Re: Топ-50 альбомов 2015 года
Перше півріччя дозволило зародитися сумнівам, що 2015-ий буде найгіршим з усіх років, протягом яких я взагалі слухаю музику, але десь з середини літа ситуація почала поступово вирівнюватися. Ні, чогось шедеврального по великому рахунку так і не вдалося знайти (тому рубрика «Альбом року» за певними обмовками, про які далі, залишилася цього разу порожньою), але загалом послухати було що. Хотів, щоправда, ще дочекатися новинки від Ріанни, а тоді стартувати з топом, але в цьому році, схоже, «ANTI» ми не почуємо. Топові альбоми розділив на стилістичні блоки. Черговість більш-менш умовна.
Кращі поп-альбоми:
Grimes – Art Angels (pop)
Не можу віднести себе до шанувальників трьох попередніх альбомів Клер Буше, більше того, окрім кількох дуже хороших композицій з «Visions», як-то, приміром, «Nightmusic», «Oblivion» або «Genesis», нічого в неї особливо і не любив. А записана для Ріанни «Go» взагалі була провалом, про який навіть боляче згадувати. Тим сильнішим був шок від «Art Angels». Так, Клер досить сильно змінилася, матеріал повернув у бік екстравертності і яскравості, хітовість зросла в рази, а відчутні впливи корейської популярної музики додали спецій і без того оригінальному релізу. Граймс тепер по-справжньому велика артистка і трон поп-музики в цьому році неочікувано зайняла саме вона. Браво, Клер! Краща пісня – «Kill v. Maim».
Христина Соловій – Жива вода (pop / folk)
Кращий альбом в сегменті «українська музика 2015», записаний молодою виконавицею з «Голосу країни». Диску передувало прекрасно відзняте відео на композицію «Тримай», яке і привернуло мою увагу. Можу сказати, що закладений потенціал дівчина сповна реалізувала в «Живій воді», запропонувавши на розсуд публіки 12 пісень – дві з яких написала Христина, інші десять – українські народні в авторській адаптації Святослава Вакарчука (керівника Христини на «Голосі»). Манера виконання, звернення до нашої народної музики та, серед іншого, виконання лемківських пісень ріднить дівчину в моєму баченні з Квіткою Цісик, тільки в більш естрадному її варіанті. Гордість і краса, словом. Краща пісня – «Тече вода каламутна».
Björk – Vulnicura (art pop)
З Бйорк у мене схожа ситуація до Граймс. З однією суттєвою відмінністю: попередню творчість пані Гвюдмюндсдоттір я просто-напросто не розумію і все не полишаю надії, що розуміння колись все ж таки прийде. А от «Vulnicura» підкорила мене одразу, врятувавши першу половину музичного року. Не знаю, в чому тут справа, в продакшні від Arca, в простих емоціях, доступних для розуміння звичайним людям (запис – клубок болю через розлучення) чи ще в чомусь іншому, але факт лишається фактом, – «Vulnicura» потрапляє в цьогорічний топ без щонайменших вагань з мого боку. Краща пісня – «Stonemilker».
Prince – HITnRUN Phase One (funk / pop / rock)
Вдруге поспіль топ не обходиться без Прінса. Перша фаза «Хіт’н’рану» – логічне продовження експериментів виконавця з сучасним поп-контентом в своїй унікальній манері, розпочатих на «Art Official Age». І хай любителі «трушного» Прінса кусають лікті і ниють про часи «Purple Rain» (саме для них, схоже, вийшла друга фаза, тому гріх жалітися), справжній великий артист завжди розуміє, що відсутність руху вперед, зацикленість і топтання на місці означають творчу смерть. Більше того, не побоюсь сказати, що «HITnRUN Phase One» - це не просто крок в ногу з часом, це поп-музика майбутнього, сяюча різнокольорова футуристична мозаїка. Краща пісня – «This Could B Us».
Kelela – Hallucinogen (pop / rnb)
Келела теж не вперше в топі. Раніше вона потрапляла до переліку кращих з мікстейпом «Cut 4 Me». Що ж, можу зізнатися, що то був скоріше аванс за цікаву задумку нового підходу до аренбі-музики, а от реалізацію не можна було визнати ідеальною. З т.з. нинішнього моменту мікстейп сприймається скоріше, як презентація саунду продюсерів лейблу «Fade to Mind». А от «Hallucinogen» в топі без жодних знижок, це прорив і нова планка для всіх виконавців так званого «нового rnb» (так, вибач FKA twigs). Прекрасно збалансована іпішка без жодного слабкого моменту, а голос Келели тут – концентрація сексу в музиці. Краща пісня – «Gomenasai».
Aurora – Running with the Wolves (pop)
Поки що тільки іпішка з чотирьох пісень та кілька розрізнених синглів, на які зняті відео. Але все це вже дає змогу розгледіти у 19-річній дівчині опору популярної музики на найближчі роки. Раджу переглянути кліпи, цікаве позиціонування у виконавиці, так і хочеться обізвати її холодною норвезькою богинею. Що ж, дебютний альбом під назвою «All My Demons Greeting Me As A Friend», за словами самої Аврори, не за горами. Найбільше музичне очікування року 2016-го. Краща пісня – «Little Boy in the Grass».
Selena Gomez – Revival (pop)
Селена продовжує радувати стабільно високим рівнем, взятим на попередньому альбомі «Stars Dance». Правильні актуальні тенденції, розсип хітів, чудовий милозвучний вокал – все це є на диску. І нехай не всі пісні однаково прекрасні, але саме «Revival» мав би бути в центрі уваги, як найсильніший цьогорічний денспоп-альбом з жіночим вокалом. Тобто бути на місці «Emotion» Карлі Рей Джепсен. Ну нічого, ми то знаємо. Краща пісня – «Survivors».
Jamala – Подих (pop)
Дуже приємно від того, що до топу потрапила ще одна українська виконавиця. Вдвічі приємніше усвідомлювати, який шлях пройшла в своїй творчості Джамала. Від відверто третьосортних закосів під покійну Емі Вайнхаус та виступів на гадючнику в Юрмалі до першокласної поп-музики з толковим продакшном і покладеними на ноти віршами Ліни Костенко та Марини Цвєтаєвої. Серйозні підстави для оптимізму щодо майбутнього українського попу: з одного боку Дорн, з іншого – Онука і Джамала. Краща пісня – «Ночь».
Tinashe – Amethyst (pop / rnb)
Цього року зірки «нового аренбі» перейшли до формату іпішок та мікстейпів. От у Тінаше «Amethyst» якраз і є коротеньким мікстейпом. Якихось особливих відмінностей від дебютника «Aquarius» ви тут не почуєте, хіба що трохи більше лінивої розслабленості, ніж запальних танців. А так маємо сім прекрасних пісень, що, скажу я вам, теж зовсім не мало. Краща пісня – «Wrong».
Justin Bieber – Purpose (pop)
.png)
Проблема Джастіна, на мою думку, аналогічна до проблеми Нікі Мінаж. При дуже рідкісному в наш час вмінні пачками штампувати бронебійні хіти (так, Бібер та Мінаж – кращі хітмейкери останніх років), альбоми виходять дуже не цілісними. Однак якщо у Мінаж трапляються феноменально вбогі висери (здебільшого саме вони мають найбільші ротації: «Anaconda», «Starships», «Stupid Hoe»), з Джастіном ситуація краща в якомусь сенсі. На «Purpose», як і на «Journals» чи «Believe», немає пісень, які б хотілося одразу вимкнути і більше ніколи не чути, але половина альбому стабільно філери. Інша ж половина – кращі пісні взагалі за цей рік. «I’ll Show You», «Sorry», «No Pressure» (з Біг Шоном), «We Are» (з Насом), «What Do You Mean», «Love Yourself» - такого рівня хітами не зможуть похвалитися, певно, 95% відсотків поп-виконавців. Також відмічу, що альбом досить спокійний, можна навіть сказати, що це chillout pop. І, що вкрай неочікувано, продакшн на диску значною мірою за Скріллексом, якого я до цього не те що за музиканта не вважав, а навіть за людину. Краща пісня – «I’ll Show You».
FKA twigs - M3LL155X (pop / rnb)
Чесно скажу, мені більше подобалися перші дві іпішки Талії (особливо друга), ніж дебютний «LP1» та цьогорічний мініреліз. В будь-якому разі це не відміняє стабільно високого класу виконавиці. «M3LL155X» - страхітливий поп-монстр. Якщо фантазія у вас не особливо багата, можете переглянути кліп, відзнятий одразу на всі пісні з іпішки. Жахіття справжнє, в хорошому сенсі, звісно. Краща пісня – «Figure 8».
Danny L Harle – Broken Flowers (pc music, bubblegum bass)
Одне з найцікавіших явищ в актуальній поп-музиці, на мою думку, – це продукція лейблу «PC Music». Критика такої стилістики досить неоднозначна: дехто вважає це реальним звуковим шарлатанством і несмаком неймовірних масштабів, worst thing ever happened to music, ну ви зрозуміли. Інші, навпаки, називають божественним провидінням і порятунком затхлої сучасної поп-музики. Якщо відкинути гучні слова, то музика лейблу, як і загалом явище бабблгам басу, схожа на жорстокий експеримент над творчістю старої поп-групи Aqua («I'm a barbie girl, in a barbie world», пригадуєте?), роботизований тоненький жіночий вокал під грубі, колючі басовиті біти. Danny L Harle з іпішкою «Broken Flowers» - певно, краще, що лейбл «PC Music» поки що випускав. Краща пісня – «Awake for Hours».
f(x) – 4 Walls (k-pop)
Вважаю південнокорейську поп-групу «f(x)» найсильнішим дівочим бендом, який доводилося чути. І нехай цьогорічний альбом не дотягує до прекрасного «Pink Tape», на ньому теж вистачає хороших мелодій та приємних вокалів. А продакшн тут традиційно такий, якому позаздрить більшість поп-продюсерів західного світу. Тільки читка цього разу на релізі переважно невдала. Сподіваюся, далі дівчата виправляться. Краща пісня – «Rude Love».
Кращі хіп-хоп альбоми:
Lupe Fiasco – Tetsuo & Youth (hip-hop)
У 2015-му значно менше слідкував за новинками в ніші, тому топових альбомів назбиралося малувато, хоча більш ніж впевнений, що хорошого було значно більше. Найкраще, що трапилося, – п’ятий студійник Лупе Фіаско. Якщо спробувати вкластися в одне слово щодо вражень, то це буде «грандіозність». Так, здається, що за цим показником Лупе переплюнув навіть «TPaB». Альбом дуже органічно вибудуваний розбиттям на змістові блоки, окреслені різними порами року. Як і належить великому мейнстрим хіп-хоп альбому, маємо цілу команду продюсерів та гостей, але найважливіше, що команді працюючих над релізом людей вдалося створити цілісний диск. І при цьому такий хороший, що навіть не хочеться знайомитися з попередніми роботами Лупе, щоб не розчаруватися. Краща пісня – «Madonna (and Other Mothers in the Hood)».
Dr. Dre – Compton (hip-hop)
А ось це, схоже, один з кращих камбеків за рік. Дуже добре, що Дре не випустив його під вивіскою «Detox», адже головний плюс диску – він звучить сучасно, чого, зізнаюсь, я від Доктора ніяк не очікував після сольного простою строком у шістнадцять років і слухав скоріше для галочки. З іншому боку, це все той же Доктор (Still D.R.E., що б там не думали собі вузьколобі шанувальники «The Chronic» та «2001»), калейдоскоп зірок, серед яких як звичні Снуп, Емінем та Айс К’юб, так і всюдисущий Кендрік. Окрема вдячність Доктору за відкриття хорошого молодого виконавця на ім’я Anderson .Paak. Також відмічу фірмовий крутий біт від DJ Premier в «Animals», до якого також приклав руку російський хіп-хоп продюсер BMB Spacekid. Концентрована крутість. Тим не менше краща пісня інша – «For the Love of Money».
Kendrick Lamar – To Pimp a Butterfly (hip-hop)
Про цей альбом сказано вже все, що можна. Від себе додам, що попри безумовний рівень релізу, я не бачу якогось якісного прориву в порівнянні з попередніми дисками. Словом, немає цього відчуття «OMG, that’s smth legendary and groundbreaking». Краща пісня – «The Blacker the Berry».
Ratking – 700 Fill (hip-hop)
Вокально інструментальний хіп-хоп ансамбль під назвою «Король щурів» видав в 2014-му один з кращих альбомів року. В 2015-му мало місце швидке продовження, при чому продовження з розряду «щоб не забували». «700 Fill» сильно поступається «So It Goes», що однак не завадило потрапити йому в топ-2015. Нехай не так солідно, але все рівно пристойно. Краща пісня – «Makeitwork».
Lapti – В тираж (instrumental hip-hop)
Lapti – московський хіп-хоп продюсер, треки якого виходили на компіляціях лейблу «Stones Throw» і який організував свого часу продакшн кращій в історії російського хіп-хопу групі «Kunteynir» для їхнього альбому «5 лет», а також виступав в Boiler Room. Можете собі уявити рівень. Забавно, що на розповсюдження і популяризацію своєї музики артист чхати хотів. Lapti зібрався виходити в тираж, випустивши запис лише на вінілі, а приміром, на «Itunes» та у «vk» треків з альбому тривалий час взагалі не було (не знаю, як зараз). По музиці Lapti – це Едуард Артем’єв нашого часу, настрій релізу «В тираж» видає чітку асоціацію зі «Сталкером» Тарковського. Краща композиція – «Сирены».
SpaceCave – III (hip-hop)
Група починала з космічного абстракту і за певними винятками залишалася ним на всіх альбомах, крім якраз останнього, названого римською трійкою. Тут якось все більше мрачнякової іронічної соціалки, блатняк, злочинність і тому подібні маргінальні теми. Особливо відзначу композицію «Криминальный круг», в якій висвітлено нацпитання в РФ з трьох різних точок зору. Вона і є кращою на альбомі.
Кращі електронні альбоми:
British Murder Boys – British Murder Boys (industrial techno)
Звісно, не зовсім правомірно додавати цю компіляцію в топ, адже свіжих записів вона не містить. На ній висвітлений творчий шлях флагманів бірмінгемського техно Regis та Surgeon в форматі дуету. Не вистачає тільки двохтрекової іпішки «Where Pail Limbs Lie» та минулорічного живого запису «Live in Tokyo» для повноти картини. Якщо не брати до уваги той факт, що всі ці треки ми вже чули раніше, то перед нами кращий цьогорічний реліз, абсолютно безжальний техно-монстр, класика важкого індустріального техно, рівних якому я особисто не чув. Dance or die! Краща композиція – «Don’t Give Way to Fear Pt. 2».
MCFERRDOG – Lawd Forgive Me (house)
Хаус-продюсер із Нью-Йорку Макс МакФеррен, що випускається на лейблі «1080p». Фішка цієї музики в тому, що вона абсолютно дурнувата. Все тут використано для створення цього ефекту – і імбецильні вокальні семпли, і ніби як невтемні синтезатори, на яких, таке враження, грає божевільний професор, і придуркуваті біти. Нердівський виходить хаус, який в принципі не гріх і аутсайдерським обізвати. Дарма, що грає професіонал. Краща композиція – «Timeless».
Kerridge – Always Offended Never Ashamed (death industrial)
Керрідж на цьому альбомі – це як старий добрий Роджер Карманік з поправкою на те, що BDN вже давненько не видавав такий пристойний матеріал. Дуже атмосферна штука, постапокаліптична така по відчуттях. Коли слухаєш, складається враження, що саме за тобою влаштували полювання позбавлені емоцій дроїди із далекого техногенного майбутнього. Завдання тільки одне – знайти тебе і знищити. Перлина альбому – композиція «WOSN».
Am Not – Unpunished (power electronics)
Цей запис у мене в чіткому логічному ряду з альбомом Керріджа, а точніше по асоціаціях це його продовження. На «Always Offended Never Ashamed» дроїди тебе шукали, а на «Unpunished» - впіймали і ліквідували. Саме процес ліквідації нам і зображують. Переконливо вийшло, залишилася лише купа брухту. Краща композиція – «Archangel Drone».
２８１４ – 新しい日の誕生 (vaporwave, ambient)
Виявляється, у світі меметичної музики, як то всякі «sea punk» та «vaporwave», теж трапляються достойні речі. Дует двох продюсерів записав вже другий свій альбом. Із несерйозного тут лише назва, а так-то маємо дуже пристойний ембієнт, який іноді переходить в хороше даб-техно, як наприклад, у першій або шостій композиції. Дуже чітке асоціативне співвідношення артворку та музики. Це міг би бути саундтрек до польотів по нічному Токіо в якому-небудь 2050 році з ностальгією по давно минулих часах. Краща композиція – «真実の恋».
OOBE – Stealth (dub techno / house)
Так міг би зазвучати Andy Stott, якби захотів розбавити свій підхід до даб-техно хаус-складовою. Головний акцент тут на стартовій композиції під назвою «Stealth Love». Якби навіть більше треків тут не було, все рівно це був би топ. Та й чи багато ви знаєте альбомів, в яких на репіт найчастіше йде шістнадцятихвилинна композиція?
Sophie – Product (bubblegum bass)
Знову компіляція старих треків і знову бабблгам бас. Вірніше не так. Здається, саме з двох композицій (сингл «Bipp / Elle», що вийшов у лютому 2013-го) лондонського продюсера Семюеля Лонга і пішла мода на музику, яку потім підхопили резиденти лейблу «PC Music». В порівнянні з Danny L Harle, який грає стовідсотковий поп, композиції Sophie більше схожі на електронні треки, а не пісні, хоча різниця несуттєва. Так, і компіляція «Product» теж дуже не подобається людям з сайту электрокружок.рф, що не може не радувати. Кращий трек – «Elle».
Deepchord – Ultraviolet Music (dub techno / ambient techno)
Попри величезний хронометраж альбому (навіть не знаю, скільки тут: дві чи може три години?), слухається новинка від Рода Моделла дуже приємно, я в цій музиці реально втонув, як у теплому морі у безвітряну погоду. Також скажу, що вихід релізу мав місце після походу на живий виступ Моделла в київському клубі «Closer», певно, і враження від того могли дещо посилитися. Добре, що доблесні мусорські борці з розповсюдженням наркотичних речовин завітали не на цей концерт. Кращий трек – «Melange».
Rising Sun Systems – Oberheim Space (techno / electro / ambient / psychedelic)
Черговий проект Денні Вольферса, найбільш відомого в народі під вивіскою «Legowelt». З усієї маси випущеного ним в 2015 році матеріалу цей запис здається найсильнішим. Дрімотне психоделічне чи то техно, чи то електро, яке часто розріджується в ембієнт. Кращий трек – «Paradoxa Fermi».
Rrose – Vanishing Pools (minimal techno / dark ambient)
Повноформатних альбомів у виконавця під назвою «Rrose» поки немає, зате регулярно виходять мінірелізи. Навіть не знаю, чи за проектом стоїть чоловік чи жінка, та насправді й не принципово це, оскільки техно – знеособлена музика, в тому числі і всяких фріків, аутистів, соціопатів, трансгендерів і т.д. Здається, тільки в техно продюсер-чоловік може використовувати сценічний псевдонім «Female» і грати при цьому натуральне зло. На іпішці Rrose маємо параноїдальне хмуре техно, в якому тривога – основний наповнювач атмосфери. Кращий трек – «Purge».
Кращі альбоми в категорії «Інше»:
Wild Classical Music Ensemble – Tapping Is Clapping (noise rock / outsider music)
Так, колектив з такою назвою грає зовсім не класику, а досить запальну і агресивну таку рок-музику. Особливість групи в тому, що її учасники – люди з різними ментальними вадами, детальніше не скажу, певно, з синдромом Дауна або чимось подібним. Але повірте, це не завадить їм з легкістю заткнути вашу улюблену рок-групу за пояс. Краща пісня – «De Werkers».
Thighpaulsandra – The Golden Communion (experimental / electronic / pop / rock)
Повернення Тімоті Льюїса в музику з новим альбомом здивувало мене неабияк. І повернення після восьмирічної паузи, треба зізнатися, вийшло вдалим. Формат релізу звичний, в принципі, для Льюїса: два диски, два гігантських аудіополотна та решта більш компактних, досить вільна стилістика (той рідкісний випадок, коли інші теги, окрім «експериментал» нічого особливо і не скажуть), знайома по попередніх роботах атмосфера лібертинажу (згадайте «Жюстину» Маркіза де Сада або фільм П’єра Паоло Пазоліні «Сало, або 120 днів Содому», це воно). Краща композиція – «The Foot Garden».
Blind Idiot God – Before Ever After (noise rock / dub)
А ось і найсерйозніший камбек року для мене. Хто б міг подумати, що BIG коли-небудь щось випустять, зважаючи на те, що останній альбом перед цим у них був у 1992 році. Радий також тому факту, що BIG все-таки записалися з одним з кращих, на мій погляд, барабанщиків сьогодення – Тімом Вайскідою. Стилістично група не змінилася, але не будемо їй за це докоряти, зважаючи на те, що матеріалу в них було всього на три коротких альбоми, а музику таку, окрім них, здається, більше ніхто ніколи і не грав. Краща композиція – «High and Mighty».
Terje Isungset – Meditations (arctic ambient / improv / folk)
Награвшись зі склом на минулорічному диску, записаному спільно з Арве Хенріксеном, Тер’є Ісунгсет повернувся до того, що в нього виходить найкраще – грі на крижаних інструментах та роботі з різними артефактами, виготовленими зі снігу та криги. Також трапляється шаманський вокал жителів холодних північних закутків та голоси морських котиків. Краща композиція – «Lomonosov Ridge».
Peste Noire – La Chaise-Dyable (metal / chanson)
Проект Фаміна – ледь не єдиний метал, який продовжую слухати. Хоча тут такий метал, що більше нагадує французьку естрадну пісню під назвою «шансон», ніж власне метал. Альбом хороший, але потроху це все дійство починає змахувати на конвеєр. Є вірогідність, що наступний диск містера Фоміна може в топ і не потрапити. Краща пісня – «Quand je bois du vin».
Benjamine Clementine – At Least for Now (soul / pop)
Одразу скажу, що це не зовсім моя музика, тому акуратно поставлю цей альбом в кінець списку. Мене сильно вразили живі виступи Бенджаміна, такий надрив, що прямо ох. На «At Least for Now» все спокійніше, але виконання все рівно дуже пронизуюче. Не полишаю надії, що колись по-справжньому дозрію до цієї музики. Краща пісня – «Then I Heard A Bachelor's Cry».
Непогані релізи, які не увійшли до топу, але варті згадки:
Arca – Mutant
(electronic / experimental)
Cannibal Ox – Blade of the Ronin
(hip-hop)
Carly Rae Japsen – Emotion
(pop)
Ghostface Killah & BadBadNotGood – Sour Soul
(jazz-hop)
Julia Holter – Have You in My Wilderness
(art pop)
Lakker – Tundra
(techno)
Lotic – Heterocetera
(electronic / experimental)
Snoop Dogg – Bush
(funk / hip-hop)
Tzusing – A Name out of Place Pt. II
(techno)
МакSим – Хорошо
(pop)
Кращі нові виконавці року:
Христина Соловій, Aurora
Краще музичне відкриття, що трапилося в 2015-му:
Les Voix Célestes – Les Voix Célestes (2008)
Краща пісня року:
Justin Bieber – I’ll Show You
Краще музичне відео року:
the Korea live in Kursk, 4.12.2015.
Кращий відвіданий музичний захід року:
Nextsound Festival (виступ Денні Вольферса aka Legowelt)
Найбільші музичні розчарування року:
The Prodigy – The Day Is My Enemy
Faith No More – Sol Invictus
Найгірше з почутих альбомів 2015-го за рік:
Скриптонит – Дом с нормальными явлениями
One Direction – Made in the A.M.
Adele – 25
Deafheaven – New Bermuda
Oxxxymiron – Горгород
Наостанок весь топ в алфавітному порядку для зручності місцевої бухгалтерії:
- ２８１４ – 新しい日の誕生
- Am Not – Unpunished
- Aurora – Running with the Wolves
- Benjamine Clementine – At Least for Now
- Björk – Vulnicura
- Blind Idiot God – Before Ever After
- British Murder Boys – British Murder Boys
- Danny L Harle – Broken Flowers
- Deepchord – Ultraviolet Music
- Dr. Dre – Compton
- Grimes – Art Angels
- f(x) – 4 Walls
- FKA twigs – M3LL155X
- Jamala – Подих
- Justin Bieber – Purpose
- Kelela – Hallucinogen
- Kendrick Lamar – To Pimp a Butterfly
- Kerridge – Always Offended Never Ashamed
- Lapti – В тираж
- Lupe Fiasco – Tetsuo & Youth
- MCFERRDOG – Lawd Forgive Me
- OOBE – Stealth
- Peste Noire – La Chaise-Dyable
- Prince – HITnRUN Phase One
- Ratking – 700 Fill
- Rrose – Vanishing Pools
- Rising Sun Systems – Oberheim Space
- Sophie – Product
- Terje Isungset – Meditations
- Selena Gomez – Revival
- SpaceCave – III
- Thighpaulsandra – The Golden Communion
- Tinashe – Amethyst
- Wild Classical Music Ensemble – Tapping Is Clapping
- Христина Соловій – Жива вода
Добавлено в 21:32 / Предыдущее сообщение было написано в 21:31
Якщо комусь буде мозолити очі такий великий пост, пишіть. Спробую сховати під кат.
(которая проставит цифры автоматически) - так будет гораздо проще подсчитывать голоса.
.png)
.png)
:format(jpeg):mode_rgb()/discogs-images/R-7750607-1448032147-9484.jpeg.jpg)
