佐藤聰明 / Somei Satoh / Сомэй Сато

[Drop]

佐藤聰明 / Somei Satoh / Сомэй Сато

Somei Satoh
*19.I.1947

​

Сомея Сато нерідко порівнюють з американськими мінімалістами, а його музика вважається сумішшю західних впливів і японських духовних та естетичних традицій. Хоча стилістичні та історично усталені порівняння мають певний сенс, вони значно недооцінюють оригінальність цього композитора, гіпнотичну чарівність, внутрішню силу та споглядальну красу його музики, яка наче породжена позачасовим духом, так що не може бути описана звичайними культурними категоріями. Разом із тим музичні творіння Сато глибоко пов’язані з інтелектуальними та художніми традиціями Японії. Їх нерідко розглядають через призму «ходаку» (традиційна японська музика) та «гендаі ходаку» (сучасна традиційна).Водночас музика Сомея Сато є значною мірою міжнародною, невловимою та всеосяжною.

Сомей Сато народився в 1947 році в м. Сендай (північний Хонсю), Японія. Не отримавши формальної музичної освіти, він почав свій творчий шлях у 1969 році у токійському гурті Tone Field, який експериментував з різними мультимедійними технологіями. У 1972 році Сато був організатором "Глобального бачення", фестивалю мистецтв, що включав музичні події, театральні виступи, виставки художників та імпровізаційні перфоманси. У одному зі своїх найцікавіших проектів, що проходив біля гарячих джерел курорту в префектурі Точігі в 1981 році, Сато встановив вісім динамікамів на вершинах гір на відстані майже 1 км один від одного, таким чином музика і лазерні промені утворювали дивовижні фігури з туману, що піднімався догори з долини. Сато двічі співпрацював із театральним дизайнером Мануелем Летгенхорстом у драматичних постановках своєї музики у рамках “The Arts at St. Ann's in Brooklyn”, Нью-Йорк. У 1980 році Сато був нагороджений призом Фестивалю мистецтв Японії та отримав грант Культурної ради Азії в 1983 році, що дозволило йому провести рік у Сполучених Штатах.

У творчому доробку Сомея Сато більше тридцяти композицій, серед них твори для фортепіано, оркестру, камерна, хорова та електронна музика, музика для театру та традиційних японських інструментів. Сато є композитором післявоєнного покоління, музична мова якого є цікавим сплавом японського тембрального відчуття, романтизму дев'ятнадцятого століття та електронних технологій. Великий вплив на його світогляд справив синтоїзм, праці дзен-буддійського вченого Д. Т. Судзукі, японська культурна спадщина, а також мультимедійне мистецтво шістдесятих. У елегантному та пристрасному стилі Сато ці різнорідні елементи гармонійно поєднуються, утворюючи неповторний індивідуальний підхід до сучасної японської музики.

Мінімалізм - західний феномен, що пішов зі Сходу та набув популярності в шістдесятих роках 20-го ст., має чимало спільного з гіпнотичними, повторюваними пульсаціями рок-музики. Такі композиції Сато як "Litania" та "Incarnation II" базуються по суті на подовженні однієї музичної фрази, викликаючи аналогічний ефект. У випадку Сато, однак, повторення сприймаються радше як вібрації, зважаючи на високу частоту окремих ударів у поєднанні з вкрай повільним загальним ритмом, що створює відчуття перебування у підвішеному стані у сповільненому часі, що є типово японською рисою. Цей досвід описується японським словом "ма", що можна тлумачити як “природна відстань між двома або більше подіями, які існують у неперервності”. На відміну від західного сприйняття часу і простору як двох окремих сутностей, в японському мисленні і час і простір вимірюються однаковими інтервалами. Таке представлення цих категорій є чи не головною особливістю, що відрізняє художнє мислення Японії від західного. За словами самого Сато:

«Моя музика обмежена певними елементами і містить багато тихих повторень. У ній також багато подовжень одного звуку. Я думаю, що тиша та подовження звуку – це одне і те ж саме з точки зору простору. Єдина відмінність у присутності чи відсутності звуку. Проте важливіше те, чи є цей простір "живим". Наше [японське] відчуття часу та простору відрізняється від західного. Наприклад, в синтоїзмі є поняття “іманака”, що означає не лише теперешній момент, який лежить у інтервалі між минулою та майбутньою вічністю, а й проявом моменту всього часу, який є багатошаровим та багатовимірним... Мені б хотілося аби слухач міг відкинути свої попередні уявлення про час та пережити нове відчуття часу, представлене в цій музиці так, наче вічний час можна відчути в одній миті.»

За матеріалами сайту www.newalbion.com. Переклав Тарас Drop.​

Дискографія:

Список творів @ www.zen-on.co.jp

Спойлер: Litania (1988)

@ mediafire, MP3 320 kbps 145 Mb

The heavenly spheres are illuminated by lights (1973), for soprano, piano & percussion
Birds in warped time II (1980), for violin & piano
Incarnation II (1978), for piano with digital delay
A gate into the stars (1982), for piano
Litania (1973), for 2 pianos with digital delay
Скачати

Спойлер: Mantra / Stabat Mater (1988)

@ mediafire, MP3 320 kbps 130 Mb

Mantra (1986), for voice & electronics
Stabat Mater (1987), for soprano & acapella chorus
Скачати

Спойлер: Sonic Encounters (1988)

@ mediafire, MP3 320 kbps 27 Mb

Cosmic Womb (1975), for 2 pianos with digital delay (or solo piano & pre-recorded tape)
Скачати

Спойлер: Toward the Night (1993)

@ mediafire, MP3 320 kbps 114 Mb

Ruika (1990), for cello & strings
Toward the Night (1991), for strings
Homa (1988), for soprano & string quartet
Скачати

Спойлер: Sun-Moon (1994)

@ mediafire, MP3 320 kbps 99 Mb

Kougetsu (Moon) (1990), for shakuhachi & koto
Sanyo (Sun) (1991), for shakuhachi & 17-string koto
Kaze No Kyoku (Wind) (1979), for shakuhachi
Скачати

Спойлер: Mandara Trilogy (1998)

@ mediafire, MP3 320 kbps 150 Mb

Mandara (1982), for voice & electronics
Mantra (1986), for voice & electronics
Tantra (1990), for 2 voices & electronics
Скачати

Спойлер: From the Depth of Silence (2004)

@ mediafire, MP3 320 kbps 148 Mb

From the Depth of Silence (2000/01), for 2 tubular bells & orchestra
Burning Meditation (1993), version for baritone & string orchestra
Kyokoku (1991), for baritone & orchestra
Kisetsu (1999), for orchestra
Скачати

Спойлер: Kisetsu (2004)

@ mediafire, MP3 320 kbps 138 Mb

Kisetsu (1999), for orchestra
Kyokoku (1991), for baritone & orchestra
Violin Concerto (2002)
Скачати

Відео для швидкого ознайомлення:

Спойлер: Mantra (1986), for voice & electronics

Надзвичайна музика. До речі, "Мантра" Сато звучала в популярному фільму "Baraka"

Спойлер: Cosmic Womb (1975), for 2 pianos with digital delay

Потужний перкусійний піанізм.

Спойлер: Birds in warped time II (1980), for violin & piano

Красива майже неокласична композиція.

Спойлер: Kisetsu (1999), for orchestra

Оркестрові твори Сато мені подобаються меншою мірою. Цікаво, є в них щось від далекого східно-європейського "сакрального мінімалізму" (Пярт, Канчелі, Васкс).

Прекрасний сучасний японський композитор. При відносній малочисельності, спектр представлених вище робіт досить широкий: тут і фортепіанні твори ("Litania", "Sonic Encounters"), і оркестрові ("Toward the Night", "From the Depth of Silence", "Kisetsu"), і близькі до японської традиційної музики ("Sun-Moon") і вокальні, "дронові" ("Mandara Trilogy", "Mantra / Stabat Mater"). (Найкращі, на мій погляд, відмітив кольором). Між іншим, такі фортепіанні п"єси, як "Incarnation II", "Cosmic Womb", "Litania" напевно мають сподобатися шанувальникам Джуліуса Істмана. У той же час музика Сомея Сато є чисто східною у класичному розумінні: вона глибока, витончена, споглядальна, медитативна, наповнена особливим просвітленим сумом, трагізмом. Шанувальники Сходу, не проходьте мимо. Найкращі рекомендації!

 

[Pied Paper]

Re: Somei Satoh

Как раз на днях переслушивал, думал запостить в группу по ритуальщине.
Несмотря на принадлежность к академической среде, его музыка (особенно дроновые композиции) гораздо ближе по духу таким музыкантам, как Клаус Визе или Райнер Тильман и Матиас Грассов. Слишком глубокая и монотонная, чтобы называться нью-эйджем или эмбиентом, эта музыка звучит как будто бы из первоисточника всех звуков. Возврат к чистой архаике в созерцательном поиске.

Момент вечности, в котором музыка будто бы парит над привычной нам реальностью, переплетается с ней отдельными обертонами, в то время как основной ее тон лежит в мире духовном. Эта наддмирность имеет невероятный эффект при внимательном, расслабленном прослушивании – музыка становится подвесным мостом, по которому можно преодолеть пропасть между двумя своими Я – тем, которое растворено в калейдоскопе восприятий и тем, которое вечно пребыввает в недвижном созерцании.

 

[Drop]

Re: Somei Satoh

его музыка (особенно дроновые композиции) гораздо ближе по духу таким музыкантам, как Клаус Визе или Райнер Тильман и Матиас Грассов.

Тільки ти говориш фактично про один альбом - "Mandara Trilogy" (ще "Mantra / Stabat Mater", але там до "дрону" близька тільки "Мантра", яка перевидана на трилогії) Все інше зовсім не таке близьке до тих музикантів, яких ти перерахував.

+ Написав(пишеш) круто!

 

[Pied Paper]

Re: Somei Satoh

Тільки ти говориш фактично про один альбом - "Mandara Trilogy" (ще "Mantra / Stabat Mater", але там до "дрону" близька тільки "Мантра"

саме так

изначально заслушивал трилогию, теперь остальные работы воспринимаю через его понимание. Осознаю, что многие вещи вполне земные, хоть и определенно по-восточному созерцательные.

Мне вот что интересно: Трилогия написана в нотах и потом исполнена или присутствовал момент импровизации? Мне кажется, такие медитативные вещи невозможно передать значками не бумаге.