Drop
ars longa, vita brevis
- Ім'я
- Тарас
- Стать
- чол
- Вік
- 43
- Адреса
- Київ
- Повідомлення
- 1 183
- Реєстрація
- 31.07.08
- Репутація
- 2 121
- Мої гурти
- Drop Sum
Дзен / Zen (2009)
країна: Японія
режисер: Банмей Такахасі
сценарій: Банмей Такахасі, Тетсуо Охтані
в ролях: Кантаро Накамура, Юкі Утіда, Рюшін Тей, Кенго Кора, Кенічіро Ясуі, Джан Муракамі та ін.
Фільм про життя відомого японського майстра дзен Доґена (1200-1253).
Фільм:
Існує не так багато фільмів на буддистську тематику і це один тих, що варті уваги, на мою думку. Нехай він і не блискучий за кінематографічними мірками, але відчувається, що японці знімали з любов'ю, вшановуючи пам'ять одного з найвпливовіших духовних лідерів країни. Власне, було би наївно чекати, що фільм відкриває сутність невловимого екзотичного вчення, краще сприймати його як біографічний фільм - повільний, споглядальний, небагатослівний, з гарним музичним супроводом. Широкій публіці може видатися місцями незрозумілим чи нудним, але тим, хто цікавиться Сходом, має сподобатися. По закінченню фільм викликав особливе відчуття спокою і сумне розуміння того, як же часто наша свідомість забруднена дрібними думками, подібно до дурної мавпи скачучи у нескінченному потоці інформації і як часто ми забуваємо, чи просто навіть не знаємо, про велику радість справжнього буття тут і зараз.
країна: Японія
режисер: Банмей Такахасі
сценарій: Банмей Такахасі, Тетсуо Охтані
в ролях: Кантаро Накамура, Юкі Утіда, Рюшін Тей, Кенго Кора, Кенічіро Ясуі, Джан Муракамі та ін.
Фільм про життя відомого японського майстра дзен Доґена (1200-1253).
Доґен народився 19 січня 1200 у столиці Кіото, в аристократичній сім'ї Внутрішнього міністра Мінамото но Мітітіки. Хлопець рано залишився сиротою: у 3-річному віці втратив батька, а 8-річному віці — матір. У 1213 році він знайшов притулок у свого дядька Рьокена, який був ченцем монастиря Енрякудзі секти Тендай-сю. Наступного року Доґен прийняв у цьому монастирі постриг і почав вивчати езотеричний буддизм. Молодий монах цікавився питанням природи Будди. Він не знайшов на нього задовільної відповіді у наставників своєї обителі і через це у 1215 році перейшов до монастиря Міїдера, а у 1217 році — до монастиря Кенніндзі секти Ріндзай-сю. У останньому Доґен перебував під керівництвом Мьодзена, учня Ейсая, японського проповідника вчення дзен.
У 1223 році Доґен вирушив до Хакати на острові Кюсю, а звідти переправився до китайської династії Сун. У Китаї він подорожував різними монастирями, вивчаючи езотерику і чань. У 1225 році Доґен зупинився у гірській обителі Тянтун, центрі чань-буддизму, де став учнем Жуцзіна, патріарха секти Цаодун (Сото). Три роки молодий учень присвятив медитації і дійшов думки, що просвітлення досягається шляхом абстрагування від душі і тіла. У 1227 році Доґен був визнаний Жуцзіном своїм «духовним спадкоємцем», отримав від нього дозвіл стати наставником і повернувся до Японії.
На батьківщині Доґен деякий час перебував у Кенніндзі. Там він написав «Рекомендований спосіб сидячих медитацій» (1227), у якому доводив що «сидячі медитації» дзадзен є найбільш правильним і найкращим методом досягнення просвітлення. З укладання цього трактату пов'язується заснування нової секти Сото-сю, як окремої гілки японського дзен-буддизму.
У 1230 році Доґен полишив столицю і переїхав неподалік до провінційного поселення Фукаса у провінції Ямасіро. На новому місці він почав роботу над своєю основною багатотомною працею «Скарбниця істинного ока Закону» (1231—1253), у який виклав суть і правила вчення дзен. У Фукасі його учні почали складати «Розширені записи вічного спокою», життєпис свого вчителя з 1238 по 1253 роки. У 1233 році, за сприяння аристократа Фудзівари Норііє і черниці Сьоґакуні, Доґен заснував у Фукасі власний монастир Косьодзі, де провів 10 років і написав посібник для новачків-послідовників «Збірник настанов для вивчення шляху» (1234).
У 1243 році чернець перебрався до північної провінції Етідзен на запрошення місцевого володаря Хатано Йосісіґе, де у 1244 році заклав монастир Ейхейдзі, основний храм секти Сото-сю. Цей монастир став останнім пристановищем Доґена, де він завершив роботу над «Скарбницею» і докладав зусиль до виховання учнів. У 1247 році слава Доґена долетіла до резиденції самурайського уряду в Камакурі. Його було викликано туди за наказом сьоґунського радника Ходзьо Токійорі. Доґен пробув у Камакурі півроку і сприяв поширенню духу дзен серед верстви заможного самурайства.
У 1252 році Доґен, перебуваючи в Ейхейдзі, занедужав. Наступного року він завчасно призначив своїм спадкоємцем першого учня Коена Ендзьо і за настановою Хатано Йосісіґе вирушив на лікування до Кіото. Однак 22 вересня 1253 року, на підходах до столиці, Доґен передчасно помер у будинку свого світського учня Какунена, у віці 53 років.
У 1223 році Доґен вирушив до Хакати на острові Кюсю, а звідти переправився до китайської династії Сун. У Китаї він подорожував різними монастирями, вивчаючи езотерику і чань. У 1225 році Доґен зупинився у гірській обителі Тянтун, центрі чань-буддизму, де став учнем Жуцзіна, патріарха секти Цаодун (Сото). Три роки молодий учень присвятив медитації і дійшов думки, що просвітлення досягається шляхом абстрагування від душі і тіла. У 1227 році Доґен був визнаний Жуцзіном своїм «духовним спадкоємцем», отримав від нього дозвіл стати наставником і повернувся до Японії.
На батьківщині Доґен деякий час перебував у Кенніндзі. Там він написав «Рекомендований спосіб сидячих медитацій» (1227), у якому доводив що «сидячі медитації» дзадзен є найбільш правильним і найкращим методом досягнення просвітлення. З укладання цього трактату пов'язується заснування нової секти Сото-сю, як окремої гілки японського дзен-буддизму.
У 1230 році Доґен полишив столицю і переїхав неподалік до провінційного поселення Фукаса у провінції Ямасіро. На новому місці він почав роботу над своєю основною багатотомною працею «Скарбниця істинного ока Закону» (1231—1253), у який виклав суть і правила вчення дзен. У Фукасі його учні почали складати «Розширені записи вічного спокою», життєпис свого вчителя з 1238 по 1253 роки. У 1233 році, за сприяння аристократа Фудзівари Норііє і черниці Сьоґакуні, Доґен заснував у Фукасі власний монастир Косьодзі, де провів 10 років і написав посібник для новачків-послідовників «Збірник настанов для вивчення шляху» (1234).
У 1243 році чернець перебрався до північної провінції Етідзен на запрошення місцевого володаря Хатано Йосісіґе, де у 1244 році заклав монастир Ейхейдзі, основний храм секти Сото-сю. Цей монастир став останнім пристановищем Доґена, де він завершив роботу над «Скарбницею» і докладав зусиль до виховання учнів. У 1247 році слава Доґена долетіла до резиденції самурайського уряду в Камакурі. Його було викликано туди за наказом сьоґунського радника Ходзьо Токійорі. Доґен пробув у Камакурі півроку і сприяв поширенню духу дзен серед верстви заможного самурайства.
У 1252 році Доґен, перебуваючи в Ейхейдзі, занедужав. Наступного року він завчасно призначив своїм спадкоємцем першого учня Коена Ендзьо і за настановою Хатано Йосісіґе вирушив на лікування до Кіото. Однак 22 вересня 1253 року, на підходах до столиці, Доґен передчасно помер у будинку свого світського учня Какунена, у віці 53 років.
Фільм:
Існує не так багато фільмів на буддистську тематику і це один тих, що варті уваги, на мою думку. Нехай він і не блискучий за кінематографічними мірками, але відчувається, що японці знімали з любов'ю, вшановуючи пам'ять одного з найвпливовіших духовних лідерів країни. Власне, було би наївно чекати, що фільм відкриває сутність невловимого екзотичного вчення, краще сприймати його як біографічний фільм - повільний, споглядальний, небагатослівний, з гарним музичним супроводом. Широкій публіці може видатися місцями незрозумілим чи нудним, але тим, хто цікавиться Сходом, має сподобатися. По закінченню фільм викликав особливе відчуття спокою і сумне розуміння того, як же часто наша свідомість забруднена дрібними думками, подібно до дурної мавпи скачучи у нескінченному потоці інформації і як часто ми забуваємо, чи просто навіть не знаємо, про велику радість справжнього буття тут і зараз.
- Опис
- біографічний фільм
