Мені теж захотілось у серйозних розділах пописати.
Тим більше, що є нагода поговорити на мою улюблену тему. І десь глибоко в душі я сподіваюсь, що це буде все ж таки розмова, а не монолог
Отже, свінг. Не лише як музика, а як ціла окрема хм... "епоха".
То що ж таке свінг?
Ні, це не обмін сексуальними партнерами (:
Чисто теоретично це синтез ірландських та афро-американських музичних форм, особливе значення в якому мала синкопа – зміщення музичного наголосу на слабку долю.
Арті Шоу теорією видно не заморочувався і відповів набагато простіше: "Найперше, це дієслово, а не іменник".
Свінг виник у найважчий для США період від Великої депресії до Другої світової. І хоча дехто датує його появу 1935 роком, відповідно до початку такзваної Ери Свінгу, першим поштовхом був ще Біржовий крах 1929-го. Саме тоді з"явилась нова техніка звукозапису, котра дозволила змінити склад інструментів в оркестрі і наблизити їх до звичного нам свінгового звучання.
До вживання самого терміну "свінг" доклав руки Дюк Еллінгтон зі своєю композицією "It Don’t Mean a Thing (If It Ain’t Got That Swing)". А першим "свінговим" оркестром можна вважати ще біг-бенд Хендерсона (саме в ньому грав Луї Армстронг).
Але досить історичних фактів і дат. Я все ж таки не підручник пишу. Давайте вімкнемо свою уяву. Увімкнули? Тепер уявляйте.
Знекровлену Америку. Банкротство всього, чого можна і не можна. Безробіття.
Навіть успішні до того оркестри були змушені скоротити кількість музикантів. І що робили такі бідолахи? Приєднувались до танцювальних оркестрів, котрі існували паралельно із джаз-бендами, але вважались чимось на порядок нижче.
Такі новоутворені біг-бенди ще досить відрізнялися від того, що ми маємо сьогодні. Вони включали 3 труби, 3 саксофона, тромбон і ритм-секцію: ударні, бас, гітару і фортеп"яно. Класичний набір (4 труби, 5 саксів, 4 тромбона і ритм-секція) затвердився лише в сорокових.
Змінилась також роль бендлідера. Якщо раніше він був просто диригентом, тепер він став музикантом, навколо якого оркестр і формувався.
Оркестри ділилися на два види: "sweet", котрі грали солодку комерційну музику, по суті, те, що ми сьогодні називаємо словом "поп", і "jump", котрий власне і був свінгом.
Люди, стомлені траурними наспівами а-ля Бінг Кросбі, котрі звучали на всіх радіохвилях, хотіли чогось нового. Хотіли такої музики, під звуки якої можна було забути про свої біди і нещастя. Ось чому свінг, легкий і світлий, буквально вибухнув. І вся Америка закрутилась у шалених танцях.
Ви скажете: танці, ха-ха, там покрутився, тут покрутився, нічого складного, і взагалі, ми тут про музику говоримо, а не про якісь там танцульки.
Чесно, в такому випадку при мені раджу тримати язика за зубами, а то можете і стусана отримати
Згадаймо зародження свінгу. Куди пішли безробітні музиканти? Ага, в танцювальні оркестри. Відтоді свінг-музика і свінг-танець стали одним цілим. Як дві сторони однієї медалі. Але у танцю була своя окрема історія розвитку.
Свінг у танці - це всього лише узагальнене поняття.
Насправді, існує розподіл на такі штуки, як лінді хоп, чарльстон, бальбоа, блюз (жіночий соло-блюз дуже еротичний
).Іноді свінгом називають і ті танці, котрі виникли значно пізніше, той же рок-н-ролл, приміром. Є танець "на межі" – джайв – як ви знаєте, він входить у програму латино-американських танців. Є танець-гібрид – сванго, суміш із усім відомим танго. Ніби усе
Все почалося з рег-тайму (ragged time - рваний час). Купка погано одягнених чорношкірих людей з Гарлему збиралася, щоб розважитись, пограти і потанцювати. І поки білі вистрибували на своєму навощеному паркеті фокстрот, ця купка творила історію.
Спочатку танці виглядали так: пара кружляла, чергуючи близьку і відкриту позиції, ногами виробляючи щось зовсім окреме від того, що робила решта частин тіла (: А потім...
Потім народився лінді хоп.
Чому лінді хоп?
В 1927 році вся Америка зачаровано спостерігала за трансатлантичним перельотом Чарльза Ліндберга. Газети писали: "Lindy hops the Atlantic!"
Ви спитаєте, як це стосується назви танцю? А ніяк
На одному з танцювальних марафонів публіка, вражена незвичним стилем тогочасного короля танцполу, Коротуна Джорджа, запитала, що це в біса таке. На що він з усмішкою ляпнув: «Lindy Hop!». Так і приклеїлось.
Характерною ознакою лінді є насиченість акробатичними трюками та підтримками ("air-steps"). Але він також буває повільний, з плавними і красивими рухами.
Fast Lindy Hop:
Slow Lindy Hop і моя улюблена пара:
Із Коротуном Джорджем є також цікава історія. Королем танцполу його робили 3 речі: власний талант, його партнерша (тут слів не вистачить, треба глянути)) і його коронна фішка. Вона так і називається - shorty george – Коротун проходив маленькими кроками у своєї партнерші між ногами)))
В 1937 в Голівуді зняли стрічку "Hellsapoppin'", в якій було вперше показано лінді хоп. Після цього популярність лінді зросла ще більше. І у різних куточках країни утворились різні його видозмінені стилі:
- "East Coast Swing". Стиль східного узбережжя. Шестибітний (лінді, як правило, восьмибітний), заснований на елементах фокстроту і латино-американських танців. Чимось нагадує кантрі. І саме з нього пішов джайв.
- "West Coast Swing". Виник у Лос-Анжелесі. І навіть визнаний, не знаю, правда, ким, офіційним танцем Каліфорнії(: Спирається на Savoy Style Lindy. Саме його видозмінив Дін Коллінс (не кажіть, що не знаєте хто це))) Мабуть, можна назвати його засновником стилю.
- "Savoy Style". Свою назву отримав від танцзалу Савой. Стиль також називається джиттербагом ("Jitterbug").
- "Carolina Shag". Старі діснеїївські мульти дивились? Оце воно (:
- "Boogie Woogie". Лінді завезли до Європи. Там його адаптували, видозмінили і назвали за аналогією із популярною на той час музикою (40-ві).
Boogie Woogie swing dance Oct 2006 - Inge Harkestad - Marianne Beck
Fast swing dancing: Inge Harkestad (leader) and Marianne Beck (follower) dancing an unchoreographed boogie woogie show in Oslo, Norway, October 2006. Boogie ...
ru.youtube.com
Останнє редагування:
