімо, Алан Ломакс. Ти ж, очевидно, маєш на увазі скоріше біологічний/ембіентний тип польових записів. Так?

Ти порівнюєш солодке з холодним. Не знаю, чому це тобі досі незрозуміло. Я послухав Гасимова - це прекрасна і дивовижна музика, але як ти знаходиш точки порівняння для таких зовсім різних речей, у мене особисто не дуже вкладається в голові.

Тобто порівнювати Шнітке і сладж теж немає сенсу?

І ще, щодо співставлення моєї фрази із словами французьких школярів. Я в цьому взагалі не побачив ніякої логіки. Ось мій варіант співставлення:

Цитата:
"Kink Gong" - це такий собі культурологічний екскурс в побут нечисленних етнічних груп, якими мало хто цікавився до цього.
Цитата:
Тріо Маренич - музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою і є маловідомим за межами колишнього Радянського Союзу.
Просто максимально глобальний погляд.

Тобто ти мав на увазі "мало хто на неформаті"?

 

[Каспар Хаузер]

Полевые записи в контексте треда - это разновидность музыки, а не метод документирования

 

[valmakar]

Полевые записи в контексте треда - это разновидность музыки, а не метод документирования

Ясно, дякую. Правда, все одно це мені здається чи то піжонством, чи то шарлатанством. В будь-якому разі, серйозно сприймати це за музику я не можу.

Добавлено в 18:43 / Предыдущее сообщение было написано в 18:41

Під "цим" я мав на увазі не взагалі підхід, а конкретно Kink Gong.

 

[Marlo Stanfield]

Не зрозумів, поясни.

>>>

Хм, я хотів підправити своє формулювання, але був зайнятий роботою. Задоволення отримати від фонографних записів дуже важко з простої причини: там надзвичайно низька якість запису (звук нечіткий, переривається).

Здається, до мене дойшло. Ми говоримо про зовсім різні речі. Я звик до класичного фольклористичного визначення "польових записів", як це розумів, скажімо, Алан Ломакс. Ти ж, очевидно, маєш на увазі скоріше біологічний/ембіентний тип польових записів. Так?

Не знаю, яке визначення давав Алан Ломакс, але я мав на увазі польові записи в тому розумінні і значенні, як їх використовують в ембієнті/дарк ембієнті. Можна сказати, що в біологічному плані, так. Ось можеш глянути таку тему для прикладу >>> Про низьку якість самого запису мова не йде.

Тобто порівнювати Шнітке і сладж теж немає сенсу?

Ніколи не розумів сенсу цього порівняння, якщо чесно

Тобто ти мав на увазі "мало хто на неформаті"?

Ну нарешті. Я ж про це написав ще в пості під #5.

 

[valmakar]

Ну нарешті. Я ж про це написав ще в пості під #5.

Хех, от ніколи б не подумав, що так можна зрозуміти пост #5. Ну, і звик, що фрази на кшталт "мало хто цікавився до цього" (а заодно й "найзначиміший композитор", "найкраще, що було в музиці") позначають глобальніші категорії, ніж аудиторію неформату

>>>

Там немає пояснення вживання тобою цитати

Не знаю, яке визначення давав Алан Ломакс

Він не давав визначення, він просто записував

Як ти ставишся до нойзу, ембієнту, індастріалу? Сприймаєш як цілком немузичний феномен?

Забув відповісти. Індастріал мені нецікавий, ембієнт цікавий в одиничних випадках, нойз - абсолютно інша річ. Дуже люблю добре скомпонований нойз, де чути ідею автора і його оперування музичними площинами й артефактами. Але все одно слухаю подібні речі рідко, зараз поглиблено цікавлюся/займаюся зовсім іншою музикою.

 

[Marlo Stanfield]

Там немає пояснення вживання тобою цитати

У мене склалося враження, що у тебе негативний стереотип щодо людей, які в своєму словниковому запасі мають слово "екзотика".

Хех, от ніколи б не подумав, що так можна зрозуміти пост #5. Ну, і звик, що фрази на кшталт "мало хто цікавився до цього" (а заодно й "найзначиміший композитор", "найкраще, що було в музиці") позначають глобальніші категорії, ніж аудиторію неформату

Ну я теж трохи завтикав, треба було одразу зрозуміліше написати.

Забув відповісти. Індастріал мені нецікавий, ембієнт цікавий в одиничних випадках, нойз - абсолютно інша річ. Дуже люблю добре скомпонований нойз, де чути ідею автора і його оперування музичними площинами й артефактами. Але все одно слухаю подібні речі рідко, зараз поглиблено цікавлюся/займаюся зовсім іншою музикою.

Ясно, а я от люблю таку музику і достатньо її переслухав.

 

[valmakar]

У мене склалося враження, що у тебе негативний стереотип щодо людей, які в своєму словниковому запасі мають слово "екзотика".

Абсолютно ні. Процитована мною фраза була сприйнята мною, як "музика записів неєвропейської музики цікава тільки своєю екзотичністю". Хоча, тепер, коли я знаю, що тут був акцент не на музику, а на ембієнт, і відповідно опис треба читати по-іншому.

 

[Marlo Stanfield]

valmakar, в темі стільки задротства, що тепер нормальні юзери її точно обминатимуть десятою дорогою. Думаю, ти свого досяг

 

[valmakar]

Twilight Is Me, у нас із тобою різні поняття про нормальність

 

[Marlo Stanfield]

Переслуховую зараз диск під назвою "Xinjiang" за 2011 рік і приходжу до висновку, що на цьому записі маємо дарк ембієнт із етнічним відтінком, дуже круто при тому організований (наскільки я розумію, різні фрагменти польових записів оброблені і сплетені воєдино). Все ж саме з таких позицій, скоріше за все, варто підходити з оцінками до проекту.

Якби у нас на форумі був розділ по ембієнту, можна було б спокійно перекинути тему туди, щоб уникнути непорозумінь, оскільки тут вона справді виглядає певною мірою як біла ворона.

 

[bluess09]

Спасибо за релизы. Большой поклонник полевых записей блюзов 20-х годов. Восточную и африканскую музыку найти гораздо сложнее. Нет ни у них, ни у нас Библиотеки Конгресса. А жаль. Еще раз спасибо за такую музыку!

 

[valmakar]

Восточную и африканскую музыку найти гораздо сложнее. Нет ни у них, ни у нас Библиотеки Конгресса.

Та ну, не жени ти так
Є аналогічна бібліотека записів Півдня Африки, правда, більшість записів доступні в неті тільки для попереднього ознайомлення, але й деякі колекції звідти видавалися. Плюс, усяка кабильська, берберська до- і міжвоєнна музика теж активно оцифровувалася останніх 10 років.
До того ж блогів по Індії/Пакситану/Афганістану (зазвичай ідуть "пакетом"), Туреччині, Азербайджану, Ірану, Узбекистану і Таджикистану- жопою жуй, лінивий тільки їх не знайде. І там тобі як польові записи, так і цілком студійні, від початку ХХ сторіччя, до наших днів.
п.с. це я кажу тільки про музику, яка мене особливо цікавить (крім індійської, але її просто неймовірна кількість - всюди натикаюся). Іншу не шукав, але підозрюю, шо таксамо проблем немає.

 

[Marlo Stanfield]

Вирішив дозалити ще два релізи, на яких польові записи піддані електронній обробці. Про "Xinjiang" вже писав вище. Тому кілька слів про цьогорічний "Voices". Медитативні вокальні дрони та етнічні ембієнти, представлені на ньому, створюють ні на що не схожу містичну атмосферу і залишають враження цілісної, завершеної і глибокої роботи. Однозначно в топ!

2011 - Xinjiang (192 kbps)

Спойлер

Xinjiang LP, his first work to be pressed to vinyl, Laurent based the songs around the recordings he made on a 2009 trip to the frontier region of Northern China, Xinjiang. Xinjiang (“new frontier” in Chinese) or Eastern Turkestan is probably the first extremely sensitive zone in China, at least in terms of ethnic conflict between the Hans newcomers and the Muslim minorities who have a longer history of occupation of those areas. Spread from Mongolia to Afghanistan, it is the biggest Chinese province. During the weeks leading up to the Uyghur uprising of 2009, Laurent was travelling in the Northwestern part of Xinjiang, in the prefecture of ILI, called Yining outside of China and Ghulja by the Turkophones. Breaking away from the ever-suspecting enquiries of the local authorities and armed with his trusty audio gear, Laurent managed to record magnificent performances from local musicians on all sides of the communities. The result was a rich mix of Islamic folk music with hints of Arabic, Persian and Ottoman influences, performed by surprisingly skilled musicians on an eclectic array of different stringed instruments.

To view the content, you need to Sign In or Register.

2013 - Voices (320 kbps)

Спойлер

Since the end of the 90s, Laurent Jeanneau, also an integral Sublime Frequencies contributor, has been recording the music of mostly endangered minorities of South East Asia. Alongside his relentless pursue of remote exotic and unpublished musical traditions, he also started creating electronic versions by combining raw recordings with natural sounds, archive material and electronically treated sounds. For Voices, Laurent based his alternate re-versions around the extensive voice recordings he made on location in the southern regions of Yunnan and Guizhou in China as well as in Sapa, North Vietnam and Phongsaly, Northern Laos. The compositions contain unedited acoustic recordings, computer modified parts, sound collages and acoustic recordings of people and instruments. All tracks were recorded on location and re-arranged by Laurent Jeanneau in Dali, China. Special vinyl one time pressing to 500 copies Cut at Dubplate @ Mastering by Christoph Grote-Beverborg.

To view the content, you need to Sign In or Register.