Sun City Girls

[Marlo Stanfield]

Sun City Girls

​

Сформований в Аризоні в 1979 році експериментальний рок-гурт Sun City Girls - «Дівчата сонячного міста» - (хоча єдиною реальною дівчиною у групі була Лінда Кушма, але вона швидко покинула бенд) створював ледве не найдивніші та найнезбагненніші (не)музичні звуки, які коли-небудь можна було записати чи почути. Тріо складалося з бас-гітариста, вокаліста Алана Бішопа, його брата - гітариста Річарда і вже покійного барабанщика Чарлза Гочера. Сама назва гурту походить від Sun City («Місто сонця») – селища для пенсіонерів у штаті Аризона. Чарльз Гочер помер після тривалої боротьби з раком у лютому 2007 року, внаслідок чого гурт припинив своє існування.

Sun City Girls випустили перший зі своїх численних альбомів більш ніж 25 років тому, і відтоді вони стали, можливо, найдивовижнішою псевдоезотеричною групою американського андерграунду. Герметичну творчість аризонського бенду надзвичайно важко проковтнути та перетравити. Тріо починало як звичайний гурт, експериментуючи з різними інструментами. Ці «музичні хамелеони» виконували імпровізаційний нойз-джаз, недоладний серф-рок з елементами африканської, азійської та близькосхідної музики, саундтреки спагеті-вестернів, бентежні фолк-пісні. Варто відзначити, що на тексти групи значно вплинули поезія бітників, містицизм, індійська міфологія. Усе це буквально приголомшувало непідготованих слухачів. Такий чудернацький саунд міг викликати справжній психоделічний ефект, вводячи слухачів у гіпнотичний транс.

Sun City Girls – це також найоригінальніші виконавці в історії американського року. Гурт, певно, не має жодних аналогів у всьому світі. Вони донезмоги розширили уяву про те, яким має бути виступ музикантів на сцені. Бажаючи водночас вразити, здивувати та роздратувати, «Дівчата» використовували сцену як платформу для того, щоб продемонструвати свої примхливі витівки та бравурні експерименти, випробовуючи себе і публіку. Виступи гурту були дуже непередбачувані, загалом вони нагадували несамовиті шизофренічно-шаманські танці музикантів, одягнених у химерні, як у волоцюг, костюми та ще й з квазі-масками театру кабукі. Такий постмодерний перфоманс справляв незабутнє враження на глядачів.

У 2010 році вийшов у світ останній альбом Funeral Mariachi, який був записаний ще до смерті барабанщика Чарлза Гочера у 2007 році. Хоча музика релізу надто далека від характеристичного «непригладженого» звучання Sun City Girls, але все ж таки треба віддати належне групі та послухати цю останню платівку. Напевно, цей гурт більш відомий серед музичних критиків, ніж серед широкого загалу. Funeral Mariachi потрапив у всілякі списки найкращих альбомів 2010 року, тому є надія, що багатьох зацікавить творчість цих непересічних музикантів.

Інформація взята з ex.ua (дяка юзеру Avaretz) і мінімально відредагована.

Вибрана дискографія:

1984 - Sun City Girls

To view the content, you need to Sign In or Register.

1986 - Grotto Of Miracles

To view the content, you need to Sign In or Register.

1987 - Horse Cock Phepner

To view the content, you need to Sign In or Register.

1990 - Torch Of The Mystics

To view the content, you need to Sign In or Register.

1997 - Box Of Chameleons (3 CD)

To view the content, you need to Sign In or Register.

2010 - Funeral Mariachi

To view the content, you need to Sign In or Register.

Після тривалих вагань вирішив зробити домом для колективу саме цей розділ, хоча й роком називати творчість Sun City Girls просто смішно. SCG - одна з небагатьох груп, які абсолютно начхали на слухача і розважалися упродовж майже тридцяти років, граючи все, що їм заманеться. Якщо спробувати все ж якось охарактеризувати їхню музику, то це буде найближче до такого собі психофолку/фрі-року. Групу часто тегають як "new weird america", що веселить мене кожного разу, враховуючи те, коли групу зібрали, і те, що зазвичай розуміють під цим набором слів (Усякі енімал колектіви та девендри банхарти просто курять в стороні, масштаб не той). Якщо і проводити якісь паралелі, то мені на думку спадають лише The Residents, хоча музику вони виконують досить різну.

Попри страшні слова в описі, як то "авангард", "фрі імпров" і т.д., сабж грає переважно веселу музику, яка є натуральним генератором хорошого настрою, ніякого задротства і тому подібної нудоти. Починати категорично раджу з альбому "Torch Of The Mystics", найпростішого для сприйняття, але такого, що в повній мірі відображає сутність SCG.

 

[Каспар Хаузер]

Прекрасная группа, я бы чуть снизил боевой запал, а так прекрасно, что теперь есть тема

 

[Marlo Stanfield]

я бы чуть снизил боевой запал

 

[Каспар Хаузер]

Но пасаран

 

[domestos]

Ще ж у цьому році випустили якусь компіляцію, ні? (Eye Mohini: Sun City Girls Singles, Vol. 3)
Дивна група, поки що здатен слухати лише перші чотири альбоми, найзрозуміліші для мене. Не переварюю ці всі саундтреки, може фільми зацінити?
Тим не менш, є щось у ній страшнувате. Не те, щоб шиза, але все одно.

 

[Marlo Stanfield]

Ще ж у цьому році випустили якусь компіляцію, ні? (Eye Mohini: Sun City Girls Singles, Vol. 3)

Збірка старих бісайдів, не більше. Група ж розпалася в 2007-му.