Nils Frahm

neoclassical / piano / ambient

oktober

mp3 128 kbps
Стать
чол
Повідомлення
90
Реєстрація
18.01.12

Репутація
207

Nils+Frahm+NilsFrahm.jpg

Нільс Фрам (1982) - німецький композитор та музикант. Творить у напрямках piano, ambient, instrumental, modern classical, contemporary classical.

Сольна дискографія:

  1. Streichelfisch (2005) | mediafire.com
    R-150-663519-1144959347.jpeg

  2. Electric Piano (2008)
    R-150-1760668-1241613509.jpeg

  3. My First EP (2008)
    R-150-1760662-1241613145.jpeg

  4. Wintermusik (2009, EP) | mediafire.com
    R-150-1846314-1287262963.jpeg

  5. The Bells (2009, LP) | mediafire.com
    R-150-1901759-1264593870.jpeg

  6. Unter/Über (2010, EP) | mediafire.com
    R-150-2514963-1288211021.jpeg

  7. Felt (2011) | mediafire.com
    R-150-3163035-1318622626.jpeg

Добавлено через 41 секунду
Nils Frahm – Felt (2011)
R-3163035-1318622626.jpeg


piano, ambient, instrumental, modern classical, contemporary classical
Німеччина
mp3 320 kbps
43' 18"
ex.ua

01. Keep
02.
03. Familiar
04. Unter
05. Old Thought
06. Snippet
07. Kind
08. Pause
09. More


Легка, прохолодна, атмосферна, і, при тому, зовсім не фонова музика.
 
Опис
neoclassical / piano / ambient
Країна
Німеччина
Останнє редагування модератором:
Хорош :up:
Сейчас как раз такое слушаю
 
да, волшебник тот еще. :up:
рад, что появляются темы по данному направлению, но видимо, популярностью особой пользоваться они не будут, к сожалению.

Добавлено через 6 минут

[*]Streichelfisch (2005)
R-150-663519-1144959347.jpeg


Mediafire

[*]Electric Piano (2008)
R-150-1760668-1241613509.jpeg


[*]My First EP (2008)
R-150-1760662-1241613145.jpeg


[*]Wintermusik (2009, EP)
R-150-1846314-1287262963.jpeg


Mediafire

[*]The Bells (2009, LP)
R-150-1901759-1264593870.jpeg


Mediafire

[*]Unter/Über (2010, EP)
R-150-2514963-1288211021.jpeg


Mediafire

[*]Felt (2011)
R-150-3163035-1318622626.jpeg


Mediafire

добавьте ссылки в шапку, пожалуйста.
не на все альбомы, конечно, но на кое-что нашел.
естественно всем рекомендую ознакомиться с последним релизом, Felt.
 
Ознайомився з однією композицією у шапці.. Що можу сказати: горе мені з цими "неокласиками" у підрозділі:smile: Тут не просто класики Шопен кіт наплакав, тут фактично більше спорідненісті з електронним ембієнтом, ніж з будь-яким сучасним академічним напрямком. І я невпевнений, що через таку модну, "легку і атмосферну" інструментальну музику, хтось наведе мости до "класичної класики". Ну, будемо сподіватися поки.
 
Ознайомився з однією композицією у шапці.. Що можу сказати: горе мені з цими "неокласиками" у підрозділі:smile: Тут не просто класики Шопен кіт наплакав, тут фактично більше спорідненісті з електронним ембієнтом, ніж з будь-яким сучасним академічним напрямком. І я невпевнений, що через таку модну, "легку і атмосферну" інструментальну музику, хтось наведе мости до "класичної класики". Ну, будемо сподіватися поки.

по-перше по одній композиції судити нелогічно)
по-друге, існує досить поширена і небезпідставна думка (яку я, до речі, підтримую), що те, що нині називають неокласикою насправді має дуже мало спільного із реально класичною музикою, але оскільки приліпили такий ярлик і більше того - він прижився, і є зрозумілим, яке коло виконавців він окреслює, то його вживання є доцільним.
є багато прикладів подібного абсурду в музиці, наприклад, модний нині шугейз/блек, в якому часом ні шугейзу ні блеку, проте всі розуміють, про що йдеться, а тому вживають дане визначення.
по-третє, і це вже не стосується теми - Тарас, ознайомився нещодавно зі створеної тобою теми із музикою Александра Скрябіна, послухав його сонати, більше того переслухав їх усі) абсолютно ніяк, той же Фрам, як і череда подібних йому виконавців набагато більш приємне враження лишили. я не порівнюю непорівнюване, а просто відзначаю, що в подібній музиці все дуже суб'єктивно) і ось тобі приклад, коли когось (тобто мене) прослуховування неокласики навело на прослуховування реальної класики:)

Добавлено через 1 минуту
особисто я вважаю так звану неокласику, чи там modern classical варту створення окремого підрозділу, але це лише моя думка)

Добавлено через 4 минуты
до речі, ти правий, стилістично там часто зустрічається багато ембіенту, електроніки, споріднені теги також трапляються cinematic, minimalism, наприклад.
 
Если что, можешь кидать к нам

Як варіант, віддав би таких хлопців як Max Richter, Fabrizio Paterlini, Ludovico Einaudi, Dustin O'Halloran, Nils Frahm в обмін на Штокгаузена, Ксенакіса:idea:

по-перше по одній композиції судити нелогічно)

Здивуй мене. Скажи, що в нього великий спектр композицій, є струнні квартети та інші камерні чи хорові твори, може концерти, симфонії? Ок. Поцікавився. Послухав ще. Те ж саме. Приємна інструментальна музика, чудово підійшла би у якості саундтреків до зворушливих голлівудських фільмів (там часто гірші).

по-друге, існує досить поширена і небезпідставна думка (яку я, до речі, підтримую), що те, що нині називають неокласикою насправді має дуже мало спільного із реально класичною музикою

Та тут ціла плутанина з класифікуванням. Так, неокласикою називали і модерністів - Стравінського, Прокоф"єва, Хіндеміта, навіть того ж Равеля. При цьому, мали на увазі те, що ці композитори звертались до ранніх композиторів, середньовічної музики, інколи навіть до древньої музики (Орфф). Зважаючи на це, в теперішньому розумінні неокласика значить невідомо що, адже подібна сабжу музика має дуже мало стилістичних рис, притаманних класиці і, як на мене, є виключно сучасним феноменом. Зі свого боку, я називав би цю музику, наприклад, "сучасною інструментальною музикою".

він прижився, і є зрозумілим, яке коло виконавців він окреслює, то його вживання є доцільним.

А сам ти як вважаєш, чи є доцільним розташування такої "неокласики" в розділі? Чи це на краще, чи на гірше?

Тарас, ознайомився нещодавно зі створеної тобою теми із музикою Александра Скрябіна, послухав його сонати, більше того переслухав їх усі) абсолютно ніяк, той же Фрам, як і череда подібних йому виконавців набагато більш приємне враження лишили.

Я радий, що ти переслухав їх усі, а тепер візьми переслухай їх ще 10 разів, а потім ще 10, і не підряд, а по тижню на кожну, приміром, можливо твоя думка зміниться?:stupid: Якщо серйозно, якщо ти шукаєш приємних вражень, то це не до Скрябіна і не до більшості класиків. Звичайно, це все дуже суб"єктивно. Але якби це пояснити. Такі сучасні композитори як Фрам для мене це як масаж для вух, музика, яка створена, щоб бути красивою, приємною. Вона в міру непередбачувана (частіше, швидше передбачувана) і передає практично один і той же настрій (скільки б не існувало видів масажу, але це таки масаж і мета в нього одна) світлого суму, меланхолії, ностальгії. Чисто музично вона дуже проста, якщо не сказати примітивна, побудована на простих гармоніях, схожа на класичні етюди, розтягнуті у кілька разів. Причому ця простота зовсім не є простотою тих же мінімалістів - у Фельдмана чи Райха (наприклад) за простотою перш за все стоїть переосмислення простоти, а тут цього нема.

Ок. Якщо взяти Скрябіна, то для мене це музика одержимої непересічної особистості. Вона відразу впізнається, але потрібно багато часу аби впізнати її в собі. Це його особистий виклик, це пошук нової гармонії, нових музичних вимірів у купі з незвичайними світоглядними та філософськими позиціями. Це подорож у невідоме, на чужу територію, а не пошук того, що відповідає тобі, твоєму настрою у даний момент, як у Фрама і ко (Це речення підкреслив би). Крім того, Скрябін в принципі мабуть не для всіх. Я не маю на увазі ніякий "елітизм", просто в ньому багато своєрідної містики, напруження, майже релігійного (чи сатанинського) екстазу, а це вже - кожному своє.

Добавлено через 25 секунд
особисто я вважаю так звану неокласику, чи там modern classical варту створення окремого підрозділу, але це лише моя думка)

мало тем.
 
Здивуй мене. Скажи, що в нього великий спектр композицій, є струнні квартети та інші камерні чи хорові твори, може концерти, симфонії?

немає, а нащо? і про що це свідчитиме? :smile:
я подумав, можливо ти наштовхнувся на якийсь суцільний електронний ембіент у його виконанні, тому запропонував тобі спробувати ще кілька треків, щоб ти почув, що в нього є ще інша, інструментальна клавішна музика, наприклад. камерні, хорові твори, концерти, симфонії і т.д. навряд чи хтось з т. зв. неокласиків пише, оскільки зазвичай вони пишуть те, що виконують самі, в одиночку. ну, принаймні, більшість з тих, що я знаю.

Зі свого боку, я називав би цю музику, наприклад, "сучасною інструментальною музикою".

цілком адекватна класифікація, і я згоден з нею, але навряд чи це щось змінить)

А сам ти як вважаєш, чи є доцільним розташування такої "неокласики" в розділі? Чи це на краще, чи на гірше?

мені більшою мірою по барабану, де знаходяться теми про тих чи інших виконавців, проте вони в класиці таки дійсно недоречні. Олафур Арналдс лежить у році чомусь взагалі, хоча він теж з цієї когорти. кажу ж, моя воля - я б створив для них окремий підрозділ в азері, і готовий би навіть був зайнятись його якісним і кількісним наповненням.


був би інтерес - були б і теми. першопричина це не те, що мало тем, а відсутність інтересу. Приміром, ця тема пролежала добу, і в ній з'явилась лише одна спасібка і одна відповідь. Ніхто не цікавиться даним напрямком, от і мало тем.

Я радий, що ти переслухав їх усі, а тепер візьми переслухай їх ще 10 разів, а потім ще 10, і не підряд, а по тижню на кожну, приміром, можливо твоя думка зміниться? Якщо серйозно, якщо ти шукаєш приємних вражень, то це не до Скрябіна і не до більшості класиків. Звичайно, це все дуже суб"єктивно. Але якби це пояснити. Такі сучасні композитори як Фрам для мене це як масаж для вух, музика, яка створена, щоб бути красивою, приємною. Вона в міру непередбачувана (частіше, швидше передбачувана) і передає практично один і той же настрій (скільки б не існувало видів масажу, але це таки масаж і мета в нього одна) світлого суму, меланхолії, ностальгії. Чисто музично вона дуже проста, якщо не сказати примітивна, побудована на простих гармоніях, схожа на класичні етюди, розтягнуті у кілька разів. Причому ця простота зовсім не є простотою тих же мінімалістів - у того ж Фельдмана чи Райха за простотою перш за все стоїть переосмислення простоти, а тут цього нема.

досить обширний пасаж)
я нечасто повертаюсь до речей, які мене з першого разу не вразили, тому і до Скрябіна навряд чи повернусь.
звісно, по більшій частині музика т.зв. неокласиків (буду їх називати так) і відрізняється від класиків реальних відносною простотою композицій. більше того, на мою думку це і є ОСНОВНА відмінність, тому що у решті вони нічим не відрізняються. а далі вже йде діло смаку - хто для чого музику слухає, хто полюбляє простоту чи складність. я, наприклад, люблю простоту в музиці, музику, яка релаксує, і тим не менше зачіпає щось всередині. інші люди в іншому вбачають задоволення від музики, це нормально.
 
  • Like
Реакції: Drop
немає, а нащо? і про що це свідчитиме?

Тільки про те, що я майже переконаний (і ознайомлення з іншими треками на ютюбі це показує), що почута мною композиція є характерною для цього артиста, а не виключенням чи одним з напрямків його творчості.

мені більшою мірою по барабану, де знаходяться теми про тих чи інших виконавців, проте вони в класиці таки дійсно недоречні.

:agree: З іншого боку, я знаю принаймні одного близького до них класика - Еріка Саті. Певний поштовх для такої музики напевно дав і Дебюссі і мінімалісти.

був би інтерес - були б і теми. першопричина це не те, що мало тем, а відсутність інтересу.

Що вже тоді казати про класику? Ці теми однозначно більш популярні зараз. Плюс пропозиція теж може народжувати попит. Розділ по джазу теж не зразу став популярним. Із класикою думаю навіть в перспективі все буде гірше. Але то байдуже, поки мені цікава ця музика, поки мені просто подобається створювати теми, без поспіху документуючи свої "дослідження". Та що там - ти й сам пам"ятаєш, як було створено цей підрозділ. Тому, подобається - просто створюй теми, а там видно буде. Подивися, практично завдяки зусиллям Ясі було створено підрозділ Кабаре.:deal:

я, наприклад, люблю простоту в музиці, музику, яка релаксує, і тим не менше зачіпає щось всередині. інші люди в іншому вбачають задоволення від музики, це нормально.

:agree::up:
 
я вот давно перестал слушать всех подобных "неоклассиков" именно из-за предсказуемости и одинакового натроения. Я не против простой музыки, я люблю эмбиент, но в то же время вот эта стандартная атмосфера "светлой меланхолии" уже так приелась, что с каждым новым исполнителем начинаешь подозревать, а нет ли у них какой-то базы данных типа melancholic-samples.net откуда можно скачать сэмплы фортепиано, струнных этюдов и хорошие эмуляторы реверберации :dontknow:

Иногда на такую меланхолию все же пробивает, тогда слушаю Рафаэля Антона Иррисари и Вильяма Бассински.

Не думаю, что стоит множить разделы и подразделы. Если появится раздел Эмбиент - тогда можно будет спорить, а пока пусть все лежат здесь - у "трушной" классики от этого точно не убудет.
 
Olafur Arnalds & Nils Frahm - Stare (2012)

arnalds-frahm-stare-500x500.jpg


Страна: Iceland / Germany
Формат: mp3@CBR 192 kbps
Стиль: Modern Classical / Ambient

Треклист:
01. a1
02. a2
03. b1

Два друга, восходящая звезда неоклассики родом из маленького исландского городка Mosfellsbaer (Olafur Arnalds) и пианист и композитор, ученик Наума Бродски (Nils Frahm) выпустили на Erased Tapes Records небольшой 35-и минутный совместный альбом "Stare"... "немного ретроспективный, мечтательный, идеально подходящий для тихого домашнего прослушивания" альбом представляет из себя 4 трека весьма неплохого атмосферного эмбиента... оба музыканта обычно вспахивают ниву неоклассики, но здесь выдали материал, не совсем для себя характерный (но, имхо, очень приятный)...

http://ifolder.ru/30016073
http://www.ex.ua/view/14367315?r=3
 
Блеклый он какой-то по-сравнению с Олафуром
 
Nils Frahm - Spaces (2013)

1381426881_5256e6c12fe5d.jpg


Label: Erased Tapes Records
Style: Modern Classical / Piano / Ambient
Quality: MP3, CBR 320 kbps

Tracklist:

01. An Aborted Beginning
02. Says
03. Said And Done
04. Went Missing
05. Familiar
06. Improvisation For Coughs And A Cell Phone
07. Hammers
08. For - Peter - Toilet Brushes - More
09. Over There, It’s Raining
10. Unter - Tristana - Ambre
11. Ross’s Harmonium

http://rusfolder.com/38368700
http://www74.zippyshare.com/v/55033421/file.html
http://filestore.com.ua/?d=F4AE36AB9
https://mega.co.nz/#!IUAzyBLR!OCrOb1S7QK7r_kQ4ewSWh16Mvt8BeTOZ7IFwrmLHS0Q
http://www.multiupload.nl/LK9C9SGAMI
http://www.mirrorcreator.com/files/H86VREPJ/NF-S.rar_links
 
я вот давно перестал слушать всех подобных "неоклассиков" именно из-за предсказуемости и одинакового натроения. Я не против простой музыки, я люблю эмбиент, но в то же время вот эта стандартная атмосфера "светлой меланхолии" уже так приелась, что с каждым новым исполнителем начинаешь подозревать, а нет ли у них какой-то базы данных типа melancholic-samples.net откуда можно скачать сэмплы фортепиано, струнных этюдов и хорошие эмуляторы реверберации :dontknow:
йеп, cheesy piano music :hz: но на свежем релизе сабжа, начиная с одноименного трека, неплохой заезд в берлинскую школу проклёвывается
 
Назад
Зверху